ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Кока Черкаський
2026.05.04 23:35
Дражнити ведмедя погано,
Не варто дражнити ведмедя.
Дражнив якось ведмедя Фєдя-
Ну і де тепер цей ваш Фєдя?

Дражніть краще власну дружину,
Або назвіть тещу "мамо!",
Але дражнити ведмедя-

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 Каганець
Васильев К. Ожидание  (1976) Каганець – тремтливий ліхтарик
напише ноти-чуття,
неначе старенький скрипалик
до ранку тужно загра.
І вижене місяць на небо,
розчахне віконницю...
Жаль, скрипковий ключ не поверне
тебе – мою молодість.


2011 рік




Найвища оцінка Роксолана Вірлан 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Василь Світлий 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-19 19:55:55
Переглядів сторінки твору 7088
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.347 / 5.33  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 3.284 / 5.25  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 20:21:44 ]
Пане Василю, це ви просто скучаєте за тими часами чи щось хотілось би змінити в житті докорінно, піти іншим шляхом?
А я як згадаю, яка була в молодості... гм... дурненька, то й зовсім не хочеться туди вертатися. Та й важила я тоді кілограмів на 10 більше... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 16:38:01 ]
Ох, Гренуіль! Сумую, журюсь, печалюсь чи хотів би змінити щось??? Скоріше - перше. Втім знаю, що 20 років, які я віддав на створення нових джерел світла - це забагато. Та ще й ота ртуть... Жах! Хіба що створена мною лампа для лікування жовтухи немовлят лишається єдиним вагомим доробком, бо спроможна врятувати життя дитиночки зразу після пологів... Щодо вірша. До 16 років я вчив уроки при світлі каганця(!) Електроенергія була лише у сільраді. Забуте село... Кажуть, що людина може довго і безупинно дивитися на вогонь і воду. Я - теж! Я знаю про світло багато. Можу науково пояснити чому захід сонця багряний. Світло може вбивати і може лікувати. Йому щебечуть птахи, йому схиляється трава, йому метелики-одноденки присвячують свій політ... Я вірю в магічну силу світла і навіть у те, що світло каганця створює музику!.. Інколи мені видається, що СВІТЛО може все! На жаль це не так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-06 23:28:58 ]
Якщо хоч одне дитя врятоване - то й 20 років не даремно минули...
Нарешті я зустріла людину, яка мені все про каганець розкаже! З гасовою лампою знайома, а от що таке каганець - хотіла взнати, та не було кого розпитати :) А як він музику створює? Її, мабуть, не кожен і почує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 22:02:05 ]
P.S. Оті кляті кілограми, які буцімто, начебто лишні і які нібито Вас трішечки тривожать... І недавно (у коментарях) Ви мовили про якісь три кіло... і ще про сусідського собаку... Ні, Гренуіль, не переймайтесь. Все буде гаразд. Весною Ви візьмете в руки косу, викосите луки, що біля будинку і забудете про кілограми і будете бігти скошеною травою, як газель - легко і весело.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-06 23:32:28 ]
Та то все клята цивілізація... Поки в селі жила - була собі колобочком і не переймалася тим, бо в селі ж знаєте, як жіночу красу хвалять: "Ото славна молодиця - гарна, гладка!" ;)) А в місті виявилося, що гарна - це коли за жердину сховатися може :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-25 18:34:27 ]
Цікаво, то Ви, пане Василю, про метафізику світла можете нам багато чого звіршувать, зрозуміла я...
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-25 19:32:38 ]
Дякую Маріє, що завітали. Я критично ставлюсь до свого віршованого писаннячка... Усвідомлюю, що про метафізику світла легше, точніше і дохідливіше писати прозою... Успіхів Вам і творчого натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-09 21:34:16 ]
Гарно тут у вас, добродію Василю. Відчувається присутність мистецького духу. Читав твір з захопленням... Розчарував останній рядок. Як шкода, що не відкрито ще таких сайтів ( та й чи буде ? ). де б можна було віднайти цей "скрипковий ключ", яким можна б було повернути молодість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-09 21:49:59 ]
Дякую Василю, що завітали і за оцінку. Ваше глибинне занурення (до рівня душевних магматичних пластів) у світ іншої людини - зворушує. Наснаги Вам, сил і натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 12:55:56 ]
Дуже гарно.
Маленька пропозиція - а як щодо верлібрів? Вони і до прози ближчі, і поезія у них зберігається, як у римованих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-10 13:03:19 ]
Дякую, Зоряно! Спробую.Хоча для мене цей шлях ще незвіданий і втаємничений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 23:19:29 ]
Світлий сум. Дуже гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 23:35:58 ]
Спасибі, Серафимо! Врадуваний, що завітали. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 15:52:05 ]
Жаль, скрипковий ключ не поверне
тебе – мою молодість.

мене в мою молодість
на жаль

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-19 21:45:17 ]
Це ж треба, Оксанко, так далеко заглянути у минуле...
Рівно тринадцять місяців...
А, може, це якесь сакральне число?..
Вельми вдячний! Приємно, що моє писання тебе зацікавило. :))