Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.21
16:58
Продовжуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці, забезпечивши допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома всім співробітникам.
Природно, що видалити її зможу тільки я або Редакці
2026.03.21
13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
2026.03.21
09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Пролився пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Пролився пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
2026.03.21
08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
2026.03.21
07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело
2026.03.20
21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.
Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.
Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
2026.03.20
19:41
Михайло Голодний (1903-1949)
В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
2026.03.20
18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2026.03.20
16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг
2026.03.20
15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
2026.03.20
11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.
Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.
Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись
2026.03.20
10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом
2026.03.20
08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.
Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.
Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
2026.03.20
07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
2026.03.20
05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей
Твою машкару
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей
Твою машкару
2026.03.19
23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кока Черкаський (1964) /
Проза
У Черкасах Хрещатик довший!
Кияни, котрі вперше приїздять у Черкаси, бувають щиро вражені тим, що у Черкасах також існує вулиця Хрещатик. Їхньому подиву немає меж! Їхня гординя зазнає такого нищівного удару, що вони потім, повертаючись у Київ, усю дорогу мовчать і тяжко-важко зітхають:
- Оце все життя мріяла жити у Києві! Навіть вийшла заміж за нелюбого киянина, щоб мати можливість щонеділі шпацерувати по Хрещатику!!! А тут тобі - ось, на, маєш! Теж Хрещатик, і, головне, безкоштовно!!!
Інша киянка співчутливо підкидає:
- І пиво ж таке саме, але дешевше...
В уяві пересічного киянина Черкаси - то десь майже на екваторі. В усякому разі - десь у глибокій жо... вибачте - на периферії. Яке ж їхнє здивування, коли виявляється, що до Черкас можна дістатися з Києва швидше, аніж від Ленінградської площі до метро "Чернігівська" у годину пік. Пересічна киянка, читаючи дорогою в Черкаси який-небудь модний детектив, встигає прочитати не далі двадцять третьої сторінки - а вже час виходити з маршрутки.
Інша киянка, виїхавши від "Позняків" маршруткою на Черкаси, стала фарбувати нігті на правій руці. Коли ж вона дофарбувала нігті на лівій руці, маршрутка привезла її назад на кляті "Позняки". Коли її запитували, як їй сподобались Черкаси, вона нервово відповідала:
- Ну то й що? Зате я зекономила на поході у манікюрний салон!
Черкаси - то є дійсно другий Київ, але набагато вигідніший у плані абрикосів. Абрикоси у Черкасах достигають раніше, аніж абрикоси у Києві, до того ж вони тут не такі радіоактивні. Так само і з полуницею. Коли у Києві на Бесарабці полуницю ще продають за сто гривнів кілограм, у Черкасах на ту ж полуницю вже ніхто й дивитися не хоче. А Хрещатики, тим часом, що у Черкасах, що у Києві – однаковісінькі, з каштанами та липами, зі струнконогими білявками та з чорними „Мерседесами”.
Дивіться: у Києві центральна телестудія на Хрещатику, і у Черкасах – теж на Хрещатику. У Києві на центральну телестудію слід заходити крізь арку, і у Черкасах теж крізь арку. Крім того, у Черкасах по дорозі на центральну телестудію, минувши арку, ще можна зайти у „Чебуречну” і з’їсти чебурека.
Так само і з фонтанами. У Києві на Хрещатику є фонтан, і у Черкасах теж на Хрещатику є фонтан. У Києві на Хрещатику філармонія, і у Черкасах на Хрещатику філармонія. Різниці ніякісінької.
А тепер я скажу таку річ, що всі кияни просто вмруть від заздрощів.
Приготувалися?
Черкаський Хрещатик набагато довший за київський Хрещатик. Навіть якщо до київського Хрещатика припасувати частину Великої Васильківської між Бесарабською та площею Льва Толстого – то й тоді все одно черкаський Хрещатик виграє!
Тому всі черкасці так зверхньо дивляться на киян: у Черкасах Хрещатик довший!
Йдемо далі: у Києві є телевежа, і у Черкасах є телевежа. У той час, як за густого туману вершечок київської телевежі ховається десь у імлі, черкащани бачать свою телевежу цілком і повністю. А кияни тим часом переймаються, чи не вкрали верхівку їхньої телевежі шукачі металобрухту? Чи не вріжеться за умов недостатньої видимості у їхню телевежу президентський гелікоптер? Через це у київських чоловіків трапляються часті перебої з ерекцією, а у київських жіночок часто болить голова і збігає на кухні молоко. А у черкасців не такі розхитані нерви: вони спокійні за свою телевежу, бо її завжди добре видно, до того ж у нічний час вона дуже гарно мерехтить вогниками.. Тому у черкаських чоловіків менше проблем із сексом, ніж у киян. Тому черкаські жінки завжди усміхнені і щасливі. Крім того, не слід забувати, що черкаський Хрещатик набагато довший!
