ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 Защити свою любовь
Красивая семейная пара неторопливо прогуливалась по аллее городского парка, излучая невидимый свет гармонии. Высокий, спортивного вида, мужчина и обаятельная женщина с изящной фигурой шли под руку и с наслаждением пили весенний воздух. Воодушевлённый ароматом распускающихся почек он читал ей стихи:
«Весна, как юная девица:
От зимнего проснувшись сна,
Она лениво шевелится;
Ручьями талый снег струится
И чудный, дивный аромат,
От мягких кос до нежных пят,
Всё тело томно излучает,
Трепещет и
любви
желает»
Женщина нежно прижалась щекой к его плечу и тихо сказала: «Классика!»
Он улыбнулся. Безумно приятно, когда любимая женщина одаривает такими эпитетами твои творения. Это стихотворение, написанное двенадцать лет назад, когда они только начали встречаться, теперь ему уже не казалось технически совершенным, но переделывать его он не решался, боясь утратить что-то более важное и неповторимое.
Навстречу им шла парочка влюблённых – современная молодёжь, свободная от «предрассудков совдеповской этики и морали». Поэт почти явственно увидел прелестную малышку рядом с ними и сразу узнал: это была Любовь.
Ему, перешедшему пятидесятилетний рубеж, видавшему всякое в этой жизни, захотелось подойти к молодым людям, поделиться с «коллегами» своим нелёгким, но успешным опытом, сказав примерно так: «Вы читали романы о любви?
А стихи?
Вам не показалось странным, что большинство из написанного касается внебрачных отношений? Это, как сказка, у которой нет конца: «Люди встречаются, люди влюбляются, женятся...», а дальше – «Terra Incognita», обозначенная тремя точками! В лучшем случае: «Они жили долго и счастливо и умерли в один день». Такое ощущение, что от нас что-то скрывают! Возможно, это страшная тайна: «Всякая любовь стремится к браку, который её убивает», как Отелло Дездемону?!
– Но Любовь может умереть и без появления штампа в паспорте! – могли бы возразить они.
– Тем более, странно: живёт не долго и детская смертность высокая. Может, какой то вирус её «косит»?»
Но вслух поэт ничего не сказал, интуитивно почувствовав, что слушать его не станут. Молодые не любит учиться на чужом опыте. Предпочитает совершать собственные ошибки. Они такие умные. У них на всё есть свои ответы. А вопросы... Если и возникают, то уже у постели тяжело больной Любви, а то и вовсе на её похоронах...
А ведь она – подарок судьбы, как новорождённый ребёнок: столь же драгоценна, так же беззащитна, ранима и несмышлёна, так же требует тепла и заботы. По воспитанию и уходу за детьми написаны тысячи книг. А как же быть с Любовью?! Она брошена на произвол влюблённых, которые, может, и хотели бы её сохранить, но никто их этому не учил. А потом мы удивляемся, что среди Любовей такая высокая смертность. Большинство этих крепких, здоровых весенних «малышей» уже к началу осени превращаются в дряхлых, немощных, доживающих последние дни «старушек». Великолепие воздушных замков, построенных фантазией влюблённых, превращается в развалины храмов, не выдержавших натиска суровой действительности. Чувствительные сердца и израненные души ещё долго будут оплакивать свои несбывшиеся надежды, храня их уцелевшие осколки, как талисманы, и тщетно просить Судьбу повернуть колесо времени вспять, так и не осознав своей вины или беды, в случившемся. Но даже, если случится чудо и Любовь воскреснет, они снова примутся травить её взаимными упрёками и подозрениями, убивать изменами, пытаться использовать, тянуть одеяло на себя в угоду Эгоизму. Это он, словно раковая опухоль, затаившаяся в каждом из нас, – является циничным серийным убийцей Любви. И если вы не станете на её защиту, не превратите часть самолюбия в Любовь – она обречена».
Женщина, будто прочитав его мысли, повернулась, провожая взглядом уходящую пару, и сказала: « Может им повезёт, так же, как и нам?»
Поэт повернулся к ней, внимательно посмотрел и прочитал:
«Эти женские глаза –
В них то радость, то слеза,
То грустинка и тоска,
То желания река:
Лёгкий флирт, кокетство, нега –
То они прохладней снега,
В них и слабость,
в них и сила –
В них всё то,
что ты любила…

В этих маленьких кружочках,
Что блестят в покрове ночи,
Скрыта тайна, как в тумане,
Что влечёт меня и манит!
От неё я, как в дурмане,
Как кораблик в океане,
Где от края и до края
Глубина и синь морская.

В них, как в “Книге бытия”,
И судьба и жизнь моя.
В них душа глядит беспечно,
В них любовь,
мечта и
вечность».
Она привстала на цыпочки, прильнув своими чувственными губами к его губам, и блаженно закрыла глаза. Через минуту сияющая счастьем женщина, сбросив пару десятков лет, легко и изящно продолжала свой жизненный путь под руку с любимым поэтом.


*Terra Incognita – земля неизведанная
18.04.11г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-19 12:14:06
Переглядів сторінки твору 2423
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-19 13:02:59 ]
В одной из реклам Здоровье выглядит как чудо-зверек. У Вас Любовь изначально маленькая девочка. Красиво. Согласна на все 100%: Эгоизм убивает чувства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 13:08:31 ]
Спасибо,Таня:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-19 16:34:12 ]
Олександре, я чомусь уявив Вас.
Вірші - наче Ваші.
http://maysterni.com/publication.php?id=45652
Метафори - теж:
- "нєвідімий свєт гармонії". Ще ніколи нічого схожого на таку не зустрічав. Тільки частинами. Одна третина - не більше.
Повітря, яке п'ється - теж на рівні творчої знахідки.
Дієприслівниковий зворот з ароматами бруньок - супер.
Все - супер.
Я навіть пошкодував, що я не видавець жіночого журналу або якогось паперового ЖЖ. Умовив би Вас задовольнити моє прохання - дати надрукувати.
І я б надрукував...
Але я не видавець. А тільки читач. Оце почитав-почитав - і мені здалось, що я видавець. І вже друкував. Хоча і усвідомлюю, що цього не могло бути.

З найкращими побажаннями
щасливих життєвих шляхів (це такий штамп),
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 16:38:21 ]
Дякую, Гаррі!
В кожному ЛГ є частинка автора:)