ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.01 00:42
Старі галузки для вогнища
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -

хома дідим
2026.09.30 23:11
* 218 *
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто

Іван Потьомкін
2026.09.30 20:55
З голосу Леонардо да Вінчі
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри

Юрко Бужанин
2026.09.30 20:48
***
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?

В Горова Леся
2026.09.30 15:52
Серпневе
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.

Розгубила осінь бризки перші,

Борис Костиря
2026.09.30 15:17
Варвар
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.

Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.

Вячеслав Руденко
2026.09.30 13:39
Справжнього змісту момент
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.

Справжнього змісту момент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки

Тетяна Левицька
2026.09.30 12:07
Бесіда сина та мами ( діалог сонетів Артура Курдіновського з Тетяною Левицькою)
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Ірина Вовк
2026.09.30 11:21
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 12)
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол

Юрій Гундарів
2026.09.30 10:17
Лунає Сильвестров
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!

Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…

Ігор Шоха
2026.09.30 10:00
Всі боки одної долі
Пов’язує нас долею одною
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,

Віктор Кучерук
2026.09.30 06:16
* * *
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?

хома дідим
2026.09.29 21:54
* 217 *
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Бесіда сина та мами (діалог сонетів із Тетяною Левицькою)
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
В горіхових смаках віддалених віків
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над полум'ям, що прагне їх зібрати,
Де кожен подих — мов прощальний клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань давно забутих,
В горіхових смаках віддалених в

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Бійка
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Інша поезія

 Рефлекси – штука живуча
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-13 15:15:57
Переглядів сторінки твору 10561
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.871 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 15:36:30 ]
А я думала, що вроджені рефлекси помирають разом з "ляльками"

бажання стати поміченою,
(не для всіх - для того,
хто погрався,і кинув).
а він тепер просто...
зверне з лижні,
щоб не побачила мертва лялька.
Рефлекс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 15:39:49 ]
Так поки що ж "пациент скорее жив, чем мертв" ;))
Тому й рефлекси на місці. А лижникові - попутного вітру в спину :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 15:42:47 ]
коли поламана душа - "скорее мёртв".
а лижник... хай би спіткнувся, івпав до рівня ляльки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 15:44:02 ]
ДОДАТОК: ха-ха-ха(злостиво))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 16:04:43 ]
А от за "ха-ха" бали мінусуються ;)
Не треба нічого поганого бажати. Хай буде здоровий - здоров'ячко йому ще ой як знадобиться, бо життя і без нашого "ха-ха" тріпає всіх нещадно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 17:16:13 ]
ну... тоді хай буде здоровий і... закоханий. гіршого добра годі й бажати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 19:55:41 ]
Часом мені, Оксанко, здається, що вам не 16... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 21:25:42 ]
так і Кузану здається, а я не розумію чому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-13 18:01:03 ]
Гм... На мить відчула себе тою лялькою. Рефлекс страху - важко викорінюється. Реально. Мене пройняло, Гренуіль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 19:57:59 ]
Дякую за співпереживання.
Та його й нереально, мабуть, викорінити - для життя він усе-таки необхідний. Але коли страх стає основною емоцією... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 18:56:02 ]
Близько мені до душі, Гренуіль. У мене є ще ляльки з дитинства, поламані, але не викидаю і також мішок забавок дітей, чогось (чи за чимось) шкодую. І не дай боже людині відчути себе такою лялькою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 20:10:34 ]
Дякую :))
Я теж той ще Плюшкін ;) Шкода іграшки викидати, ніби й неживі, а все-таки... Оцю ляльку поки снігом прикидала та фотографувала - мало не убивцею себе відчувала. Потім обтріпала та й бігом у сарайчик, замотала і в сіно засунула - тіпа тепліше їй там буде... Коротше, дитсадок :)
А себе відчути такою лялькою - може, і такий досвід потрібен? Щоб відбити раз і назавжди бажання погратися кимось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 19:18:50 ]
Якщо рефлекси є, значить тре’ штучне дихання (спосіб сама вибереш) ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 20:01:01 ]
Та вибрати неважко - складніше буде цю процедуру провести самій :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 22:19:14 ]
Я когда-то написал о тряпичном зайке, брошенном в лужу, имея в виду себя.
И что Вы думаете? Возлюбленная вернулась.
Оказывается, ей было интересно узнать, как я отреагирую на наш разрыв - буду всячески ее поносить или тут же увлекусь другой.
Но был третий вариант.
Я плакаль-рыдаль стихами, но уже названивал другой.

Спасибон.
Напомнили о "шерше ля фам".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 23:16:59 ]
Думаю, ваша кохана потім вдосталь насиділася в калюжах власних сліз. Аби ще комусь від цього легше стало...
Не все так погано. Он сьогодні день який сонячний був. Та й вітер нарешті вщух - терпіти не можу такі вітри тривожні, три ночі перекидалася на дивані, як млинець на сковорідці, а зараз ось впаду - і нарешті відісплюся! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-19 20:33:31 ]
Зимно... Ніби втрачений рай... Але ж не загублена ДУША!!! А міфи перевтілення здаються вже не такими і міфами, коли читаю Ваш вірш. Схованка (у сарайчику), що у сіні повернула епізоди дитинства, коли я сам ховався у пахучому сіні, зробивши нірку-криївку. Сподобалося, Гренуіль. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 20:13:46 ]
Дякую й вам :)
Сіно - це класно, особливо взимку: літом пахне. У нас нема ніякої живності, яка б сіном харчувалася, і навіть собаки, щоб у буду сіна накидати, але ж я траву все одно косила ціле літо - аби долина на ліс не була схожа - то й закинула трохи сіна в сарайчик, виключно для того, щоб взимку понюхати ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 17:02:00 ]
Сіно!... Радий за Вас, Гренуіль, що Ваша пам"ять (генетична) невмируща. Ото ж і я ніколи не забуду, як тато (світла пам"ять його душі) підлітком зганяв мене, як кота з печі 14 січня ще вдосвіта. За це я йому вдячний. Він казав: "У день Василя Великого Василь маленький має посипати у хрещених батьків, віднести сіно і привітати з Новим роком. Ніч. Зимно і страшно. Хочеться спати, а йти далеко. А понюхаєш сіно і з"являються сили та стає веселіше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-28 18:51:10 ]
Гренуіль! Завтра ВЕСНА!!! А згодом прийде день, коли Клара чи Роза (в революционном угаре) придумали свято... Втім, йдеться не про них. Здається Екзюпері писав: "Женщина стоит ровно столько - сколько стоят её божества".
За Ваші лики весен!
За Ваші Божества!..