ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.06.13 09:00
Червоний водоспад трояндовий стікав -
То Муза із колючими шипами.
Її теплом торкала сонячна рука,
Пливли назустріч хмари в білій парі.

А я була твоєю Музою у снах,
Пелюстками лягали поцілунки.
В трояндові бутони ласку пеленав

Микола Соболь
2024.06.13 08:18
Під вікном скорушина стрічає жовтневу зорю,
і злітають поспішно з холодних небес зорепади.
Про осінню красу все частіше тепер говорю,
дістаю недописані вірші весною з шухляди.
Саме час їх убрати, прикрасити всі в оксамит,
загорілись дерева у пущі, на

Віктор Кучерук
2024.06.13 04:51
Нарешті тихо в небі... На землі
Димить лише зруйнована споруда
Та іскорки спалахують в золі,
Де, в гурт зібравшись, плачуть мирні люди.
Кружляє попіл і відчутно гар
В розпеченім пожежею повітрі, -
Мов пам'ятник - обвуглений димар
І бита цегла, як

Ярослав Чорногуз
2024.06.13 04:04
Цілує смерть північна зелень гаю...
Невже у Лету канемо от-от?!
Від цих думок всього перевертає,
Осотом клятим заросте город?!

Із України лишиться окраєць,
Все інше божевільний ідіот
Собі навік в полон позабирає,

Юрко Бужанин
2024.06.12 18:25
Демонічна моя Богине,
Надто холодно у твоїй тіні;
Храми сірі твої, негостинні,
Не доносять моління крізь стіни.

Демонічна моя Богине,
Я заповнив ефір твоїм іменем;
І мелодія світла, нестримана

Іван Потьомкін
2024.06.12 12:05
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

Світлана Пирогова
2024.06.12 08:06
А день новий, немов паперу білий аркуш,
Немає зовсім слів і навіть літер...
У небі чистому лиш одинока хмарка
Мовчанням зустрічає тепле літо.

Зароджується знову мрія феєрична,
Щоби почути голос - тенор срібний,
Немов напитися води біля каплички

Віктор Кучерук
2024.06.12 05:47
Працювати неохота
На городі чи в саду, –
Від нестерпної духоти
Зранку місця не знайду.
Трохи легше під вербою
Біля сонної ріки, –
Пахне густо осокою,
Порошать кульбаб квітки.

Артур Курдіновський
2024.06.12 05:04
Прозорий сум крізь невблаганні дні
Зненацька сивиною ліг на скроні.
Гілки багряні, жовті та червоні
Ховаються в яскравому вогні.

Знайти б чудову квітку на стерні
Усупереч природному канону!
Мелодію дощу на ксилофоні

Володимир Бойко
2024.06.11 23:47
Знову ділять українців
На своїх і на чужих,
Щоб добити поодинці
І понищити усіх.

І ведуться на приманку
Дурнуваті хохляки,
Московитської шарманки

Іван Потьомкін
2024.06.11 13:43
Стратегом був він та ще яким обачним,
Бо ж без обачності стратегії нема.
Стратегія – це ж не бої кулачні,
А сплав обачності, розважності й ума.
Не про тютюн і люльку думав Сагайдачний
(Таж димом скурював і турок, і татар),
А про Вкраїну, що в н

Олександр Сушко
2024.06.11 10:54
Скільки разів просив своїх друзів: не читайте на ніч моїх творів, не розхитуйте свою психіку та не плачте. Як горохом об стіну: читають і читають. А потім бідкаються, що заснути не можуть, бо правда в моїх опусах страшна, як беззуба стара відьма, хоча в

Світлана Пирогова
2024.06.11 08:47
Старий козел навчав малого:
- У чаті сайту будеш блогер.
Рогами всіх коли до болю,
Копитами топчи по колу,
Бо ти найкращий після мене,
Хоча іще поки зелений.
Отрути більше під віршами,
Налий поетам без підстави.

Микола Соболь
2024.06.11 06:29
Такого на даному ресурсі ще не було, людина, яка вважає себе генієм складає рейтинг поетів за принципом: хто точніше цьомнув у попу той і вище. Це – ганьба! Треба нагадати Юркові, як саме починався його шлях на ПМ спочатку він почав друкуватися російсько

Микола Соболь
2024.06.11 05:58
Полиш анафему на після,
ще день до вечора іде,
дощу не замовкає пісня
і листя робиться руде,
хтось вилив із лихвою міді,
не в моді колір-малахіт,
сідай, зі мною пообідай,
нехай добрішим стане світ.

