ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія «Контактери »

Іван Потьомкін
поезія “Як Космос добивається до нас”
збірка “Заплутавшись у гомоні століть”

В безмерном углубя пространстве разум свой,
Из мысли ходим в мысль, из света в свет иной.
Михаил Ломоносов “Письмо о пользе стекла”

"Як Космос добивається до нас.
Які не посилає тільки знаки…
Якби про наміри його бодай дещицю знати,
Інакше б бачили ми простір свій і час.
Здалися б зайвими всі війни за кордони,
Герби держав і гімни, й прапори…
Та мова Космосу, на жаль, нам невідома.
Не знаємо, як з ним заговорить."



Пародія

З сусідом в свята добре пригостились:
“Ну, будьмо! – Будьмо!” Певно в сотий раз…
Зелені чоловічки обступили –
То Космос добивається до нас.
Теорія відносності – відстала:
В нас час і простір… що там – вимір свій!
Ми чоловічкам дали трішки сала,
Ну і налили, звісно, по одній!
… Спіають файно, а не знали мови…
О! Знаки посилають нам обом,
Щоб випити за… поле волошкове.
Назад із нашим полетять… гербом!

2.05.2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-02 21:54:19
Переглядів сторінки твору 2346
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-02 22:02:18 ]
Шановний Іване! Прошу сприйняти з гумором ці дві пародії на поезію з Вашої нової збірки. Враження від Ваших книг найкращі, поезія глибока, філософська і
високодуховна. Виконую свою обіцянку - дяка щира за збірки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-05-02 23:23:39 ]
Гадаю, що Потьомкін має бути задоволеним. Бо гарна дотепна пародія - чудова реклама...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-03 11:29:18 ]
Вітаю, В’ячеславе! Теж надіюся, що автору сподобається.(Хоча тут, звичайно, про рекламу не ходить). За "гарну і дотепну" - дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-03 07:45:08 ]
Іване, герб чужий красти - крамола)))
Відкриваєш друже в собі хист не тільки пародирувати низькотонну( тут не вага, а звучання) поезію, а й високополітну. А це вже тягне на те, щоб, згідно регламенту, постояти на п"єдесталі)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-03 11:39:59 ]
Вітаю, Володимире! Та чого ж красти? Герб великодушно подаровно командою контактерів (з нашого боку - землян). Уявляєш собі - десь там, в неозорих просторах... А на п’єдесталах не дуже затишно, високо і вітряно. Та й "підпирають". Може не тре’?
Це жарт. Дякую, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-03 11:03:39 ]
Интересна цепочка. Мне, во всяком случае.
1. Збірка. Ее наличие, наверное, в напечатанном виде.
2. Ссылка на слова известного ученого.
3. Само произведение из этой самой збірки.
4. Пародия на его.

За моим домом палатка стоит. А в ней - все. От презервативов до колбас и коньяков. Недешевое оно все, ибо одни производят, другие развозят, третьи дань собирают, четвертые торгуют, а я приобретаю. А по сути, самое обычное. Нередко и лежалое.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-03 12:00:05 ]
Ланцюжок звиклий - збірка (в друкованому виді), поезія із збірки, пародія на поезію. Нічого надзвичайного (спеціально не вживаю слова - цікавого). Далі про палатку - тут асоціативний ряд обривається... Хоча, з позиції читача...

В житті оцім не все так гладко,
Хоч не обходиться без див.
НапИшу вірш - за дім, в палатку:
"Коньяк, вино, презерватив!"