ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-02 17:32:58
Переглядів сторінки твору 9677
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.918 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 18:14:03 ]
Два останніх рядки не в'яжуться між собою. Як варіант - "між скошених", але тоді отой клятий збіг приголосних... Можна так:
"І визирав
З некошених отав". Тоді це вже не танку (хоча я в східній поезії взагалі - нуль, і толком не знаю, шо то таке). Але ж не обов'язково втискувати думку силоміць у якусь форму... І ще - у першому рядку знак запитання зайвий, бо виходить, що ЛГ сам себе питає, а йому ще ж до склерозу - ой-ой-ой... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 18:34:44 ]
Е, ні! Оте "навколішки" було ключовим словом... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 18:50:48 ]
Вочевидь, нічна блискавка діє на мій організм неоднозначно...
Щось стимулює...
А щось - притупляє...
Нуілі!
Шалено Вам вдячний за пораду-пропозицію.
Виправив.
Зізнаюся, коли писав слово "навколішки", то уявляв травинку тонконігу (отави). Там, коли прискіпливо глянути на місце , де був зріз (першого покосу), можна угледіти потовщення, нібито коліно- колінце...
Радий, що завітали.
Хочеться кинути повід, злізти з коня і бігти з ним наввипередки нескошеною отавою... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 19:28:16 ]
Ребро вже солодко сіпається...
Нуілі! якби не Ви, то я б не знайшов четвертий(!) варіант.
Плекаю надію, що він трохи кращий і при цьому не "вмирає" метафора...
Оце думаю, чи Ви встигли зібрати малину до зливи? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 19:46:51 ]
От що мені з вами робити...
"Стояти (як?) навколішки". І - все. Тобто речення "Зі мною світ стояв/Навколішках/Нескошених отав..." побудоване неправильно. Може, так:
Зі мною світ
Навколішки ставав
Колінцями
Нескошених отав...

Хоча тоді на купі і "колінця", і "навколішки" - однокореневі слова. А мені оцей варіант видавався просто ідеальним:

А як я тебе ждав!
Зі мною світ
Навколішки стояв
І виглядав
З некошених отав...

Емоційно, лаконічно, просто чудово... Така картина, що залишається лише тихенько відійти і не дихати, поки фарби висохнуть :)) Правда, про колінця травинок там - жодного слова, але про них усе одно доведеться розтлумачувати окремо - мало хто зрозуміє без пояснень.
Небо ніби вияснилось, тож відро стоїть у малиннику, а я побігла на десять хвилин до монітора - так перейнялася вашим віршем :))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 20:47:46 ]
Схиляю голову (посивілу) і падаю скошеною травою на коліна...
Ваше відчуття слова - вражає і додає мені сил!!!
Нуілі, пташко! Спасибі Вам! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 21:06:42 ]
Не знаю, якими були інші варіанти, але погоджуюся з Гренуіль де Маре відносно ідеального варіанту. Вітаю! Надихаєшся свіжоскошеними травами-отавами. А в нас дощ падає, а то й собі можна було б малин пошукати, вдома не маю, але ліс недалеко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 21:58:49 ]
О, Женю! Так у лісі можна знайти малину (чи якась інша назва) ту, що сіро-синього кольору. Така смачна!!!
Чекаю бокс. Нічна трансляція: Кличко-Хей.
І ніби геть сонний, а після вашого візиту - оживаю. Спасибі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 22:21:21 ]
О! Воно! :))
Тепер із чистою совістю ставлю 5,5 - бо заслужили. Мініатюрка вийшла - просто диво... оце відійду подалі та ще помилуюся ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 22:32:27 ]
Нуілі, сонечко! Це Вам велика дяка. І мені стає світліше: хоч здалеку, хоч зблизька... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 22:48:32 ]
Там Кличко ніби грозився заставити Хея зжерти власну футболку... То як - той уже давиться? ;)) Бо мій телевізор остаточно відмовився зі мною спілкуватися... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 11:34:39 ]
))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 23:17:18 ]
Так, 5.5 - заслужили! Ще ж якби якому редактору кинулося у вічі. Агов, де ви, панове редактори?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 23:17:35 ]
Нуілі! Між ними вербальна війна триває вже кілька років. З боку Хея - дуже брутальна. Поки що балачки фахівців від боксу про поєдинок. Потім, очевидно, покажуть андеркарт. А сам бій - вже за північ.
Мене вже "трясе". За Віталія я не переживаю, бо він ще не падав...
А це Володька, як кажуть у світі боксу - "пробитий". Ну щось то буде.
А Ви? Ах - сова... Згадав... Спокійних і гарних думок Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 01:24:33 ]
Нуілі! Лавину отриманих позитивних флюїдів від спілкування з Вами та ще вулкан адреналіну я зміг (вболіваючи) передати Кличко. І він ПЕРЕМІГ!
Це і Ваша заслуга!
Вітаю!
Доброї ночі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 20:34:23 ]
Головне, аби Кличко не знав про "мою" заслугу. А то ще обніматися на радощах полізе - тут-то моїм тендітним кісточкам і капець прийде: розтрощить... :))
Добре, що маємо ким перед світом похизуватися... українець як-не-як! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-04 20:51:27 ]
О, Нуілі! Дуже дотепно!
Загроза така для Вас існує...
До того ж "любвиобильность" Володьки - загальновідома! Так він програв нокаутом Корі Сандерсу. А чого?
Бо перед боєм зник... А потім виявилось: пляж, ресторан і чорнява(!) красуня...
Так Нуілі! Є хоч чим гордитися. Хтось дивився російський канал так там москалі (перепрошую) писяли кип"ятком зі злості...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-17 12:30:19 ]
Гарно...
так небагато слів, і стільки почуттів у них - вражає!
Дуже сильно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-17 21:39:10 ]
Інколи так довго і болісно народжується рядок, а буває - враз, як спалах блискавки...
Щиро дякую, Оксанко, за теплі слова.
Хай Вам щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 07:15:35 ]
Нуілі!
Сьогодні раптова нічна блискавка "шарахнула" прямо у абрикос біля будинку, розколола гілку і щедро засіяла землю під кроною бронзою плодів. Ото вже й не сплю...
Хочеться поділитися з Вами веселою (метафоричною) картиною, що народилася в уяві і яка стосується останнього вірша.
Отже, я їду верхи. Кінь згубив підкову, а я - сонний не бачу і не відчуваю...
Може б і далі їхав, але тут зустрів Вас з качалкою чи рубелем у руці і дивною усмішкою.
Ви знайшли згублену (ту саму) підкову, відполірували її до блиску ніжними, тендітними руками, а мені лишилося тільки підкувати: забити вухналі у копито...
Ще раз дякую Вам, що переймаєтесь моїм писанням, а заодно спасибі Редакції за оцінки.
Недавно Ви влучно написали: "Якби не було РМ, то не було б і ПМ".
І це - правда. :))