Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.08
10:00
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.
2026 рік
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.
2026 рік
2026.11.08
08:56
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія
4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)
Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче
4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)
Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче
2026.11.08
06:13
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.
2026.11.07
18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?
Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?
Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не
2026.11.07
16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.
Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.
Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно
2026.11.07
13:51
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.
2026.11.07
11:13
Тумани смокчуть хмарне вим'я,
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.
Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.
Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь
2026.11.07
06:54
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д
2026.11.07
02:21
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.
Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.
Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,
2026.11.06
23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама
2026.11.06
22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш.
Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив.
Низькі люди похваляються високими ідеалами.
Усі незалежні від когось таки залежні.
І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло.
Носіїв глибоких
2026.11.06
21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.
Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.
Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,
2026.11.06
17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.
How many strange souls
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.
How many strange souls
2026.11.06
12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.
Нехай це листя заговорить
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.
Нехай це листя заговорить
2026.11.06
06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.
2026.11.05
21:26
Пісня
Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.
Приспів:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.
Приспів:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Фігляр Шико /
Критика | Аналітика
Чи потрібен для перекладу поезії поет
Публікації на тему:
• Віктор Кулле. "О переводах Иосифа Бродского"
Проблема перекладу поетичного тексту, можливість чи неможливість його перекладності взагалі – занадто складна і об'ємна, щоб її можна було висвітлити у невеличкому спічі скромного Шико. А тому звузимо тему перекладності поезії до, на перший погляд, епатажної тези – для перекладу поезії поет не потрібен. Скажу більше – перекладач не повинен бути поетом. Він мусить бути професіоналом-філологом мови на яку перекладає і, як мінімум, хорошим знавцем мови з якої перекладає. Відразу зауважу – ми говоримо про переклад, який максимально відповідає оригіналу. Всілякі "переспіви", "за мотивами" і т.д. нас в даному випадку не цікавлять – різниця між оригіналом і перекладом дорівнює в них величині амбіційності, самозамилування та совісті того, хто створює похідний текст.
Почнемо з того, що будь-який поетичний твір - продукт суб'єктивного сприйняття автором внутрішнього і навколишнього світу. Суб'єктивність є тим мірилом, яка вирізняє одного поета від іншого, створює унікальний погляд автора на речі і явища, коли ми говоримо про "свіжі метафори" та "небанальні порівняння". А тепер уявімо ситуацію, коли, наприклад, два поети – англомовний "N" та україномовний "Н" разом потрапляють в якусь типову життєву ситуацію і під впливом неї пишуть два поетичних твори – англійською та українською. Умова задачі така, що "N" через перекладача розповідає "Н" про що саме він написав англійською, а той українською творить вірш-переклад. Повірте, матимемо два РІЗНИХ тексти. При тому, що поети пліч-о-пліч пережили ті самі хмари, той самий дощ, ту ж температуру повітря – все до найменших дрібниць. Зважте, що ми ще опускаємо при цьому лексичну відмінність англійської та української мов, коли інформаційну насиченість віршованого рядка в англійській майже неможливо адекватно перекласти рядком українською – дається взнаки переважаюча одно- та двоскладовість інглішу. А ще якщо приплюсувати до вірша-перекладу "поетичні відсебеньки" україномовного творця? Матимемо, майже, як в анекдоті: "Фу, які жахливі, виявляється, ці The Beatles. Фальшивлять, гаркавлять!" - "А ти чув?" - "Ні, мені Рабинович наспівав".
Інша ситуація, коли за справу береться професіонал-мовник. Як аксіому приймемо те, що він достатньо знає і любить поезію, читав і читає вірші хороших поетів (поети, на жаль, інших поетів читають рідко), володіє абсолютним лінгвістичним слухом і не пише віршів (розуміючи, що його потуги у віршуванні до класики явно не дотягують). Текст-оригінал він сприйматиме максимально глибоко, розуміючи метафоричну варіантність, звукопис, можливість-неможливість адекватності перекладу деяких слів чи понять, традиційність або нетрадиційність рим (якщо вони є) і т.д.
Особисто, шукатиму саме такий переклад іншомовних поетів.
Існують ще переклади поетів-майстрів – Заболоцького, Пастернака, Рильського, Тичини та ін., але вони можуть бути цікавими хіба що у контексті їх власної творчості.
Чи можуть поети займатися перекладами інших поетів? Не більше, як вправами. Чи розкладанням пасьянсів марудними вечорами.
