Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Христенко (1958) /
Проза
РІЗНІ РЕЧІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РІЗНІ РЕЧІ
Всі хочуть бути привабливими і розумними.
Але бути і здаватись – то різні речі. Щоб стати кимсь – треба вчитись і працювати. А це так довго і важко! А хочеться – прямо зараз!
От і маємо безліч імітаторів, які когось із себе вдають, не помічаючи, як безглуздо це виглядає.
Сучасна мода схожа на масову епідемію, що призвела до появи цілої армії підстрижених „під нуль” чоловіків. Напевно, підсвідомо всі вони хочуть бути схожими на „крутих” хлопців, типу Брюса Уіліса, а нагадують чи то новобранців, чи людей, які конфліктують з законом. Природні залисини нерідко свідчить про активну розумову діяльність „яйцеголових”. Але бритоголовим невтямки, що вони „власноруч” послаблюють кровообіг мозку, змушуючи організм додатково обігрівати оголену шкіру.
А погляньте на малюків, які вперто сунуть руки в киплячу воду, досліджують дію сірників та електричного струму, відстоюючи своє право на свободу особистості. А підлітки – борці з батьківською „тиранією”, – намагаються підтвердити власну дорослість курінням, вживанням алкоголю та наркотиків. Так само вперто, і не без успіху, йде боротьба з цензурою. Шедеври абсолютно вільної народної літератури власноруч „публікуються” авторами на парканах і стінах будинків.
Не менш запекло, не рахуючи жертв, йде культурна революція. Вперто панує думка, що бути модною – означає: бути красивою і сучасною. Самотні жінки, намагаючись привабити сильну стать, одягають короткі спідниці і блузки, оголюючи свої целюлітні ноги і жирові складки на животах, вкривають обличчя шарами штукатурки і розфарбовують себе, наче повії, від чого стають смішними і жалюгідними. Юні дівчата прикрашають пупки, носики, щічки і язики пірсингом, гадаючи, що йдуть в ногу з часом, а насправді лише підтверджують готовність декорувати власне тіло, наче новорічну ялинку, нічим не поступаючись в сучасності жінкам з диких племен долини Амазонки.
Всі хочуть бути дорослими, розумними і привабливими.
Але бути і здаватись – то різні речі.
30.03.11р.
Але бути і здаватись – то різні речі. Щоб стати кимсь – треба вчитись і працювати. А це так довго і важко! А хочеться – прямо зараз!
От і маємо безліч імітаторів, які когось із себе вдають, не помічаючи, як безглуздо це виглядає.
Сучасна мода схожа на масову епідемію, що призвела до появи цілої армії підстрижених „під нуль” чоловіків. Напевно, підсвідомо всі вони хочуть бути схожими на „крутих” хлопців, типу Брюса Уіліса, а нагадують чи то новобранців, чи людей, які конфліктують з законом. Природні залисини нерідко свідчить про активну розумову діяльність „яйцеголових”. Але бритоголовим невтямки, що вони „власноруч” послаблюють кровообіг мозку, змушуючи організм додатково обігрівати оголену шкіру.
А погляньте на малюків, які вперто сунуть руки в киплячу воду, досліджують дію сірників та електричного струму, відстоюючи своє право на свободу особистості. А підлітки – борці з батьківською „тиранією”, – намагаються підтвердити власну дорослість курінням, вживанням алкоголю та наркотиків. Так само вперто, і не без успіху, йде боротьба з цензурою. Шедеври абсолютно вільної народної літератури власноруч „публікуються” авторами на парканах і стінах будинків.
Не менш запекло, не рахуючи жертв, йде культурна революція. Вперто панує думка, що бути модною – означає: бути красивою і сучасною. Самотні жінки, намагаючись привабити сильну стать, одягають короткі спідниці і блузки, оголюючи свої целюлітні ноги і жирові складки на животах, вкривають обличчя шарами штукатурки і розфарбовують себе, наче повії, від чого стають смішними і жалюгідними. Юні дівчата прикрашають пупки, носики, щічки і язики пірсингом, гадаючи, що йдуть в ногу з часом, а насправді лише підтверджують готовність декорувати власне тіло, наче новорічну ялинку, нічим не поступаючись в сучасності жінкам з диких племен долини Амазонки.
Всі хочуть бути дорослими, розумними і привабливими.
Але бути і здаватись – то різні речі.
30.03.11р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
