ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.08.08
2021.07.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
An eyeful blink or Повне зору блим
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
An eyeful blink or Повне зору блим
An eyeful blink
shakes off the lunar stillness,
saddles a skimpy snake
of cigarette smoke
and chains it limply
to the lamppost light,
freshly hung
by the street
fatalistic emptiness.
All walls went gray,
begrudged every moving shadow
its mobility.
Hungry for a sound,
the reverberation
of your watchful steps,
they embrace
your imagination,
surround you
by its digestive system,
resembling a waterless well-bed.
Try to whisper
and
the burnt clay will mutter back
its lunatic elucidation
of your murmured musing.
Sense the breathing space
between your scantly vibrating throat
and these windowed brick stacks,
protectors of diminutive tragedies
and hoarders of seasonless warmth.
Another blink,
and your eye climbs up the wall,
starts equilibrating
on the verge of gutters,
approximates the shape and size
of your keyhole to heaven.
Wow!
Who is this milkman?
Where his Milky Way leads?
Who was milked, can you tell?
Where and what leaks?
Something irks,
probably another question to muffle,
a second to dissolve
the serpentine breeding
in the memorylessness
of breezy air shift.
Prolong the down side
of blinking,
close your eyes,
test the tenderness
of light,
flatline
the peaks and troughs
of Universe.
You are at the center
of everything,
hand-distanced
with every ‘G’
dreaming to be touched.
27 April, 2011
And in Ukrainian:
Повне зору блим
---------------
Повне зору "блим"
струшує задеревіле місячне сяйво,
сідлає видноребру змію
сигаретного диму
і приковує її вільно
до ліхтарного світла,
недавно завішеного
вулицею,
її фаталістичною порожнечею.
Посивіли всі стіни,
заздрячи кожній рухливій тіні,
її мобільності.
Голодні на звук,
на реверберації
ваших оглядистих кроків,
вони охоплюють
вашу уяву,
оточують вас
власною системою травлення,
наносять схожості
з обезводненим криничним дном.
Попробуйте пошепотати
і
обпалена глина відбурмотить
своїм лунатичним відгуком
на ваше роздумливе мимрення.
Відчуйте дихання простору
між кволими вібраціями у горлі
і цими провіконеними стосами цегли,
охоронцями дріб'язкових трагедій
і комірниками безсезонного тепла.
Ще одне "блим",
і очі пнуться угору по стіні,
починають еквілібрувати
на линвах ринв,
оприблизнюючи форму і розмір
вашої замкової щілини до неба.
Ось це так!
Ким є той чумак?
Куди його Чумацький Шлях веде?
Де то засолене море, ви можете сказати?
Де і чому незалатаний його віз?
Якась дратливість,
ймовірно, ще одне питання
для приглушення,
секунда для розпуску
зміїного потомства
у безпам'ятті повітря
при зміні його потоку.
Затримайте затемнення
при блиманні,
змикайте очі,
перевірте тендітність
світла,
випростуйте у кардіолінію
піки і западини
Всесвіту.
Ви знаходитесь у центрі
всього,
на дистанції витягнутої руки
з кожною точкою 'G',
де мріється про дотик.
27 Квітня 2011
shakes off the lunar stillness,
saddles a skimpy snake
of cigarette smoke
and chains it limply
to the lamppost light,
freshly hung
by the street
fatalistic emptiness.
All walls went gray,
begrudged every moving shadow
its mobility.
Hungry for a sound,
the reverberation
of your watchful steps,
they embrace
your imagination,
surround you
by its digestive system,
resembling a waterless well-bed.
Try to whisper
and
the burnt clay will mutter back
its lunatic elucidation
of your murmured musing.
Sense the breathing space
between your scantly vibrating throat
and these windowed brick stacks,
protectors of diminutive tragedies
and hoarders of seasonless warmth.
Another blink,
and your eye climbs up the wall,
starts equilibrating
on the verge of gutters,
approximates the shape and size
of your keyhole to heaven.
Wow!
Who is this milkman?
Where his Milky Way leads?
Who was milked, can you tell?
Where and what leaks?
Something irks,
probably another question to muffle,
a second to dissolve
the serpentine breeding
in the memorylessness
of breezy air shift.
Prolong the down side
of blinking,
close your eyes,
test the tenderness
of light,
flatline
the peaks and troughs
of Universe.
You are at the center
of everything,
hand-distanced
with every ‘G’
dreaming to be touched.
27 April, 2011
And in Ukrainian:
Повне зору блим
---------------
Повне зору "блим"
струшує задеревіле місячне сяйво,
сідлає видноребру змію
сигаретного диму
і приковує її вільно
до ліхтарного світла,
недавно завішеного
вулицею,
її фаталістичною порожнечею.
Посивіли всі стіни,
заздрячи кожній рухливій тіні,
її мобільності.
Голодні на звук,
на реверберації
ваших оглядистих кроків,
вони охоплюють
вашу уяву,
оточують вас
власною системою травлення,
наносять схожості
з обезводненим криничним дном.
Попробуйте пошепотати
і
обпалена глина відбурмотить
своїм лунатичним відгуком
на ваше роздумливе мимрення.
Відчуйте дихання простору
між кволими вібраціями у горлі
і цими провіконеними стосами цегли,
охоронцями дріб'язкових трагедій
і комірниками безсезонного тепла.
Ще одне "блим",
і очі пнуться угору по стіні,
починають еквілібрувати
на линвах ринв,
оприблизнюючи форму і розмір
вашої замкової щілини до неба.
Ось це так!
Ким є той чумак?
Куди його Чумацький Шлях веде?
Де то засолене море, ви можете сказати?
Де і чому незалатаний його віз?
Якась дратливість,
ймовірно, ще одне питання
для приглушення,
секунда для розпуску
зміїного потомства
у безпам'ятті повітря
при зміні його потоку.
Затримайте затемнення
при блиманні,
змикайте очі,
перевірте тендітність
світла,
випростуйте у кардіолінію
піки і западини
Всесвіту.
Ви знаходитесь у центрі
всього,
на дистанції витягнутої руки
з кожною точкою 'G',
де мріється про дотик.
27 Квітня 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Cocoon of Love or Кокон Любовi"
• Перейти на сторінку •
"Harvesting wits or Збираючи дотепний урожай :)"
• Перейти на сторінку •
"Harvesting wits or Збираючи дотепний урожай :)"
Про публікацію