Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
23:52
Недобре добро називати добром недобре.
Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.
Ворожка ворогам ворожила вороже.
Генії на гени не нарікають.
Світило у світі недовго світило.
Пан Баняк до банку поклав грошей банку.
Одержимі своє о
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Лена Апрелевна (1992) /
Проза
Другу
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Другу
Оголошення: зник друг. Велике прохання повернути за винагороду.
Якби саме так ми мали б змогу повертати найближчих нам людей, тих, які з’їли не один пуд солі з нами, а потім, мабуть, отримавши відразу, вирішили припинити це солоноїдство. Але, на жаль, ідучи, вони рідко повертаються. Немає потреби та і що приховувати, бажання. Життя не зупиняється ні на мить, вирує. Життя як потяг, ти маєш свій власний квиток, але не знаєш місце прибуття, бо це не вказується. Сідаєш у вагон і прямуєш прямісінько до потрібної тобі станції,звісно, ти ж не один у вагоні. До тебе сідають,знайомляться, зацікавлюються тобою. То є такі ж пасажири з квитками, де, на жаль, не вказують місце і час прибуття.Тому ви і не маєте змоги порівняти дані, щоб наперед знати – скільки ж вам їхати поряд, поруч, пліч –о-пліч. Можливо, знаючи таке, ми б обережніше обирали друзів, уникали тих, які на хвилинку «заскочили».
Відстань руйнує відносини, будь-які. Є тривіальна фраза: відстань – крах для закоханостіі міць для кохання. Відстань руйнує всі почуття, а якщо не вириває з коренем, то хоча б відрубує стовбур. Коли ти не бачиш об’єкт, який викликає в тебе ріжучі палкі почуття, то поступово вгамовуєшся, відпускаєш його зі своїх думок. А почуття відходять за ширму.Щоб ніхто не побачив, ну хіба що тінь.
Хоча можна лишитисяі без зорового образу і бути абсолютно щасливим. Менше бачитимеш – менше згадуватимеш. Часто кажуть,дружба-це не кількість часу проведена разом, а відчуття, які виникають при появі людини.
Я ж вважаю, що самечас прямопропорційно впливає на ці відчуття. Час проведений разом, зі спільними словами, руками та душею. Більше моментів-то більше шансів, що це твій друг. Звісно, можна і не погодитися.
Вони, до речі,йдуть до цікавості. Гірко лише від того, що ти ще не готовий відпустити, а він вже «натягнув шапку» та готовий йти від тебе.А так завжди, чи ти перший йдеш чи від тебе . Іншого нема. Закономірно,що цього разу пішли від мене. Але хоча б у шапці, думаю не змерзне.
Я ж сама перестала дзвонити. Тут пальму першості візьму на себе. Ти не дзвониш, я теж. Відстань.Зміна навколишнього простору. Купа відмовок. Я не шукаю зустрічі з тобою, ти зімною. Передсмертні конвульсії 4-річної дівчинки на ім’я«наша дружба». Зупинка дихання, лікар:
- Зафіксуйте смерть. Причиною смерті стала надмірна байдужість одне до одного, викликана закономірними факторами. В двох словах так і можна описувати припинення будь-чого. І не треба шукати неймовірних причин, товктися на одному місці, переливати з пустого в порожне та вистрибувати , намагаючись щось довести. Не час. Немає сенсу та потреби. Навіщо жити вигадками.
Дружба цінніша за кохання. ЇЇ важче вибудовувати та зберігати. Прошу розмежувати поняття друг та «близький знайомий». Тому що друга ти зберігатимеш в особливих умовах. В коханні ти керуєшся лише емоціями,спонтанними, миттєвими, пристрасними. Дружба – це той же набір почуттів +розрахунок розуму. Тут ти в змозі ним скористатися, на відміну від кохання. Треба начисто закохатися в свого друга, інакше нічого не вийде. Друга заводити неможна просто так, щоб « дружити». Дружити треба заради нього, «друга».Я у всіх своїх друзів встигла закохатися.Щоправда палкість пройшла та і друзі деякі пройшли повз мене чи через мене.
Дякую вам за подорож, на жаль, але це ваша станція. Вам час входити з вагона. А я мушу рушати далі. Бо мені ще зарано виходити, може моя наступна?Побачимо..
