ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (воля)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-09 09:29:20
Переглядів сторінки твору 7843
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 11:54:39 ]
А сквочиху то за что? - Жаль птичку:( -( Шурик плачет). Мы все на птиц похожи:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:04:46 ]
Ей ничто не мешает остаться в клетке. Вообще, не только лишь ей. Улетят - значит, улетят. Попросят воды и пищи - значит, попросят. Заговорит - стало быть, заговорит. Но мне кажется, что они "на своей волне" - и никто другой им больше не нужен.
А ведь предупреждали меня люди - "не подселяй к нему скворчиху, перестанет он человеческим языком с тобой разговаривать, собьется на птичий. Потом яйца, за ними птенцы - и пошло-поехало. Успевай кормить"...
Спасибон за сочувствие.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 12:17:30 ]
Спокійно, ритмічно про, зрештою, буденну подію, наче б то... Хтось сказав - щоб не писав поет, він пише про себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:40:54 ]
Или правдиво придумывает )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 12:43:27 ]
Доброго дня, Алексію ІІІ - гадаю, що саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:52:55 ]
Существуют поэты (я об этом могу заявить на основе наблюдений буквально минувших суток), которым, наверное, предписано (не знаю, правда, кем) писать, скажем, об Отце небесном. Я не атеист, но я его не видел, я не медиум, но что-то во мне его устами говорит, ибо что-то я слышу, к нему обращаясь не столько в минуты страданий, как в минуты радости.
И я при этом всем не пишу о Нем. Наверное, сим умалчиванием грешен.
Или, возможно, я не достиг тех высот то ли графомании, то ли себя в Поэзии, а топчусь где-то в сторонке или на уровне нижнего яруса этой вечно горячей бани или сауны. И мне рановато. Или не дано.
Посему и пишу о житейском. О небесном пелось в хоре.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:17:42 ]
Ревность? Собственнический инстинкт? Ой, нехорошо, Алексий... ;))
"Рулады втихомолку" - ну, вы меня озадачили! Пробую представить сие действо - не получается. Тут уж или рулады, или втихомолку (молча, незаметно, тайком). У меня во дворе весной скворец по вечерам "втихомолку" на орехе рулады выводит - так в радиусе километра слышно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:26:19 ]
Это ему, так, наверное, кажется, что втихомолку. Ибо он делает вид, что меня не видит или меня нет. То есть, я не слышу, как он ей "втирает" о любви своей.
Я пытаюсь его разговорить - он отказывается. А ведь был многословным. И не только отказывается, а игнорирует. Пальчик сквозь прутик ему просунь - боюсь, растерзает.
Делай птице добро - и получишь.
У соседа похожая проблема. Не повезло деду. Растил-растил внука, помогая своим детям, велосипеды-мотоциклы покупал, а тот девушкой увлекся - и забыл обо всех.
Помнит о днях выдачи зарплат и пенсий.
Хоть в эти дни с ним можно увидеться.
И из дому ушел. Ибо жить в одних стенах было невозможно. Музыка в клипах и ушах. Пьяные компании, сомнительные связи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:30:22 ]
Н-да. "Думайте сами, решайте сами - иметь или не иметь..." :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 12:20:20 ]
Дуже багато філософії у цьому вірші. Починаючи від правила "якщо любиш - відпусти", і заглиблюючись у думку, що часто наше піклування і любов не цінують... Цікавий текст, і як ота кліточка шпачина - гарно сплетений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:32:25 ]
Наверное, вопрос может считаться больным. Мой ЛГ от своих родителей двадцатилетним ушел. Хорошо, что было куда, и оно было своим. Квартиры в те времена купить было легче. Тем более, не в Питере, в Бологое. Досталась та квартира первой жене и первым детям. Первенство - оно и есть первенство. Как валенки в Сибири. Первым обул - твои. Последнему - чуни. В больших семьях так.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:34:18 ]
а мне вспомнилась притча про корову которая нагадила на замерзающего воробья и про кошку которая достала из кучи ту отогревшуюся птичку...
хороший стих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:42:19 ]
О, кого я вижу.
Рад.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 13:08:15 ]
Забыл, как садился и гадил на плечи
И корм ел с лодошки моей неспеша...
Попомниш, дружок мой, ещё ведь не вечер,
Мороз память лечит, причём без гроша!!!;-)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 13:12:46 ]
Клевал с ладошки - причем, очень осторожно, словно понимал, с чего берет. Не дятел, одним словом.
А сейчас какой-то дикий. Наверное, ревность какая-то. Типичный кавказец. Неужели он с Кавказа?
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 13:56:15 ]
Є думка, що мерзлою може бути картопля. А мерзлий балкон як і мерзлий олівець, стіл чи вікно поняття із свідомості фантастики. Ось замерзлий балкон можливо і може бути. Вікно так точно. Натхнення, -нення, -нення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:08:20 ]
Наверное, стоило бы указать точнее. Балкон выступает наружу, т.е., не лоджия. Соседи снизу своим не занимались. Он без окон и всяческих "выносов". Мой утепленный, а на полу, тем не менее, выступает иней. Я вынужден был открыть окна. Холодно, но естественно. В клетке будет нежарко.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:03:41 ]
Скворцы, о скворцы! Не тревожте ...скворцы!
Пусть хоть кто-то... А вдруг - в отцы...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:13:28 ]
Меня по-доброму подкупает Ваше внимание.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 19:03:06 ]
А мне понравилось!!!
вот только птичка какая-то незаметная: не орёл, не сокол, а скворец. Или это просто такой замысел автора?