Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.09
12:20
Дорога то спускалася униз,
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.
2025.11.09
11:59
Догорає сонячна юга
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.
Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.
Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі
2025.11.09
02:41
З неземної красоти
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.
2025.11.08
23:25
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.
***
А зі США надійдуть томагавки
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.
***
А зі США надійдуть томагавки
2025.11.08
22:39
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.
***
А занозою електорату
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.
***
А занозою електорату
2025.11.08
22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
2025.11.08
21:08
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ
2025.11.08
16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
2025.11.08
15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
2025.11.08
11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.07
16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
2025.11.07
16:29
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
2025.11.07
13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Лена Апрелевна (1992) /
Проза
Другу
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Другу
Оголошення: зник друг. Велике прохання повернути за винагороду.
Якби саме так ми мали б змогу повертати найближчих нам людей, тих, які з’їли не один пуд солі з нами, а потім, мабуть, отримавши відразу, вирішили припинити це солоноїдство. Але, на жаль, ідучи, вони рідко повертаються. Немає потреби та і що приховувати, бажання. Життя не зупиняється ні на мить, вирує. Життя як потяг, ти маєш свій власний квиток, але не знаєш місце прибуття, бо це не вказується. Сідаєш у вагон і прямуєш прямісінько до потрібної тобі станції,звісно, ти ж не один у вагоні. До тебе сідають,знайомляться, зацікавлюються тобою. То є такі ж пасажири з квитками, де, на жаль, не вказують місце і час прибуття.Тому ви і не маєте змоги порівняти дані, щоб наперед знати – скільки ж вам їхати поряд, поруч, пліч –о-пліч. Можливо, знаючи таке, ми б обережніше обирали друзів, уникали тих, які на хвилинку «заскочили».
Відстань руйнує відносини, будь-які. Є тривіальна фраза: відстань – крах для закоханостіі міць для кохання. Відстань руйнує всі почуття, а якщо не вириває з коренем, то хоча б відрубує стовбур. Коли ти не бачиш об’єкт, який викликає в тебе ріжучі палкі почуття, то поступово вгамовуєшся, відпускаєш його зі своїх думок. А почуття відходять за ширму.Щоб ніхто не побачив, ну хіба що тінь.
Хоча можна лишитисяі без зорового образу і бути абсолютно щасливим. Менше бачитимеш – менше згадуватимеш. Часто кажуть,дружба-це не кількість часу проведена разом, а відчуття, які виникають при появі людини.
Я ж вважаю, що самечас прямопропорційно впливає на ці відчуття. Час проведений разом, зі спільними словами, руками та душею. Більше моментів-то більше шансів, що це твій друг. Звісно, можна і не погодитися.
Вони, до речі,йдуть до цікавості. Гірко лише від того, що ти ще не готовий відпустити, а він вже «натягнув шапку» та готовий йти від тебе.А так завжди, чи ти перший йдеш чи від тебе . Іншого нема. Закономірно,що цього разу пішли від мене. Але хоча б у шапці, думаю не змерзне.
Я ж сама перестала дзвонити. Тут пальму першості візьму на себе. Ти не дзвониш, я теж. Відстань.Зміна навколишнього простору. Купа відмовок. Я не шукаю зустрічі з тобою, ти зімною. Передсмертні конвульсії 4-річної дівчинки на ім’я«наша дружба». Зупинка дихання, лікар:
- Зафіксуйте смерть. Причиною смерті стала надмірна байдужість одне до одного, викликана закономірними факторами. В двох словах так і можна описувати припинення будь-чого. І не треба шукати неймовірних причин, товктися на одному місці, переливати з пустого в порожне та вистрибувати , намагаючись щось довести. Не час. Немає сенсу та потреби. Навіщо жити вигадками.
Дружба цінніша за кохання. ЇЇ важче вибудовувати та зберігати. Прошу розмежувати поняття друг та «близький знайомий». Тому що друга ти зберігатимеш в особливих умовах. В коханні ти керуєшся лише емоціями,спонтанними, миттєвими, пристрасними. Дружба – це той же набір почуттів +розрахунок розуму. Тут ти в змозі ним скористатися, на відміну від кохання. Треба начисто закохатися в свого друга, інакше нічого не вийде. Друга заводити неможна просто так, щоб « дружити». Дружити треба заради нього, «друга».Я у всіх своїх друзів встигла закохатися.Щоправда палкість пройшла та і друзі деякі пройшли повз мене чи через мене.
