ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сегеда / Вірші

 і кава як символ кохання до тебе
і кава як символ кохання до тебе
не спати писати і знову delete
і тупо римую до неба не треба
і зрідка з вікна поглядаю на світ

і стукає літери серце трикляте
чекає щемить і пригадує мить
на тім боці світу ти мусила знати
що кава гаряча і лампа горить




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-25 00:20:37
Переглядів сторінки твору 9293
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.596 / 5.5  (5.066 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.960 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.877
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.01.29 14:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 07:17:37 ]
Так, Юрію, тупо римувати до неба дійсно не варто...
А чого серце трикляте? Його любити потрібно і берегти, і воно заслуговує в кожного найкращих слів.
І що попало йому говорити не гоже... Кожен із нас мусить щодня піднімати планку, а редактор тим паче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-25 08:40:39 ]
Як можна з точністю відчути, що в даний момент відбувається у автора в душі, щоб судити щодо підіймання планки... Я б не сказала, що цей вірш недостойний звання редактора. Є настрій, коли серце трикляте, а завтра воно буде ніжним і люблячим. Мені сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 09:44:04 ]
Можливо "ти мусиш це знати", а? Бо серце ж стукає сьогодні, то нехай вона зараз про це і дізнається. Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 10:51:18 ]
ох ця кава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 16:48:25 ]
Гаряча кава і тремтіння штор
Під вітром...
Перетворилося у тихий шторм
Це літо.

:)

Якщо відверто, мене саме такі вірші надихають... не знаю, чому, але факт. Піду перечитаю ще раз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:02:03 ]
:)
Так, пане Іване, тупо було б римувати "небо - не треба" (як і "життя - майбуття" :) ), але ж там йдеться про "delete". Вам я теж цю команду раджу...

І про "що попало говорити" - теж повністю згоден: краще вже промовчати іноді, ніж нав'язувати в коментах свої поняття про кардіологію і про стрибки в висоту :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:10:55 ]
Так, пані Юліє, це така собі настроєва одномоментна замальовка - нічого оригінального і глобального, попса, але іноді й отаке лягає на... серце :) Каву саме пив, коли написалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 00:38:52 ]
дуже гарно і самовіддано(пити каву, щоб не заснути, пишучи вірші для коханої). жовта романтика.
ще тілько цигарок не вистачає...


віршик таки зачіпає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 20:12:49 ]
Декаданс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:52:18 ]
А мене Ваш вірш, Юрію, все ж таки трохи зачепив. навіть не дивлячись на банальінсть теми та гидке римування неба-треаб, ще мить-мить....
ех. буває ж таке зі мною. може це тому, що сама обожнюю каву????)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:53:41 ]
ой, вибачайте вже за помилик. дуж швидко клацаю букви на клавіатурі..((((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 12:43:40 ]
Так отож, панннно Маріаннннно - банальна кава іноді надихає на такі банальні віршики, але і напій цей, і тематика близькі багатьом. Цікаво - твір такий собі, стьоб фактично, а коментарів назбирав... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:06:22 ]
віршик то може й стьоб, але зачіпає і, можливо, того, хто саме зараз оце каву п'є і лампа його таки горить вночі, зачіпає найбільше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:52:51 ]
Отже, нашкрябаний не марно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Кабаровський (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-29 20:12:21 ]
хто ображатиме Юру, буде мати справу зф мною!)))а якщо чесно то обожнюю поезію Сегеди

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2012-04-03 12:26:52 ]
Та ніби ніхто й не ображав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Букатюк (М.К./Л.П.) [ 2013-01-22 22:59:31 ]
Маю честь познайомитися з Вашою поезією!) Мені її вперше почитала одна Прекрасна Леді, а тепер ще раз переконуюсь, що це "золота жила"))) йдеться не про конкретно цей вірш, а взагалі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 15:29:17 ]
Приємно, що Леді читають мої вірші Джентльменам :)