
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.23
23:03
Село розбомблене під обрій,
Ридання чуть і дронів свист,
Не плачте, все в нас буде добре -
"Втішає" псевдооптиміст.
Поза кордоном діти, вдови,
Вже півнароду - хто куди.
Та буде все у них чудово --
Ридання чуть і дронів свист,
Не плачте, все в нас буде добре -
"Втішає" псевдооптиміст.
Поза кордоном діти, вдови,
Вже півнароду - хто куди.
Та буде все у них чудово --
2025.09.23
18:14
У середу близько п’ятої ледь розвидниться
Нишком зачинить у спальню двері
Лишить листа, що все мовить за неї
І на кухню сходами, носовичка
стискаючи
Двері тихцем зачинивши вхідні
Ступить нарешті надвір
Нишком зачинить у спальню двері
Лишить листа, що все мовить за неї
І на кухню сходами, носовичка
стискаючи
Двері тихцем зачинивши вхідні
Ступить нарешті надвір
2025.09.23
14:26
Мідну турку вгортає пелюстями синіми полум'я.
Синій ранок за шибою холодом першим вістить.
Починається осінь іще одна, стомлена й зболена.
Пробивається сонце в тумані остудженим променем.
Синій ранок ув очі вдивляється садом пустим.
Сну розкидані
Синій ранок за шибою холодом першим вістить.
Починається осінь іще одна, стомлена й зболена.
Пробивається сонце в тумані остудженим променем.
Синій ранок ув очі вдивляється садом пустим.
Сну розкидані
2025.09.23
11:45
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2025.09.23
09:50
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...
2025.09.22
22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,
2025.09.22
19:07
Сонет)
Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?
Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?
2025.09.22
16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.
Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.
Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін
2025.09.22
15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.
І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.
І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,
2025.09.22
14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.
Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.
Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.
2025.09.22
10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.
Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.
Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?
2025.09.22
10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.
2025.09.21
20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.
Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.
Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри
2025.09.21
19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
2025.09.21
17:17
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко
Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко
Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р
2025.09.21
16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олег Доля (1995) /
Критика | Аналітика
Хочу развенчать миф о графоманстве
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хочу развенчать миф о графоманстве
И так сегодня я хочу развенчать миф о графоманстве среди молодых людей. Значит графоманство – некая мания величия, чувство непосредственной уместности своих текстов в журналах, газетах, книгах, естественно, что это чувство проявляется даже в тот период, когда робота еще не готова. Также должен заметить о точках вдохновения графоманов (заметил, читая критику о «Г»рафоманстве). А именно:
1. Графоман ищет вдохновение в простейших вещах (Лужа, дерево, шелест листьев, соответственно ручка, перо, дорога, путешествие).
2. Обычное сочетание рифм, которое может напоминать легкое отношение до какой-то из школ поэзии.
3. Выйдя на улицу (простой пример) графоман улавливает колебания ветра, которые так трепетно бьют по его щекам и это считается той самой точкой вдохновения, когда рука хватает перо и в порывах одушевленности горит новыми идеями описания своих мыслей.
4. В случае какой-то поездки графоман берет из собой две ручки и три тетради в надежде на то, что сама поездка будет продуктивной очень( но все оказывается в точности до наоборот). – Возможно, это есть ироническим юмором, но бывает всякое.
5. «Гонка за критикой»- графоман публикует свои произведения искусства и ждет комментариев, в случае лестных комментариев повышается самооценка и сам же юнец сразу же садиться за стол для нового стиха или прозы для удовлетворения своих интересов и интересов читателей (как он считает).
6. Просто нечем заняться. ( Писанина без развития)
Ну что же? Среди писателей (якобы) довольно не малого возраста есть такая «мания личного опыта» и это позволяет им осуждать так званое «Графоманство», но существует ли оно? Предлагаю запатентовать этот термин))).
Я как молодой ученик в этом нелегком воздухе познаний поэзии, ощутил на себе критику по теории Г., но имею честь возразить из вашего разрешения.
Я думаю, что графоманства не существует так как:
1. Человек сам избрал себе этот путь, пусть и не навечно.
2. Учатся все и всегда.
3. Мания величия существует, но это уже напрямую зависит от психотипа человека.
4. Порой кажется, что человек, придумавший это слово, и действительно, что эго ДНК на 34% такое же как и у цветочка «нарцисс». Возможно, предполагать о том, что мы все здесь графоманы.
Графоман – точка плинтуса или же уровень писанины. Пусть это даже звучит и обычно.
Вершины предполагают, что Графоман – это период развития поэта.
По-моему бред.
Люди бывают очень разные, это тоже можно объяснить исходя из морально-этических принципов человечества.
Так как же тогда? А никак….
Это или же неуместная лесть, или же дикость и новшество в современной литературе.
Спасибо за внимание! У меня все.
1. Графоман ищет вдохновение в простейших вещах (Лужа, дерево, шелест листьев, соответственно ручка, перо, дорога, путешествие).
2. Обычное сочетание рифм, которое может напоминать легкое отношение до какой-то из школ поэзии.
3. Выйдя на улицу (простой пример) графоман улавливает колебания ветра, которые так трепетно бьют по его щекам и это считается той самой точкой вдохновения, когда рука хватает перо и в порывах одушевленности горит новыми идеями описания своих мыслей.
4. В случае какой-то поездки графоман берет из собой две ручки и три тетради в надежде на то, что сама поездка будет продуктивной очень( но все оказывается в точности до наоборот). – Возможно, это есть ироническим юмором, но бывает всякое.
5. «Гонка за критикой»- графоман публикует свои произведения искусства и ждет комментариев, в случае лестных комментариев повышается самооценка и сам же юнец сразу же садиться за стол для нового стиха или прозы для удовлетворения своих интересов и интересов читателей (как он считает).
6. Просто нечем заняться. ( Писанина без развития)
Ну что же? Среди писателей (якобы) довольно не малого возраста есть такая «мания личного опыта» и это позволяет им осуждать так званое «Графоманство», но существует ли оно? Предлагаю запатентовать этот термин))).
Я как молодой ученик в этом нелегком воздухе познаний поэзии, ощутил на себе критику по теории Г., но имею честь возразить из вашего разрешения.
Я думаю, что графоманства не существует так как:
1. Человек сам избрал себе этот путь, пусть и не навечно.
2. Учатся все и всегда.
3. Мания величия существует, но это уже напрямую зависит от психотипа человека.
4. Порой кажется, что человек, придумавший это слово, и действительно, что эго ДНК на 34% такое же как и у цветочка «нарцисс». Возможно, предполагать о том, что мы все здесь графоманы.
Графоман – точка плинтуса или же уровень писанины. Пусть это даже звучит и обычно.
Вершины предполагают, что Графоман – это период развития поэта.
По-моему бред.
Люди бывают очень разные, это тоже можно объяснить исходя из морально-этических принципов человечества.
Так как же тогда? А никак….
Это или же неуместная лесть, или же дикость и новшество в современной литературе.
Спасибо за внимание! У меня все.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію