
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.12
22:40
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:
2025.08.12
21:49
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.
Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.
Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі
2025.08.12
17:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна
Наголоси позна
2025.08.12
17:00
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними
І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними
І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,
2025.08.12
13:47
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.
Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звука, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.
Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звука, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.
2025.08.12
10:06
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,
2025.08.12
07:33
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце
2025.08.12
07:30
МАГІСТРАЛ
Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.
В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк
Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.
В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк
2025.08.12
01:23
Асю - в сільмазі і на матраці.
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м
2025.08.12
01:16
Не кажи, не проси, не кляни --
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.
Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.
Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть
2025.08.11
21:29
Я шукаю тебе у далеких жінках,
Як загублений час у далеких віках.
Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.
Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх
Як загублений час у далеких віках.
Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.
Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх
2025.08.10
21:55
Мій телефон вимкнувся.
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність
2025.08.10
15:59
Я не чекаю дива. Дав би Бог
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.
Я не чекаю дива. Дав би Бог,
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.
Я не чекаю дива. Дав би Бог,
2025.08.10
15:46
Поляки – гонорові та часто так бувало:
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов
2025.08.10
15:37
Країна, де помер вітер,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,
2025.08.10
07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Майстерень Адміністрація /
Новини (Критика | Аналітика)
Чому Росія спекулює на трагедії Голокосту?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чому Росія спекулює на трагедії Голокосту?
Юрій Корогодський, для УП
Цікава колонка Володимира Цибулька "Шо то какая-то дебільная канференція!" спонукала мене написати кілька слів про висвітлену в ній тему.
Дійсно, останнім часом з боку Росії посилилися спекуляції стосовно памяті жертв Голокосту, сум щодо загибелі яких дивним чином поєднується із закидами щодо поточного (!) політичного курсу України, Молдови, Грузії, країн Балтії. У різних містах Європи час від часу відбуваються псевдо-інтелектуальні збіговиська, де головною проблемою для доповідачів чомусь стає "загроза фашизму", "героїзація прибічників нацизму", тощо.
Навіть після перемоги Януковича на президентських виборах, активність борців із "загрозою фашизму" чомусь не зменшилася. Вже і влада інша, і 9 травня святкують як головне свято країни, і ЧФ залишається на варті Севастополя. А "загроза" українсько-балтійського фашизму все одно бентежить певні політичні кола.
Хоча сама Росія весь час демонструє прихильність щодо дружби з Німеччиною і не докоряє німцям, що іхні батьки та дідусі воювали у вермахті, винищували людей у військах СС, працювали у гестапо. Але, Україна – не Німеччина і тут працює інша логіка.
Аргументація розрахована вочевидь на "наших", "румолівців", "молодогвардійців", які історії Радянського Союзу вже не знають, але згодні з усім, що їм кажуть. Отже, якщо схематизувати, то виходить таким чином. Росіяни воювали проти фашистів, втратили 27 мільйонів власних мешканців, і практично не мали колаборантів. Інші народи, які пробігали повз великий радянський колгосп, були виключно зрадниками. Євреїв вбивали навіть не німці, а тільки українці з литовцями. Перемогли Гітлера лише завдяки, як казав Сталін "великому російському народу". Інші тільки заважали це зробити.
Якщо до 1991 року у Москві в цьому контексті говорили лише про перемоги Червоної Армії, то тепер ще й сумують за жертвами Голокосту. Так, це зручна з усіх точок зору позиція, бо жертви Голокосту давно загинули, і їхні біди не є актуальними для Росії. Це не чеченці з Грозного чи грузини з Південної Осетії, які вже зараз стали жертвами війни.
Отже, щоб переконливо "звинувачувати" українських націоналістів в усіх смертних гріхах, у Кремлі та біля нього вирішили зачепити чутливе "єврейське" питання. Таким чином вони сподіваються перетягнути на свій бік західну громадську думку, для якої трагедія Голокосту вже давно стала полем цинічних спекуляцій. Якщо США використовували "єврейське" питання для посилення своєї антирадянської пропаганди, то сучасна Росія вирішила звернутися до цього "лакмусу" у боротьбі з українськими патріотами.
На жаль, цю істерику почали підтримувати російські єврейські структури. Зрозуміло, що вони це роблять з комерційно-психологічних міркувань. Бо, нема бажаючих повторювати тюремний подвиг Ходорковського, чи йти по еміграційних слідах Гусинського. Російські єврейські структури очолюють бізнесмени, які ще більше ніж перелякані інтелігенти чи "громадські діячи" побоюються кримінальних переслідувань влади. Тому майже все, що каже Путін, вони всіляко підтримують, не думаючи до якого абсурду веде їхня "громадянська позиція".
Адже, відомо, що починаючи з 2004 року, практично одразу після трагедії Беслану, російська влада офіційно стала на націоналістичну платформу. Путін сказав, що треба захищати інтереси корінних мешканців Росії, а до лав молодіжних про-владних угруповань почали активно вступати представники ультра-правих організацій.
Яким чином звичайнісінький російський націоналізм ніяк не загрожує нацменшинам, а українська політична толерантність чомусь загрожує, зрозуміти важко. Однак, і Рабинович, і Фельдман, які претендують на "посаду" лідерів українського єврейства, не звертають увагу на такі прості і зрозумілі речі. Вони наче забули, що казали ще два роки тому, коли була інша політична ситуація, і тоді чомусь вони не турбувалися про загрозу героїзації фашизму. Змінився президент, і разом із цією подією швидко змінилися політичні та ідейні орієнтири вищезгаданих бізнесменів.
