ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / миТІ

 Нам би
Образ твору Нам би в літо ввірватись осіннім дощем.
Нам би плакати щиро від сміху.
Задихатись, благати: “Давай, хочу ще”
І спіймати блаженнішу втіху.

Нам би солодом впасти на мокрий асфальт,
І розтанути в променях міста.
Щоб розбити безхмарні надії об фальш,
Щоб спалити правдивих і чистих.

Нам би подумки в небо по сходах зійти.
Нам би шлях, хоч крутий чи скелястий.
Але в тебе є я, а у мене - не ти.
Хтось літає, а хтось мусить впасти...





Там ніхто не вказує дату. Там не знають про час.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-08 22:25:25
Переглядів сторінки твору 4041
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.637 / 5.5  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 22:34:45 ]
Просто в тебе є я, але в мене не ти. Зашпорталася, Юленько, перечитай вголос, будь ласка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 22:35:32 ]
Ой, яка ж аватарка ЧУДОВА!!!;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 22:36:42 ]
Патарочко, дякую)
виправила)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-06-09 11:16:30 ]
Чудовий, красивий, окрилений вірш.
Навіть трагічність фіналу губиться в мелодії вірша і ніжності почуттів.
Аватарка - пречудова. Трохи дитяча, але - як є:)
Першу 10 рядків описують те, про що мріє ЛГ. Останні два - про реальність.
Так ось, 7 рядок випадає з контексту
"Щоб розбити безхмарні надії об фальш" - бо навряд, щоб ЛГ мріє розчаруватись.
Останні два рядки пропоную трохи змінити, аби краще пов'язати їх з попередніми:
"Нам би подумки в небо по сходах зійти.
Нам би шлях, хоч крутий чи скелястий...
Але в тебе є я, а у мене - не ти.
Хтось літає, а хтось мусить впасти..."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-09 13:02:09 ]
Олександре, дякую за грунтовний коментар.
ЛГ таки мріє розчаруватись, щоб перестати кохати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-06-09 13:51:01 ]
Хоче розчаруватись???
Чого простіше: хай запитає свого обранця, чи кохає він її навзаєм?
Якщо так - чим готовий поступитись заради неї?
Влаштує відповідь - щастя їм обом на довгії літа!
Не влаштує - ось і має те, чого так хотіла - РОЗЧАРУВАННЯ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-09 15:00:06 ]
Здається, не так все просто, пане Олександре. Якби тільки перестати кохати хотіла героїня, то справді, раз-два - і готово. Більше скидається, що героїня десь відчуває, що її не настільки кохають, як би їй хотілося, і чекає, що щось зміниться. У житті всяко буває, а якщо підійти і спитати - можна отримати не ту відповідь, якої хочеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-06-09 15:44:35 ]
Звісно, Галино, не все так просто.
Я не схильний спрощувати.
Але й чекати на позитивні зміни, без достатніх на те причин - навряд чи варто.
Жаль Юлю. Надто вже затягнулась її депресивна чорна смуга. Думаю, саме час перейти від очікувань до прийняття рішень. Бо це відчуття власної нещасності таке в'їдливе: чим довще хворієш - тим важче вилікуватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-06-09 15:15:05 ]
Колір трави тобі дуже до лиця, Юленько!:)
Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-09 17:47:26 ]
Галино, дякую за розуміння. Ви, здається, відчули цей вірш найближче. Справді, вона не каже, що її не кохають. Її кохають і цінують, здається. Їй приділяють увагу, на неї чекають. Її цілують і говорять з нею про майбутнє. Можливо, спільне. Усе це вона має, просто хоче щоб це було іншим дещо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-09 17:47:50 ]
Аделечко, дякую вам! І з літом!