ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 У магазині «ЖИВА РИБА»
Продайте мені, будь ласка,
Рибину мертву.
Щоб дорогою не билася
В пакет од відчаю,
Не хапала міського повітря
Губами спраглими,
Не дивилась на мене щоб
Очима круглими…

Ці очі надовго ще в душу втупляться,
Ці очі довго ще мене молитимуть:
На столі кухонному,
На плиті розжареній,
На тарілці,
Золотом розмальованій…

Продайте мені, будь ласка,
Рибину мертву,
Щоб я, тріпотливу її, не клала
У холод і темряву морозильника…
Щоб не дослухалася під дверцятами,
Чи б’ється хвіст її, чи уже
Остигнув…
Щоб не таїлася ночами мерзлими:
Чи б’ється серце моє, чи уже …

Продайте мені, будь ласка,
Рибину мертву,
Щоб довго не нудилася у цеберці, -
Сім літрів простору,
Щоб не затягувала мене у себе
Ця доля риб’яча,
Не задихалася вечорами
В німім безвиході…

Усі ми добрі. І я також.
Рука підніметься?...
Мені ось цю, що підплила -
З червоним хвостиком…
Я відвернусь. А ви - продайте…
8.03.11




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-04 13:48:00
Переглядів сторінки твору 7465
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.178 / 5.5  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 14:15:09 ]
хоч я й не люблю образ риби у віршах, але в такому контексті - зовсім інше, без переносних значень, риба як вона є :) коротше, мені сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 09:48:46 ]
Спасибі, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 14:15:20 ]
Усі ми добрі,особливо коли ніщо не становить загрозу нашим інтересам, ми добрі, але регулярно хочеться їсти) Юль, цікава подача і достойне фініта ля комедія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 09:51:59 ]
При мудрому підході до життя їжі на всіх людей земля родить. Усе в іншому.
Дякую за відгук, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 14:45:14 ]
Можна загадувати бажання - три Юлі на сторіночці. Абсолютно згоден з другим коментом - цікаво, почуттєво. Не полишає , Юль, відчуття, що вже десь читав цей вірш чи дуже подібний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 09:53:31 ]
Читали-читали. Я цей вірш як написала, поставила на сторінку, але потім зняла, подумала, що він у мене божевільний якийсь вийшов. То ж треба було просто остигнути і подивитися на нього іншими очима.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 15:20:11 ]
Щоб загадати бажання, треба було вскочити поміж ними, а так, хто-зна чи збудеться...;-))) Прочитала і піймала себе на думці, що теж мучуся такими ж муками. Мій чоловік, хоч і воював у Афганістані, чистити риби, або різати м'ясо нізащо не погоджується. Ось і випадає мені роль риб'ячого ката. Зачепило, Юленько!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 15:56:53 ]
Порибалив би. Але, як подумаю, що цим я риб'ячу долю поламаю, то і передумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 17:31:45 ]
І я буваю така "добра". Чистити - зась. А поласувати - не проти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 18:15:26 ]
бррррррррррррр......
я сама рибу боюсь чистити, бо вона може поворухнутись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 18:15:48 ]
Гарно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 18:32:21 ]
Це справжня висока поетична майстерність - практично на порожньому місці створити таку трагедію, яка почалась з риби, а скінчилась по-кобзарському сумною жіночою долею.

Розчулений Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 19:38:29 ]
Гарна поезія.

Хтось із давніх грецьких філософів вважав, що не можна їсти те, що має очі й дотримувався цього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 09:57:41 ]
Моя знайома знайшла вихід із цієї ситуації: перед тим як чистити рибину, виколупує їй очі - щоб та не дивилася на неї.
Спавді, інколи наша кухня може нагадувати камеру катувань... А ми - кого?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 22:15:38 ]
Сподобалось. Я теж не можу живу рибу чистити. Хоча ловити - запросто (але тільки бичків). А коли купую, обираю ту, що вже не рухається. Хоча чудово розумію, що як буде дуже треба, то не здригнеться рука не тільки рибу вбити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 09:55:24 ]
А як Вам вдається ловити лише бичків? А інша риба не клює? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 01:46:48 ]
"Оцю, що підпливла. Я відвернусь, а ви..."
гарна житєйська історія. я боязка, а ви убийте?
а може одразу морожену купити? для чого живу? ночами не снитиметься продавцеві, не буде лупати на нього очима, звинувачуючи у...?
гарно виписана історія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-08-27 11:32:16 ]
наче про своє світосприйняття написали...