Однак, крім кон’юктурників, у українській єврейській громаді є також більш стійкі до політичних коливань лідери. Не тільки, як пише Цибулько "містечкові кагальники", а також інші представники національних меншин з більш сучасними суспільними поглядами.
Україно-центричне єврейство є відносно свіжим "продуктом", який дозріває останні двадцять років. Люди з такими поглядами гуртуються переважно біля голови Асоціації єврейських громад України Йосипа Зісельса. Але, їх менше чути, ніж групу відомих бізнесменів, які раніше підтримували Ющенка та Тимошенко, а після зміни влади чомусь стали на протилежний бік.
Юрій Корогодський, для УП
Цікава колонка Володимира Цибулька "Шо то какая-то дебільная канференція!" спонукала мене написати кілька слів про висвітлену в ній тему.
Дійсно, останнім часом з боку Росії посилилися спекуляції стосовно памяті жертв Голокосту, сум щодо загибелі яких дивним чином поєднується із закидами щодо поточного (!) політичного курсу України, Молдови, Грузії, країн Балтії. У різних містах Європи час від часу відбуваються псевдо-інтелектуальні збіговиська, де головною проблемою для доповідачів чомусь стає "загроза фашизму", "героїзація прибічників нацизму", тощо.
Навіть після перемоги Януковича на президентських виборах, активність борців із "загрозою фашизму" чомусь не зменшилася. Вже і влада інша, і 9 травня святкують як головне свято країни, і ЧФ залишається на варті Севастополя. А "загроза" українсько-балтійського фашизму все одно бентежить певні політичні кола.
Хоча сама Росія весь час демонструє прихильність щодо дружби з Німеччиною і не докоряє німцям, що іхні батьки та дідусі воювали у вермахті, винищували людей у військах СС, працювали у гестапо. Але, Україна – не Німеччина і тут працює інша логіка.
Аргументація розрахована вочевидь на "наших", "румолівців", "молодогвардійців", які історії Радянського Союзу вже не знають, але згодні з усім, що їм кажуть. Отже, якщо схематизувати, то виходить таким чином. Росіяни воювали проти фашистів, втратили 27 мільйонів власних мешканців, і практично не мали колаборантів. Інші народи, які пробігали повз великий радянський колгосп, були виключно зрадниками. Євреїв вбивали навіть не німці, а тільки українці з литовцями. Перемогли Гітлера лише завдяки, як казав Сталін "великому російському народу". Інші тільки заважали це зробити.
Якщо до 1991 року у Москві в цьому контексті говорили лише про перемоги Червоної Армії, то тепер ще й сумують за жертвами Голокосту. Так, це зручна з усіх точок зору позиція, бо жертви Голокосту давно загинули, і їхні біди не є актуальними для Росії. Це не чеченці з Грозного чи грузини з Південної Осетії, які вже зараз стали жертвами війни.
Отже, щоб переконливо "звинувачувати" українських націоналістів в усіх смертних гріхах, у Кремлі та біля нього вирішили зачепити чутливе "єврейське" питання. Таким чином вони сподіваються перетягнути на свій бік західну громадську думку, для якої трагедія Голокосту вже давно стала полем цинічних спекуляцій. Якщо США використовували "єврейське" питання для посилення своєї антирадянської пропаганди, то сучасна Росія вирішила звернутися до цього "лакмусу" у боротьбі з українськими патріотами.
На жаль, цю істерику почали підтримувати російські єврейські структури. Зрозуміло, що вони це роблять з комерційно-психологічних міркувань. Бо, нема бажаючих повторювати тюремний подвиг Ходорковського, чи йти по еміграційних слідах Гусинського. Російські єврейські структури очолюють бізнесмени, які ще більше ніж перелякані інтелігенти чи "громадські діячи" побоюються кримінальних переслідувань влади. Тому майже все, що каже Путін, вони всіляко підтримують, не думаючи до якого абсурду веде їхня "громадянська позиція".
Адже, відомо, що починаючи з 2004 року, практично одразу після трагедії Беслану, російська влада офіційно стала на націоналістичну платформу. Путін сказав, що треба захищати інтереси корінних мешканців Росії, а до лав молодіжних про-владних угруповань почали активно вступати представники ультра-правих організацій.
Яким чином звичайнісінький російський націоналізм ніяк не загрожує нацменшинам, а українська політична толерантність чомусь загрожує, зрозуміти важко. Однак, і Рабинович, і Фельдман, які претендують на "посаду" лідерів українського єврейства, не звертають увагу на такі прості і зрозумілі речі. Вони наче забули, що казали ще два роки тому, коли була інша політична ситуація, і тоді чомусь вони не турбувалися про загрозу героїзації фашизму. Змінився президент, і разом із цією подією швидко змінилися політичні та ідейні орієнтири вищезгаданих бізнесменів.
Однак, крім кон’юктурників, у українській єврейській громаді є також більш стійкі до політичних коливань лідери. Не тільки, як пише Цибулько "містечкові кагальники", а також інші представники національних меншин з більш сучасними суспільними поглядами.
Україно-центричне єврейство є відносно свіжим "продуктом", який дозріває останні двадцять років. Люди з такими поглядами гуртуються переважно біля голови Асоціації єврейських громад України Йосипа Зісельса. Але, їх менше чути, ніж групу відомих бізнесменів, які раніше підтримували Ющенка та Тимошенко, а після зміни влади чомусь стали на протилежний бік.
Юрій Корогодський, для УП
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію