
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.08
14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Потурлак обіймає землю,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Потурлак обіймає землю,
2025.08.08
11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
2025.08.07
19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
2025.08.07
16:29
Із Бориса Заходера
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
2025.08.06
21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися.
Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють.
На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші.
Колиш
2025.08.06
11:19
Із Бориса Заходера
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
2025.08.05
20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
2025.08.05
16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
2025.08.05
14:37
Із Бориса Заходера
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Фігляр Шико /
Критика | Аналітика
Чи потрібен для перекладу поезії поет
Публікації на тему:
• Віктор Кулле. "О переводах Иосифа Бродского"
Проблема перекладу поетичного тексту, можливість чи неможливість його перекладності взагалі – занадто складна і об'ємна, щоб її можна було висвітлити у невеличкому спічі скромного Шико. А тому звузимо тему перекладності поезії до, на перший погляд, епатажної тези – для перекладу поезії поет не потрібен. Скажу більше – перекладач не повинен бути поетом. Він мусить бути професіоналом-філологом мови на яку перекладає і, як мінімум, хорошим знавцем мови з якої перекладає. Відразу зауважу – ми говоримо про переклад, який максимально відповідає оригіналу. Всілякі "переспіви", "за мотивами" і т.д. нас в даному випадку не цікавлять – різниця між оригіналом і перекладом дорівнює в них величині амбіційності, самозамилування та совісті того, хто створює похідний текст.
Почнемо з того, що будь-який поетичний твір - продукт суб'єктивного сприйняття автором внутрішнього і навколишнього світу. Суб'єктивність є тим мірилом, яка вирізняє одного поета від іншого, створює унікальний погляд автора на речі і явища, коли ми говоримо про "свіжі метафори" та "небанальні порівняння". А тепер уявімо ситуацію, коли, наприклад, два поети – англомовний "N" та україномовний "Н" разом потрапляють в якусь типову життєву ситуацію і під впливом неї пишуть два поетичних твори – англійською та українською. Умова задачі така, що "N" через перекладача розповідає "Н" про що саме він написав англійською, а той українською творить вірш-переклад. Повірте, матимемо два РІЗНИХ тексти. При тому, що поети пліч-о-пліч пережили ті самі хмари, той самий дощ, ту ж температуру повітря – все до найменших дрібниць. Зважте, що ми ще опускаємо при цьому лексичну відмінність англійської та української мов, коли інформаційну насиченість віршованого рядка в англійській майже неможливо адекватно перекласти рядком українською – дається взнаки переважаюча одно- та двоскладовість інглішу. А ще якщо приплюсувати до вірша-перекладу "поетичні відсебеньки" україномовного творця? Матимемо, майже, як в анекдоті: "Фу, які жахливі, виявляється, ці The Beatles. Фальшивлять, гаркавлять!" - "А ти чув?" - "Ні, мені Рабинович наспівав".
Інша ситуація, коли за справу береться професіонал-мовник. Як аксіому приймемо те, що він достатньо знає і любить поезію, читав і читає вірші хороших поетів (поети, на жаль, інших поетів читають рідко), володіє абсолютним лінгвістичним слухом і не пише віршів (розуміючи, що його потуги у віршуванні до класики явно не дотягують). Текст-оригінал він сприйматиме максимально глибоко, розуміючи метафоричну варіантність, звукопис, можливість-неможливість адекватності перекладу деяких слів чи понять, традиційність або нетрадиційність рим (якщо вони є) і т.д.
Особисто, шукатиму саме такий переклад іншомовних поетів.
Існують ще переклади поетів-майстрів – Заболоцького, Пастернака, Рильського, Тичини та ін., але вони можуть бути цікавими хіба що у контексті їх власної творчості.
Чи можуть поети займатися перекладами інших поетів? Не більше, як вправами. Чи розкладанням пасьянсів марудними вечорами.
