ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.24 12:07
У бою на Харківському напрямку поліг доброволець, грузин
Серго Горнакашвілі.
Він виступав за український футбольний клуб «Колос».
У нього залишилося троє дітей…

Він покинув свою родину,
хоч у серці забрав Грузію…
Та для себе відкрив Україну,

Іван Потьомкін
2024.05.24 11:28
По довгих блуканнях, по нетрях –
Широка галява.
Це ще не вихід.
Ще густіші попереду нетрі.
Але трава гамірлива
Та мірковні статечні дерева,
Та навскісне, наскрізне сонце ранкове...
Слухаю Гріга.

Віктор Кучерук
2024.05.24 07:28
Не туман улігся, а в очах туманно
Від гірких краплинок безупинних сліз, –
Може ти не правду, а лише брехання,
Сам його злякавшись, поспіхом приніс?
Бо відводиш погляд і мовчиш уперто,
Ніби я затичку всунув у твій рот, –
Може захотів хтось налякати

Микола Соболь
2024.05.24 04:00
Чи задумувалися ви, що таке гундарівщина? Скажу стисло, Юрій Гундарєв – журналіст! Наче нічого дивного, але всі журналісти проходили вербовку КДБ і якщо ти йшов на співпрацю, то і редакція тебе чекала не газети районного масштабу, а набагато серйозніша.

Артур Курдіновський
2024.05.24 01:21
Великий синій ліс
На заході від міста
Колись подарував
Надію променисту.
Запрошував на "біс",
Дивився зверху вниз
На витівки дитинства.

Ілахім Поет
2024.05.24 00:18
Знов через м'ясоробку чорних днів
Повзуть рядки – як фарш таких емоцій,
Що слів немає втілити цей гнів.
Ні стікерів, ні ще яких емодзі.
Бо все, що залишилося від нас –
Це урни, повні попелу ілюзій.
Так, не втрачати людяності в час
Такий – до карми

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Ліловий негр

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-05-27 13:21:18
Переглядів сторінки твору 10094
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.428 / 5.5  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.392 / 5.5  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 13:26:07 ]
А.Вертинский. "Лиловый негр"

Где Вы теперь?
Кто Вам целует пальцы?
Куда ушел Ваш китайчонок Ли ?
Вы, кажется, тогда любили португальца,
А может быть, с малайцем Вы ушли ?
Последний раз я видел Вас так близко.
В пролеты улиц Вас умчал авто.
Мне снилось, что теперь в притонах Сан Франциско
Лиловый негр Вам подает манто.
А вы ушли, и на полу белели Ваши блузки,
Остался в клетке попугай Фобер.
Он всё кричит Жёбер и плачет по-французки,
А вы ушли,
а ты ушла совсем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 13:49:53 ]
Олександре, але ж це дві окремі пісні Вертинського "Лиловый негр" та "JAMAIS":

ЛИЛОВЫЙ НЕГР
Вере Холодной

Где Вы теперь? Кто Вам целует пальцы?
Куда ушел Ваш китайчонок Ли?..
Вы, кажется, потом любили португальца,
А может быть, с малайцем Вы ушли.

В последний раз я видел Вас так близко.
В пролеты улиц Вас умчал авто.
Мне снилось, что теперь в притонах Сан-Франциско
Лиловый негр Вам подает манто.
1916

JAMAIS*
(Попугай Флобер)
Владимиру Васильевичу Максимову

Я помню эту ночь. Вы плакали, малютка.
Из Ваших синих, подведенных глаз
В бокал вина скатился вдруг алмаз…
И много, много раз
Я вспоминал давным-давно, давным-давно
Ушедшую минутку.

На креслах в комнате белеют Ваши блузки;
Вот Вы ушли и день так пуст и сер.
Грустит в углу Ваш попугай Флобер,
Он говорит «жамэ».
Он все твердит: «жамэ», «жамэ», «жамэ».
И плачет по-французски.
1916, Москва

* Никогда (фр.)

http://www.silverage.ru/poets/vertin_poet.html#st4


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 14:27:33 ]
Оце так номер! Чесно кажучи в інтернеті різні редакції навіть перших двух куплетів. Сумніви спочатку викликали присвячення і "малютка, подведенніх глаз и блузки". Але Владімір Максімоа артист і це тоді має пояснення.
Валерій дякую, я зараз все відкоректую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 15:16:38 ]
Прошу. Будете замість перекладу одного вірша одразу два мати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 19:09:12 ]
А чому не було цього перекладу в анонсі? Це із-за 5.08 чи так задумано? Тут стільки правил на ПМ, скільки не читаю, не можу до кінця зрозуміти.
*
А переклад милозвучний!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 20:56:48 ]
Де Ви тепер?
Хто Вам цілує пальці?
Куди пішов Ваш китайчатко Лі ?
Здається Ви тоді, любили португальця,
Чи подались з малайцем на Балі?
Останній раз я бачив Вас так близько.
В прольоти вулиць Вас помчав авто.
Приснилось, що тепер у кублах Сан Франциско
Ліловий негр Вам подає манто.?
* * *
Не знаю, почему, но ударение падает на "Вы".
Я понимаю, что оно таким задумано, но зачем?
Затем оно падает на "Вам".
Наречие "куда" также ямбовое.
* * *
Я вот не знаю - стоит ли заниматься переводами текстов, в которых существую туманы?
Ибо я в этих туманах наблюдаю смещение акцентов. Поэту практически безразлично, кто целует пальцы, но его волнует вопрос "кому".




