Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
2025.12.01
02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
2025.11.30
22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
2025.11.30
21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
2025.11.30
19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Христенко (1958) /
Проза
РІЗНІ РЕЧІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РІЗНІ РЕЧІ
Всі хочуть бути привабливими і розумними.
Але бути і здаватись – то різні речі. Щоб стати кимсь – треба вчитись і працювати. А це так довго і важко! А хочеться – прямо зараз!
От і маємо безліч імітаторів, які когось із себе вдають, не помічаючи, як безглуздо це виглядає.
Сучасна мода схожа на масову епідемію, що призвела до появи цілої армії підстрижених „під нуль” чоловіків. Напевно, підсвідомо всі вони хочуть бути схожими на „крутих” хлопців, типу Брюса Уіліса, а нагадують чи то новобранців, чи людей, які конфліктують з законом. Природні залисини нерідко свідчить про активну розумову діяльність „яйцеголових”. Але бритоголовим невтямки, що вони „власноруч” послаблюють кровообіг мозку, змушуючи організм додатково обігрівати оголену шкіру.
А погляньте на малюків, які вперто сунуть руки в киплячу воду, досліджують дію сірників та електричного струму, відстоюючи своє право на свободу особистості. А підлітки – борці з батьківською „тиранією”, – намагаються підтвердити власну дорослість курінням, вживанням алкоголю та наркотиків. Так само вперто, і не без успіху, йде боротьба з цензурою. Шедеври абсолютно вільної народної літератури власноруч „публікуються” авторами на парканах і стінах будинків.
Не менш запекло, не рахуючи жертв, йде культурна революція. Вперто панує думка, що бути модною – означає: бути красивою і сучасною. Самотні жінки, намагаючись привабити сильну стать, одягають короткі спідниці і блузки, оголюючи свої целюлітні ноги і жирові складки на животах, вкривають обличчя шарами штукатурки і розфарбовують себе, наче повії, від чого стають смішними і жалюгідними. Юні дівчата прикрашають пупки, носики, щічки і язики пірсингом, гадаючи, що йдуть в ногу з часом, а насправді лише підтверджують готовність декорувати власне тіло, наче новорічну ялинку, нічим не поступаючись в сучасності жінкам з диких племен долини Амазонки.
Всі хочуть бути дорослими, розумними і привабливими.
Але бути і здаватись – то різні речі.
30.03.11р.
Але бути і здаватись – то різні речі. Щоб стати кимсь – треба вчитись і працювати. А це так довго і важко! А хочеться – прямо зараз!
От і маємо безліч імітаторів, які когось із себе вдають, не помічаючи, як безглуздо це виглядає.
Сучасна мода схожа на масову епідемію, що призвела до появи цілої армії підстрижених „під нуль” чоловіків. Напевно, підсвідомо всі вони хочуть бути схожими на „крутих” хлопців, типу Брюса Уіліса, а нагадують чи то новобранців, чи людей, які конфліктують з законом. Природні залисини нерідко свідчить про активну розумову діяльність „яйцеголових”. Але бритоголовим невтямки, що вони „власноруч” послаблюють кровообіг мозку, змушуючи організм додатково обігрівати оголену шкіру.
А погляньте на малюків, які вперто сунуть руки в киплячу воду, досліджують дію сірників та електричного струму, відстоюючи своє право на свободу особистості. А підлітки – борці з батьківською „тиранією”, – намагаються підтвердити власну дорослість курінням, вживанням алкоголю та наркотиків. Так само вперто, і не без успіху, йде боротьба з цензурою. Шедеври абсолютно вільної народної літератури власноруч „публікуються” авторами на парканах і стінах будинків.
Не менш запекло, не рахуючи жертв, йде культурна революція. Вперто панує думка, що бути модною – означає: бути красивою і сучасною. Самотні жінки, намагаючись привабити сильну стать, одягають короткі спідниці і блузки, оголюючи свої целюлітні ноги і жирові складки на животах, вкривають обличчя шарами штукатурки і розфарбовують себе, наче повії, від чого стають смішними і жалюгідними. Юні дівчата прикрашають пупки, носики, щічки і язики пірсингом, гадаючи, що йдуть в ногу з часом, а насправді лише підтверджують готовність декорувати власне тіло, наче новорічну ялинку, нічим не поступаючись в сучасності жінкам з диких племен долини Амазонки.
Всі хочуть бути дорослими, розумними і привабливими.
Але бути і здаватись – то різні речі.
30.03.11р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
