ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 Cocoon of Love or Кокон Любовi
in cocoon Shutting off
the reading source
for shadow movements,
tired of daylong zooming
under solar precipitation,
a pair of double-glazed eyes
droops down
its aluminum lids.
The king size world
is lost in glance
at a rose-petalled bed
where two meadows
melt in sweat
and hearts’ duo
reaches
their point of confluent.
Kisses,
the groping flowers,
pollinated by love butterflies,
dance with passion
spreading soft sighs
through barren darkness.
Over and over,
quaff after quaff
the nectar of lips
tends to be engulfed.
Felt deeply,
the brightness of future
moves ahead
with increasing
mattress recoiling,
synchronizing it
with walls'
busy sound-munching.
Pints of blood
crave for a new circulation,
splash body rhythms with warmth,
and look for uninhabited pores.
“Ommmmmm!”
and a delightful silence
creates multiple paths
the new life could take.
“Done” that can’t be undone,
might be retried though
or even ended.
The obscurity weaves
its stillborn web
stretching it
over interlaced bodies.
Only
first solar teardrops
can lance
the gossamer strands
of
created by love
cocoon.

May 2, 2011

And in Ukrainin:

Кокон Любові
------------

Вимикаючи
джерело для зчитування
тіньових рухів,
переборюючи втому
від цілоденного увиразнення образів
під сонячними опадами,
пара подвійно-засклених очей
обвисає вниз
алюмінієвими повіками.
Світ двоспально-королівського розміру
губиться у раптовому завмиранні погляду
на трояндно-опелюстковане ліжко,
де два диких поля
розплавляються у поті,
а дует сердець
досягає
точки збігу обставин.
Поцілунки,
грішно-дотичні квіти,
запилюються метеликами любові,
танцюють з пристрастю,
поширюючи тендітні зітхання
крізь піснувату темряву.
Знову і знову,
спрагло,
ковток за ковтком
нектар губ
податливий на захоплення
і відродження.
Відчуття глибини,
світлого майбутнього,
просувається
зі зростанням
матрацної віддачі,
синхронізуючи її
зі стінами,
зайнятими перетравленням звуків.
Пінти крові
жадають нового переколування,
захлюпують ритми тіл теплом,
і роздивляються за незаселеними порами.
"Oмммммм!"
і зачарована тиша
створює декілька ймовірних шляхів
для нового життя.
"Вже", яке не можливо перемовити,
але правдоподібно – піддати повтореннню,
або навіть обриванню...
Безвісність тче
власне мертвонароджене павутиння,
розтягуючи його
понад плетивом тіл.
Тільки
перші сонячні сльози
у змозі перескальпувати
осіле бабине літо,
створеного любов'ю,
кокону.

2 травня 2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-04 00:49:22
Переглядів сторінки твору 3723
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.658
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2026.11.13 16:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 08:52:45 ]
Це, коли вже настільки опанована мова найдемократічнішої країни світу, яка зростила таку гідру як Бін Ладена, а потім її зничтожила, релізовуються творчі стремління у створенні таких творів, у яких метал люмінь перекликається з сонячними опадами павутиння, а написане у них не повторюється більш ніде, бо настільки воно неповторне, що не знайти не тільки кращого, а хоч трішечки на нього схожого.
Браво, Юрчику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 20:26:02 ]
Спасибі, Гаррі.
Я стараюсь втримати цю ниточну межу між світами і мовами.
Щось виходить, а що розлітається.
Але пробую,
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-04 12:02:07 ]
Сповна єство віддавши вчора дачі,
З курми лягла я спати, а на ранок,
Проснувшись без матрацної віддачі,
Пірнула незапилено в надбанок
Трояндно-пелюсткової уяви.
І, може б, в результат ділились пори,
Два диких поля плавлячи у поті, Аж тут пісні будильникові шпори
Підніжку ставлять фентезі роботі...
Дванадцять дня, письмовий стіл, проекти,
Рука безсило крутить пасма локон,
Ну і які тут в біса вже аспекти -
Зовуть всі пінти крові тільки в кокон!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 20:28:44 ]
Вав,
Такий віршака, Євгеніє.
В кокон їх жени - в кокон. :)
А з курами то як - на палі?
Усміхнено і вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-04 17:31:19 ]
Таке враження, ще трошки і з того кокону випурхне ще дивовижніше диво! Омммммм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 20:29:54 ]
За диво потім - або аліменти, або пелюшики мінянити :)
Дякую, лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-04 18:14:02 ]
Це щось на межі осмислення)))Німецький фізик, закон якого ми вивчали на уроках фізики, відпочиває - Омммммм....
Юрій, твої думки літають в інші виміри.І це так чудово, що ти ділишся ними із читачем))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 20:31:38 ]
Дякую, Володю.
Як тільки вони повертаються з лету - то одну-дві
обскубую на вірш.
Тисну руку, зьом,
ЛЮ