
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.03
11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
2025.10.03
06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.02
20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
2025.10.02
19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
2025.10.02
17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
2025.10.02
16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
2025.10.02
13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
2025.10.02
12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
2025.10.02
11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
2025.10.02
11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном
Він від першого дня повном
2025.10.02
09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада.
Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок:
«І серце б‘ється, ніби птах…»
Скільки вже цих птахів билося біля серця?!
Н. закреслив «ніб
2025.10.01
22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
2025.10.01
10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
2025.10.01
08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
2025.09.30
22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Кока Черкаський /
Проза
У Черкасах Хрещатик довший!
Кияни, котрі вперше приїздять у Черкаси, бувають щиро вражені тим, що у Черкасах також існує вулиця Хрещатик. Їхньому подиву немає меж! Їхня гординя зазнає такого нищівного удару, що вони потім, повертаючись у Київ, усю дорогу мовчать і тяжко-важко зітхають:
- Оце все життя мріяла жити у Києві! Навіть вийшла заміж за нелюбого киянина, щоб мати можливість щонеділі шпацерувати по Хрещатику!!! А тут тобі - ось, на, маєш! Теж Хрещатик, і, головне, безкоштовно!!!
Інша киянка співчутливо підкидає:
- І пиво ж таке саме, але дешевше...
В уяві пересічного киянина Черкаси - то десь майже на екваторі. В усякому разі - десь у глибокій жо... вибачте - на периферії. Яке ж їхнє здивування, коли виявляється, що до Черкас можна дістатися з Києва швидше, аніж від Ленінградської площі до метро "Чернігівська" у годину пік. Пересічна киянка, читаючи дорогою в Черкаси який-небудь модний детектив, встигає прочитати не далі двадцять третьої сторінки - а вже час виходити з маршрутки.
Інша киянка, виїхавши від "Позняків" маршруткою на Черкаси, стала фарбувати нігті на правій руці. Коли ж вона дофарбувала нігті на лівій руці, маршрутка привезла її назад на кляті "Позняки". Коли її запитували, як їй сподобались Черкаси, вона нервово відповідала:
- Ну то й що? Зате я зекономила на поході у манікюрний салон!
Черкаси - то є дійсно другий Київ, але набагато вигідніший у плані абрикосів. Абрикоси у Черкасах достигають раніше, аніж абрикоси у Києві, до того ж вони тут не такі радіоактивні. Так само і з полуницею. Коли у Києві на Бесарабці полуницю ще продають за сто гривнів кілограм, у Черкасах на ту ж полуницю вже ніхто й дивитися не хоче. А Хрещатики, тим часом, що у Черкасах, що у Києві – однаковісінькі, з каштанами та липами, зі струнконогими білявками та з чорними „Мерседесами”.
Дивіться: у Києві центральна телестудія на Хрещатику, і у Черкасах – теж на Хрещатику. У Києві на центральну телестудію слід заходити крізь арку, і у Черкасах теж крізь арку. Крім того, у Черкасах по дорозі на центральну телестудію, минувши арку, ще можна зайти у „Чебуречну” і з’їсти чебурека.
Так само і з фонтанами. У Києві на Хрещатику є фонтан, і у Черкасах теж на Хрещатику є фонтан. У Києві на Хрещатику філармонія, і у Черкасах на Хрещатику філармонія. Різниці ніякісінької.
А тепер я скажу таку річ, що всі кияни просто вмруть від заздрощів.
Приготувалися?
Черкаський Хрещатик набагато довший за київський Хрещатик. Навіть якщо до київського Хрещатика припасувати частину Великої Васильківської між Бесарабською та площею Льва Толстого – то й тоді все одно черкаський Хрещатик виграє!
Тому всі черкасці так зверхньо дивляться на киян: у Черкасах Хрещатик довший!
Йдемо далі: у Києві є телевежа, і у Черкасах є телевежа. У той час, як за густого туману вершечок київської телевежі ховається десь у імлі, черкащани бачать свою телевежу цілком і повністю. А кияни тим часом переймаються, чи не вкрали верхівку їхньої телевежі шукачі металобрухту? Чи не вріжеться за умов недостатньої видимості у їхню телевежу президентський гелікоптер? Через це у київських чоловіків трапляються часті перебої з ерекцією, а у київських жіночок часто болить голова і збігає на кухні молоко. А у черкасців не такі розхитані нерви: вони спокійні за свою телевежу, бо її завжди добре видно, до того ж у нічний час вона дуже гарно мерехтить вогниками.. Тому у черкаських чоловіків менше проблем із сексом, ніж у киян. Тому черкаські жінки завжди усміхнені і щасливі. Крім того, не слід забувати, що черкаський Хрещатик набагато довший!
