ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 містер А

Тобі потрібен інший чоловік.
Він дбатиме про тебе кожну днину,
Любитиме найкращу і єдину
Не раз на тиждень – нині і вовік.

(с) В.Кузан

Образ твору
Давай ми умовно назвем його "містер А".
Так от, містер А підійде небезпечно - ззаду.
Знайде мої губи по запаху шоколаду.
Налякано скрипне під нами софа стара.

Отож, містер А доторкнеться мені до щік.
А ще цілуватиме сильно - язик змією.
(На мить пригадаю, як добре було - твоєю...
На мить повернуся у літо хмільних дощів...)

Але містер А вже бере мене, я у грі.
І, певно, кричу (Ну, ти ж знаєш, як це буває.
Коли ти в мені - я щоразу на мить вмираю).
А з містером А... Симуляція - це не гріх.

Долоні його мандруватимуть по слідах,
На тілі моєму залишених ще тобою.
Здригнеться повітря у мене над головою,
Даруючи для сусідів печальне "ах".

Благаю, нехай містер "а", містер "бе" і "це"
Зостануться лиш умовою цього вірша!
І більше ніколи не думай про це, найгірше!
І більше ніколи не говори про це!





Найвища оцінка Олександр Зубрій 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Патара Бачія 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 09:55:58
Переглядів сторінки твору 19221
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.634 / 5.75  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 20:58:13 ]
Вау!Нема слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-20 20:59:23 ]
о, дякую) жаль, В.Кузан не хоче прокоментити)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:01:53 ]
проґавив, напевно - твори так швидко зникають з головної, не встигнеш і оком зморгнути))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:32:29 ]
Юль, цікава штучка, і прозоро викладено, що з огляду на потяг до логіки, особливо важливо. :)
Чоловіки найкраще, усе таки, розуміють логіку подій...

А чому не в рубрику "Еротична поезія"? Еротика - це ж не обов'язково взаємне переплетення душ? Принаймні з чоловічого погляду. :)

Щоправда, з огляду на вищу логіку ідеї, трохи дивно виглядає, як на мене, поєднання епіграфу від шановного Василя Кузана і вашого тексту. Проблема, зрозуміло, в кореляції "любитиме" до вашого тексту. Бо якщо любить, то вже любить, а раз на тиждень - то кохає. І у ліргероїні більше про простір "кохання", аніж "любові"? Хоча і йдеться про любов, прояви якої каталізують коханням, але з іншим (нехай і уявно)?

Та любов часто є і стражданням, яке не виправляється суто плетивом просторів "кохання"?
Тож я про те, що, можливо, цікаво виглядав би і епіграф (суто, як для такої логічно-упереджувальної композиції)
"Вона, відчуваючи його наближення, акуратно зняла модні окуляри для свого невеличкого мінуса, і на деякий час ув'язнила їх у футлярі зі слонової кістки з акуратним діамантиком на верхній кришці. Чоловікам так подобаються розширені пристрастю очі..." Дон Жуан "Минуле і Дами"... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 10:33:04 ]
Дякую за увагу)) Автор епіграфу, мабуть, мав на увазі під "любитиме" саме "кохатиме" - бо ж раз на тиждень і справді любити неможливо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Крав (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 05:18:31 ]
Печальний вірш...
Дійсно, дуже прозоро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 10:34:05 ]
печальний, саме так. дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 15:16:40 ]
як сумно і набиті гулі
сверблять свербить і мій язик
як наші валі галі юлі
страждають боже як ти звик
не сумувати не хворіти
коли вдихав весь плач очей
любов'ю граються то діти
кохання справжнє в чатерлей

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 13:06:38 ]
Олександре, полюбляєш класику ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-19 08:45:41 ]
Юлю, щойно тепер здогадався тобі повідомити, що моя пародія ("Знайди мої губи по запаху шоколаду") на цей твій вірш була надрукована в журналі "Дніпро" за липень 2011 р. Але, можливо, ти й сама це зауважила, оскільки теж друкуєшся у цьому журналі, а, отже, маєш і підписку на нього. Чи ні? У будь-якому разі, щиро вдячний тобі за натхнення.


1   2   3   4   Переглянути все