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 20:59:26 ]
Вам, Саня, за безрассудную смелость и педантичность я выставляю 5,5. Никаких ответов мне не нужно. Я так решил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 21:02:40 ]
А потом эти вопросы валятся ворохом.
"Ли-ЛО-вый НЕгр Вам ПО-дает пальто?
Я правильно воспринимаю такую данность как декламация, и мне кажется, что без "ю-туба" здесь не обойтись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 23:01:02 ]
О, яка цікава фотографія Вєрочки! :)

Санєчко, зроби щось із "прольотами" і "кублами", а зпт поверни на її місце після "здається". І дефіс там треба, кажись: Сан-Франциско.

Я б написала "Вас умчав авто" і замість "приснилося" - "наснилося".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-30 11:47:09 ]
Із комою в мене вийшов перегин на місцях. спеціально хотів виділити слово "тоді", але від пильного ока Чорнявки... проти правил не підеш. З кублами теж саме, майже. Щось правила не заперечують проти "притонів" в українській. Наче. А ось "умчав" навряд чи так скажуть, тим більше напишуть. Я з самого початку хотів, щоб авто "умчав", так треба шанувати рідну мову. "Прольоти" може і не мають такого значення як в російській, але в переносному "прольоти вулиць" тут можливо на своєму місці. По типу як "мостові прольоти". А чому "приснилося" викликало питання?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-30 21:36:10 ]
так шануй на здоровлячко - в українській є і "умчати", і "умчав"
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

"Наснилось" більш милозвучне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-30 12:02:01 ]
Вертинський тут стільки раз використав "Ви, Вас, Ваше...", що йому якраз зовсім не однаково хто "цілує пальці". Це щось на зразок "...как дай Вам бог, любимой быть другим...".
А текст я сприймав не у вигляді декламації, а декламації по черзі із співом, як це зробив Владімір Сємьоновіч в легендарному фільмі. Звідси і наголоси на "тепер, пальці, тоді, близько, прольоти вулиць, приснилось, тепер, притонах, ліловий негр". Я би "притони" замінив на одне слово, більш сміливе і однозначне, якби не "повага до почуттів".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-30 17:47:25 ]
Кажуть,Вертинський один час працював з цифрами. Правда, не дуже вдало. Мабуть, тому, що умів ось так.
Точний переклад. Саш, а звідки така тяга до перекладацької ниви?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-02 12:17:33 ]
Нині, Чорнявко, не всякому татові нації слід вірити, не те що словнику. В нашій мові є префікс у для дієслів -увімкнути, -умкнути (в смислі вкрасти ніжне тіло дівоче з ціллю ціллю продати, перепродати, подарувати в Туреччину чи з іншою нехорошою метою...) Але тоді до них (дієслів) не застосуєш префікс по-. А ось коли -помчав є, то -умчав вже виглядає підозріло і навіть може викликати обурення в борців з "промосковською бандитською владою".
А -наснилось справді милозвучніше за -приснилось? Але чи не різниця між цими словами? перше говорить про якесь навіювання і з рисами повторюванності можливо. Друге конкретизує - сон, сам по собі і тільки один раз. Знаєш, Чорнявко, є щасливі люди, які ніколи не бачать снів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-03 09:38:02 ]
Так, мені теж "приснилось" здається русизмом, а "наснилось" - наше, українське. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-02 12:23:35 ]
Справа не тязі до перекладів. Все спонтанно, деякі вірші бувають більш ніж поезія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-06-06 21:37:52 ]
А то!
За харошую вещь вы взялися Саша.
Это ж настоящее.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 13:43:24 ]
Олександре, відкрив Вашу творчість для себе. Переклад Вертинського - клас! Одна тільки знахідка "Лі" - "Балі" чого варта. Настрій оригіналу збережено вповні, а О. В. - це ж насамперед настрій. І не піддавайтесь на провокації: які "кубла" можуть бути в ТАКОМУ контексті?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 13:58:21 ]
Дякую, Дмитре, перш за все за поняття "творчість". І за "Вертинський - настрій". А про провокації, це Ви від непорозуміння. Спершу я перевів -притон як -кубло. Якщо відкинути образ ВХ (чи можливо покопатися в її біографії), взяти Фріско, ще щось, то не дуже і далеко. Та і притон, точно не пансіонат по своєму значенню.
А провокацій тут ніхто не влаштовує, так буває деколи зійдуться в дискусії з елементами емоцій. Більшість літераторів - люди театральні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-19 17:33:46 ]
Ліловий негр - мабуть, видовище вкрай екзотичне, і де такого можна зустріти, скажи?