Але не лише. Кияни зараз будуть кусати лікті, але я не можу промовчати стосовно того, що у Черкасах Дніпро набагато ширший, аніж у Києві. У Черкасах Дніпро настільки широкий, що навіть відомий пловець на довгі дистанції Василь Іванович Чапаєв не зміг переплисти Дніпро у районі Черкас. Тому село на протилежному від Черкас березі Дніпра і назвали Чапаївкою. Посмертно.
Йдемо ще далі. У Києві є велетенська фігура жінки-матері, і у Черкасах теж. Злі київські язики можуть заперечити, що київська фігура начебто набагато вища за черкаську. Так то воно так. Але у київської жінки-матері у руках що? Меч. А у нашої, черкаської жінки-матері що? Ліхтар! Тому нашу жінку-матір уночі видно набагато далі, аніж київську. А навіщо жінці увесь цей макіяж, коли тебе ніхто не бачить?? Це вже не кажучи про те, що наш Хрещатик набагато довший за київський. Тому якщо скласти докупи у кожному з міст довжину Хрещатику з висотою жінки-матері, то Черкаси все рівно будуть тримати пальму першості.
Київська Пуща-Водиця – то аналог нашої Соснівки-Дахнівки. Наша Червона Слобода – то аналог київської Конча-Заспи. Різниці ніякої!
Але ж наш Хрещатик довший!
А наші пельмені, чебуреки, пиво, піцца і солоні горішки удвічі-утричі дешевші за київські!
Не місто, а рай!
У Києві є бульвар Шевченка, і у Черкасах є бульвар Шевченка! У Києві є бульвар Дружби Народів, і у нас є палац Дружби Народів! У Київі є пам’ятник Богдану Хмельницькому, і у Черкасах є теж, тільки без коня. Тому що Богдан Хмельницький у нас гуляв пішки, а до Києва їздив раз у житті.
Що й казати! Київський Поділ – то наша Митниця! У Києві є зоопарк, і у нас, у Черкасах, теж є зоопарк, тільки в київському зоопарку вмирають слони та білі ведмеді, а у нашому – ні!
Від Черкас до Умані 186 кілометрів, і від Києва до Умані теж 186 кілометрів! Черкащани мають таку ж саму можливість милуватися парком „Софіївка”, як і кияни! Зате з Черкас до Чорного моря на 186 кілометрів ближче, аніж із Києва!
Цікавий факт: черкащанин іноді може дістатися до аеропорту „Бориспіль” навіть швидше, аніж киянин!
Кияни дуже рідко приїжджають у Черкаси, бо важають, що Черкаси розташовані на краєчку землі.
Черкащани натомість дуже часто приїжджають до Києва, бо вважають Київ передмістям Черкас.
І, крім того, черкащани завжди пам’ятають головне: наш черкаський Хрещатик – довший!
3 квітня 2011
Контекст : ГПКЧ- Глобальний Портал Коки Черкаського
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
У Черкасах Хрещатик довший!

- Оце все життя мріяла жити у Києві! Навіть вийшла заміж за нелюбого киянина, щоб мати можливість щонеділі шпацерувати по Хрещатику!!! А тут тобі - ось, на, маєш! Теж Хрещатик, і, головне, безкоштовно!!!
Інша киянка співчутливо підкидає:
- І пиво ж таке саме, але дешевше...
В уяві пересічного киянина Черкаси - то десь майже на екваторі. В усякому разі - десь у глибокій жо... вибачте - на периферії. Яке ж їхнє здивування, коли виявляється, що до Черкас можна дістатися з Києва швидше, аніж від Ленінградської площі до метро "Чернігівська" у годину пік. Пересічна киянка, читаючи дорогою в Черкаси який-небудь модний детектив, встигає прочитати не далі двадцять третьої сторінки - а вже час виходити з маршрутки.
Інша киянка, виїхавши від "Позняків" маршруткою на Черкаси, стала фарбувати нігті на правій руці. Коли ж вона дофарбувала нігті на лівій руці, маршрутка привезла її назад на кляті "Позняки". Коли її запитували, як їй сподобались Черкаси, вона нервово відповідала:
- Ну то й що? Зате я зекономила на поході у манікюрний салон!
Черкаси - то є дійсно другий Київ, але набагато вигідніший у плані абрикосів. Абрикоси у Черкасах достигають раніше, аніж абрикоси у Києві, до того ж вони тут не такі радіоактивні. Так само і з полуницею. Коли у Києві на Бесарабці полуницю ще продають за сто гривнів кілограм, у Черкасах на ту ж полуницю вже ніхто й дивитися не хоче. А Хрещатики, тим часом, що у Черкасах, що у Києві – однаковісінькі, з каштанами та липами, зі струнконогими білявками та з чорними „Мерседесами”.
