ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.03 05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 THANKSGIVING



Этот День Благодарения жена и я встречали там же, где и несколько лет назад, в Хьюстоне. Но в отличие от предыдущего это происходило уже в собственном доме младшего сына.
Приехали мы заблаговременно, чтобы помочь в работе на приусадебном участке площадью где-то под сорок соток. За прореживанием кустарников, выкорчевыванием пальм, в своем любопытстве готовых повалить забор на территорию соседа, сгребанием сосновых иголок, а вечером – за шахматными поединками на компьютере с коварным и ненавистным обоим нам Леоном некогда было предаться раздумьям.
Но вот после праведных трудов забрался я в гамак, подвешенный между двумя высоченными соснами. Вверху проплывали облака и, будто сговорившись между собой, решили нарушить мою безмятежность,- ни с того, ни с сего вдруг нахлынули на меня воспоминания. Но не какой-то Бог весть давности, а именно той, когда сегодняшний хозяин дома еще пребывал в утробе мамы и лишь готовился весной следующего года выйти на свет Божий.
Мне было в ту пору столько лет, сколько ему сегодня – около тридцати пяти. Жили мы в центре города в дореволюционной постройки доме, в довольно приличной по советским меркам квартире. Правда, в коммунальной.
Многие из моих ровесников с ностальгией вспоминают своих соседей, а мы - с содроганием одну-единственную. Под два метра ростом ангельским голоском она возвещала о своем прибытии на кухню именно тогда, когда бабушка или жена что-то стряпали или же вся наша семья садилась за стол. Не оставляла нас соседка и наедине с приятелями, нет-нет да и вставляя в разговор свои пять копеек.
Живя в тепле и добре и время от времени напоминая о себе, не ведал ты, сынок, какие усилия прилагал твой дед, чтобы ты не увидел нашу склочную соседку. Сколько здоровья положили все мы, за исключением твоего трехлетнего братика, чтобы привести в порядок ее будущую квартиру в районе, в котором мечтал бы жить каждый киевлянин. В добавок ко всему она еще затребовала перевезти, хоть ее приживальщик работал на грузовой машине. Когда я высказал свое возмущение твоему деду, тот, не раздумывая, сказал:
-Если бы она захотела, чтобы мы перенесли ее на руках, я бы и на это согласился.
Но это была,сынок, сказать бы, видимая сторона. Только твоя мама знала, чего стоила мне многолетняя опека кагебистов. Нарушив однажды их предписание не входить ни в какие контакты с иностранцами, я обрек себя поначалу на безработицу, а в дальнейшем - и на вынужденную смену мест работы. Все это, правда, легко было изменить. Выполни просьбу агентов КГБ действовать под их диктовку, и твой папа без особого труда поднимался бы по служебной лестнице.
Зная об этом, я все же ни за что не хотел соглашаться. Более того, своими действиями сам создавал себе невыносимую обстановку. То устроил на работу к печатному станку отпетого антисоветчика, вскорости одного из первых посетителей принудительной психушки; то, вынужденный написать свое мнение о без пяти минут политзаключенном, назвал его совестью народа и своим учителем. А в последней беседе с выкормышами железного Феликса назвал их организацию ненужной в стране победившего социализма. На это вместо возражений твой папа услышал вопрос:
-У вас есть дети?
-Есть один и жду второго.
-Как жаль, как жаль,- запричитал кагебисткий босс, как бы сожалея о твоем скором появлении на свет Божий.
Но, видимо, я был не единственным, кто несмотря на посулы кагебистов так и не согласился сотрудничать с ними, были посерьезней меня кандидаты на тюрьмы. А стезя спортивного журналиста, на которую вывела меня судьба, и вовсе перестала интересовать мастеров всяческих провокаций.
Вот такие невеселые воспоминания навеяли мне проплывающие вверху облака и, чтобы избавиться от них, я оставил гамак и пошел встречать прибывшего на День Благодарения гостя.
Обязательно приеду и в следующем году, чтобы встречать этот праздник с новым гражданином Америки – твоим, сынок, отпрыском.

















      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-06 21:47:45
Переглядів сторінки твору 1072
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.08.24 21:58
Автор у цю хвилину відсутній