ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
* * *
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
Бурий Цукре (The Rolling Stones)
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Осенi краса (квартон)
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий (глоса)
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Актор
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Екзистенційний ряд
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
***
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
ПРЕЗЕНТАЦІЯ «МАРІЯ З МАГДАЛИ» Ірини Вовк: ПОВЕРНЕННЯ КНИГИ ЧЕРЕЗ ТРИДЦЯТЬ РОКІВ
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Комікси
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
* * *
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
* 248 *
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
безсвітла
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Падіння
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В стійких до спалахів розмовах
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
* * *
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 1)
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Зустріч з Весною

Цілованій ранками, умитій в росі,
Рядки ці присвячені красуні Весні.

Образ твору Шукав я зустрічі з Весною,
Бажав побачитись з Тобою.
    Серед холодної Пори,
    В Країні Вічної Зими –
    Шукав Весни...
    І дивувалися Вітри:
    У Споконвічній Мерзлоті,
    Ну звідки взятися тут їй,
    Твоїй Весні?

Не знаходив ...в собі спокою,
Тужив і плакав за сестрою.
    Ніяк змиритися не міг:
    Чому довкола білий сніг
    І сірі паркани із льоду?
    Чому не знають тут про воду?
    І ніжні крапельки роси,
    Ці Крихти Божої Краси,
    Лиш заморожені єси...

Прагнув зустрітися з Тобою,
І був знеславлений Зимою:
    Не розділяв зимових втіх,
    І уникав бенкетів їх,
    Створінь зимової породи.
    Не брав із рук їх нагороди,
    Не одягав одіж зимову,
    Не уживав холодну мову
    І мерзлих слів.

В смертельному малів двобою,
Хоч йшов нестримною ходою.
    Долаючи обмерзлі схили,
    Великий Океан із криги.
    Геть обігнув її краї,
    На Крижаній бував Горі.
    Всю перейшов Країну цю,
    Та не знайшов свою Весну,
    Лише ... журбу.

Не міг зустрітися з Весною
І упивався самотою...
    Вже спотикався, то вставав,
    І знов у відчай упадав.
    Та врешті-решт я занеміг –
    І лютий холод переміг.
    Поруйнував мою природу,
    Перетворив в тверду породу
    І я поліг...

Відчув – повіяло Весною,
Хтось нахилився наді мною.
    Чи сон це був, чи наяву,
    Як серед поля я лежу.
    Обсіли мовчазні Вітри,
    З небес спускалися птахи.
    І очі ... лагідні Весни,
    З яких скотились дві сльози
    І впали на мою долоню.



    Це запізніле каяття,
    Оця остання мить життя.
    Такою світлою була,
    Що я ковтнув її усю,
    Благословенницю святу,
    Забрав з собою...
    Полинувши у небуття.

Високу заплатив ціну
Аби зустріти тут Весну
зеленооку...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-11 16:35:25
Переглядів сторінки твору 6402
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.000 / 5.38  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 17:58:14 ]
Василю,
то нічого що трішки я поміркую?
"Не знаходиВ... В собі спокою," - здається, що злиття приголосних;
тепер наголоси
повинно би:
"незнахОдив в собІ спОкою"
а є
"не знаходИв в собІ спокОю"??? - я помиляюсь?
***
"Прагнув зустрітися з Тобою," - тут часом не:
"Я прагнув зустрічі з Тобою," ?
***
"маліВ В СМертельному двобою," - збіг приголосних,
а що коли реверснути:
"В смертельному малів двобою,", ні?
***
"Вже спотикався, то вставав," - " То спотикався, то вставав,"???
***
"Поруйнував мою природу" - "свою" може?
***
"Не одягав одіж зимову," - наголос "одІж"...