Знову ж таки, Шико нічого нового не сказав)
Кілька цитат наостанок: "Поезія – те, що гине у перекладі" (Роберт Фрост). Л.Чуковська - цитує А.Ахматову у "Записках про Анну Ахматову" - про Пастернака: "Он погибает дома... Своих стихов он уже не пишет, потому что переводит чужие - ведь ничто так не уничтожает собственные стихи, как переводы чужих. Вот Лозинский начал переводить и перестал писать..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чи потрібен для перекладу поезії поет
Переклади дуже схожі на зворотній бік вишитих по канві рушників
П'єр Буаст
Публікації на тему:
• Віктор Кулле. "О переводах Иосифа Бродского"
Проблема перекладу поетичного тексту, можливість чи неможливість його перекладності взагалі – занадто складна і об'ємна, щоб її можна було висвітлити у невеличкому спічі скромного Шико. А тому звузимо тему перекладності поезії до, на перший погляд, епатажної тези – для перекладу поезії поет не потрібен. Скажу більше – перекладач не повинен бути поетом. Він мусить бути професіоналом-філологом мови на яку перекладає і, як мінімум, хорошим знавцем мови з якої перекладає. Відразу зауважу – ми говоримо про переклад, який максимально відповідає оригіналу. Всілякі "переспіви", "за мотивами" і т.д. нас в даному випадку не цікавлять – різниця між оригіналом і перекладом дорівнює в них величині амбіційності, самозамилування та совісті того, хто створює похідний текст.
Почнемо з того, що будь-який поетичний твір - продукт суб'єктивного сприйняття автором внутрішнього і навколишнього світу. Суб'єктивність є тим мірилом, яка вирізняє одного поета від іншого, створює унікальний погляд автора на речі і явища, коли ми говоримо про "свіжі метафори" та "небанальні порівняння". А тепер уявімо ситуацію, коли, наприклад, два поети – англомовний "N" та україномовний "Н" разом потрапляють в якусь типову життєву ситуацію і під впливом неї пишуть два поетичних твори – англійською та українською. Умова задачі така, що "N" через перекладача розповідає "Н" про що саме він написав англійською, а той українською творить вірш-переклад. Повірте, матимемо два РІЗНИХ тексти. При тому, що поети пліч-о-пліч пережили ті самі хмари, той самий дощ, ту ж температуру повітря – все до найменших дрібниць. Зважте, що ми ще опускаємо при цьому лексичну відмінність англійської та української мов, коли інформаційну насиченість віршованого рядка в англійській майже неможливо адекватно перекласти рядком українською – дається взнаки переважаюча одно- та двоскладовість інглішу. А ще якщо приплюсувати до вірша-перекладу "поетичні відсебеньки" україномовного творця? Матимемо, майже, як в анекдоті: "Фу, які жахливі, виявляється, ці The Beatles. Фальшивлять, гаркавлять!" - "А ти чув?" - "Ні, мені Рабинович наспівав".
Інша ситуація, коли за справу береться професіонал-мовник. Як аксіому приймемо те, що він достатньо знає і любить поезію, читав і читає вірші хороших поетів (поети, на жаль, інших поетів читають рідко), володіє абсолютним лінгвістичним слухом і не пише віршів (розуміючи, що його потуги у віршуванні до класики явно не дотягують). Текст-оригінал він сприйматиме максимально глибоко, розуміючи метафоричну варіантність, звукопис, можливість-неможливість адекватності перекладу деяких слів чи понять, традиційність або нетрадиційність рим (якщо вони є) і т.д.
Особисто, шукатиму саме такий переклад іншомовних поетів.
Існують ще переклади поетів-майстрів – Заболоцького, Пастернака, Рильського, Тичини та ін., але вони можуть бути цікавими хіба що у контексті їх власної творчості.
Чи можуть поети займатися перекладами інших поетів? Не більше, як вправами. Чи розкладанням пасьянсів марудними вечорами.
Знову ж таки, Шико нічого нового не сказав)
Кілька цитат наостанок: "Поезія – те, що гине у перекладі" (Роберт Фрост). Л.Чуковська - цитує А.Ахматову у "Записках про Анну Ахматову" - про Пастернака: "Он погибает дома... Своих стихов он уже не пишет, потому что переводит чужие - ведь ничто так не уничтожает собственные стихи, как переводы чужих. Вот Лозинский начал переводить и перестал писать..."
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
