ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
* * *
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернення
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Погляд твій
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Як київський князь з «берладниками» воював в 1159 році
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
Вересневий каштанопад
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
* * *
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
Стінг співає під бандуру
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Бабах!
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Зірка на ім‘я Олександра
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
* * *
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Інша поезія

 Рефлекси – штука живуча
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-13 15:15:57
Переглядів сторінки твору 9638
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.871 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 15:36:30 ]
А я думала, що вроджені рефлекси помирають разом з "ляльками"

бажання стати поміченою,
(не для всіх - для того,
хто погрався,і кинув).
а він тепер просто...
зверне з лижні,
щоб не побачила мертва лялька.
Рефлекс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 15:39:49 ]
Так поки що ж "пациент скорее жив, чем мертв" ;))
Тому й рефлекси на місці. А лижникові - попутного вітру в спину :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 15:42:47 ]
коли поламана душа - "скорее мёртв".
а лижник... хай би спіткнувся, івпав до рівня ляльки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 15:44:02 ]
ДОДАТОК: ха-ха-ха(злостиво))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 16:04:43 ]
А от за "ха-ха" бали мінусуються ;)
Не треба нічого поганого бажати. Хай буде здоровий - здоров'ячко йому ще ой як знадобиться, бо життя і без нашого "ха-ха" тріпає всіх нещадно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 17:16:13 ]
ну... тоді хай буде здоровий і... закоханий. гіршого добра годі й бажати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 19:55:41 ]
Часом мені, Оксанко, здається, що вам не 16... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 21:25:42 ]
так і Кузану здається, а я не розумію чому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-13 18:01:03 ]
Гм... На мить відчула себе тою лялькою. Рефлекс страху - важко викорінюється. Реально. Мене пройняло, Гренуіль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 19:57:59 ]
Дякую за співпереживання.
Та його й нереально, мабуть, викорінити - для життя він усе-таки необхідний. Але коли страх стає основною емоцією... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 18:56:02 ]
Близько мені до душі, Гренуіль. У мене є ще ляльки з дитинства, поламані, але не викидаю і також мішок забавок дітей, чогось (чи за чимось) шкодую. І не дай боже людині відчути себе такою лялькою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 20:10:34 ]
Дякую :))
Я теж той ще Плюшкін ;) Шкода іграшки викидати, ніби й неживі, а все-таки... Оцю ляльку поки снігом прикидала та фотографувала - мало не убивцею себе відчувала. Потім обтріпала та й бігом у сарайчик, замотала і в сіно засунула - тіпа тепліше їй там буде... Коротше, дитсадок :)
А себе відчути такою лялькою - може, і такий досвід потрібен? Щоб відбити раз і назавжди бажання погратися кимось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 19:18:50 ]
Якщо рефлекси є, значить тре’ штучне дихання (спосіб сама вибереш) ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 20:01:01 ]
Та вибрати неважко - складніше буде цю процедуру провести самій :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 22:19:14 ]
Я когда-то написал о тряпичном зайке, брошенном в лужу, имея в виду себя.
И что Вы думаете? Возлюбленная вернулась.
Оказывается, ей было интересно узнать, как я отреагирую на наш разрыв - буду всячески ее поносить или тут же увлекусь другой.
Но был третий вариант.
Я плакаль-рыдаль стихами, но уже названивал другой.

Спасибон.
Напомнили о "шерше ля фам".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 23:16:59 ]
Думаю, ваша кохана потім вдосталь насиділася в калюжах власних сліз. Аби ще комусь від цього легше стало...
Не все так погано. Он сьогодні день який сонячний був. Та й вітер нарешті вщух - терпіти не можу такі вітри тривожні, три ночі перекидалася на дивані, як млинець на сковорідці, а зараз ось впаду - і нарешті відісплюся! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-19 20:33:31 ]
Зимно... Ніби втрачений рай... Але ж не загублена ДУША!!! А міфи перевтілення здаються вже не такими і міфами, коли читаю Ваш вірш. Схованка (у сарайчику), що у сіні повернула епізоди дитинства, коли я сам ховався у пахучому сіні, зробивши нірку-криївку. Сподобалося, Гренуіль. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 20:13:46 ]
Дякую й вам :)
Сіно - це класно, особливо взимку: літом пахне. У нас нема ніякої живності, яка б сіном харчувалася, і навіть собаки, щоб у буду сіна накидати, але ж я траву все одно косила ціле літо - аби долина на ліс не була схожа - то й закинула трохи сіна в сарайчик, виключно для того, щоб взимку понюхати ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 17:02:00 ]
Сіно!... Радий за Вас, Гренуіль, що Ваша пам"ять (генетична) невмируща. Ото ж і я ніколи не забуду, як тато (світла пам"ять його душі) підлітком зганяв мене, як кота з печі 14 січня ще вдосвіта. За це я йому вдячний. Він казав: "У день Василя Великого Василь маленький має посипати у хрещених батьків, віднести сіно і привітати з Новим роком. Ніч. Зимно і страшно. Хочеться спати, а йти далеко. А понюхаєш сіно і з"являються сили та стає веселіше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-28 18:51:10 ]
Гренуіль! Завтра ВЕСНА!!! А згодом прийде день, коли Клара чи Роза (в революционном угаре) придумали свято... Втім, йдеться не про них. Здається Екзюпері писав: "Женщина стоит ровно столько - сколько стоят её божества".
За Ваші лики весен!
За Ваші Божества!..