З весіннім теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:07:19 ]
Нічого, нічого, Юрію. Знаєте,
для нас, ПееМівських пастухів, однолюбів=любителів поезії, освітлення наших творів міркуваннями вищих світил = майстрів, завше приємне , а часом, навіть, буває і корисним. Тільки, може, давайте це зробимо у гурті,спільно, удвох.
+++
Збігу приголосних уникли (в обох випадках);
+++
то-то, то не то ;)
+++
таки не будемо міняти "мою" на "свою", по змісту геть не підходить. тут мороз хоч і лютий але не до такої міри , щоб руйнувати "свою" природу, краще вже хай чиюсь іншу. він же не самогубець якийсь там (у творі).
+++
зміст наголосу вже залишимо, щоб не стати цьому твору досконалим у всіх проявах.
***
Щира дяка ЛЮ,
за титанічну працю
на користь Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 18:44:10 ]
Мабуть, та ціна була виправдана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 23:58:09 ]
Небесне пізнання,пані Світлано, вартує цієї високої платні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 19:37:23 ]
Так, ЛЮ має рацію, але я думаю, що Василь творить із західняцькими акцентами ,як це нераз читається,наприклад, у Франка. Тому я на це закриваю очі і схвалюю творчий пошук автора. Та раджу - від порад не відвертатися, "вчитися, читати..." З повагою Володимир))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:11:26 ]
Володимире, після ваших слів, навіть, не знаю що добавити. Хіба-що з західняцьким акцентом: по-дя-ка !!!
Спасибі, земляче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-11 20:25:39 ]
"Не уживав холодну мову і мерзлих слів" - Яка глибинна сутність характеру ЛГ! Василю! Відчуваю Ваше шанобливе ставлення до зустрічі (зворушливої) з Весною. І коли Ви з нею віч-на-віч - то видається, що це вже і наша казка, і наша драма, і наша доля...
Гарно, Василю! Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:23:16 ]
Гарно Вами прокоментовано, Василю. Змістовно. Дякую.
Повинен хтось тут звертати увагу і на вроду твору, а не тільки копирсатися в його нутрощах.Але кожна робота необхідна, якщо з неї є якась користь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 21:32:07 ]
Цікаво надзвичайно, лірично, динамічно. Читається "на раз".Зауваги слушні. Але Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:19:21 ]
Дякую за тепле слово, Іване.
Всі зауваги ЛЮ прийняв до уваги.
Відповідні зміни вніс у твір.
Гадаю, що йому це не крепко зашкодить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 01:38:28 ]
Ну, за зустріч, Василю! Березовий сік - до дна... без "мерзлих слів".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 22:19:52 ]
Згода, Михайле. Хоча в березовім соці цей біль не втопиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 21:57:37 ]
Супер!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 22:18:30 ]
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-15 16:13:18 ]
Вірш — пророчий, тобто зеленоока (а можливо й синьока) пані Вена (можливо рижок оса ачи русокоса) приведе до того, що прийдеться змінити Ваш епіграф біля фото…
Загальна тенденція ходу думки образно і гарно представлена…. Але…
Потрібно уникати слабких рим: (занеміг … переміг) (природу … породу) (каяття …життя) (роси …краси), дальше аж 4- дієслівні рими підряд (вставав…. упадав, занеміг …. переміг) — того не можна допускати.

Дуже гарні метафори, але подумайте над (каяття …життя) (роси …краси); І якщо друга частина пояснює першу частину ОБОВ’ЯЗКОВО ставиться широке тире.(і, як на мене , в даних висловах краще було б обійтися без «це», «оця», «І», «ці» — вираз був би крилатішим).
«Це запізніле каяття —
Оця остання мить життя.»
«І ніжні крапельки роси —
Ці Крихти Божої Краси,
Лиш заморожені єси...»
З найкращими побажаннями Л.П.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 00:47:10 ]
Дякую, пані Людмило, за такий змістовний коментар. Бачу, є тут над чим попрацювати. (До речі, у авторському виконанні цей аудіовірш можна прослухати на сторінці http://virchi.pp.net.ua/publ/119-1-0-6469 )