ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія «Контактери »

Іван Потьомкін
поезія “Як Космос добивається до нас”
збірка “Заплутавшись у гомоні століть”

В безмерном углубя пространстве разум свой,
Из мысли ходим в мысль, из света в свет иной.
Михаил Ломоносов “Письмо о пользе стекла”

"Як Космос добивається до нас.
Які не посилає тільки знаки…
Якби про наміри його бодай дещицю знати,
Інакше б бачили ми простір свій і час.
Здалися б зайвими всі війни за кордони,
Герби держав і гімни, й прапори…
Та мова Космосу, на жаль, нам невідома.
Не знаємо, як з ним заговорить."



Пародія

З сусідом в свята добре пригостились:
“Ну, будьмо! – Будьмо!” Певно в сотий раз…
Зелені чоловічки обступили –
То Космос добивається до нас.
Теорія відносності – відстала:
В нас час і простір… що там – вимір свій!
Ми чоловічкам дали трішки сала,
Ну і налили, звісно, по одній!
… Спіають файно, а не знали мови…
О! Знаки посилають нам обом,
Щоб випити за… поле волошкове.
Назад із нашим полетять… гербом!

2.05.2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-02 21:54:19
Переглядів сторінки твору 2150
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-02 22:02:18 ]
Шановний Іване! Прошу сприйняти з гумором ці дві пародії на поезію з Вашої нової збірки. Враження від Ваших книг найкращі, поезія глибока, філософська і
високодуховна. Виконую свою обіцянку - дяка щира за збірки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-05-02 23:23:39 ]
Гадаю, що Потьомкін має бути задоволеним. Бо гарна дотепна пародія - чудова реклама...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-03 11:29:18 ]
Вітаю, В’ячеславе! Теж надіюся, що автору сподобається.(Хоча тут, звичайно, про рекламу не ходить). За "гарну і дотепну" - дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-03 07:45:08 ]
Іване, герб чужий красти - крамола)))
Відкриваєш друже в собі хист не тільки пародирувати низькотонну( тут не вага, а звучання) поезію, а й високополітну. А це вже тягне на те, щоб, згідно регламенту, постояти на п"єдесталі)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-03 11:39:59 ]
Вітаю, Володимире! Та чого ж красти? Герб великодушно подаровно командою контактерів (з нашого боку - землян). Уявляєш собі - десь там, в неозорих просторах... А на п’єдесталах не дуже затишно, високо і вітряно. Та й "підпирають". Може не тре’?
Це жарт. Дякую, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-03 11:03:39 ]
Интересна цепочка. Мне, во всяком случае.
1. Збірка. Ее наличие, наверное, в напечатанном виде.
2. Ссылка на слова известного ученого.
3. Само произведение из этой самой збірки.
4. Пародия на его.

За моим домом палатка стоит. А в ней - все. От презервативов до колбас и коньяков. Недешевое оно все, ибо одни производят, другие развозят, третьи дань собирают, четвертые торгуют, а я приобретаю. А по сути, самое обычное. Нередко и лежалое.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-03 12:00:05 ]
Ланцюжок звиклий - збірка (в друкованому виді), поезія із збірки, пародія на поезію. Нічого надзвичайного (спеціально не вживаю слова - цікавого). Далі про палатку - тут асоціативний ряд обривається... Хоча, з позиції читача...

В житті оцім не все так гладко,
Хоч не обходиться без див.
НапИшу вірш - за дім, в палатку:
"Коньяк, вино, презерватив!"