Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.20
17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
2026.05.20
16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
2026.05.20
12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА
На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість.
Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,
2026.05.20
11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
2026.05.20
10:42
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!
Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!
Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
2026.05.19
18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
2026.05.19
16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
2026.05.19
13:41
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
2026.05.19
13:38
Одні кажуть: життя, як колесо,
Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.
Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,
Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.
Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,
2026.05.19
11:30
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.
Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.
Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох
2026.05.19
11:14
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.
Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.
Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі
2026.05.19
09:42
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв
2026.05.19
05:54
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн
2026.05.19
01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть
2026.05.19
00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле.
Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія.
Силам зла бракує сили, але не бракує зла.
Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв?
Золота середина була заповнена посередніс
2026.05.18
19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)
Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.
І от, не пасти задніх щоб,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.
І от, не пасти задніх щоб,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Поеми
Послание Души Мира друзьям у костра
которые не могут - просто-напросто
- не могут о помощи просить,
чтобы им обьяснили доступно
как счастья в жизни достичь.
Рядом с нами живут они
и их сердца хрупкие весьма.
По ласке соскучились,
но показать это стыдятся.
Собираются друзья у костра.
Текут ручейками беседы - у каждого жизнь своя.
Многим Бог посылает одиночество сполна,
чтобы научить человека искуству общежития.
Нет времени, нет пространства как ограничения
в пути вечного совершенства человека.
Бог использует гнев, чтобы показать
нам бесконечную ценность мира.
Есть две спирали - как по одной можно подняться,
так по другой можно спуститься.
Он применяет молчание, чтобы внушить
как ответственно каждое слово должно быть.
Усталость - чтобы прелесть бодрости познали.
Недуг - чтобы благодать здоровья осознали.
Чаша страданий у каждого своя
но, кто безразличен к несчастью
ближнего - самый несчасный - гордыня.
Настоящий друг - добродушен, как голубь,
и мудр, как змея.
Встречаясь и беседуя с другими,
он, поведение их не осуждает,
ибо знает: тьма улавливает зло,
исходящие из его души,
в нивидимые, путанные сети.
Они ухватывают все невежество,
что витает в пространстве незримо,
превращая в ненависть всю зависть,
а она пожирает души человечества.
Не суди - заповедь храни.
Он читает послание Души Мира друзьям, нам:
,,После того как сумееш преодолеть трудности,
возвращайся памятью своей не к тому,
сколь тяжко тебе это далось,
а к радости, что ты
с честью выдержал это испытание.
Оправившись после тяжкого недуга,
думай не о страданиях,
которые пришлось пережить,
но о благодати Бога,
позволившего тебе исцелится".
Людей так много в миру,
много друзей, все разные они.
Сидя у костра делятся они тем,
что им известно о жизненном пути.
Тот, кто помогает другим,
может рассчитывать на помощь всегда, ведь
Каждый может изменить настоящие, изменив точку зрения,
в пути совершенствуя самого себя.
2011г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Послание Души Мира друзьям у костра
Храни в памяти то хорошее и доброе,
что родилось из трудностей.
Они станут испытанием твоей силы
и придадут тебе уверенности
перед лицом новых препятствий.
Душа Мира
Людей в миру так много,которые не могут - просто-напросто
- не могут о помощи просить,
чтобы им обьяснили доступно
как счастья в жизни достичь.
Рядом с нами живут они
и их сердца хрупкие весьма.
По ласке соскучились,
но показать это стыдятся.
Собираются друзья у костра.
Текут ручейками беседы - у каждого жизнь своя.
Многим Бог посылает одиночество сполна,
чтобы научить человека искуству общежития.
Нет времени, нет пространства как ограничения
в пути вечного совершенства человека.
Бог использует гнев, чтобы показать
нам бесконечную ценность мира.
Есть две спирали - как по одной можно подняться,
так по другой можно спуститься.
Он применяет молчание, чтобы внушить
как ответственно каждое слово должно быть.
Усталость - чтобы прелесть бодрости познали.
Недуг - чтобы благодать здоровья осознали.
Чаша страданий у каждого своя
но, кто безразличен к несчастью
ближнего - самый несчасный - гордыня.
Настоящий друг - добродушен, как голубь,
и мудр, как змея.
Встречаясь и беседуя с другими,
он, поведение их не осуждает,
ибо знает: тьма улавливает зло,
исходящие из его души,
в нивидимые, путанные сети.
Они ухватывают все невежество,
что витает в пространстве незримо,
превращая в ненависть всю зависть,
а она пожирает души человечества.
Не суди - заповедь храни.
Он читает послание Души Мира друзьям, нам:
,,После того как сумееш преодолеть трудности,
возвращайся памятью своей не к тому,
сколь тяжко тебе это далось,
а к радости, что ты
с честью выдержал это испытание.
Оправившись после тяжкого недуга,
думай не о страданиях,
которые пришлось пережить,
но о благодати Бога,
позволившего тебе исцелится".
Людей так много в миру,
много друзей, все разные они.
Сидя у костра делятся они тем,
что им известно о жизненном пути.
Тот, кто помогает другим,
может рассчитывать на помощь всегда, ведь
Каждый может изменить настоящие, изменив точку зрения,
в пути совершенствуя самого себя.
2011г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
