Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.22
14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду.
Глибше лизнеш – більше куснеш.
Безкорислива любов корисніша для здоров’я.
Сила мистецтва не залежить од сили звуку.
Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря.
Політ думки був пере
2026.06.22
13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
2026.06.22
12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ
Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі
2026.06.22
07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою
2026.06.22
06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
2026.06.21
21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
2026.06.21
21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
2026.06.21
21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
2026.06.21
20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
2026.06.21
17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів
Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно
Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів
Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно
Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів
2026.06.21
16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.
Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.
Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
2026.06.21
16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
2026.06.21
12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.
Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.
Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
2026.06.21
12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –
Аж до критичного струму.
У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –
Аж до критичного струму.
У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Світлий (1968) /
Проза
ДОРОГА ДО НЕБА
Дивуєшся щораз Твоїй величності, Твоїй далекоглядності, Твоїй прозорливості і мудрості.
Хто ще може як Ти ? Кому ще таке під силу, щоб із кульгавого вийшло рівне, із непотрібного - цінне?
А Твої піддані - скрізь, Твоя присутність щоденна. Нічого не сховається від Твого проникливого погляду, не залишиться не виявленим Тобою. Аби ж тільки розуміли це, наскільки б подорослішали, помудрішали у своїх вчинках.
А Ти Той Самий, що і завжди, від початку і до кінця - незмінний. Ти - Бог, найвеличніший від усього і найтаємничіший за все, захований від поверхневого, галасливого, скороминущого, людського у глибині віків.
Дороги до Тебе вкриті тернинами розчарувань, шипами випробувань, ріками терпінь. Хто їх пройде, не спіткнувшись, впаде, не розбившись?
Та Ти не полишаєш, шукаючих Тебе, не покидаєш спраглих Твоїх істин.Твоя рука допомоги завжди над тими, хто впав, щоб підняти їх. Твоє щире слово правди завжди для тих, хто завагався, щоб укріпити їх. Твоя ласка і милосердя завжди напоготові для знедолених, немічних і зневірених.
Із погордою Ти дивишся на князів світу цього, що не опікуються дітьми Твоїми.
Твої ліки - цілющий нектар з гірким присмаком полину. Такою є ціна пізнання Тебе, Творця всього сущого, видимого і невидимого. Такою є плата за те щоб із земного піднятись до небесного, з смертного до вічного.
Твоя Любов протягнута над безоднею темряви щоб спасти.
Бог Миру,
Бог Світла,
Бог Добра.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ДОРОГА ДО НЕБА
"Оце Моя заповідь, щоб любили один одного
ви, як Я вас полюбив!"
/Iван.15:12/
Ти найпрекрасніший з усіх, Боже, але водночас такий далекий і недосяжний для рутини буднів.Дивуєшся щораз Твоїй величності, Твоїй далекоглядності, Твоїй прозорливості і мудрості.
Хто ще може як Ти ? Кому ще таке під силу, щоб із кульгавого вийшло рівне, із непотрібного - цінне?
А Твої піддані - скрізь, Твоя присутність щоденна. Нічого не сховається від Твого проникливого погляду, не залишиться не виявленим Тобою. Аби ж тільки розуміли це, наскільки б подорослішали, помудрішали у своїх вчинках.
А Ти Той Самий, що і завжди, від початку і до кінця - незмінний. Ти - Бог, найвеличніший від усього і найтаємничіший за все, захований від поверхневого, галасливого, скороминущого, людського у глибині віків.
Дороги до Тебе вкриті тернинами розчарувань, шипами випробувань, ріками терпінь. Хто їх пройде, не спіткнувшись, впаде, не розбившись?
Та Ти не полишаєш, шукаючих Тебе, не покидаєш спраглих Твоїх істин.Твоя рука допомоги завжди над тими, хто впав, щоб підняти їх. Твоє щире слово правди завжди для тих, хто завагався, щоб укріпити їх. Твоя ласка і милосердя завжди напоготові для знедолених, немічних і зневірених.
Із погордою Ти дивишся на князів світу цього, що не опікуються дітьми Твоїми.
Твої ліки - цілющий нектар з гірким присмаком полину. Такою є ціна пізнання Тебе, Творця всього сущого, видимого і невидимого. Такою є плата за те щоб із земного піднятись до небесного, з смертного до вічного.
Твоя Любов протягнута над безоднею темряви щоб спасти.
Бог Миру,
Бог Світла,
Бог Добра.
"...у це свято-свято Вознесіння Господнього – важливо кожному з нас пам’ятати, що нам належить не тільки своїм прагненням, але й своїми словами, своїми вчинками, всім своїм життям возноситися від земного до небесного. Кожного дня, хоч – на одну сходинку! Бо ми маємо усвідомлювати, що не земне, а саме Небесне Царство є тим місцем, до якого має прагнути і в яке повинна увійти кожна віруюча людина".
/архимандрит ЄВСТРАТІЙ (Зоря)/.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
