ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (воля)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-09 09:29:20
Переглядів сторінки твору 7082
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 11:54:39 ]
А сквочиху то за что? - Жаль птичку:( -( Шурик плачет). Мы все на птиц похожи:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:04:46 ]
Ей ничто не мешает остаться в клетке. Вообще, не только лишь ей. Улетят - значит, улетят. Попросят воды и пищи - значит, попросят. Заговорит - стало быть, заговорит. Но мне кажется, что они "на своей волне" - и никто другой им больше не нужен.
А ведь предупреждали меня люди - "не подселяй к нему скворчиху, перестанет он человеческим языком с тобой разговаривать, собьется на птичий. Потом яйца, за ними птенцы - и пошло-поехало. Успевай кормить"...
Спасибон за сочувствие.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 12:17:30 ]
Спокійно, ритмічно про, зрештою, буденну подію, наче б то... Хтось сказав - щоб не писав поет, він пише про себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:40:54 ]
Или правдиво придумывает )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 12:43:27 ]
Доброго дня, Алексію ІІІ - гадаю, що саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:52:55 ]
Существуют поэты (я об этом могу заявить на основе наблюдений буквально минувших суток), которым, наверное, предписано (не знаю, правда, кем) писать, скажем, об Отце небесном. Я не атеист, но я его не видел, я не медиум, но что-то во мне его устами говорит, ибо что-то я слышу, к нему обращаясь не столько в минуты страданий, как в минуты радости.
И я при этом всем не пишу о Нем. Наверное, сим умалчиванием грешен.
Или, возможно, я не достиг тех высот то ли графомании, то ли себя в Поэзии, а топчусь где-то в сторонке или на уровне нижнего яруса этой вечно горячей бани или сауны. И мне рановато. Или не дано.
Посему и пишу о житейском. О небесном пелось в хоре.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:17:42 ]
Ревность? Собственнический инстинкт? Ой, нехорошо, Алексий... ;))
"Рулады втихомолку" - ну, вы меня озадачили! Пробую представить сие действо - не получается. Тут уж или рулады, или втихомолку (молча, незаметно, тайком). У меня во дворе весной скворец по вечерам "втихомолку" на орехе рулады выводит - так в радиусе километра слышно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:26:19 ]
Это ему, так, наверное, кажется, что втихомолку. Ибо он делает вид, что меня не видит или меня нет. То есть, я не слышу, как он ей "втирает" о любви своей.
Я пытаюсь его разговорить - он отказывается. А ведь был многословным. И не только отказывается, а игнорирует. Пальчик сквозь прутик ему просунь - боюсь, растерзает.
Делай птице добро - и получишь.
У соседа похожая проблема. Не повезло деду. Растил-растил внука, помогая своим детям, велосипеды-мотоциклы покупал, а тот девушкой увлекся - и забыл обо всех.
Помнит о днях выдачи зарплат и пенсий.
Хоть в эти дни с ним можно увидеться.
И из дому ушел. Ибо жить в одних стенах было невозможно. Музыка в клипах и ушах. Пьяные компании, сомнительные связи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:30:22 ]
Н-да. "Думайте сами, решайте сами - иметь или не иметь..." :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 12:20:20 ]
Дуже багато філософії у цьому вірші. Починаючи від правила "якщо любиш - відпусти", і заглиблюючись у думку, що часто наше піклування і любов не цінують... Цікавий текст, і як ота кліточка шпачина - гарно сплетений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:32:25 ]
Наверное, вопрос может считаться больным. Мой ЛГ от своих родителей двадцатилетним ушел. Хорошо, что было куда, и оно было своим. Квартиры в те времена купить было легче. Тем более, не в Питере, в Бологое. Досталась та квартира первой жене и первым детям. Первенство - оно и есть первенство. Как валенки в Сибири. Первым обул - твои. Последнему - чуни. В больших семьях так.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:34:18 ]
а мне вспомнилась притча про корову которая нагадила на замерзающего воробья и про кошку которая достала из кучи ту отогревшуюся птичку...
хороший стих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:42:19 ]
О, кого я вижу.
Рад.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 13:08:15 ]
Забыл, как садился и гадил на плечи
И корм ел с лодошки моей неспеша...
Попомниш, дружок мой, ещё ведь не вечер,
Мороз память лечит, причём без гроша!!!;-)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 13:12:46 ]
Клевал с ладошки - причем, очень осторожно, словно понимал, с чего берет. Не дятел, одним словом.
А сейчас какой-то дикий. Наверное, ревность какая-то. Типичный кавказец. Неужели он с Кавказа?
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 13:56:15 ]
Є думка, що мерзлою може бути картопля. А мерзлий балкон як і мерзлий олівець, стіл чи вікно поняття із свідомості фантастики. Ось замерзлий балкон можливо і може бути. Вікно так точно. Натхнення, -нення, -нення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:08:20 ]
Наверное, стоило бы указать точнее. Балкон выступает наружу, т.е., не лоджия. Соседи снизу своим не занимались. Он без окон и всяческих "выносов". Мой утепленный, а на полу, тем не менее, выступает иней. Я вынужден был открыть окна. Холодно, но естественно. В клетке будет нежарко.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:03:41 ]
Скворцы, о скворцы! Не тревожте ...скворцы!
Пусть хоть кто-то... А вдруг - в отцы...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:13:28 ]
Меня по-доброму подкупает Ваше внимание.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 19:03:06 ]
А мне понравилось!!!
вот только птичка какая-то незаметная: не орёл, не сокол, а скворец. Или это просто такой замысел автора?