ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Зустріч з Весною

Цілованій ранками, умитій в росі,
Рядки ці присвячені красуні Весні.

Образ твору Шукав я зустрічі з Весною,
Бажав побачитись з Тобою.
    Серед холодної Пори,
    В Країні Вічної Зими –
    Шукав Весни...
    І дивувалися Вітри:
    У Споконвічній Мерзлоті,
    Ну звідки взятися тут їй,
    Твоїй Весні?

Не знаходив ...в собі спокою,
Тужив і плакав за сестрою.
    Ніяк змиритися не міг:
    Чому довкола білий сніг
    І сірі паркани із льоду?
    Чому не знають тут про воду?
    І ніжні крапельки роси,
    Ці Крихти Божої Краси,
    Лиш заморожені єси...

Прагнув зустрітися з Тобою,
І був знеславлений Зимою:
    Не розділяв зимових втіх,
    І уникав бенкетів їх,
    Створінь зимової породи.
    Не брав із рук їх нагороди,
    Не одягав одіж зимову,
    Не уживав холодну мову
    І мерзлих слів.

В смертельному малів двобою,
Хоч йшов нестримною ходою.
    Долаючи обмерзлі схили,
    Великий Океан із криги.
    Геть обігнув її краї,
    На Крижаній бував Горі.
    Всю перейшов Країну цю,
    Та не знайшов свою Весну,
    Лише ... журбу.

Не міг зустрітися з Весною
І упивався самотою...
    Вже спотикався, то вставав,
    І знов у відчай упадав.
    Та врешті-решт я занеміг –
    І лютий холод переміг.
    Поруйнував мою природу,
    Перетворив в тверду породу
    І я поліг...

Відчув – повіяло Весною,
Хтось нахилився наді мною.
    Чи сон це був, чи наяву,
    Як серед поля я лежу.
    Обсіли мовчазні Вітри,
    З небес спускалися птахи.
    І очі ... лагідні Весни,
    З яких скотились дві сльози
    І впали на мою долоню.



    Це запізніле каяття,
    Оця остання мить життя.
    Такою світлою була,
    Що я ковтнув її усю,
    Благословенницю святу,
    Забрав з собою...
    Полинувши у небуття.

Високу заплатив ціну
Аби зустріти тут Весну
зеленооку...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-11 16:35:25
Переглядів сторінки твору 6286
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.000 / 5.38  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 17:58:14 ]
Василю,
то нічого що трішки я поміркую?
"Не знаходиВ... В собі спокою," - здається, що злиття приголосних;
тепер наголоси
повинно би:
"незнахОдив в собІ спОкою"
а є
"не знаходИв в собІ спокОю"??? - я помиляюсь?
***
"Прагнув зустрітися з Тобою," - тут часом не:
"Я прагнув зустрічі з Тобою," ?
***
"маліВ В СМертельному двобою," - збіг приголосних,
а що коли реверснути:
"В смертельному малів двобою,", ні?
***
"Вже спотикався, то вставав," - " То спотикався, то вставав,"???
***
"Поруйнував мою природу" - "свою" може?
***
"Не одягав одіж зимову," - наголос "одІж"...

З весіннім теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:07:19 ]
Нічого, нічого, Юрію. Знаєте,
для нас, ПееМівських пастухів, однолюбів=любителів поезії, освітлення наших творів міркуваннями вищих світил = майстрів, завше приємне , а часом, навіть, буває і корисним. Тільки, може, давайте це зробимо у гурті,спільно, удвох.
+++
Збігу приголосних уникли (в обох випадках);
+++
то-то, то не то ;)
+++
таки не будемо міняти "мою" на "свою", по змісту геть не підходить. тут мороз хоч і лютий але не до такої міри , щоб руйнувати "свою" природу, краще вже хай чиюсь іншу. він же не самогубець якийсь там (у творі).
+++
зміст наголосу вже залишимо, щоб не стати цьому твору досконалим у всіх проявах.
***
Щира дяка ЛЮ,
за титанічну працю
на користь Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 18:44:10 ]
Мабуть, та ціна була виправдана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 23:58:09 ]
Небесне пізнання,пані Світлано, вартує цієї високої платні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 19:37:23 ]
Так, ЛЮ має рацію, але я думаю, що Василь творить із західняцькими акцентами ,як це нераз читається,наприклад, у Франка. Тому я на це закриваю очі і схвалюю творчий пошук автора. Та раджу - від порад не відвертатися, "вчитися, читати..." З повагою Володимир))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:11:26 ]
Володимире, після ваших слів, навіть, не знаю що добавити. Хіба-що з західняцьким акцентом: по-дя-ка !!!
Спасибі, земляче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-11 20:25:39 ]
"Не уживав холодну мову і мерзлих слів" - Яка глибинна сутність характеру ЛГ! Василю! Відчуваю Ваше шанобливе ставлення до зустрічі (зворушливої) з Весною. І коли Ви з нею віч-на-віч - то видається, що це вже і наша казка, і наша драма, і наша доля...
Гарно, Василю! Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:23:16 ]
Гарно Вами прокоментовано, Василю. Змістовно. Дякую.
Повинен хтось тут звертати увагу і на вроду твору, а не тільки копирсатися в його нутрощах.Але кожна робота необхідна, якщо з неї є якась користь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 21:32:07 ]
Цікаво надзвичайно, лірично, динамічно. Читається "на раз".Зауваги слушні. Але Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:19:21 ]
Дякую за тепле слово, Іване.
Всі зауваги ЛЮ прийняв до уваги.
Відповідні зміни вніс у твір.
Гадаю, що йому це не крепко зашкодить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 01:38:28 ]
Ну, за зустріч, Василю! Березовий сік - до дна... без "мерзлих слів".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 22:19:52 ]
Згода, Михайле. Хоча в березовім соці цей біль не втопиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 21:57:37 ]
Супер!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 22:18:30 ]
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-15 16:13:18 ]
Вірш — пророчий, тобто зеленоока (а можливо й синьока) пані Вена (можливо рижок оса ачи русокоса) приведе до того, що прийдеться змінити Ваш епіграф біля фото…
Загальна тенденція ходу думки образно і гарно представлена…. Але…
Потрібно уникати слабких рим: (занеміг … переміг) (природу … породу) (каяття …життя) (роси …краси), дальше аж 4- дієслівні рими підряд (вставав…. упадав, занеміг …. переміг) — того не можна допускати.

Дуже гарні метафори, але подумайте над (каяття …життя) (роси …краси); І якщо друга частина пояснює першу частину ОБОВ’ЯЗКОВО ставиться широке тире.(і, як на мене , в даних висловах краще було б обійтися без «це», «оця», «І», «ці» — вираз був би крилатішим).
«Це запізніле каяття —
Оця остання мить життя.»
«І ніжні крапельки роси —
Ці Крихти Божої Краси,
Лиш заморожені єси...»
З найкращими побажаннями Л.П.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 00:47:10 ]
Дякую, пані Людмило, за такий змістовний коментар. Бачу, є тут над чим попрацювати. (До речі, у авторському виконанні цей аудіовірш можна прослухати на сторінці http://virchi.pp.net.ua/publ/119-1-0-6469 )