Віктор Кучерук
2024.06.11 05:32
В соцмережах напоказ
Виставив світлини,
Щоб дізнався швидше клас
Де і з ким я нині.
У далекому селі,
В рідної бабусі, –
Між курей, качок, кролів
Дзиґою кручуся.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Карпевич (1990) / Проза

 Я знайду Тебе

Я знайду Тебе. Байдуже, скільки мине часу і як буде далеко, але я знайду Тебе

НАТАНІЄЛ ДО КОРИ В “ОСТАННЬОМУ З МОГІКАН

Образ твору Місто, закохане у кришталь пекучого весняного сонця, закутала нерозгадана таємниця весняної магії. Ніжні промінчики пробираються крізь фіранку почуттів, наповнюють серце новими і новими думками. Спонанні чи спокійні, дивні чи звичні, романтичні чи буденні,- ніяк не можу розібратися. Якісь з них дарують прекрасне, якісь нагадують про біль, а деякі кричать, волають, підштовхують і знову стихають. Вони лише мої і світ про них ніколи не дізнається...

Та й сама я боюся дозволити докорам сумління, згубним поглядам перехожих виставити почуття, як нікому не потрібний аукціонний лот, як розбиту дитиною порцелянову ляльку, в застиглих очах якої завжди видніється покора, неіснуюче серце котрої ніколи не напише високих шедеврів світового кохання...

Ну й нехай, а я , десь там, між мріями і буденністю, відчайдушно шукатиму щось надзвичайно дороге і важливе. Ні, це зовсім не коштовність із глибин океану, не таємнича скарбничка звуків, що линуть у небесну безвість, не шматочок дитинства, оповите запахом матусиних рук, це щось інше- таке, що заставить спонтанно, прискорено битись серце, забути своє ім'я, усміхнутись, відчути(!!!), збагнути і ніколи уже не відпустити...

Там, де мрії сходяться з життєвою стежиною, де аромат весняних щедрот переплітається із зимовою казкою, де осінь і літо будуть пахнути яблуками і грушами, я зустріну Тебе. Ти ще про це не знаєш, не здогадуєшся, зовсім не підозрюєш, мабуть, не чекаєш, але обов'язково відчуєш. Твої очі, неважливо які вони будуть: карі, неначе відблиск янтаря, чи зелені, що випромінюватимуть вічний шепіт лісів, а може кольору літніх волошок, або сірі, як хмаринки у безкраїх просторах вічного неба... У них ще здалеку виднітиметься усмішка закоханого листопада, випромінюватиметься щирість і щастя. Подумки, захочу Тебе покликати, зрозуміти як за секунду життя можна викликати шквал неймовірності, збудити приспану зимою душу, зачарувати буденність. Ти покажеж мені напрямок долі, допоможеж побачити всесвіт з іншого боку, надасть нетактовним порухам моєї душі поліфонію і запалиш вогник дивних для усвідомлення почуттів.

Не бійся! Я звичайна дівчинка, на дні серця якої завжди вирує свій світ. Час від часу соромлюся і опускаю очі, то плачу, то сміюся, дихаю і живу Весною, велика мрійниця, іноді так багато говорю, що рот не закривається, а іноді просто мовчу і слухаю тишу. Ти вмієш слухати багатоголосся тишини? Якщо ні, то я обов'язково Тебе навчу. Вона чарівна, у її душі звучать свої мелодії, я час від часу запрошую її погостювати у моєму світі, де завжди затишно і красиво. Ми навіть трішки схожі: всі знають яка вона, та проте ніяк не можуть розгадати її таємницю. Хоча, думаю, ти сам колись все дізнаєшся.

Приходи, я навчу Тебе дивитись у засіяне небо зірок, спиняти на мить час, битися Твоє серце із швидкістю польоту світової хвилі. Ти подивишся у мої темно-карі очі і побачиш своє відображення. Я навчу Тебе відкривати незвідане, тримати в руках вічність, жити для Бога і бути щасливим. А ще просто дарувати казку перехожим вулиці, носити в кишені веселку, бігати по вкритому тонким льодом, асфальті, здійснювати свої бажання, любити, пробачати і ще стільки всього... Я подарую Тобі мрії, що загублять холод і дадуть крила- омріяні, віддані, ласкаві, справжні...

Чекаю Тебе від зими до зими, від подиху до подиху, щомиті, завжди. І десь там, зараз, завтра, чи через століття, серед бурхливого натовпу людей чи меланхолійної тишини, обов'язково знайду Тебе...





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-21 11:20:56
Переглядів сторінки твору 800
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.254 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.07.26 16:03
Автор у цю хвилину відсутній