ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-02 17:32:58
Переглядів сторінки твору 10051
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.918 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 18:14:03 ]
Два останніх рядки не в'яжуться між собою. Як варіант - "між скошених", але тоді отой клятий збіг приголосних... Можна так:
"І визирав
З некошених отав". Тоді це вже не танку (хоча я в східній поезії взагалі - нуль, і толком не знаю, шо то таке). Але ж не обов'язково втискувати думку силоміць у якусь форму... І ще - у першому рядку знак запитання зайвий, бо виходить, що ЛГ сам себе питає, а йому ще ж до склерозу - ой-ой-ой... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 18:34:44 ]
Е, ні! Оте "навколішки" було ключовим словом... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 18:50:48 ]
Вочевидь, нічна блискавка діє на мій організм неоднозначно...
Щось стимулює...
А щось - притупляє...
Нуілі!
Шалено Вам вдячний за пораду-пропозицію.
Виправив.
Зізнаюся, коли писав слово "навколішки", то уявляв травинку тонконігу (отави). Там, коли прискіпливо глянути на місце , де був зріз (першого покосу), можна угледіти потовщення, нібито коліно- колінце...
Радий, що завітали.
Хочеться кинути повід, злізти з коня і бігти з ним наввипередки нескошеною отавою... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 19:28:16 ]
Ребро вже солодко сіпається...
Нуілі! якби не Ви, то я б не знайшов четвертий(!) варіант.
Плекаю надію, що він трохи кращий і при цьому не "вмирає" метафора...
Оце думаю, чи Ви встигли зібрати малину до зливи? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 19:46:51 ]
От що мені з вами робити...
"Стояти (як?) навколішки". І - все. Тобто речення "Зі мною світ стояв/Навколішках/Нескошених отав..." побудоване неправильно. Може, так:
Зі мною світ
Навколішки ставав
Колінцями
Нескошених отав...

Хоча тоді на купі і "колінця", і "навколішки" - однокореневі слова. А мені оцей варіант видавався просто ідеальним:

А як я тебе ждав!
Зі мною світ
Навколішки стояв
І виглядав
З некошених отав...

Емоційно, лаконічно, просто чудово... Така картина, що залишається лише тихенько відійти і не дихати, поки фарби висохнуть :)) Правда, про колінця травинок там - жодного слова, але про них усе одно доведеться розтлумачувати окремо - мало хто зрозуміє без пояснень.
Небо ніби вияснилось, тож відро стоїть у малиннику, а я побігла на десять хвилин до монітора - так перейнялася вашим віршем :))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 20:47:46 ]
Схиляю голову (посивілу) і падаю скошеною травою на коліна...
Ваше відчуття слова - вражає і додає мені сил!!!
Нуілі, пташко! Спасибі Вам! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 21:06:42 ]
Не знаю, якими були інші варіанти, але погоджуюся з Гренуіль де Маре відносно ідеального варіанту. Вітаю! Надихаєшся свіжоскошеними травами-отавами. А в нас дощ падає, а то й собі можна було б малин пошукати, вдома не маю, але ліс недалеко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 21:58:49 ]
О, Женю! Так у лісі можна знайти малину (чи якась інша назва) ту, що сіро-синього кольору. Така смачна!!!
Чекаю бокс. Нічна трансляція: Кличко-Хей.
І ніби геть сонний, а після вашого візиту - оживаю. Спасибі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 22:21:21 ]
О! Воно! :))
Тепер із чистою совістю ставлю 5,5 - бо заслужили. Мініатюрка вийшла - просто диво... оце відійду подалі та ще помилуюся ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 22:32:27 ]
Нуілі, сонечко! Це Вам велика дяка. І мені стає світліше: хоч здалеку, хоч зблизька... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 22:48:32 ]
Там Кличко ніби грозився заставити Хея зжерти власну футболку... То як - той уже давиться? ;)) Бо мій телевізор остаточно відмовився зі мною спілкуватися... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 11:34:39 ]
))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 23:17:18 ]
Так, 5.5 - заслужили! Ще ж якби якому редактору кинулося у вічі. Агов, де ви, панове редактори?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 23:17:35 ]
Нуілі! Між ними вербальна війна триває вже кілька років. З боку Хея - дуже брутальна. Поки що балачки фахівців від боксу про поєдинок. Потім, очевидно, покажуть андеркарт. А сам бій - вже за північ.
Мене вже "трясе". За Віталія я не переживаю, бо він ще не падав...
А це Володька, як кажуть у світі боксу - "пробитий". Ну щось то буде.
А Ви? Ах - сова... Згадав... Спокійних і гарних думок Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 01:24:33 ]
Нуілі! Лавину отриманих позитивних флюїдів від спілкування з Вами та ще вулкан адреналіну я зміг (вболіваючи) передати Кличко. І він ПЕРЕМІГ!
Це і Ваша заслуга!
Вітаю!
Доброї ночі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 20:34:23 ]
Головне, аби Кличко не знав про "мою" заслугу. А то ще обніматися на радощах полізе - тут-то моїм тендітним кісточкам і капець прийде: розтрощить... :))
Добре, що маємо ким перед світом похизуватися... українець як-не-як! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-04 20:51:27 ]
О, Нуілі! Дуже дотепно!
Загроза така для Вас існує...
До того ж "любвиобильность" Володьки - загальновідома! Так він програв нокаутом Корі Сандерсу. А чого?
Бо перед боєм зник... А потім виявилось: пляж, ресторан і чорнява(!) красуня...
Так Нуілі! Є хоч чим гордитися. Хтось дивився російський канал так там москалі (перепрошую) писяли кип"ятком зі злості...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-17 12:30:19 ]
Гарно...
так небагато слів, і стільки почуттів у них - вражає!
Дуже сильно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-17 21:39:10 ]
Інколи так довго і болісно народжується рядок, а буває - враз, як спалах блискавки...
Щиро дякую, Оксанко, за теплі слова.
Хай Вам щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 07:15:35 ]
Нуілі!
Сьогодні раптова нічна блискавка "шарахнула" прямо у абрикос біля будинку, розколола гілку і щедро засіяла землю під кроною бронзою плодів. Ото вже й не сплю...
Хочеться поділитися з Вами веселою (метафоричною) картиною, що народилася в уяві і яка стосується останнього вірша.
Отже, я їду верхи. Кінь згубив підкову, а я - сонний не бачу і не відчуваю...
Може б і далі їхав, але тут зустрів Вас з качалкою чи рубелем у руці і дивною усмішкою.
Ви знайшли згублену (ту саму) підкову, відполірували її до блиску ніжними, тендітними руками, а мені лишилося тільки підкувати: забити вухналі у копито...
Ще раз дякую Вам, що переймаєтесь моїм писанням, а заодно спасибі Редакції за оцінки.
Недавно Ви влучно написали: "Якби не було РМ, то не було б і ПМ".
І це - правда. :))