Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.21
19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків.
Все складалося так
2026.07.21
18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
2026.07.21
17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
2026.07.21
12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
2026.07.21
11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
2026.07.21
10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
2026.07.21
10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
2026.07.21
07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
2026.07.21
07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон»
Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади.
Клеопат
2026.07.21
06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини
«Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів».
(З написів на піра
2026.07.21
02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..
Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..
Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
2026.07.20
22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?
Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?
Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
2026.07.20
22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
зустріч наша у тім літі
індіанським літі
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
зустріч наша у тім літі
індіанським літі
2026.07.20
15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.
Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.
Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,
2026.07.20
13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
2026.07.20
12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.
Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.
Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Поеми
Послание Души Мира друзьям у костра
которые не могут - просто-напросто
- не могут о помощи просить,
чтобы им обьяснили доступно
как счастья в жизни достичь.
Рядом с нами живут они
и их сердца хрупкие весьма.
По ласке соскучились,
но показать это стыдятся.
Собираются друзья у костра.
Текут ручейками беседы - у каждого жизнь своя.
Многим Бог посылает одиночество сполна,
чтобы научить человека искуству общежития.
Нет времени, нет пространства как ограничения
в пути вечного совершенства человека.
Бог использует гнев, чтобы показать
нам бесконечную ценность мира.
Есть две спирали - как по одной можно подняться,
так по другой можно спуститься.
Он применяет молчание, чтобы внушить
как ответственно каждое слово должно быть.
Усталость - чтобы прелесть бодрости познали.
Недуг - чтобы благодать здоровья осознали.
Чаша страданий у каждого своя
но, кто безразличен к несчастью
ближнего - самый несчасный - гордыня.
Настоящий друг - добродушен, как голубь,
и мудр, как змея.
Встречаясь и беседуя с другими,
он, поведение их не осуждает,
ибо знает: тьма улавливает зло,
исходящие из его души,
в нивидимые, путанные сети.
Они ухватывают все невежество,
что витает в пространстве незримо,
превращая в ненависть всю зависть,
а она пожирает души человечества.
Не суди - заповедь храни.
Он читает послание Души Мира друзьям, нам:
,,После того как сумееш преодолеть трудности,
возвращайся памятью своей не к тому,
сколь тяжко тебе это далось,
а к радости, что ты
с честью выдержал это испытание.
Оправившись после тяжкого недуга,
думай не о страданиях,
которые пришлось пережить,
но о благодати Бога,
позволившего тебе исцелится".
Людей так много в миру,
много друзей, все разные они.
Сидя у костра делятся они тем,
что им известно о жизненном пути.
Тот, кто помогает другим,
может рассчитывать на помощь всегда, ведь
Каждый может изменить настоящие, изменив точку зрения,
в пути совершенствуя самого себя.
2011г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Послание Души Мира друзьям у костра
Храни в памяти то хорошее и доброе,
что родилось из трудностей.
Они станут испытанием твоей силы
и придадут тебе уверенности
перед лицом новых препятствий.
Душа Мира
Людей в миру так много,которые не могут - просто-напросто
- не могут о помощи просить,
чтобы им обьяснили доступно
как счастья в жизни достичь.
Рядом с нами живут они
и их сердца хрупкие весьма.
По ласке соскучились,
но показать это стыдятся.
Собираются друзья у костра.
Текут ручейками беседы - у каждого жизнь своя.
Многим Бог посылает одиночество сполна,
чтобы научить человека искуству общежития.
Нет времени, нет пространства как ограничения
в пути вечного совершенства человека.
Бог использует гнев, чтобы показать
нам бесконечную ценность мира.
Есть две спирали - как по одной можно подняться,
так по другой можно спуститься.
Он применяет молчание, чтобы внушить
как ответственно каждое слово должно быть.
Усталость - чтобы прелесть бодрости познали.
Недуг - чтобы благодать здоровья осознали.
Чаша страданий у каждого своя
но, кто безразличен к несчастью
ближнего - самый несчасный - гордыня.
Настоящий друг - добродушен, как голубь,
и мудр, как змея.
Встречаясь и беседуя с другими,
он, поведение их не осуждает,
ибо знает: тьма улавливает зло,
исходящие из его души,
в нивидимые, путанные сети.
Они ухватывают все невежество,
что витает в пространстве незримо,
превращая в ненависть всю зависть,
а она пожирает души человечества.
Не суди - заповедь храни.
Он читает послание Души Мира друзьям, нам:
,,После того как сумееш преодолеть трудности,
возвращайся памятью своей не к тому,
сколь тяжко тебе это далось,
а к радости, что ты
с честью выдержал это испытание.
Оправившись после тяжкого недуга,
думай не о страданиях,
которые пришлось пережить,
но о благодати Бога,
позволившего тебе исцелится".
Людей так много в миру,
много друзей, все разные они.
Сидя у костра делятся они тем,
что им известно о жизненном пути.
Тот, кто помогает другим,
может рассчитывать на помощь всегда, ведь
Каждый может изменить настоящие, изменив точку зрения,
в пути совершенствуя самого себя.
2011г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
