
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Кока Черкаський /
Проза
У Черкасах Хрещатик довший!
Кияни, котрі вперше приїздять у Черкаси, бувають щиро вражені тим, що у Черкасах також існує вулиця Хрещатик. Їхньому подиву немає меж! Їхня гординя зазнає такого нищівного удару, що вони потім, повертаючись у Київ, усю дорогу мовчать і тяжко-важко зітхають:
- Оце все життя мріяла жити у Києві! Навіть вийшла заміж за нелюбого киянина, щоб мати можливість щонеділі шпацерувати по Хрещатику!!! А тут тобі - ось, на, маєш! Теж Хрещатик, і, головне, безкоштовно!!!
Інша киянка співчутливо підкидає:
- І пиво ж таке саме, але дешевше...
В уяві пересічного киянина Черкаси - то десь майже на екваторі. В усякому разі - десь у глибокій жо... вибачте - на периферії. Яке ж їхнє здивування, коли виявляється, що до Черкас можна дістатися з Києва швидше, аніж від Ленінградської площі до метро "Чернігівська" у годину пік. Пересічна киянка, читаючи дорогою в Черкаси який-небудь модний детектив, встигає прочитати не далі двадцять третьої сторінки - а вже час виходити з маршрутки.
Інша киянка, виїхавши від "Позняків" маршруткою на Черкаси, стала фарбувати нігті на правій руці. Коли ж вона дофарбувала нігті на лівій руці, маршрутка привезла її назад на кляті "Позняки". Коли її запитували, як їй сподобались Черкаси, вона нервово відповідала:
- Ну то й що? Зате я зекономила на поході у манікюрний салон!
Черкаси - то є дійсно другий Київ, але набагато вигідніший у плані абрикосів. Абрикоси у Черкасах достигають раніше, аніж абрикоси у Києві, до того ж вони тут не такі радіоактивні. Так само і з полуницею. Коли у Києві на Бесарабці полуницю ще продають за сто гривнів кілограм, у Черкасах на ту ж полуницю вже ніхто й дивитися не хоче. А Хрещатики, тим часом, що у Черкасах, що у Києві – однаковісінькі, з каштанами та липами, зі струнконогими білявками та з чорними „Мерседесами”.
Дивіться: у Києві центральна телестудія на Хрещатику, і у Черкасах – теж на Хрещатику. У Києві на центральну телестудію слід заходити крізь арку, і у Черкасах теж крізь арку. Крім того, у Черкасах по дорозі на центральну телестудію, минувши арку, ще можна зайти у „Чебуречну” і з’їсти чебурека.
Так само і з фонтанами. У Києві на Хрещатику є фонтан, і у Черкасах теж на Хрещатику є фонтан. У Києві на Хрещатику філармонія, і у Черкасах на Хрещатику філармонія. Різниці ніякісінької.
А тепер я скажу таку річ, що всі кияни просто вмруть від заздрощів.
Приготувалися?
Черкаський Хрещатик набагато довший за київський Хрещатик. Навіть якщо до київського Хрещатика припасувати частину Великої Васильківської між Бесарабською та площею Льва Толстого – то й тоді все одно черкаський Хрещатик виграє!
Тому всі черкасці так зверхньо дивляться на киян: у Черкасах Хрещатик довший!
Йдемо далі: у Києві є телевежа, і у Черкасах є телевежа. У той час, як за густого туману вершечок київської телевежі ховається десь у імлі, черкащани бачать свою телевежу цілком і повністю. А кияни тим часом переймаються, чи не вкрали верхівку їхньої телевежі шукачі металобрухту? Чи не вріжеться за умов недостатньої видимості у їхню телевежу президентський гелікоптер? Через це у київських чоловіків трапляються часті перебої з ерекцією, а у київських жіночок часто болить голова і збігає на кухні молоко. А у черкасців не такі розхитані нерви: вони спокійні за свою телевежу, бо її завжди добре видно, до того ж у нічний час вона дуже гарно мерехтить вогниками.. Тому у черкаських чоловіків менше проблем із сексом, ніж у киян. Тому черкаські жінки завжди усміхнені і щасливі. Крім того, не слід забувати, що черкаський Хрещатик набагато довший!
Але не лише. Кияни зараз будуть кусати лікті, але я не можу промовчати стосовно того, що у Черкасах Дніпро набагато ширший, аніж у Києві. У Черкасах Дніпро настільки широкий, що навіть відомий пловець на довгі дистанції Василь Іванович Чапаєв не зміг переплисти Дніпро у районі Черкас. Тому село на протилежному від Черкас березі Дніпра і назвали Чапаївкою. Посмертно.
