ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лена Апрелевна (1992) / Проза

 Идеалы
Ребята, на что человечество тратит свои неумолимобегущие годы? Играет в игры «мниморазума», «разумополия». Пытаются доказать то, чего нет, не оставляют попытки заново изобрести велосипед и поехать в обратную сторону. Допустим, это будет «правосипед» и ездить он будет лишь вправо. Чем не необходимость нам нынче. Налево, мы как всегда пойдем пешком. Этому мы то научились за пару тысячелетий. Верность. Громкое слово, я бы даже сказала громчайшее. А ее нет. О ней в природе напоминает лишь набор букв, их восемь. Они верны слову, слове не верно человеку. Мы давно утратили, нам, господа, увы, это не присуще. Или не актуально. Не своевременно. Не в стиле. Выбилось из колеи. Назовем, как захотим. В этом мы вольны, и пожалуй только в этом. Сегодня советские идеалы о семье и отсутствии того пресловутого «секса», идеалы страны, где дети делались под добротным шерстяным одеялом , а отличить своего ребенка в детском саду от других детей можно было только подобравшись поближе к лицу и изучив его. Да, пусть сегодня смешным кажутся однотипные одежды и красные покрывала. Но там была верность, потому что был страх, страх за то, что о тебе подумают.
- Что ты делаешь, что о тебе подумают соседи?
А именно соседи, не родители, не друзья. А соседи. Да по сути посторонние люди, ах как для нас необходимо было выслушать их мнение по любому вопросу.
Да их вообще, простите, не ебет, как меня зовут и кто я такая. Тем не менее, они обсудят, как я выгляжу и с кем гуляю, и кто меня провожает и с кем я ночую, да все аспекты моего прожития. А следуя идеалам «общества пионеров и детей рабочих», я их еще благодарить должна. Но была там черта: верность. Да, люди боялись этих взглядов искоса и мыслей соседа Ивана Петровича. Это сейчас, ты, услышав о себе гадость из уст соседа, прикончишь его самого, его собачку и зальешь кровью входную дверь. Ну, если не перейдешь к таким радикальным методам, то в нос дашь.
Верность штучная. Человек жаден до безумия. Жаден к чувствам, деньгам, людям. Сколько не дай – все мало. Если тебя любят, ты же непременно выпотрошишь мозг с прошением «давай еще». Любви, господа, любви ему. А возможно, любовь это не когда за тобой носятся, как за коллекторы за должником VABБанка, а когда носишься ты сам, и главное, тебе это нравится. Если выиграл в лотерею и тебя попросили пожертвовать на лечение 6 летнему мальчику с саркомой, ты скажешь: «Ээ..а что мне останется?».
Я ни в коем случае не плачу за «советчиной». Нет, не приемлю искусственность, скованность. Все ведь в меру хорошо. Излишне напуганные люди, так же опасны, как стая диких волков. Они в любой момент могут наброситься сзади. Но все мы помним, от чего распалась Великая Римская Империя. Так не повторим же печальный опыт великой нации. Почему с нами всегда работает принцип «кнута». Неужели мы настолько безвольные рабы, что не сможем самостоятельно определить, что нам нужно. Где нормальные, нешаблонные человеческие чувства. Где ваша чертова любовь и верность. Где? Почему ты начинаешь встречаться с девушкой, видишь, как она тобой дорожит, и бежишь отиметь «дешевую консервную банку» своим железным ключом в туалете ночного клуба или в дешевой квартире. Неужели ты бы не смог прийти к своей любимой девушке? Это что клептомания только в постели? У тебя есть дома лучше, дороже, красивее. А ты крадешь в магазине, только потому, что чужое и интересно, чтобы не словили? Нас должно что-то сдерживать, ведомое или неведомое, но должно. Сам человек не выберется из этой ямы. Дружба породит любовь, любовь породит уважение, а уважение сотворит верность. Так почему этот, до боли, знакомый простой алгоритм не работает? Да потому что ты человек, должен поддаваться дрессировке, как тигр или бурый медведь. Когда боишься, тогда и исполняешь.
Да и куда я со своей верностью лезу, когда значительно важнее увидеть модель нового планшетного компьютера Apple, чем поразмыслить о верности и уважении.
Вот и будем с вами в старости наблюдать следующую картину: одинокий старичок в руках с грудой железа с логотипом какого-то «яблока», скучающий и одинокий каждой частичкой своего сознания и каждой клеткой своего тела. Да потому что в 30 лет не замечал, что один. А в 70 спохватился, а ничего в руках, кроме вещей, когда то стоящих денег - нет. Вещи теряют свою цену с годами, изнашиваются, теряют новизну. Ценность же человека, заложена при рождении. Это самый дорогой лот на «жизненном аукционе». Приобрести его большая удача и везение.

2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-16 17:08:02
Переглядів сторінки твору 1001
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2011.12.22 21:09
Автор у цю хвилину відсутній