Дякую вам за подорож, на жаль, але це ваша станція. Вам час входити з вагона. А я мушу рушати далі. Бо мені ще зарано виходити, може моя наступна?Побачимо..
Оголошення: друга досі не знайшли. Якщо побачите його – перекажіть йому наступні слова: «Дякую, що ти дійсно був». Можете не повертати його, винагороди все одно немає.
Якби саме так ми мали б змогу повертати найближчих нам людей, тих, які з’їли не один пуд солі з нами, а потім, мабуть, отримавши відразу, вирішили припинити це солоноїдство. Але, на жаль, ідучи, вони рідко повертаються. Немає потреби та і що приховувати, бажання. Життя не зупиняється ні на мить, вирує. Життя як потяг, ти маєш свій власний квиток, але не знаєш місце прибуття, бо це не вказується. Сідаєш у вагон і прямуєш прямісінько до потрібної тобі станції,звісно, ти ж не один у вагоні. До тебе сідають,знайомляться, зацікавлюються тобою. То є такі ж пасажири з квитками, де, на жаль, не вказують місце і час прибуття.Тому ви і не маєте змоги порівняти дані, щоб наперед знати – скільки ж вам їхати поряд, поруч, пліч –о-пліч. Можливо, знаючи таке, ми б обережніше обирали друзів, уникали тих, які на хвилинку «заскочили».
Відстань руйнує відносини, будь-які. Є тривіальна фраза: відстань – крах для закоханостіі міць для кохання. Відстань руйнує всі почуття, а якщо не вириває з коренем, то хоча б відрубує стовбур. Коли ти не бачиш об’єкт, який викликає в тебе ріжучі палкі почуття, то поступово вгамовуєшся, відпускаєш його зі своїх думок. А почуття відходять за ширму.Щоб ніхто не побачив, ну хіба що тінь.
Хоча можна лишитисяі без зорового образу і бути абсолютно щасливим. Менше бачитимеш – менше згадуватимеш. Часто кажуть,дружба-це не кількість часу проведена разом, а відчуття, які виникають при появі людини.
Я ж вважаю, що самечас прямопропорційно впливає на ці відчуття. Час проведений разом, зі спільними словами, руками та душею. Більше моментів-то більше шансів, що це твій друг. Звісно, можна і не погодитися.
Вони, до речі,йдуть до цікавості. Гірко лише від того, що ти ще не готовий відпустити, а він вже «натягнув шапку» та готовий йти від тебе.А так завжди, чи ти перший йдеш чи від тебе . Іншого нема. Закономірно,що цього разу пішли від мене. Але хоча б у шапці, думаю не змерзне.
Я ж сама перестала дзвонити. Тут пальму першості візьму на себе. Ти не дзвониш, я теж. Відстань.Зміна навколишнього простору. Купа відмовок. Я не шукаю зустрічі з тобою, ти зімною. Передсмертні конвульсії 4-річної дівчинки на ім’я«наша дружба». Зупинка дихання, лікар:
- Зафіксуйте смерть. Причиною смерті стала надмірна байдужість одне до одного, викликана закономірними факторами. В двох словах так і можна описувати припинення будь-чого. І не треба шукати неймовірних причин, товктися на одному місці, переливати з пустого в порожне та вистрибувати , намагаючись щось довести. Не час. Немає сенсу та потреби. Навіщо жити вигадками.
Дружба цінніша за кохання. ЇЇ важче вибудовувати та зберігати. Прошу розмежувати поняття друг та «близький знайомий». Тому що друга ти зберігатимеш в особливих умовах. В коханні ти керуєшся лише емоціями,спонтанними, миттєвими, пристрасними. Дружба – це той же набір почуттів +розрахунок розуму. Тут ти в змозі ним скористатися, на відміну від кохання. Треба начисто закохатися в свого друга, інакше нічого не вийде. Друга заводити неможна просто так, щоб « дружити». Дружити треба заради нього, «друга».Я у всіх своїх друзів встигла закохатися.Щоправда палкість пройшла та і друзі деякі пройшли повз мене чи через мене.
Дякую вам за подорож, на жаль, але це ваша станція. Вам час входити з вагона. А я мушу рушати далі. Бо мені ще зарано виходити, може моя наступна?Побачимо..
Оголошення: друга досі не знайшли. Якщо побачите його – перекажіть йому наступні слова: «Дякую, що ти дійсно був». Можете не повертати його, винагороди все одно немає.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
