Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.24
11:59
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.
Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.
Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.
2026.03.24
06:25
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.
2026.03.23
21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.03.23
15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
2026.03.23
13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали
2026.03.23
11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
2026.03.23
09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
2026.03.23
07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
2026.03.22
23:00
замість ПІСЛЯМОВИ)
Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.
2026.03.22
17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
2026.03.22
15:33
Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.
Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С
2026.03.22
13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
2026.03.22
12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю.
Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100.
Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею.
Струнким жінкам так би пасув
2026.03.22
12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
2026.03.22
11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
2026.03.22
10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Світлий (1968) /
Проза
ДОРОГА ДО НЕБА
Дивуєшся щораз Твоїй величності, Твоїй далекоглядності, Твоїй прозорливості і мудрості.
Хто ще може як Ти ? Кому ще таке під силу, щоб із кульгавого вийшло рівне, із непотрібного - цінне?
А Твої піддані - скрізь, Твоя присутність щоденна. Нічого не сховається від Твого проникливого погляду, не залишиться не виявленим Тобою. Аби ж тільки розуміли це, наскільки б подорослішали, помудрішали у своїх вчинках.
А Ти Той Самий, що і завжди, від початку і до кінця - незмінний. Ти - Бог, найвеличніший від усього і найтаємничіший за все, захований від поверхневого, галасливого, скороминущого, людського у глибині віків.
Дороги до Тебе вкриті тернинами розчарувань, шипами випробувань, ріками терпінь. Хто їх пройде, не спіткнувшись, впаде, не розбившись?
Та Ти не полишаєш, шукаючих Тебе, не покидаєш спраглих Твоїх істин.Твоя рука допомоги завжди над тими, хто впав, щоб підняти їх. Твоє щире слово правди завжди для тих, хто завагався, щоб укріпити їх. Твоя ласка і милосердя завжди напоготові для знедолених, немічних і зневірених.
Із погордою Ти дивишся на князів світу цього, що не опікуються дітьми Твоїми.
Твої ліки - цілющий нектар з гірким присмаком полину. Такою є ціна пізнання Тебе, Творця всього сущого, видимого і невидимого. Такою є плата за те щоб із земного піднятись до небесного, з смертного до вічного.
Твоя Любов протягнута над безоднею темряви щоб спасти.
Бог Миру,
Бог Світла,
Бог Добра.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ДОРОГА ДО НЕБА
"Оце Моя заповідь, щоб любили один одного
ви, як Я вас полюбив!"
/Iван.15:12/
Ти найпрекрасніший з усіх, Боже, але водночас такий далекий і недосяжний для рутини буднів.Дивуєшся щораз Твоїй величності, Твоїй далекоглядності, Твоїй прозорливості і мудрості.
Хто ще може як Ти ? Кому ще таке під силу, щоб із кульгавого вийшло рівне, із непотрібного - цінне?
А Твої піддані - скрізь, Твоя присутність щоденна. Нічого не сховається від Твого проникливого погляду, не залишиться не виявленим Тобою. Аби ж тільки розуміли це, наскільки б подорослішали, помудрішали у своїх вчинках.
А Ти Той Самий, що і завжди, від початку і до кінця - незмінний. Ти - Бог, найвеличніший від усього і найтаємничіший за все, захований від поверхневого, галасливого, скороминущого, людського у глибині віків.
Дороги до Тебе вкриті тернинами розчарувань, шипами випробувань, ріками терпінь. Хто їх пройде, не спіткнувшись, впаде, не розбившись?
Та Ти не полишаєш, шукаючих Тебе, не покидаєш спраглих Твоїх істин.Твоя рука допомоги завжди над тими, хто впав, щоб підняти їх. Твоє щире слово правди завжди для тих, хто завагався, щоб укріпити їх. Твоя ласка і милосердя завжди напоготові для знедолених, немічних і зневірених.
Із погордою Ти дивишся на князів світу цього, що не опікуються дітьми Твоїми.
Твої ліки - цілющий нектар з гірким присмаком полину. Такою є ціна пізнання Тебе, Творця всього сущого, видимого і невидимого. Такою є плата за те щоб із земного піднятись до небесного, з смертного до вічного.
Твоя Любов протягнута над безоднею темряви щоб спасти.
Бог Миру,
Бог Світла,
Бог Добра.
"...у це свято-свято Вознесіння Господнього – важливо кожному з нас пам’ятати, що нам належить не тільки своїм прагненням, але й своїми словами, своїми вчинками, всім своїм життям возноситися від земного до небесного. Кожного дня, хоч – на одну сходинку! Бо ми маємо усвідомлювати, що не земне, а саме Небесне Царство є тим місцем, до якого має прагнути і в яке повинна увійти кожна віруюча людина".
/архимандрит ЄВСТРАТІЙ (Зоря)/.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
