
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.18
15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття,
й тих у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття,
й тих у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
2025.10.18
04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст
2025.10.17
23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
2025.10.17
21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
2025.10.17
21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
2025.10.17
16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
2025.10.17
15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
2025.10.17
13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
2025.10.17
12:29
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
2025.10.17
11:13
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
2025.10.17
10:44
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ
2025.10.16
22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
2025.10.16
20:33
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.
Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.
Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку
2025.10.16
20:04
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і
2025.10.16
16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.
Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.
Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим
2025.10.16
10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Поеми
МИР
Затихла в лесу трель соловья.
Утро встречаю в блаженстве тишины,
Взирая на горы величавой красы.
Клеточно вдыхаю радости родного края.
Земля по утру в молочном пледе тумана.
Стою у истока любимого родника -
Времени машина домой возвратила меня.
Царство здесь как и прежде:
прелесть земного рая во всем-везде.
Смотрю на следы ночных гостей у ручья
И на дивной Айдар-реки берега.
Как и прежде желанием страстным гонимы,
В ее укромных уголках приютились рыбаки.
Очарованье пейзажа:полевые, живые цветы.
Они-реальность красок полотна божественной природы.
Взрыв эмоций, радости роса-могущество...
-Это мое счастливое детство.
На травку возложена дорожная сума,
Мне сей час она не нужна.
А рядом, раскинув руки, расположил себя.
Смотрю на пушистые облака и
наблюдаю за полетом птицы-Мысли.
Ее покорила глубин высота, бездонная...
Прекрасен миг - МИР, МИР, МИР!!!
Он - Мысль Матери Мироздания - Со Творим...
МИР блажен в дыхании Шанти,
Ибо отстранены все законы мирской суеты.
Подымаюсь искупавшись в звенящей пустоте,
Где правит безграничность - Мудрость Любви,
Подхватив дорожную суму в поклоне благодарности.
В сумЕ книга притчей Соломоновых,
кроме прочего добра.
Наливается полнотой Любви энергия сжатого локтя.
Возвышая одну руку в небеса,
Во вторую входит энергия матушки-Земля,
Возвращаюся в мир человечества.
В нем царит теней суета,
необходимо пробудить их - остановить безумство сна.
Эпоха Сатья-юга сметет все блуждающие тени,
Всю нечисть Кали-юга на своем пути.
Спасения Путь и Врата освещаются
Лучами Светоносного Огня,
Дабы не проспали зорю - эпоху Белого Века.
2009-2011г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МИР
Бог пребывает в центре каждого из нас;
для каждого Он являет
вечную помощь в минуты горестей.
В Нем живем, и движемся, и существуем*
Говорим в один голос: МИР!
Иисус Христос
Умываются росой зеленые луга и я...Затихла в лесу трель соловья.
Утро встречаю в блаженстве тишины,
Взирая на горы величавой красы.
Клеточно вдыхаю радости родного края.
Земля по утру в молочном пледе тумана.
Стою у истока любимого родника -
Времени машина домой возвратила меня.
Царство здесь как и прежде:
прелесть земного рая во всем-везде.
Смотрю на следы ночных гостей у ручья
И на дивной Айдар-реки берега.
Как и прежде желанием страстным гонимы,
В ее укромных уголках приютились рыбаки.
Очарованье пейзажа:полевые, живые цветы.
Они-реальность красок полотна божественной природы.
Взрыв эмоций, радости роса-могущество...
-Это мое счастливое детство.
На травку возложена дорожная сума,
Мне сей час она не нужна.
А рядом, раскинув руки, расположил себя.
Смотрю на пушистые облака и
наблюдаю за полетом птицы-Мысли.
Ее покорила глубин высота, бездонная...
Прекрасен миг - МИР, МИР, МИР!!!
Он - Мысль Матери Мироздания - Со Творим...
МИР блажен в дыхании Шанти,
Ибо отстранены все законы мирской суеты.
Подымаюсь искупавшись в звенящей пустоте,
Где правит безграничность - Мудрость Любви,
Подхватив дорожную суму в поклоне благодарности.
В сумЕ книга притчей Соломоновых,
кроме прочего добра.
Наливается полнотой Любви энергия сжатого локтя.
Возвышая одну руку в небеса,
Во вторую входит энергия матушки-Земля,
Возвращаюся в мир человечества.
В нем царит теней суета,
необходимо пробудить их - остановить безумство сна.
Эпоха Сатья-юга сметет все блуждающие тени,
Всю нечисть Кали-юга на своем пути.
Спасения Путь и Врата освещаются
Лучами Светоносного Огня,
Дабы не проспали зорю - эпоху Белого Века.
2009-2011г.
*См.: Деян. 17:28.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію