ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 ВЫЗОВ ИЦХАКУ ПЕРЕЛЬМАНУ



Как-то узнав, что я пишу стихи, моя учительница, Дина Верт, попросила что-то прочитать. За обеденным столом сидели хозяйка, профессор математики из Санкт-Петербурга и я.
– Но стихи-то на украинском языке.
– Ничего. Что не поймем, объясните.
Я остановился на стихотворении, где превалировала хорошо знакомая моим слушателям музыкальная тема – “Концерт для фортепиано с оркестром” Грига.
– Не знаю, как вам, профессор, а мне все понятно. Может потому, что родом я из Крыма. А вот что хотелось бы изменить, так это Швейцера на Перельмана...
Признаюсь, тогда я еще не знал, кто такой Перельман, и хотел спросить. Но меня упредил профессор.
– Профессор, вы шутите. Ну, кто же не знает, что Перельман – знаменитейший скрипач. Если нет денег, чтобы пойти на его концерт, стоит продать последние брюки...
И хоть не понял я, почему пианиста в произведении Грига нужно менять на скрипача, а тем более как можно идти на концерт без брюк, но с той поры при первой же возможности старался не упустить случая, чтобы послушать этого и в самом деле выдающегося исполнителя.
И вот однажды моя супруга Арина, меломан еще с юности, сообщает, что в Иерусалим приезжает Филармонический оркестр, а дирижировать на сей раз будет не легендарный Зубин Мета, а...Ицхак Перельман.
– Дирижировать? – переспросил я, еще не доверяя услышанному.
– Играть и дирижировать.
Чтобы понятней стало мое удивление, скажу тем, кто слушал игру Перельмана только по радио или по кассетам, что скрипач, в детстве переболев полиомиелитом, не может стоять на ногах и передвигается с помощью костылей. А сидящего дирижера мне до сих пор не приходилось видеть. Наверное, не только я один ожидал не то что чуда, но по крайней мере чего-то необычного, потому что в огромнейшем зале воцарилась какая-то не ведомая мне ранее, сказать бы, выжидательная тишина. Все смотрели в правый угол сцены, откуда вот-вот должен был появиться неведомый доселе дирижер.
И вдруг двухтысячная аудитория во главе с оркестром взорвалась аплодисментами, когда, медленно переставляя костыли, в проеме сцены появился Ицхак Перельман. Несколько минут дирижер добирался до своего места, и все это время публика стоя приветствовала его. А потом, солируя и дирижируя в первом отделении, выдающийся музыкант вел за собой прославленный оркестр в своей интерпретации Моцарта. Это были отрывки из 261 и 373 концертов, а также Двадцать пятая симфония. Во втором отделении Перельман только дирижировал. Это была Девятая симфония Франца Шуберта. Не берусь судить, привнес ли он что-то новое в известное произведение, но после Allegro vivace зал снова стоя аплодировал дирижеру и оркестру. А когда Перельман скрылся за кулисами, я, признаюсь, только и желал, чтобы аплодисменты смолкли. Но публика, точно не видя, каких усилий стоит ему выход на “бис”, неистово требовала Маэстро на сцену. И снова переставляются один за другим костыли, пока он добирается до края сцены, чтобы поклониться аудитории. Могучий лоб его испещрен капельками пота, а в глазах – радость и усталость...
...На этом можно было бы и поставить точку, если бы не одно обстоятельство.
Еще на подходе к Зданию Конгрессов, где обычно выступает Филармонический оркестр, я услышал звуки скрипок. Трио исполняло что-то из классики. На асфальте лежали раскрытые футляры. В большинстве своем входящие в помещение не обращали внимания на музыкантов. То ли потому, что уже настроились на Перельмана, то ли еще и потому, что нужно было выстоять приличную очередь у входа для проверки службы безопасности. И тогда эта неурочная музыка произвела на меня какое-то удручающее впечатление. Но когда, уже на выходе, еще как бы находясь в другом мире, мире настоящего искусства, я вновь услышал тех же музыкантов, увидел те же раскрытые футляры с мерцающими монетами, мне вдруг стало безумно тоскливо.
“Что это? – думал я. – Вызов Перельману? Или же спекуляция на чувствах сердобольных меломанов? Дескать, смотрите – и мы бы, повернись судьба по-другому, могли бы сейчас выступать внутри, а не снаружи этого великолепного здания. Так что, дорогие дамы и господа, гоните ваши денежки и слушайте на здоровье вашего Перельмана”.
Не знаю, прав ли я был тогда, когда в первую же минуту пришла на память пословица: ”Куда конь с копытом, туда и рак с клешней”? Но, если даже и неправ, то все равно не могу назвать поступок этой троицы скрипачей моральным. Если уж вы не можете или же, скажем, нет у вас возможности зарабатывать на сцене, то просто непорядочно устраивать, пусть даже неумышленное, соревнование со своим коллегой. Разбивать чувства, которые он с таким вдохновением создавал. Иерусалим большой, и можно было бы найти место, где ваше исполнение вызвало бы наверняка интерес. А может быть, и принесло бы намного больше пожертвований от впервые услышавших классику.







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-09 18:15:09
Переглядів сторінки твору 1070
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.027 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.212 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 10:35
Автор у цю хвилину відсутній