PROГRЕС (прононс прогресу)

To do is to be (Socrates)
To be is to do (Plato)
To be or not to be? (Shakespeare)
Do be do be do! (Sinatra)

Отче наш
Нехай свяцься іммтво
Хай при цас тво
Ха бу воль тя
Я нанн тайназ
Хлі нанна ссу
Дана дне
І прои впро на
Ями про всі во на
і неви наус
тайзба наолу

Воймо
Іси
Йдусфя

Во
Іси
Сф

Vo
ise
of

AM...EN
ericagland


* * *


Скінчилось усе

Скінчилося все
Геть
Муза
Одвернулась од мене
Та подалась
Гордо ляснула хвіртков
Дбайливо
Впакувала мої думи
У велетенські запилені чорнії скрині
Зоставила
На опіку
Лише свою дику
Сором`язну
Падчірку
Ехо.
Хо.
О.
__________Oooo_
__oooO___(___)_
_(___)____)_/__
___(____(__/___
____)__________
.
Подалась подалась подалася подалась подалась
Подалась подалася подалась
Продалася
Сумно
Лихо
Поставимо крапку
………………………………………………………………………………
…………………………..крапкакрап……………………………………
….……… …..крапкакарпкакрап...……………………
…………………крапкакрапкакрапкакр………………………
…………….крапкакрапкакрапкакрапк……………………
……………крапкакрапкакрапкакрапка……………………
……...крапкакрапкакрапкакрапкак…………………
……...крапкакрапкакрапкакрапкак…………………
………………крапкакрапкакрапкакрапка…………………
……………..крапкакрапкакрапкакрап……………………
……………………крапкакрапкакрапкак…………………………
………………………крапкакрапкакра…………………………………
…………………………………пкакрапка………………………………………
………………………………………………………………………


* * *


Лляне жабуриння на моєму десктопі

Зималітозима
осіньвесналіто


Куди
згинули
фарби
вічнорожеві фарби?
і де
та знайома
хмаринка
над містом моїм?

Намісто неї лиш
джоб
намісто неба -
десктоп
над містом літає
страх
по місту ходить в штанях

і орди сивих комах
плетуть лляне жабуриння


Веснаосіньвесна
зимавесналіто


І хто я тепер
перед
моїми
синами?
Що завтра скажу я
своєму
коханню?
Платина ззовні
Пластик в душі
Контент очей
негламурний, журний
Палає в них лише
страх

Ми не покинем наш
ворлд
Де намість сонця -
бігборд
Намість покрівлі -
діра
На подрі гніздиться жах

де орди сивих комах
плетуть лляне жабуриння


* * *


Я і Текст. Діалоги

Я оспівую те
лише те, що нетерплю
а про те, що люблю
я буду мовчать -
то єдиний шлях його зберегти
Бережіть свої зорі
од згорання
в гливких шарах ноосфери

...

Ба навіть не плачу
не оплакую
але мовчу
мовчу про своє
вічне мовчання
живу як усі
роблю те, що усі
(тому, що ми всі
робимо те, що усі)
я тону в лайні
і буду тонути
лише так я збережу
те, чим іще
дорожу
тримаючи дистанцію
од і до істини
Господи, як добре,
що така
безконечно глибока
відстань
до серця

..

А все
інше
те, що я роблю
те, як ви мислите
те, чим
ми живемо
то все
схоже
на
Пусті слова
замуровані в дуплину вакууму
фінал котрих -
вічність, заціпеніла у центрі
чорної
діри