Дивіться: у Києві центральна телестудія на Хрещатику, і у Черкасах – теж на Хрещатику. У Києві на центральну телестудію слід заходити крізь арку, і у Черкасах теж крізь арку. Крім того, у Черкасах по дорозі на центральну телестудію, минувши арку, ще можна зайти у „Чебуречну” і з’їсти чебурека.
Так само і з фонтанами. У Києві на Хрещатику є фонтан, і у Черкасах теж на Хрещатику є фонтан. У Києві на Хрещатику філармонія, і у Черкасах на Хрещатику філармонія. Різниці ніякісінької.
А тепер я скажу таку річ, що всі кияни просто вмруть від заздрощів.
Приготувалися?
Черкаський Хрещатик набагато довший за київський Хрещатик. Навіть якщо до київського Хрещатика припасувати частину Великої Васильківської між Бесарабською та площею Льва Толстого – то й тоді все одно черкаський Хрещатик виграє!
Тому всі черкасці так зверхньо дивляться на киян: у Черкасах Хрещатик довший!
Йдемо далі: у Києві є телевежа, і у Черкасах є телевежа. У той час, як за густого туману вершечок київської телевежі ховається десь у імлі, черкащани бачать свою телевежу цілком і повністю. А кияни тим часом переймаються, чи не вкрали верхівку їхньої телевежі шукачі металобрухту? Чи не вріжеться за умов недостатньої видимості у їхню телевежу президентський гелікоптер? Через це у київських чоловіків трапляються часті перебої з ерекцією, а у київських жіночок часто болить голова і збігає на кухні молоко. А у черкасців не такі розхитані нерви: вони спокійні за свою телевежу, бо її завжди добре видно, до того ж у нічний час вона дуже гарно мерехтить вогниками.. Тому у черкаських чоловіків менше проблем із сексом, ніж у киян. Тому черкаські жінки завжди усміхнені і щасливі. Крім того, не слід забувати, що черкаський Хрещатик набагато довший!
Але не лише. Кияни зараз будуть кусати лікті, але я не можу промовчати стосовно того, що у Черкасах Дніпро набагато ширший, аніж у Києві. У Черкасах Дніпро настільки широкий, що навіть відомий пловець на довгі дистанції Василь Іванович Чапаєв не зміг переплисти Дніпро у районі Черкас. Тому село на протилежному від Черкас березі Дніпра і назвали Чапаївкою. Посмертно.
Йдемо ще далі. У Києві є велетенська фігура жінки-матері, і у Черкасах теж. Злі київські язики можуть заперечити, що київська фігура начебто набагато вища за черкаську. Так то воно так. Але у київської жінки-матері у руках що? Меч. А у нашої, черкаської жінки-матері що? Ліхтар! Тому нашу жінку-матір уночі видно набагато далі, аніж київську. А навіщо жінці увесь цей макіяж, коли тебе ніхто не бачить?? Це вже не кажучи про те, що наш Хрещатик набагато довший за київський. Тому якщо скласти докупи у кожному з міст довжину Хрещатику з висотою жінки-матері, то Черкаси все рівно будуть тримати пальму першості.
Київська Пуща-Водиця – то аналог нашої Соснівки-Дахнівки. Наша Червона Слобода – то аналог київської Конча-Заспи. Різниці ніякої!
Але ж наш Хрещатик довший!
А наші пельмені, чебуреки, пиво, піцца і солоні горішки удвічі-утричі дешевші за київські!
Не місто, а рай!
У Києві є бульвар Шевченка, і у Черкасах є бульвар Шевченка! У Києві є бульвар Дружби Народів, і у нас є палац Дружби Народів! У Київі є пам’ятник Богдану Хмельницькому, і у Черкасах є теж, тільки без коня. Тому що Богдан Хмельницький у нас гуляв пішки, а до Києва їздив раз у житті.
Що й казати! Київський Поділ – то наша Митниця! У Києві є зоопарк, і у нас, у Черкасах, теж є зоопарк, тільки в київському зоопарку вмирають слони та білі ведмеді, а у нашому – ні!
Від Черкас до Умані 186 кілометрів, і від Києва до Умані теж 186 кілометрів! Черкащани мають таку ж саму можливість милуватися парком „Софіївка”, як і кияни! Зате з Черкас до Чорного моря на 186 кілометрів ближче, аніж із Києва!
Цікавий факт: черкащанин іноді може дістатися до аеропорту „Бориспіль” навіть швидше, аніж киянин!
Кияни дуже рідко приїжджають у Черкаси, бо важають, що Черкаси розташовані на краєчку землі.
Черкащани натомість дуже часто приїжджають до Києва, бо вважають Київ передмістям Черкас.
І, крім того, черкащани завжди пам’ятають головне: наш черкаський Хрещатик – довший!
3 квітня 2011
Шановні київські поети! Частіше відвідуйте Черкаси! Це недалеко!
Контекст : ГПКЧ- Глобальний Портал Коки Черкаського
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію