Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
2026.10.25
15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
2026.10.25
14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
2026.10.25
14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Христенко (1958) /
Проза
РІЗНІ РЕЧІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РІЗНІ РЕЧІ
Всі хочуть бути привабливими і розумними.
Але бути і здаватись – то різні речі. Щоб стати кимсь – треба вчитись і працювати. А це так довго і важко! А хочеться – прямо зараз!
От і маємо безліч імітаторів, які когось із себе вдають, не помічаючи, як безглуздо це виглядає.
Сучасна мода схожа на масову епідемію, що призвела до появи цілої армії підстрижених „під нуль” чоловіків. Напевно, підсвідомо всі вони хочуть бути схожими на „крутих” хлопців, типу Брюса Уіліса, а нагадують чи то новобранців, чи людей, які конфліктують з законом. Природні залисини нерідко свідчить про активну розумову діяльність „яйцеголових”. Але бритоголовим невтямки, що вони „власноруч” послаблюють кровообіг мозку, змушуючи організм додатково обігрівати оголену шкіру.
А погляньте на малюків, які вперто сунуть руки в киплячу воду, досліджують дію сірників та електричного струму, відстоюючи своє право на свободу особистості. А підлітки – борці з батьківською „тиранією”, – намагаються підтвердити власну дорослість курінням, вживанням алкоголю та наркотиків. Так само вперто, і не без успіху, йде боротьба з цензурою. Шедеври абсолютно вільної народної літератури власноруч „публікуються” авторами на парканах і стінах будинків.
Не менш запекло, не рахуючи жертв, йде культурна революція. Вперто панує думка, що бути модною – означає: бути красивою і сучасною. Самотні жінки, намагаючись привабити сильну стать, одягають короткі спідниці і блузки, оголюючи свої целюлітні ноги і жирові складки на животах, вкривають обличчя шарами штукатурки і розфарбовують себе, наче повії, від чого стають смішними і жалюгідними. Юні дівчата прикрашають пупки, носики, щічки і язики пірсингом, гадаючи, що йдуть в ногу з часом, а насправді лише підтверджують готовність декорувати власне тіло, наче новорічну ялинку, нічим не поступаючись в сучасності жінкам з диких племен долини Амазонки.
Всі хочуть бути дорослими, розумними і привабливими.
Але бути і здаватись – то різні речі.
30.03.11р.
Але бути і здаватись – то різні речі. Щоб стати кимсь – треба вчитись і працювати. А це так довго і важко! А хочеться – прямо зараз!
От і маємо безліч імітаторів, які когось із себе вдають, не помічаючи, як безглуздо це виглядає.
Сучасна мода схожа на масову епідемію, що призвела до появи цілої армії підстрижених „під нуль” чоловіків. Напевно, підсвідомо всі вони хочуть бути схожими на „крутих” хлопців, типу Брюса Уіліса, а нагадують чи то новобранців, чи людей, які конфліктують з законом. Природні залисини нерідко свідчить про активну розумову діяльність „яйцеголових”. Але бритоголовим невтямки, що вони „власноруч” послаблюють кровообіг мозку, змушуючи організм додатково обігрівати оголену шкіру.
А погляньте на малюків, які вперто сунуть руки в киплячу воду, досліджують дію сірників та електричного струму, відстоюючи своє право на свободу особистості. А підлітки – борці з батьківською „тиранією”, – намагаються підтвердити власну дорослість курінням, вживанням алкоголю та наркотиків. Так само вперто, і не без успіху, йде боротьба з цензурою. Шедеври абсолютно вільної народної літератури власноруч „публікуються” авторами на парканах і стінах будинків.
Не менш запекло, не рахуючи жертв, йде культурна революція. Вперто панує думка, що бути модною – означає: бути красивою і сучасною. Самотні жінки, намагаючись привабити сильну стать, одягають короткі спідниці і блузки, оголюючи свої целюлітні ноги і жирові складки на животах, вкривають обличчя шарами штукатурки і розфарбовують себе, наче повії, від чого стають смішними і жалюгідними. Юні дівчата прикрашають пупки, носики, щічки і язики пірсингом, гадаючи, що йдуть в ногу з часом, а насправді лише підтверджують готовність декорувати власне тіло, наче новорічну ялинку, нічим не поступаючись в сучасності жінкам з диких племен долини Амазонки.
Всі хочуть бути дорослими, розумними і привабливими.
Але бути і здаватись – то різні речі.
30.03.11р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
