ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Пошепки

(із циклу "Справи сердечні")

Образ твору Спогад - невільник ніжний -
Струшує рештки сну.
Коле сніги підсніжник -
Мій підсердечний сум.

Криги блакитні скалки,
Променя спис ясний...
Серце моє заплакане,
Бачиш: сліди весни?

Чуєш: дзвенить відлига,
Наче у клітці - чиж?
Серце моє, не хлипай.
Серце, не бийся, ч-ш-ш-ш...

2011


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-02 13:54:25
Переглядів сторінки твору 12964
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.619
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 23:16:23 ]
Від таких віршів сніги тануть в Україні! І сонце починає сяяти на небі і в душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:28:40 ]
Ярославцю, панамочку б треба - і від снігу захистить, і від сонячного удару :)) Цьом (весна ж! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 00:12:39 ]
Не налякати би відлигу - Ч-ш-ш-ш...! Файно-файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:30:09 ]
Мабуть, вже налякала: чиж надувся, з неба щось сипле... явно, не манна :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 00:34:53 ]
Очень хорошо читается, а о слияниях согласных я помолчу, ибо коэффициент прозрачности настойчиво говорит о своем.
Я же говорю о том, что что хорошо читается, а о слияниях... и т.д., а еще о том, что весенняя лирика на высоте. А я по-прежнему в зиме. Но в предчувствии весны. Стихотворение ее словно бы приближает. Но, видимо, пока что в Европу.

Удач-дач-дач и ближайших праздников всеобщего сумасшествия (М/НЖД 8 Марта).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 10:39:50 ]
Да, Алеша, я, когда коэфф. увидела, волосы зашевелились на голове пуще подснежников. Но, с другой стороны, как нам, шептухам, шептать?.. В Европе зима. Но хочется сумасшествия :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 08:43:20 ]
Моє обніманнячко! Читається "серце не бийся" - я певно ще теж у зимі:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 11:12:38 ]
Уяви, так і було спочатку :)) Потім спохватилася, - рано ще, рано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 12:14:11 ]
Проб"ється і до ваших європ весна - точно знаю. і твоє серце теж знає)

А коеф.- то, мабуть, через останнє слово. Тільки не виправляй! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 19:29:49 ]
ні, ні, не буду, цього разу коефіцієнт - жертовне ягня :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 03:23:40 ]
Берези - надзвичайно чутливі дерева... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 23:38:42 ]
... скільки підберезовиків прихистили!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-23 12:28:57 ]
Ніжно.
Але чому сум саме підсердечний?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 23:37:57 ]
Бо сум ( як підсніжник під снігом) зароджується під серцем, а потім пронизує його, мов ніжно-зелена стріла стебла. Мабуть, так відчуває ЛГ :)) Сердечно дякую, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-25 21:41:26 ]
Стільки світла у тепла у цих рядках, Світлано!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 23:34:06 ]
Тобі дякую - за те, що читаєш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 17:23:55 ]
Світланко, просто не можу не відгукнутися!!!

...ходити весни слідами,
шукать на щоці веснівки
(щороку їх значно більше...),
порівнювать сни і знімки,
чи зліпки ночей зимових,
чи віршів сліди підшкірні -
ін'єкції болю й щастя,
ознаки тепла і віри...







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 21:09:08 ]
Віко, пробач, - не відразу побачила твій чудовий відгук. Яка співзвучність!.. Ознака тепла й довіри :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 22:12:39 ]
Та ні, Світланко, тобі вибачатися нема за що, то я сама пізно "відгукнулась" на цей теплий, зі слідами весни, вірш...
приємно, що тобі співзвучний мій експромт!
Тепла і радості тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 21:46:07 ]
Це той випадок, коли писати практично немає чого, бо воно написане у вірші - настільки він красномовний.
Хто б міг подумати, що питання весни було колись поетичним, ліричним, духовним тощо, а стало питанням - доживемо в мирі чи ні?