ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.25 14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.

Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,

Світлана Майя Залізняк
2026.04.25 13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.

Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин -
То спробу я таку хіба зроблю?

Володимир Невесенко
2026.04.25 12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.

Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих

Тетяна Левицька
2026.04.25 10:35
А він тебе й мене любив, таку біленьку...
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?

Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?

Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.

Віктор Кучерук
2026.04.25 06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль

хома дідим
2026.04.25 05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 THANKSGIVING



Этот День Благодарения жена и я встречали там же, где и несколько лет назад, в Хьюстоне. Но в отличие от предыдущего это происходило уже в собственном доме младшего сына.
Приехали мы заблаговременно, чтобы помочь в работе на приусадебном участке площадью где-то под сорок соток. За прореживанием кустарников, выкорчевыванием пальм, в своем любопытстве готовых повалить забор на территорию соседа, сгребанием сосновых иголок, а вечером – за шахматными поединками на компьютере с коварным и ненавистным обоим нам Леоном некогда было предаться раздумьям.
Но вот после праведных трудов забрался я в гамак, подвешенный между двумя высоченными соснами. Вверху проплывали облака и, будто сговорившись между собой, решили нарушить мою безмятежность,- ни с того, ни с сего вдруг нахлынули на меня воспоминания. Но не какой-то Бог весть давности, а именно той, когда сегодняшний хозяин дома еще пребывал в утробе мамы и лишь готовился весной следующего года выйти на свет Божий.
Мне было в ту пору столько лет, сколько ему сегодня – около тридцати пяти. Жили мы в центре города в дореволюционной постройки доме, в довольно приличной по советским меркам квартире. Правда, в коммунальной.
Многие из моих ровесников с ностальгией вспоминают своих соседей, а мы - с содроганием одну-единственную. Под два метра ростом ангельским голоском она возвещала о своем прибытии на кухню именно тогда, когда бабушка или жена что-то стряпали или же вся наша семья садилась за стол. Не оставляла нас соседка и наедине с приятелями, нет-нет да и вставляя в разговор свои пять копеек.
Живя в тепле и добре и время от времени напоминая о себе, не ведал ты, сынок, какие усилия прилагал твой дед, чтобы ты не увидел нашу склочную соседку. Сколько здоровья положили все мы, за исключением твоего трехлетнего братика, чтобы привести в порядок ее будущую квартиру в районе, в котором мечтал бы жить каждый киевлянин. В добавок ко всему она еще затребовала перевезти, хоть ее приживальщик работал на грузовой машине. Когда я высказал свое возмущение твоему деду, тот, не раздумывая, сказал:
-Если бы она захотела, чтобы мы перенесли ее на руках, я бы и на это согласился.
Но это была,сынок, сказать бы, видимая сторона. Только твоя мама знала, чего стоила мне многолетняя опека кагебистов. Нарушив однажды их предписание не входить ни в какие контакты с иностранцами, я обрек себя поначалу на безработицу, а в дальнейшем - и на вынужденную смену мест работы. Все это, правда, легко было изменить. Выполни просьбу агентов КГБ действовать под их диктовку, и твой папа без особого труда поднимался бы по служебной лестнице.
Зная об этом, я все же ни за что не хотел соглашаться. Более того, своими действиями сам создавал себе невыносимую обстановку. То устроил на работу к печатному станку отпетого антисоветчика, вскорости одного из первых посетителей принудительной психушки; то, вынужденный написать свое мнение о без пяти минут политзаключенном, назвал его совестью народа и своим учителем. А в последней беседе с выкормышами железного Феликса назвал их организацию ненужной в стране победившего социализма. На это вместо возражений твой папа услышал вопрос:
-У вас есть дети?
-Есть один и жду второго.
-Как жаль, как жаль,- запричитал кагебисткий босс, как бы сожалея о твоем скором появлении на свет Божий.
Но, видимо, я был не единственным, кто несмотря на посулы кагебистов так и не согласился сотрудничать с ними, были посерьезней меня кандидаты на тюрьмы. А стезя спортивного журналиста, на которую вывела меня судьба, и вовсе перестала интересовать мастеров всяческих провокаций.
Вот такие невеселые воспоминания навеяли мне проплывающие вверху облака и, чтобы избавиться от них, я оставил гамак и пошел встречать прибывшего на День Благодарения гостя.
Обязательно приеду и в следующем году, чтобы встречать этот праздник с новым гражданином Америки – твоим, сынок, отпрыском.

















      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-06 21:47:45
Переглядів сторінки твору 1118
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.050 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.242 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 10:20
Автор у цю хвилину відсутній