Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Универсальная Мозаика
Чему не научила мудрость, тому научит горе:
оказавшись припертым к стенке, человек выбирает мудрость.
Чандер Сен
Духовный рост человека - универсальная мозаика.Посредством понимания, союз з Богом утверджается.
Я и Отец-Одно*, граница размывается.
Бог - Универсальный Разум Абсолюта
И сквозь века, устами Ариев-Славян
Гром Небес - могучие УРА!
Вездесущность, Всемогущество и Всезнание Творца,
Это есть суть Тройки - многомерная она.
Природа Бога в триединстве духовная -
Вера, Надежда и Любовь-Святая Троица.
Ведай Истину и Правь Добром,
Есть мантра Добра - это ОМ для меня.
Один мудрый человек сказал:
"Презрев все на свете, мудрец
должен стремится к познанию самого себя,
ибо нет знания более высокого,
и приносящего большое удовлетворение,
нежели познание собственной природы".
Если человек познает свое "я",
Ему остается открыть скрытые возможности
своих потаенных сил и дремлющие способности.
"Какая польза человеку, если он
приобретет весь мир, а душе своей повредит?"**
Человека душа - это его духовное "я",
И если он познает себя -
соединится с Богом, полнотой Добра.
Человек построит мир щастя
Своим ближним Радости блага - Универсальная Мозаика Бога.
2011г.
Раз'яснение глыбин - Иисуса Слова:
Истина гласит, что человечество - завершенная в себе единица.
Не единство, а именно великая единица:
в союзе с Богом человечество образует Великое Одно.
Человечество - понятие более широкое, чем братство.
Люди составляют Одного человека, подобно тому
как множество лоз составляет один виноградный куст.
Ни один человек не отделим от целого.
Христос молился о том, чтобы все стали Одним.
"Так как вы сделали это одному из сих
братьев Моих меньших, то сделали Мне"(Матф. 25:40.
Истина заключается в том, что "Все есть Одно":
Один Дух, Одно Тело, Великое Тело Господне
всего человечества. Посредством Великой Любви, Света
и Жизни Божей это тело соединяется с
Единым Завершеным Целым.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)