Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
2025.12.17
20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2025.12.17
16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Поеми
Послание Души Мира друзьям у костра
которые не могут - просто-напросто
- не могут о помощи просить,
чтобы им обьяснили доступно
как счастья в жизни достичь.
Рядом с нами живут они
и их сердца хрупкие весьма.
По ласке соскучились,
но показать это стыдятся.
Собираются друзья у костра.
Текут ручейками беседы - у каждого жизнь своя.
Многим Бог посылает одиночество сполна,
чтобы научить человека искуству общежития.
Нет времени, нет пространства как ограничения
в пути вечного совершенства человека.
Бог использует гнев, чтобы показать
нам бесконечную ценность мира.
Есть две спирали - как по одной можно подняться,
так по другой можно спуститься.
Он применяет молчание, чтобы внушить
как ответственно каждое слово должно быть.
Усталость - чтобы прелесть бодрости познали.
Недуг - чтобы благодать здоровья осознали.
Чаша страданий у каждого своя
но, кто безразличен к несчастью
ближнего - самый несчасный - гордыня.
Настоящий друг - добродушен, как голубь,
и мудр, как змея.
Встречаясь и беседуя с другими,
он, поведение их не осуждает,
ибо знает: тьма улавливает зло,
исходящие из его души,
в нивидимые, путанные сети.
Они ухватывают все невежество,
что витает в пространстве незримо,
превращая в ненависть всю зависть,
а она пожирает души человечества.
Не суди - заповедь храни.
Он читает послание Души Мира друзьям, нам:
,,После того как сумееш преодолеть трудности,
возвращайся памятью своей не к тому,
сколь тяжко тебе это далось,
а к радости, что ты
с честью выдержал это испытание.
Оправившись после тяжкого недуга,
думай не о страданиях,
которые пришлось пережить,
но о благодати Бога,
позволившего тебе исцелится".
Людей так много в миру,
много друзей, все разные они.
Сидя у костра делятся они тем,
что им известно о жизненном пути.
Тот, кто помогает другим,
может рассчитывать на помощь всегда, ведь
Каждый может изменить настоящие, изменив точку зрения,
в пути совершенствуя самого себя.
2011г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Послание Души Мира друзьям у костра
Храни в памяти то хорошее и доброе,
что родилось из трудностей.
Они станут испытанием твоей силы
и придадут тебе уверенности
перед лицом новых препятствий.
Душа Мира
Людей в миру так много,которые не могут - просто-напросто
- не могут о помощи просить,
чтобы им обьяснили доступно
как счастья в жизни достичь.
Рядом с нами живут они
и их сердца хрупкие весьма.
По ласке соскучились,
но показать это стыдятся.
Собираются друзья у костра.
Текут ручейками беседы - у каждого жизнь своя.
Многим Бог посылает одиночество сполна,
чтобы научить человека искуству общежития.
Нет времени, нет пространства как ограничения
в пути вечного совершенства человека.
Бог использует гнев, чтобы показать
нам бесконечную ценность мира.
Есть две спирали - как по одной можно подняться,
так по другой можно спуститься.
Он применяет молчание, чтобы внушить
как ответственно каждое слово должно быть.
Усталость - чтобы прелесть бодрости познали.
Недуг - чтобы благодать здоровья осознали.
Чаша страданий у каждого своя
но, кто безразличен к несчастью
ближнего - самый несчасный - гордыня.
Настоящий друг - добродушен, как голубь,
и мудр, как змея.
Встречаясь и беседуя с другими,
он, поведение их не осуждает,
ибо знает: тьма улавливает зло,
исходящие из его души,
в нивидимые, путанные сети.
Они ухватывают все невежество,
что витает в пространстве незримо,
превращая в ненависть всю зависть,
а она пожирает души человечества.
Не суди - заповедь храни.
Он читает послание Души Мира друзьям, нам:
,,После того как сумееш преодолеть трудности,
возвращайся памятью своей не к тому,
сколь тяжко тебе это далось,
а к радости, что ты
с честью выдержал это испытание.
Оправившись после тяжкого недуга,
думай не о страданиях,
которые пришлось пережить,
но о благодати Бога,
позволившего тебе исцелится".
Людей так много в миру,
много друзей, все разные они.
Сидя у костра делятся они тем,
что им известно о жизненном пути.
Тот, кто помогает другим,
может рассчитывать на помощь всегда, ведь
Каждый может изменить настоящие, изменив точку зрения,
в пути совершенствуя самого себя.
2011г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
