Дякую Вам, Наталочко, за коментар та розуміння.:)

Чим Вам не до смаку третя строфа, пане Михайле?:)

Може збіг обставин, але ще до появи на ПМ вірша Павленюк Ірини, набагато раніше цікавилась цією темою, перечитавши все, що змогла знайти в інеті. Не залишилась байдужою.:) Потім вірш Ірини, а тоді Ваш, послужили своєрідним поштовхом.:) І ось, нарешті, визріли у римованій формі ті думки, що вже, якись час, блукали неозвученими.
Погоджуюсь з Вами, щодо останнього рядка першої строфи, змінюю і дякую за допомогу.:)

Дякую, Тетяночко. Ви абсолютно праві. Взагалі, на мою скромну думку, душа це абсолютно незалежна субстанція, що не має жодного стосунку до статтевої приналежності. :)

Дякую Вам, Тетяночко. Щиро рада, що вірш припав Вам до душі, це дуже приємно.:)

Дуже дякую, Блакитна Кішко, рада, що сподобалось.:)

Хто краще зрозуміє жінку, як така ж жінка? Дякую, люба Патарочко!:)))

Чудовий експромт!;)))

Може тому, що для чоловіків ця тема неактуальна. ;) Та й , зрештою, як влучно підмітила Патарочка, чоловікам такий "мікс", мабуть, саме до смаку.;)))

Дякую дуже за теплий відгук,пані Любо!
Ви вмієте чітко, влучно і красиво озвучувати свої думки, переконуюсь в цьому знову і знову, читаючи Ваші вірші. Дуже було б цікаво прочитати увесь вірш, чи приведена строфа і є "увесь"?