Але не лише. Кияни зараз будуть кусати лікті, але я не можу промовчати стосовно того, що у Черкасах Дніпро набагато ширший, аніж у Києві. У Черкасах Дніпро настільки широкий, що навіть відомий пловець на довгі дистанції Василь Іванович Чапаєв не зміг переплисти Дніпро у районі Черкас. Тому село на протилежному від Черкас березі Дніпра і назвали Чапаївкою. Посмертно.
Йдемо ще далі. У Києві є велетенська фігура жінки-матері, і у Черкасах теж. Злі київські язики можуть заперечити, що київська фігура начебто набагато вища за черкаську. Так то воно так. Але у київської жінки-матері у руках що? Меч. А у нашої, черкаської жінки-матері що? Ліхтар! Тому нашу жінку-матір уночі видно набагато далі, аніж київську. А навіщо жінці увесь цей макіяж, коли тебе ніхто не бачить?? Це вже не кажучи про те, що наш Хрещатик набагато довший за київський. Тому якщо скласти докупи у кожному з міст довжину Хрещатику з висотою жінки-матері, то Черкаси все рівно будуть тримати пальму першості.
Київська Пуща-Водиця – то аналог нашої Соснівки-Дахнівки. Наша Червона Слобода – то аналог київської Конча-Заспи. Різниці ніякої!
Але ж наш Хрещатик довший!
А наші пельмені, чебуреки, пиво, піцца і солоні горішки удвічі-утричі дешевші за київські!
Не місто, а рай!
У Києві є бульвар Шевченка, і у Черкасах є бульвар Шевченка! У Києві є бульвар Дружби Народів, і у нас є палац Дружби Народів! У Київі є пам’ятник Богдану Хмельницькому, і у Черкасах є теж, тільки без коня. Тому що Богдан Хмельницький у нас гуляв пішки, а до Києва їздив раз у житті.
Що й казати! Київський Поділ – то наша Митниця! У Києві є зоопарк, і у нас, у Черкасах, теж є зоопарк, тільки в київському зоопарку вмирають слони та білі ведмеді, а у нашому – ні!
Від Черкас до Умані 186 кілометрів, і від Києва до Умані теж 186 кілометрів! Черкащани мають таку ж саму можливість милуватися парком „Софіївка”, як і кияни! Зате з Черкас до Чорного моря на 186 кілометрів ближче, аніж із Києва!
Цікавий факт: черкащанин іноді може дістатися до аеропорту „Бориспіль” навіть швидше, аніж киянин!
Кияни дуже рідко приїжджають у Черкаси, бо важають, що Черкаси розташовані на краєчку землі.
Черкащани натомість дуже часто приїжджають до Києва, бо вважають Київ передмістям Черкас.
І, крім того, черкащани завжди пам’ятають головне: наш черкаський Хрещатик – довший!
3 квітня 2011
Контекст : ГПКЧ- Глобальний Портал Коки Черкаського
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
У Черкасах Хрещатик довший!
Кияни, котрі вперше приїздять у Черкаси, бувають щиро вражені тим, що у Черкасах також існує вулиця Хрещатик. Їхньому подиву немає меж! Їхня гординя зазнає такого нищівного удару, що вони потім, повертаючись у Київ, усю дорогу мовчать і тяжко-важко зітхають:- Оце все життя мріяла жити у Києві! Навіть вийшла заміж за нелюбого киянина, щоб мати можливість щонеділі шпацерувати по Хрещатику!!! А тут тобі - ось, на, маєш! Теж Хрещатик, і, головне, безкоштовно!!!
Інша киянка співчутливо підкидає:
- І пиво ж таке саме, але дешевше...
В уяві пересічного киянина Черкаси - то десь майже на екваторі. В усякому разі - десь у глибокій жо... вибачте - на периферії. Яке ж їхнє здивування, коли виявляється, що до Черкас можна дістатися з Києва швидше, аніж від Ленінградської площі до метро "Чернігівська" у годину пік. Пересічна киянка, читаючи дорогою в Черкаси який-небудь модний детектив, встигає прочитати не далі двадцять третьої сторінки - а вже час виходити з маршрутки.
Інша киянка, виїхавши від "Позняків" маршруткою на Черкаси, стала фарбувати нігті на правій руці. Коли ж вона дофарбувала нігті на лівій руці, маршрутка привезла її назад на кляті "Позняки". Коли її запитували, як їй сподобались Черкаси, вона нервово відповідала:
- Ну то й що? Зате я зекономила на поході у манікюрний салон!
Черкаси - то є дійсно другий Київ, але набагато вигідніший у плані абрикосів. Абрикоси у Черкасах достигають раніше, аніж абрикоси у Києві, до того ж вони тут не такі радіоактивні. Так само і з полуницею. Коли у Києві на Бесарабці полуницю ще продають за сто гривнів кілограм, у Черкасах на ту ж полуницю вже ніхто й дивитися не хоче. А Хрещатики, тим часом, що у Черкасах, що у Києві – однаковісінькі, з каштанами та липами, зі струнконогими білявками та з чорними „Мерседесами”.
