ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.03 18:59
* 103 *
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
""Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 6)
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Жити має України…
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Вогням Волопаса…
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
* * *
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд (King Crimson)
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Коли тебе я лицезрів
Образ твору Коли тебе я лицезрів,
Одухотворену весною,
В мені цвіла бентежність слів,
Що ніжно пахнули тобою.

Із них букета милих рим
І голубу тасьму розсвітý
Поклав я почерком тремким
У вазу віршів серцем гріту.

Декламувала їх ріка,
Зітхали верби понад плавом
І строф містерія п’янка
Лунала треллю з гаю жваво.

Барвистий лугу килимок
Суцвіття слав обітоване
Під ноги трепетних думок,
Що вік їх вицвіт не зів’яне .

Чи то рондель був, чи сонет
Вже достеменно не згадаю.
Важливо те, що серця лет
В нім осягав блаженства раю.

20.04.11




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-20 10:09:03
Переглядів сторінки твору 4006
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-04-20 11:03:29 ]
"лицезрів, розсвіту, лугу"?????? це - русизми. нема таких слів в українській мові, Володимире! Росзвіт - це населений пункт в Україні.
Я не зрозуміла ваш вірш. Чи має він російський оригінал, бо ті ваші "лицезрів - лицезрел, розсвіту - рассвет, лугу - луг", ставлять під сумнів багато що..... Не ображайтеся на мене! Я до вас із добрим серцем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-04-20 11:04:27 ]
Розсвіт ( пардон) - це населений пункт в Україні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-20 11:44:54 ]
Маріанно, чого б мені ображатися. Тут кожен має право висловлювати свої думки.Якщо заглянути у словник то слова, про які ви говорите є в українській мові. В одному моя помилка - розсвітУ має наголос на останньому складі, що я і виправив.
Дякую за добре серце)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-20 12:02:47 ]
Точніше, він має наголос на першому, а у вірші звучить на останньому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-20 12:46:09 ]
Вірш читається наче витвір художника. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-20 13:23:49 ]
Ігоре, а хіба ми не художники творчого слова?
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-20 13:25:17 ]
О, лазурь моей мечты!
Все голубые пряди рассвета
В букеты стихов соберу,
и упоенный твоею красотою
Ввесь мир любви чарующей
В хрусталь души твоей солью...

Твій вірш надихнув, Друже.
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-20 13:38:14 ]
І я дякую. Для того і спілкуємося, щоб запалюватись один від одного, коли остигає натхнення)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-20 14:22:34 ]
Воістину мудро написано:
Чи то рондель був, чи сонет,
Вже достеменно не згадаю.
Важливо те, що серця лет
В нім осягав блаженства раю.
Повною мірою, мабуть, цій формулі відповідає твоє, Володимире, минувше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-20 18:19:09 ]
Трохи зрозумів - трохи ні))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-20 16:33:25 ]
Ніжно, яка глибинна чуттєвість люблячого чоловічого серця!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-20 18:16:45 ]
Мабуть впізнав себе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-20 16:42:59 ]
Чи рондель був то, чи сонет?..
Чи наголос там все-таки на другому складі?.. ;-))) Просвіти.;-))) А написав так, що в мене аж серце зателенькало!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-20 18:18:47 ]
Патаро, рОндель - це по - нашому західняцькому є сковорідка, а родЕль - це форма віршування із заданими римами)))
А що серце зателенькало - то це для мене показник!!))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-20 21:30:00 ]
Вже заглянула у Вікіпедію і ти мене просвітив, дякую.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магдалена Чужа (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-11 22:43:42 ]
Гарно, щиро, з почуттями... Ах, ця любов :)