Йдемо ще далі. У Києві є велетенська фігура жінки-матері, і у Черкасах теж. Злі київські язики можуть заперечити, що київська фігура начебто набагато вища за черкаську. Так то воно так. Але у київської жінки-матері у руках що? Меч. А у нашої, черкаської жінки-матері що? Ліхтар! Тому нашу жінку-матір уночі видно набагато далі, аніж київську. А навіщо жінці увесь цей макіяж, коли тебе ніхто не бачить?? Це вже не кажучи про те, що наш Хрещатик набагато довший за київський. Тому якщо скласти докупи у кожному з міст довжину Хрещатику з висотою жінки-матері, то Черкаси все рівно будуть тримати пальму першості.
Київська Пуща-Водиця – то аналог нашої Соснівки-Дахнівки. Наша Червона Слобода – то аналог київської Конча-Заспи. Різниці ніякої!
Але ж наш Хрещатик довший!
А наші пельмені, чебуреки, пиво, піцца і солоні горішки удвічі-утричі дешевші за київські!
Не місто, а рай!
У Києві є бульвар Шевченка, і у Черкасах є бульвар Шевченка! У Києві є бульвар Дружби Народів, і у нас є палац Дружби Народів! У Київі є пам’ятник Богдану Хмельницькому, і у Черкасах є теж, тільки без коня. Тому що Богдан Хмельницький у нас гуляв пішки, а до Києва їздив раз у житті.
Що й казати! Київський Поділ – то наша Митниця! У Києві є зоопарк, і у нас, у Черкасах, теж є зоопарк, тільки в київському зоопарку вмирають слони та білі ведмеді, а у нашому – ні!
Від Черкас до Умані 186 кілометрів, і від Києва до Умані теж 186 кілометрів! Черкащани мають таку ж саму можливість милуватися парком „Софіївка”, як і кияни! Зате з Черкас до Чорного моря на 186 кілометрів ближче, аніж із Києва!
Цікавий факт: черкащанин іноді може дістатися до аеропорту „Бориспіль” навіть швидше, аніж киянин!
Кияни дуже рідко приїжджають у Черкаси, бо важають, що Черкаси розташовані на краєчку землі.
Черкащани натомість дуже часто приїжджають до Києва, бо вважають Київ передмістям Черкас.
І, крім того, черкащани завжди пам’ятають головне: наш черкаський Хрещатик – довший!
3 квітня 2011
Контекст : ГПКЧ- Глобальний Портал Коки Черкаського
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
У Черкасах Хрещатик довший!

- Оце все життя мріяла жити у Києві! Навіть вийшла заміж за нелюбого киянина, щоб мати можливість щонеділі шпацерувати по Хрещатику!!! А тут тобі - ось, на, маєш! Теж Хрещатик, і, головне, безкоштовно!!!
Інша киянка співчутливо підкидає:
- І пиво ж таке саме, але дешевше...
В уяві пересічного киянина Черкаси - то десь майже на екваторі. В усякому разі - десь у глибокій жо... вибачте - на периферії. Яке ж їхнє здивування, коли виявляється, що до Черкас можна дістатися з Києва швидше, аніж від Ленінградської площі до метро "Чернігівська" у годину пік. Пересічна киянка, читаючи дорогою в Черкаси який-небудь модний детектив, встигає прочитати не далі двадцять третьої сторінки - а вже час виходити з маршрутки.
Інша киянка, виїхавши від "Позняків" маршруткою на Черкаси, стала фарбувати нігті на правій руці. Коли ж вона дофарбувала нігті на лівій руці, маршрутка привезла її назад на кляті "Позняки". Коли її запитували, як їй сподобались Черкаси, вона нервово відповідала:
- Ну то й що? Зате я зекономила на поході у манікюрний салон!
Черкаси - то є дійсно другий Київ, але набагато вигідніший у плані абрикосів. Абрикоси у Черкасах достигають раніше, аніж абрикоси у Києві, до того ж вони тут не такі радіоактивні. Так само і з полуницею. Коли у Києві на Бесарабці полуницю ще продають за сто гривнів кілограм, у Черкасах на ту ж полуницю вже ніхто й дивитися не хоче. А Хрещатики, тим часом, що у Черкасах, що у Києві – однаковісінькі, з каштанами та липами, зі струнконогими білявками та з чорними „Мерседесами”.
Дивіться: у Києві центральна телестудія на Хрещатику, і у Черкасах – теж на Хрещатику. У Києві на центральну телестудію слід заходити крізь арку, і у Черкасах теж крізь арку. Крім того, у Черкасах по дорозі на центральну телестудію, минувши арку, ще можна зайти у „Чебуречну” і з’їсти чебурека.
