Прогресс.

Ти ж пам’ятаєш, що ти людина?

Пам’ятаєш !!! Тоді чому в твоїх руках все і водночас нічого. Якщо йти по принципам людської свідомості та її можливостям, то ти людина, що тримає в собі паралельний світ, такий як і той в якому знаходишся. Чому ми руйнуємо його, знаючи наслідки?Часто-густо ми, найрозумніший та найцивілізованіший оплот планети еволюціонуємо в зворотній бік. Це відбувається морально. Якщо морально, отже, і вчинки наші прогресують зворотному напрямку. Не зачіпляючи таку річ як «людяність», яку тепер можна зустріти рідко у стосунках між людьми загалом, можна дійти до висновку, що не такі вже ми й розумні.

В зв’язку з тим, що вчені стверджують про геніальність людини, як найдовершенішу істоту на землі, тоді чому таке огранене богами створіння хоче бути і самим Богом? Досить тих пояснень про Адама і Єву, що говорять нам про істину, яку тепер варто шукати тільки на землі, бо ми до неї приречені за гріхи наші. Виникає ще питання «Тоді чому ми рвемо небо, підкорюючи та пізнаючи, інші простори нашої галактики?» . Звичайно це цікаво, але навіщо гнівити самого Бога.

Інтерес ! «Любопытной Варваре нос оторвали!» - всі пам’ятають цей вислів так? Дитячий . Правда. Але суть незчисленна. Це і є наш провал, коли каміння від основи, з якої звалюємося, падає на нас згору. Але і боїмося ж програвати світові. Тоді навіщо з ним грати? Життя – гра. Людини зі світом чи світу з людиною? Думаю, що це було по періодам . Тепер «людина грає партію зі світом», але на радощах присмаку перемоги не розуміє, що давно програє. Дурість? Та ні ж наче. Ми найрозумніші. Але в якому місці?

Ми найжорстокіші на планеті створіння з-поміж інших! Але є час. Так ходімо ж з ним разом в ногу! Не збиваймо його! Але змінюватися треба не фізично,а в думці. Просто бути «людьми» і не творити казна-що із Землею і самими собою,а також іншими персонажами роману «Життя».