ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Проза

 БУТИ МАТІР’Ю

світлій пам'яті – матері Станіслави

Бути матір’ю - це спершу пройти довгий шлях внутрішнього становлення, пережити цілий ряд зовнішніх трансформацій: дитина – дівчина – кохана – жінка , щоб аж потім прийняти це високе покликання, стати співучасницею Божого промислу – бути матір’ю.

Бути матір’ю - це добровільно принести в жертву себе заради іншого, це відчути коли в тобі дві душі але одне тіло, пережити час коли берегом твоїх хвилювань у вітрах болі породільних мук полегшено проноситься благословенний крик появи на світ нової істоти - найріднішої, найблищої, найбажанішої для тебе.

Бути матір’ю - це стати теплим сонцем у посмішці, ясним небом у погляді, ніжною зіркою у полум’яному дотику для свого малюка, розлитися океаном чуйності, лагідності і дбайливості у ставленні до свого улюбленця.

Бути матір’ю - це постійно відчувати круг колючих переживань, що глибоко проникають у твоє серце щоразу, коли ти переймаєшся здоров’ям свого немовляти, наповнюєшся трепетом , бачачи процес становлення і віддалення рідного дитяти, проявляєш надмірну стурбованість у протистоянні обставинам долі, виявляєш усю свою материнську турботу і ласку, прищеплюючи йому любов до усього живого. І це твій найвеличніший вияв поваги і подяки Творцеві за неоцінений дар материнства.

Бути матір’ю - це прийняти весь тягар відповідальності за збереження сімейного затишку і благополуччя родини, це клопіткі намагання створити свій маленький оазис святості в свавільній пустелі буденності, виснажлива боротьба за утримання кораблика родинних стосунків в розбурханих хвилях негараздів, непорозумінь, розчарувань. Розуміючи, що ти не тільки продовжувач роду людського, а і його оберіг від усяких зазіхань зла.

Бути матір’ю - це врешті решт досягти вершини своєї привабливості прийняти найповажніший титул – бабусі, щоб увійти в той блаженний час, коли Божа благодать щедро осипає тебе посмішками і поцілунками вдячних онуків. Це та щира винагорода за твій нелегкий земний шлях, за твою клопітку і виснажливу працю, за твої недоспані ночі. І ти все ще продовжуєш роздавати себе до останку, молячись і благаючи у Бога для них доброї долі.

Бути матір’ю - це одного разу зібравшись у тісному родинному крузі за святково прибраним столом, ще раз поглянути на свій пройдений життєвий шлях, мовчки попрощатися з ріднею і відійти за далекі обрії. І зробити це якомога тихіше і непомітніше, щоб цією вимушеною розлукою не завдати близьким болю. І це, мабуть, те єдине, в чому ти не матимеш успіху. Твоя відсутність відчуватиметься скрізь, твої рідні ще довго не зможуть оговтатися та змиритися з цією непоправною втратою, вони ще довго згадуватимуть твоє тепло, твою ласку, твою доброту. Їм так не вистачатиме твого слова, твого розуміння, твоєї підтримки, твого материнського світла.

І лише після багатьох днів смутку, зібравшись усі разом біля материної могили, під спів великодніх дзвонів, зрозуміють, що ти залишила в них найкращу частину своєї душі, віддала їм найсуттєвішу частину свого єства, те світле, добре, вічне, яке залишиться у їхніх серцях назавжди. І вони складуть тобі найнижчий уклін і віддадуть найвищу у шану за твоє добросовісне виконання цього величного покликання – бути матір’ю.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-08 18:06:17
Переглядів сторінки твору 5503
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:03:11 ]
А те саме про "Бути батьком" можна? Дуже хочеться. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-06-03 00:14:17 ]
То вже Тарас Слобода описав. Не хочеться повторюватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-06-03 11:16:21 ]
Тарас собі то все нафантазував, бо ще ніколи не був батьком... )) - воно не дуже достовірне. Хоча інтуїція поета - велика сила, багато чого просто передчувається)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 19:07:19 ]
Дякую, Василю, що нагадали про це чудове людське свято - День матері.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-06-03 00:15:44 ]
І вам дяка,бо своєю появою на світ завдячуємо саме вам - матерям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 08:53:44 ]
Довольно интересно слышать (читать) подобное от мужика.
Благодарствую. С праздником.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-06-03 00:16:53 ]
Навзаєм, Олексію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-12 22:04:57 ]
Василю! Який тонкий і об"ємний, дохідливий і зрозумілий, щемливий і зворушливий ланцюжок Ваших роздумів!!!
Спасибі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-06-03 00:18:02 ]
Дякую , Василю.
З неприхованою радістю читаю Ваші коментарі.
Вони особливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 22:25:15 ]
Поза слізьми не бачу букв на моніторі...
Зворушливо, ніжно, любляче і так правдиво. Дякую Вам за ці рядки, за душу, котрою Ви сягнули так глибоко - в серце матері.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-06-03 00:20:52 ]
Дякую , Адель, за щирість ваших слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Матевощук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-09 02:40:47 ]
Чи не вперше ви присвячуєте матері такі світлі рядки. Я добре пам'ятаю той вірш ще із загорецької презентації - якщо його помістити разом з цим текстом, то вийде просто вишукано і гармонійно. Ще раз вітаю, це дійсно доводить до сліз і до паралель...