Оголошення: друга досі не знайшли. Якщо побачите його – перекажіть йому наступні слова: «Дякую, що ти дійсно був». Можете не повертати його, винагороди все одно немає.
Якби саме так ми мали б змогу повертати найближчих нам людей, тих, які з’їли не один пуд солі з нами, а потім, мабуть, отримавши відразу, вирішили припинити це солоноїдство. Але, на жаль, ідучи, вони рідко повертаються. Немає потреби та і що приховувати, бажання. Життя не зупиняється ні на мить, вирує. Життя як потяг, ти маєш свій власний квиток, але не знаєш місце прибуття, бо це не вказується. Сідаєш у вагон і прямуєш прямісінько до потрібної тобі станції,звісно, ти ж не один у вагоні. До тебе сідають,знайомляться, зацікавлюються тобою. То є такі ж пасажири з квитками, де, на жаль, не вказують місце і час прибуття.Тому ви і не маєте змоги порівняти дані, щоб наперед знати – скільки ж вам їхати поряд, поруч, пліч –о-пліч. Можливо, знаючи таке, ми б обережніше обирали друзів, уникали тих, які на хвилинку «заскочили».
Відстань руйнує відносини, будь-які. Є тривіальна фраза: відстань – крах для закоханостіі міць для кохання. Відстань руйнує всі почуття, а якщо не вириває з коренем, то хоча б відрубує стовбур. Коли ти не бачиш об’єкт, який викликає в тебе ріжучі палкі почуття, то поступово вгамовуєшся, відпускаєш його зі своїх думок. А почуття відходять за ширму.Щоб ніхто не побачив, ну хіба що тінь.
Хоча можна лишитисяі без зорового образу і бути абсолютно щасливим. Менше бачитимеш – менше згадуватимеш. Часто кажуть,дружба-це не кількість часу проведена разом, а відчуття, які виникають при появі людини.
Я ж вважаю, що самечас прямопропорційно впливає на ці відчуття. Час проведений разом, зі спільними словами, руками та душею. Більше моментів-то більше шансів, що це твій друг. Звісно, можна і не погодитися.
Вони, до речі,йдуть до цікавості. Гірко лише від того, що ти ще не готовий відпустити, а він вже «натягнув шапку» та готовий йти від тебе.А так завжди, чи ти перший йдеш чи від тебе . Іншого нема. Закономірно,що цього разу пішли від мене. Але хоча б у шапці, думаю не змерзне.
Я ж сама перестала дзвонити. Тут пальму першості візьму на себе. Ти не дзвониш, я теж. Відстань.Зміна навколишнього простору. Купа відмовок. Я не шукаю зустрічі з тобою, ти зімною. Передсмертні конвульсії 4-річної дівчинки на ім’я«наша дружба». Зупинка дихання, лікар:
- Зафіксуйте смерть. Причиною смерті стала надмірна байдужість одне до одного, викликана закономірними факторами. В двох словах так і можна описувати припинення будь-чого. І не треба шукати неймовірних причин, товктися на одному місці, переливати з пустого в порожне та вистрибувати , намагаючись щось довести. Не час. Немає сенсу та потреби. Навіщо жити вигадками.
Дружба цінніша за кохання. ЇЇ важче вибудовувати та зберігати. Прошу розмежувати поняття друг та «близький знайомий». Тому що друга ти зберігатимеш в особливих умовах. В коханні ти керуєшся лише емоціями,спонтанними, миттєвими, пристрасними. Дружба – це той же набір почуттів +розрахунок розуму. Тут ти в змозі ним скористатися, на відміну від кохання. Треба начисто закохатися в свого друга, інакше нічого не вийде. Друга заводити неможна просто так, щоб « дружити». Дружити треба заради нього, «друга».Я у всіх своїх друзів встигла закохатися.Щоправда палкість пройшла та і друзі деякі пройшли повз мене чи через мене.
Дякую вам за подорож, на жаль, але це ваша станція. Вам час входити з вагона. А я мушу рушати далі. Бо мені ще зарано виходити, може моя наступна?Побачимо..
Оголошення: друга досі не знайшли. Якщо побачите його – перекажіть йому наступні слова: «Дякую, що ти дійсно був». Можете не повертати його, винагороди все одно немає.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