Знову ж таки, Шико нічого нового не сказав)
Кілька цитат наостанок: "Поезія – те, що гине у перекладі" (Роберт Фрост). Л.Чуковська - цитує А.Ахматову у "Записках про Анну Ахматову" - про Пастернака: "Он погибает дома... Своих стихов он уже не пишет, потому что переводит чужие - ведь ничто так не уничтожает собственные стихи, как переводы чужих. Вот Лозинский начал переводить и перестал писать..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чи потрібен для перекладу поезії поет
Переклади дуже схожі на зворотній бік вишитих по канві рушників
П'єр Буаст
Публікації на тему:
• Віктор Кулле. "О переводах Иосифа Бродского"
Проблема перекладу поетичного тексту, можливість чи неможливість його перекладності взагалі – занадто складна і об'ємна, щоб її можна було висвітлити у невеличкому спічі скромного Шико. А тому звузимо тему перекладності поезії до, на перший погляд, епатажної тези – для перекладу поезії поет не потрібен. Скажу більше – перекладач не повинен бути поетом. Він мусить бути професіоналом-філологом мови на яку перекладає і, як мінімум, хорошим знавцем мови з якої перекладає. Відразу зауважу – ми говоримо про переклад, який максимально відповідає оригіналу. Всілякі "переспіви", "за мотивами" і т.д. нас в даному випадку не цікавлять – різниця між оригіналом і перекладом дорівнює в них величині амбіційності, самозамилування та совісті того, хто створює похідний текст.
Почнемо з того, що будь-який поетичний твір - продукт суб'єктивного сприйняття автором внутрішнього і навколишнього світу. Суб'єктивність є тим мірилом, яка вирізняє одного поета від іншого, створює унікальний погляд автора на речі і явища, коли ми говоримо про "свіжі метафори" та "небанальні порівняння". А тепер уявімо ситуацію, коли, наприклад, два поети – англомовний "N" та україномовний "Н" разом потрапляють в якусь типову життєву ситуацію і під впливом неї пишуть два поетичних твори – англійською та українською. Умова задачі така, що "N" через перекладача розповідає "Н" про що саме він написав англійською, а той українською творить вірш-переклад. Повірте, матимемо два РІЗНИХ тексти. При тому, що поети пліч-о-пліч пережили ті самі хмари, той самий дощ, ту ж температуру повітря – все до найменших дрібниць. Зважте, що ми ще опускаємо при цьому лексичну відмінність англійської та української мов, коли інформаційну насиченість віршованого рядка в англійській майже неможливо адекватно перекласти рядком українською – дається взнаки переважаюча одно- та двоскладовість інглішу. А ще якщо приплюсувати до вірша-перекладу "поетичні відсебеньки" україномовного творця? Матимемо, майже, як в анекдоті: "Фу, які жахливі, виявляється, ці The Beatles. Фальшивлять, гаркавлять!" - "А ти чув?" - "Ні, мені Рабинович наспівав".
Інша ситуація, коли за справу береться професіонал-мовник. Як аксіому приймемо те, що він достатньо знає і любить поезію, читав і читає вірші хороших поетів (поети, на жаль, інших поетів читають рідко), володіє абсолютним лінгвістичним слухом і не пише віршів (розуміючи, що його потуги у віршуванні до класики явно не дотягують). Текст-оригінал він сприйматиме максимально глибоко, розуміючи метафоричну варіантність, звукопис, можливість-неможливість адекватності перекладу деяких слів чи понять, традиційність або нетрадиційність рим (якщо вони є) і т.д.
Особисто, шукатиму саме такий переклад іншомовних поетів.
Існують ще переклади поетів-майстрів – Заболоцького, Пастернака, Рильського, Тичини та ін., але вони можуть бути цікавими хіба що у контексті їх власної творчості.
Чи можуть поети займатися перекладами інших поетів? Не більше, як вправами. Чи розкладанням пасьянсів марудними вечорами.
Знову ж таки, Шико нічого нового не сказав)
Кілька цитат наостанок: "Поезія – те, що гине у перекладі" (Роберт Фрост). Л.Чуковська - цитує А.Ахматову у "Записках про Анну Ахматову" - про Пастернака: "Он погибает дома... Своих стихов он уже не пишет, потому что переводит чужие - ведь ничто так не уничтожает собственные стихи, как переводы чужих. Вот Лозинский начал переводить и перестал писать..."
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію