ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.06 12:53
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.

Я прийду в невідомі краї,

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний

Іван Потьомкін
2026.06.06 08:56
Що може порізнить навіки батька з сином? В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка. Був батько вже на троні «короля вальсів», Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки. Батько боявся невдовзі поступитись троном, тож заборонив маляті

Костянтин Ватульов
2026.06.06 08:21
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.

— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре

Віктор Кучерук
2026.06.06 07:41
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (воля)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-09 09:29:20
Переглядів сторінки твору 8294
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 11:54:39 ]
А сквочиху то за что? - Жаль птичку:( -( Шурик плачет). Мы все на птиц похожи:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:04:46 ]
Ей ничто не мешает остаться в клетке. Вообще, не только лишь ей. Улетят - значит, улетят. Попросят воды и пищи - значит, попросят. Заговорит - стало быть, заговорит. Но мне кажется, что они "на своей волне" - и никто другой им больше не нужен.
А ведь предупреждали меня люди - "не подселяй к нему скворчиху, перестанет он человеческим языком с тобой разговаривать, собьется на птичий. Потом яйца, за ними птенцы - и пошло-поехало. Успевай кормить"...
Спасибон за сочувствие.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 12:17:30 ]
Спокійно, ритмічно про, зрештою, буденну подію, наче б то... Хтось сказав - щоб не писав поет, він пише про себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:40:54 ]
Или правдиво придумывает )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 12:43:27 ]
Доброго дня, Алексію ІІІ - гадаю, що саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:52:55 ]
Существуют поэты (я об этом могу заявить на основе наблюдений буквально минувших суток), которым, наверное, предписано (не знаю, правда, кем) писать, скажем, об Отце небесном. Я не атеист, но я его не видел, я не медиум, но что-то во мне его устами говорит, ибо что-то я слышу, к нему обращаясь не столько в минуты страданий, как в минуты радости.
И я при этом всем не пишу о Нем. Наверное, сим умалчиванием грешен.
Или, возможно, я не достиг тех высот то ли графомании, то ли себя в Поэзии, а топчусь где-то в сторонке или на уровне нижнего яруса этой вечно горячей бани или сауны. И мне рановато. Или не дано.
Посему и пишу о житейском. О небесном пелось в хоре.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:17:42 ]
Ревность? Собственнический инстинкт? Ой, нехорошо, Алексий... ;))
"Рулады втихомолку" - ну, вы меня озадачили! Пробую представить сие действо - не получается. Тут уж или рулады, или втихомолку (молча, незаметно, тайком). У меня во дворе весной скворец по вечерам "втихомолку" на орехе рулады выводит - так в радиусе километра слышно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:26:19 ]
Это ему, так, наверное, кажется, что втихомолку. Ибо он делает вид, что меня не видит или меня нет. То есть, я не слышу, как он ей "втирает" о любви своей.
Я пытаюсь его разговорить - он отказывается. А ведь был многословным. И не только отказывается, а игнорирует. Пальчик сквозь прутик ему просунь - боюсь, растерзает.
Делай птице добро - и получишь.
У соседа похожая проблема. Не повезло деду. Растил-растил внука, помогая своим детям, велосипеды-мотоциклы покупал, а тот девушкой увлекся - и забыл обо всех.
Помнит о днях выдачи зарплат и пенсий.
Хоть в эти дни с ним можно увидеться.
И из дому ушел. Ибо жить в одних стенах было невозможно. Музыка в клипах и ушах. Пьяные компании, сомнительные связи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:30:22 ]
Н-да. "Думайте сами, решайте сами - иметь или не иметь..." :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 12:20:20 ]
Дуже багато філософії у цьому вірші. Починаючи від правила "якщо любиш - відпусти", і заглиблюючись у думку, що часто наше піклування і любов не цінують... Цікавий текст, і як ота кліточка шпачина - гарно сплетений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:32:25 ]
Наверное, вопрос может считаться больным. Мой ЛГ от своих родителей двадцатилетним ушел. Хорошо, что было куда, и оно было своим. Квартиры в те времена купить было легче. Тем более, не в Питере, в Бологое. Досталась та квартира первой жене и первым детям. Первенство - оно и есть первенство. Как валенки в Сибири. Первым обул - твои. Последнему - чуни. В больших семьях так.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:34:18 ]
а мне вспомнилась притча про корову которая нагадила на замерзающего воробья и про кошку которая достала из кучи ту отогревшуюся птичку...
хороший стих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:42:19 ]
О, кого я вижу.
Рад.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 13:08:15 ]
Забыл, как садился и гадил на плечи
И корм ел с лодошки моей неспеша...
Попомниш, дружок мой, ещё ведь не вечер,
Мороз память лечит, причём без гроша!!!;-)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 13:12:46 ]
Клевал с ладошки - причем, очень осторожно, словно понимал, с чего берет. Не дятел, одним словом.
А сейчас какой-то дикий. Наверное, ревность какая-то. Типичный кавказец. Неужели он с Кавказа?
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 13:56:15 ]
Є думка, що мерзлою може бути картопля. А мерзлий балкон як і мерзлий олівець, стіл чи вікно поняття із свідомості фантастики. Ось замерзлий балкон можливо і може бути. Вікно так точно. Натхнення, -нення, -нення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:08:20 ]
Наверное, стоило бы указать точнее. Балкон выступает наружу, т.е., не лоджия. Соседи снизу своим не занимались. Он без окон и всяческих "выносов". Мой утепленный, а на полу, тем не менее, выступает иней. Я вынужден был открыть окна. Холодно, но естественно. В клетке будет нежарко.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:03:41 ]
Скворцы, о скворцы! Не тревожте ...скворцы!
Пусть хоть кто-то... А вдруг - в отцы...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:13:28 ]
Меня по-доброму подкупает Ваше внимание.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 19:03:06 ]
А мне понравилось!!!
вот только птичка какая-то незаметная: не орёл, не сокол, а скворец. Или это просто такой замысел автора?