Дивіться: у Києві центральна телестудія на Хрещатику, і у Черкасах – теж на Хрещатику. У Києві на центральну телестудію слід заходити крізь арку, і у Черкасах теж крізь арку. Крім того, у Черкасах по дорозі на центральну телестудію, минувши арку, ще можна зайти у „Чебуречну” і з’їсти чебурека.
Так само і з фонтанами. У Києві на Хрещатику є фонтан, і у Черкасах теж на Хрещатику є фонтан. У Києві на Хрещатику філармонія, і у Черкасах на Хрещатику філармонія. Різниці ніякісінької.
А тепер я скажу таку річ, що всі кияни просто вмруть від заздрощів.
Приготувалися?
Черкаський Хрещатик набагато довший за київський Хрещатик. Навіть якщо до київського Хрещатика припасувати частину Великої Васильківської між Бесарабською та площею Льва Толстого – то й тоді все одно черкаський Хрещатик виграє!
Тому всі черкасці так зверхньо дивляться на киян: у Черкасах Хрещатик довший!
Йдемо далі: у Києві є телевежа, і у Черкасах є телевежа. У той час, як за густого туману вершечок київської телевежі ховається десь у імлі, черкащани бачать свою телевежу цілком і повністю. А кияни тим часом переймаються, чи не вкрали верхівку їхньої телевежі шукачі металобрухту? Чи не вріжеться за умов недостатньої видимості у їхню телевежу президентський гелікоптер? Через це у київських чоловіків трапляються часті перебої з ерекцією, а у київських жіночок часто болить голова і збігає на кухні молоко. А у черкасців не такі розхитані нерви: вони спокійні за свою телевежу, бо її завжди добре видно, до того ж у нічний час вона дуже гарно мерехтить вогниками.. Тому у черкаських чоловіків менше проблем із сексом, ніж у киян. Тому черкаські жінки завжди усміхнені і щасливі. Крім того, не слід забувати, що черкаський Хрещатик набагато довший!
Але не лише. Кияни зараз будуть кусати лікті, але я не можу промовчати стосовно того, що у Черкасах Дніпро набагато ширший, аніж у Києві. У Черкасах Дніпро настільки широкий, що навіть відомий пловець на довгі дистанції Василь Іванович Чапаєв не зміг переплисти Дніпро у районі Черкас. Тому село на протилежному від Черкас березі Дніпра і назвали Чапаївкою. Посмертно.
Йдемо ще далі. У Києві є велетенська фігура жінки-матері, і у Черкасах теж. Злі київські язики можуть заперечити, що київська фігура начебто набагато вища за черкаську. Так то воно так. Але у київської жінки-матері у руках що? Меч. А у нашої, черкаської жінки-матері що? Ліхтар! Тому нашу жінку-матір уночі видно набагато далі, аніж київську. А навіщо жінці увесь цей макіяж, коли тебе ніхто не бачить?? Це вже не кажучи про те, що наш Хрещатик набагато довший за київський. Тому якщо скласти докупи у кожному з міст довжину Хрещатику з висотою жінки-матері, то Черкаси все рівно будуть тримати пальму першості.
Київська Пуща-Водиця – то аналог нашої Соснівки-Дахнівки. Наша Червона Слобода – то аналог київської Конча-Заспи. Різниці ніякої!
Але ж наш Хрещатик довший!
А наші пельмені, чебуреки, пиво, піцца і солоні горішки удвічі-утричі дешевші за київські!
Не місто, а рай!
У Києві є бульвар Шевченка, і у Черкасах є бульвар Шевченка! У Києві є бульвар Дружби Народів, і у нас є палац Дружби Народів! У Київі є пам’ятник Богдану Хмельницькому, і у Черкасах є теж, тільки без коня. Тому що Богдан Хмельницький у нас гуляв пішки, а до Києва їздив раз у житті.
Що й казати! Київський Поділ – то наша Митниця! У Києві є зоопарк, і у нас, у Черкасах, теж є зоопарк, тільки в київському зоопарку вмирають слони та білі ведмеді, а у нашому – ні!
Від Черкас до Умані 186 кілометрів, і від Києва до Умані теж 186 кілометрів! Черкащани мають таку ж саму можливість милуватися парком „Софіївка”, як і кияни! Зате з Черкас до Чорного моря на 186 кілометрів ближче, аніж із Києва!
Цікавий факт: черкащанин іноді може дістатися до аеропорту „Бориспіль” навіть швидше, аніж киянин!
Кияни дуже рідко приїжджають у Черкаси, бо важають, що Черкаси розташовані на краєчку землі.
Черкащани натомість дуже часто приїжджають до Києва, бо вважають Київ передмістям Черкас.
І, крім того, черкащани завжди пам’ятають головне: наш черкаський Хрещатик – довший!
3 квітня 2011
Шановні київські поети! Частіше відвідуйте Черкаси! Це недалеко!
Контекст : ГПКЧ- Глобальний Портал Коки Черкаського
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
