ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Зустріч з Весною

Цілованій ранками, умитій в росі,
Рядки ці присвячені красуні Весні.

Образ твору Шукав я зустрічі з Весною,
Бажав побачитись з Тобою.
    Серед холодної Пори,
    В Країні Вічної Зими –
    Шукав Весни...
    І дивувалися Вітри:
    У Споконвічній Мерзлоті,
    Ну звідки взятися тут їй,
    Твоїй Весні?

Не знаходив ...в собі спокою,
Тужив і плакав за сестрою.
    Ніяк змиритися не міг:
    Чому довкола білий сніг
    І сірі паркани із льоду?
    Чому не знають тут про воду?
    І ніжні крапельки роси,
    Ці Крихти Божої Краси,
    Лиш заморожені єси...

Прагнув зустрітися з Тобою,
І був знеславлений Зимою:
    Не розділяв зимових втіх,
    І уникав бенкетів їх,
    Створінь зимової породи.
    Не брав із рук їх нагороди,
    Не одягав одіж зимову,
    Не уживав холодну мову
    І мерзлих слів.

В смертельному малів двобою,
Хоч йшов нестримною ходою.
    Долаючи обмерзлі схили,
    Великий Океан із криги.
    Геть обігнув її краї,
    На Крижаній бував Горі.
    Всю перейшов Країну цю,
    Та не знайшов свою Весну,
    Лише ... журбу.

Не міг зустрітися з Весною
І упивався самотою...
    Вже спотикався, то вставав,
    І знов у відчай упадав.
    Та врешті-решт я занеміг –
    І лютий холод переміг.
    Поруйнував мою природу,
    Перетворив в тверду породу
    І я поліг...

Відчув – повіяло Весною,
Хтось нахилився наді мною.
    Чи сон це був, чи наяву,
    Як серед поля я лежу.
    Обсіли мовчазні Вітри,
    З небес спускалися птахи.
    І очі ... лагідні Весни,
    З яких скотились дві сльози
    І впали на мою долоню.



    Це запізніле каяття,
    Оця остання мить життя.
    Такою світлою була,
    Що я ковтнув її усю,
    Благословенницю святу,
    Забрав з собою...
    Полинувши у небуття.

Високу заплатив ціну
Аби зустріти тут Весну
зеленооку...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-11 16:35:25
Переглядів сторінки твору 5902
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.000 / 5.38  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 17:58:14 ]
Василю,
то нічого що трішки я поміркую?
"Не знаходиВ... В собі спокою," - здається, що злиття приголосних;
тепер наголоси
повинно би:
"незнахОдив в собІ спОкою"
а є
"не знаходИв в собІ спокОю"??? - я помиляюсь?
***
"Прагнув зустрітися з Тобою," - тут часом не:
"Я прагнув зустрічі з Тобою," ?
***
"маліВ В СМертельному двобою," - збіг приголосних,
а що коли реверснути:
"В смертельному малів двобою,", ні?
***
"Вже спотикався, то вставав," - " То спотикався, то вставав,"???
***
"Поруйнував мою природу" - "свою" може?
***
"Не одягав одіж зимову," - наголос "одІж"...

З весіннім теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:07:19 ]
Нічого, нічого, Юрію. Знаєте,
для нас, ПееМівських пастухів, однолюбів=любителів поезії, освітлення наших творів міркуваннями вищих світил = майстрів, завше приємне , а часом, навіть, буває і корисним. Тільки, може, давайте це зробимо у гурті,спільно, удвох.
+++
Збігу приголосних уникли (в обох випадках);
+++
то-то, то не то ;)
+++
таки не будемо міняти "мою" на "свою", по змісту геть не підходить. тут мороз хоч і лютий але не до такої міри , щоб руйнувати "свою" природу, краще вже хай чиюсь іншу. він же не самогубець якийсь там (у творі).
+++
зміст наголосу вже залишимо, щоб не стати цьому твору досконалим у всіх проявах.
***
Щира дяка ЛЮ,
за титанічну працю
на користь Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 18:44:10 ]
Мабуть, та ціна була виправдана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 23:58:09 ]
Небесне пізнання,пані Світлано, вартує цієї високої платні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 19:37:23 ]
Так, ЛЮ має рацію, але я думаю, що Василь творить із західняцькими акцентами ,як це нераз читається,наприклад, у Франка. Тому я на це закриваю очі і схвалюю творчий пошук автора. Та раджу - від порад не відвертатися, "вчитися, читати..." З повагою Володимир))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:11:26 ]
Володимире, після ваших слів, навіть, не знаю що добавити. Хіба-що з західняцьким акцентом: по-дя-ка !!!
Спасибі, земляче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-11 20:25:39 ]
"Не уживав холодну мову і мерзлих слів" - Яка глибинна сутність характеру ЛГ! Василю! Відчуваю Ваше шанобливе ставлення до зустрічі (зворушливої) з Весною. І коли Ви з нею віч-на-віч - то видається, що це вже і наша казка, і наша драма, і наша доля...
Гарно, Василю! Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:23:16 ]
Гарно Вами прокоментовано, Василю. Змістовно. Дякую.
Повинен хтось тут звертати увагу і на вроду твору, а не тільки копирсатися в його нутрощах.Але кожна робота необхідна, якщо з неї є якась користь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 21:32:07 ]
Цікаво надзвичайно, лірично, динамічно. Читається "на раз".Зауваги слушні. Але Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:19:21 ]
Дякую за тепле слово, Іване.
Всі зауваги ЛЮ прийняв до уваги.
Відповідні зміни вніс у твір.
Гадаю, що йому це не крепко зашкодить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 01:38:28 ]
Ну, за зустріч, Василю! Березовий сік - до дна... без "мерзлих слів".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 22:19:52 ]
Згода, Михайле. Хоча в березовім соці цей біль не втопиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 21:57:37 ]
Супер!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 22:18:30 ]
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-15 16:13:18 ]
Вірш — пророчий, тобто зеленоока (а можливо й синьока) пані Вена (можливо рижок оса ачи русокоса) приведе до того, що прийдеться змінити Ваш епіграф біля фото…
Загальна тенденція ходу думки образно і гарно представлена…. Але…
Потрібно уникати слабких рим: (занеміг … переміг) (природу … породу) (каяття …життя) (роси …краси), дальше аж 4- дієслівні рими підряд (вставав…. упадав, занеміг …. переміг) — того не можна допускати.

Дуже гарні метафори, але подумайте над (каяття …життя) (роси …краси); І якщо друга частина пояснює першу частину ОБОВ’ЯЗКОВО ставиться широке тире.(і, як на мене , в даних висловах краще було б обійтися без «це», «оця», «І», «ці» — вираз був би крилатішим).
«Це запізніле каяття —
Оця остання мить життя.»
«І ніжні крапельки роси —
Ці Крихти Божої Краси,
Лиш заморожені єси...»
З найкращими побажаннями Л.П.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 00:47:10 ]
Дякую, пані Людмило, за такий змістовний коментар. Бачу, є тут над чим попрацювати. (До речі, у авторському виконанні цей аудіовірш можна прослухати на сторінці http://virchi.pp.net.ua/publ/119-1-0-6469 )