ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Нотатки про зворотний бік перемог.
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-08 13:31:24
Переглядів сторінки твору 7040
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 17:24:01 ]
Так, все це дуже сумно, але правда.
Я свого часу просто прозріла, почитавши умови Версальського договору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:04:48 ]
Так, Олю, у цій правді одночасно накручено стільки жахіть, мерзенних вчинків недолюдків і стільки прекрасних проявів звичайних людських душ, що важко навіть уявляти, що все це було одночасно. Наприклад, німець, що прийшов на нашу землю вбивати, раптом віддає свої ліки хворому хлопчику. Цікаво, скількох він убив до цього, і що ворухнулось у його душі в той момент… Але завдяки йому мій тато вижив і не залишився калікою…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 11:42:52 ]
А мій дідусь вижив, бо був санітаром і носив на спині сумку з червоним хрестом - німці не стріляли по хрестах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 17:31:10 ]
Все це так. Але... Треба було "лягти під Гітлера", як це зробила Європа?
Я так думаю, що це не вина тих, хто загинув, і тих, хто вижив у цій м"ясорубці, а вина режиму і влади - і тоді, і тепер.. Але Перемогу здобули саме перші, а не режим і влада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:05:38 ]
Я не історик, Чорі, але інколи думаю про те, що усі спроби здобути велику кількість чужих населених територій звичайно закінчувались тим, що новоутворена держава врешті-решт лускалась, як передута кулька. Можливо, Європа і «лягла», розраховуючи на цю закономірність. Вони намагались зберегти своїх громадян, свій генофонд. А у нас було стільки безглуздих втрат, що до піррової перемоги, мабуть, один крок залишився. Але все це, дійсно, ніяк не змалює заслуг тих, чиїм життям і кров’ю заплачено за те, щоб ми не почувались переможеними…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-09 03:07:18 ]
Я теж не історик, Таню. Але знаю, що в плани Гітлера не входило підтримання "збереженого генофонду" країн, які він збирався захопити. Все набагато простіше:
"Мы окончательно рвем с колониальной и торговой политикой довоенного времени и сознательно переходим к политике завоевания новых земель в Европе.
Когда мы говорим о завоевании новых земель в Европе, мы, конечно, можем иметь в виду в первую очередь только Россию и те окраинные государства, которые ей подчинены."
"Майн кампф»", 1925.

Щодо конкретно України, то корисно буде почитати оце
http://litopys.org.ua/ukrxxr/a13.htm

Щодо безглуздих втрат згодна. Тим паче, вони гідні пам"яті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 12:06:12 ]
В плани Гітлера не входило і цілковите знищення Європейських народів, йому ж потрібні були раби. І я не можу сказати, що Європа прорахувалась у цьому відношенні, порівнюючи їхній процес повоєнної відбудови і наш. Але шлях Європи був не для нас, оскільки ставлення і наміри Гітлера відносно нас були іншими. Мова йде тільки про те, що була можливість заплатити за Перемогу і меншою кров’ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 17:32:06 ]
Правдиво і сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:06:05 ]
Це лиш крапелька правди, Зоряно…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 17:57:09 ]
Правдиво. Зворотній бік взагалі вражаючий.І жахаючий. Нині цікавий фільм про війну по ТВ показували, з цифрами і фактами. Включаючи оборону Києва і форсування Дніпра. Цього одного факту досить... "Мы за ценой не постоим"... Не постояли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:06:49 ]
Так, Іване. Та усієї правди про зворотній бік тих подій ми ніколи вже не дізнаємось. Злочинці від влади завжди намагаються знищити сліди своїх злочинів, і почасти їм це вдається…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-08 18:22:14 ]
Полководці віддають надтупі накази,
Що загинуть тисячі, не тривожить їх.
Чути на усіх фронтах заскорублі фрази:
Комуністи уперед! Зупинить Бліц Кріг!

Он Дніпрове загатили все русло мерцями,
Бо наказ був взяти Київ до певної дати.
Вкрили груди генерали собі орденами,
А героям вже довічно дно ріки вкривати.

Подивилася теж фільм нині, про який вище говорить Іван Гентош... Який це ЖАХ! Це ж скільки ми жили в суцільній брехні?.. Фашисти дивувалися жорстокості наших полководців до свого народу! Це правда, що День Перемоги не свято, це день великої скорботи за мільйонами загиблих...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:07:21 ]
А я не можу дивитись. Правда така штука, що як її не приховуй, а вона намагається вийти на світ божий. У книгах, розповідях, фільмах. Про голодомор, наприклад, я ще малою у якійсь дитячій книжці прочитала, тоді, при радянській владі. У книжечці з дитячої бібліотеки. Що то була за книжка – не пам’ятаю… Так і про війну… не хочу я цієї інформації, це мені наче рани розколупувати, хоч і розумію, що потрібна вона, щоб діти наші людьми росли…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:32:23 ]
Якби ж, Тетянко, йшлося тільки про "багатіїв"...
Все набагато страшніше...
Війни - це суцільна косовиця невинних ще мить тому душ, це отруєння майбутніх поколінь...
Ми обманюємось і досі, і нас обманюють. Це все ентропія душ, якої би не повинно було бути...
Подивимося, що завтра у Львові буде з "руським маршем"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:07:53 ]
Так, насправді все набагато страшніше. І нас обманювали і обманюють, а ми і самі схильні обманюватись, бо людська душа тягнеться до хорошого… Одна з форм заперечення – це відсторонення, бажання не помічати, не бачити чогось поганого. Інколи це навіть діє. Але не тоді, коли йдеться про політику. Тут треба все помічати і обирати час, коли діяти, а коли спустити справу на гальмах. Інколи минулому треба дати змогу спокійно піти, бо так залишиться менше метастаз у свідомості наступних поколінь… Бувають ситуації, коли треба зачекати, поки дві правди відживуть і з’явиться місце для однієї істини… адже «Ми за ценой не постоим» - не надто гарний приклад, аби його наслідувати…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:33:13 ]
Аватарка гарна, Таню. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:09:16 ]
Дякую. Вона з’явилась завдяки граду, котрий зламав найкращі тюльпани на моїй клумбі.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:13:32 ]
Краса природи втілюється в жінку :)
Я думав, це про чоловічі бажання, аж ні - це про тюльпани і град...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:28:50 ]
:)Чоловіки теж частина природи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:34:22 ]
Чоловіки,як цілком природній для жінки елемент краси, як зовнішньої так і внутрішньої?
Чоловіки в цьому нерівноправні... :(

Можливо Творець нам щось інше дав натомість?