Так само і з фонтанами. У Києві на Хрещатику є фонтан, і у Черкасах теж на Хрещатику є фонтан. У Києві на Хрещатику філармонія, і у Черкасах на Хрещатику філармонія. Різниці ніякісінької.
А тепер я скажу таку річ, що всі кияни просто вмруть від заздрощів.
Приготувалися?
Черкаський Хрещатик набагато довший за київський Хрещатик. Навіть якщо до київського Хрещатика припасувати частину Великої Васильківської між Бесарабською та площею Льва Толстого – то й тоді все одно черкаський Хрещатик виграє!
Тому всі черкасці так зверхньо дивляться на киян: у Черкасах Хрещатик довший!
Йдемо далі: у Києві є телевежа, і у Черкасах є телевежа. У той час, як за густого туману вершечок київської телевежі ховається десь у імлі, черкащани бачать свою телевежу цілком і повністю. А кияни тим часом переймаються, чи не вкрали верхівку їхньої телевежі шукачі металобрухту? Чи не вріжеться за умов недостатньої видимості у їхню телевежу президентський гелікоптер? Через це у київських чоловіків трапляються часті перебої з ерекцією, а у київських жіночок часто болить голова і збігає на кухні молоко. А у черкасців не такі розхитані нерви: вони спокійні за свою телевежу, бо її завжди добре видно, до того ж у нічний час вона дуже гарно мерехтить вогниками.. Тому у черкаських чоловіків менше проблем із сексом, ніж у киян. Тому черкаські жінки завжди усміхнені і щасливі. Крім того, не слід забувати, що черкаський Хрещатик набагато довший!
Але не лише. Кияни зараз будуть кусати лікті, але я не можу промовчати стосовно того, що у Черкасах Дніпро набагато ширший, аніж у Києві. У Черкасах Дніпро настільки широкий, що навіть відомий пловець на довгі дистанції Василь Іванович Чапаєв не зміг переплисти Дніпро у районі Черкас. Тому село на протилежному від Черкас березі Дніпра і назвали Чапаївкою. Посмертно.
Йдемо ще далі. У Києві є велетенська фігура жінки-матері, і у Черкасах теж. Злі київські язики можуть заперечити, що київська фігура начебто набагато вища за черкаську. Так то воно так. Але у київської жінки-матері у руках що? Меч. А у нашої, черкаської жінки-матері що? Ліхтар! Тому нашу жінку-матір уночі видно набагато далі, аніж київську. А навіщо жінці увесь цей макіяж, коли тебе ніхто не бачить?? Це вже не кажучи про те, що наш Хрещатик набагато довший за київський. Тому якщо скласти докупи у кожному з міст довжину Хрещатику з висотою жінки-матері, то Черкаси все рівно будуть тримати пальму першості.
Київська Пуща-Водиця – то аналог нашої Соснівки-Дахнівки. Наша Червона Слобода – то аналог київської Конча-Заспи. Різниці ніякої!
Але ж наш Хрещатик довший!
А наші пельмені, чебуреки, пиво, піцца і солоні горішки удвічі-утричі дешевші за київські!
Не місто, а рай!
У Києві є бульвар Шевченка, і у Черкасах є бульвар Шевченка! У Києві є бульвар Дружби Народів, і у нас є палац Дружби Народів! У Київі є пам’ятник Богдану Хмельницькому, і у Черкасах є теж, тільки без коня. Тому що Богдан Хмельницький у нас гуляв пішки, а до Києва їздив раз у житті.
Що й казати! Київський Поділ – то наша Митниця! У Києві є зоопарк, і у нас, у Черкасах, теж є зоопарк, тільки в київському зоопарку вмирають слони та білі ведмеді, а у нашому – ні!
Від Черкас до Умані 186 кілометрів, і від Києва до Умані теж 186 кілометрів! Черкащани мають таку ж саму можливість милуватися парком „Софіївка”, як і кияни! Зате з Черкас до Чорного моря на 186 кілометрів ближче, аніж із Києва!
Цікавий факт: черкащанин іноді може дістатися до аеропорту „Бориспіль” навіть швидше, аніж киянин!
Кияни дуже рідко приїжджають у Черкаси, бо важають, що Черкаси розташовані на краєчку землі.
Черкащани натомість дуже часто приїжджають до Києва, бо вважають Київ передмістям Черкас.
І, крім того, черкащани завжди пам’ятають головне: наш черкаський Хрещатик – довший!
3 квітня 2011
Шановні київські поети! Частіше відвідуйте Черкаси! Це недалеко!
Контекст : ГПКЧ- Глобальний Портал Коки Черкаського
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію