ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 Каганець
Васильев К. Ожидание  (1976) Каганець – тремтливий ліхтарик
напише ноти-чуття,
неначе старенький скрипалик
до ранку тужно загра.
І вижене місяць на небо,
розчахне віконницю...
Жаль, скрипковий ключ не поверне
тебе – мою молодість.


2011 рік




Найвища оцінка Вірлан Роксолана 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Василь Світлий 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-19 19:55:55
Переглядів сторінки твору 6789
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.347 / 5.33  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 3.284 / 5.25  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-22 20:21:44 ]
Пане Василю, це ви просто скучаєте за тими часами чи щось хотілось би змінити в житті докорінно, піти іншим шляхом?
А я як згадаю, яка була в молодості... гм... дурненька, то й зовсім не хочеться туди вертатися. Та й важила я тоді кілограмів на 10 більше... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 16:38:01 ]
Ох, Гренуіль! Сумую, журюсь, печалюсь чи хотів би змінити щось??? Скоріше - перше. Втім знаю, що 20 років, які я віддав на створення нових джерел світла - це забагато. Та ще й ота ртуть... Жах! Хіба що створена мною лампа для лікування жовтухи немовлят лишається єдиним вагомим доробком, бо спроможна врятувати життя дитиночки зразу після пологів... Щодо вірша. До 16 років я вчив уроки при світлі каганця(!) Електроенергія була лише у сільраді. Забуте село... Кажуть, що людина може довго і безупинно дивитися на вогонь і воду. Я - теж! Я знаю про світло багато. Можу науково пояснити чому захід сонця багряний. Світло може вбивати і може лікувати. Йому щебечуть птахи, йому схиляється трава, йому метелики-одноденки присвячують свій політ... Я вірю в магічну силу світла і навіть у те, що світло каганця створює музику!.. Інколи мені видається, що СВІТЛО може все! На жаль це не так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-06 23:28:58 ]
Якщо хоч одне дитя врятоване - то й 20 років не даремно минули...
Нарешті я зустріла людину, яка мені все про каганець розкаже! З гасовою лампою знайома, а от що таке каганець - хотіла взнати, та не було кого розпитати :) А як він музику створює? Її, мабуть, не кожен і почує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-23 22:02:05 ]
P.S. Оті кляті кілограми, які буцімто, начебто лишні і які нібито Вас трішечки тривожать... І недавно (у коментарях) Ви мовили про якісь три кіло... і ще про сусідського собаку... Ні, Гренуіль, не переймайтесь. Все буде гаразд. Весною Ви візьмете в руки косу, викосите луки, що біля будинку і забудете про кілограми і будете бігти скошеною травою, як газель - легко і весело.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-06 23:32:28 ]
Та то все клята цивілізація... Поки в селі жила - була собі колобочком і не переймалася тим, бо в селі ж знаєте, як жіночу красу хвалять: "Ото славна молодиця - гарна, гладка!" ;)) А в місті виявилося, що гарна - це коли за жердину сховатися може :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-25 18:34:27 ]
Цікаво, то Ви, пане Василю, про метафізику світла можете нам багато чого звіршувать, зрозуміла я...
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-25 19:32:38 ]
Дякую Маріє, що завітали. Я критично ставлюсь до свого віршованого писаннячка... Усвідомлюю, що про метафізику світла легше, точніше і дохідливіше писати прозою... Успіхів Вам і творчого натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-09 21:34:16 ]
Гарно тут у вас, добродію Василю. Відчувається присутність мистецького духу. Читав твір з захопленням... Розчарував останній рядок. Як шкода, що не відкрито ще таких сайтів ( та й чи буде ? ). де б можна було віднайти цей "скрипковий ключ", яким можна б було повернути молодість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-09 21:49:59 ]
Дякую Василю, що завітали і за оцінку. Ваше глибинне занурення (до рівня душевних магматичних пластів) у світ іншої людини - зворушує. Наснаги Вам, сил і натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 12:55:56 ]
Дуже гарно.
Маленька пропозиція - а як щодо верлібрів? Вони і до прози ближчі, і поезія у них зберігається, як у римованих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-10 13:03:19 ]
Дякую, Зоряно! Спробую.Хоча для мене цей шлях ще незвіданий і втаємничений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 23:19:29 ]
Світлий сум. Дуже гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 23:35:58 ]
Спасибі, Серафимо! Врадуваний, що завітали. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 15:52:05 ]
Жаль, скрипковий ключ не поверне
тебе – мою молодість.

мене в мою молодість
на жаль

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-19 21:45:17 ]
Це ж треба, Оксанко, так далеко заглянути у минуле...
Рівно тринадцять місяців...
А, може, це якесь сакральне число?..
Вельми вдячний! Приємно, що моє писання тебе зацікавило. :))