ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 Навіяне Я. Нечуйвітром

Забракло слів.
Щемить –
а я мовчу.
Запалюю свічу
і медитую.
Щоб імені
не згадувати всує –
сумую під Вівальді...

Ярослав Нечуйвітер

Образ твору Так часто душу садимо за грати,
Хоча вона і прагне у безмеж.
Душа моя у зареві пожеж,
В яких горять жалі всі і розплати.

Печать мовчання досі на вустах,
Неначе скеля, хилить дух додолу.
Щомиті біль душі зціляю болем
І прагну волі, наче неба птах.

Гірчать дощі і думи теж гірчать
Під голос грому, часом під Вівальді.
Фарбую душу барвами від райдуг,
Допоки світ готує до розп'ять.

Від самовтеч сховатися ніде,
Як не позбутись світові від тіней.
Тоді лиш миті щастя є безцінні,
Коли недоля в прірву нас веде!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-03 10:27:28
Переглядів сторінки твору 3847
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.968 / 5.5  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-03 10:36:01 ]
Моя хороша Наталю, якраз читала цей вірш у Ярослава. Твоя поезія дуже чарівна. так сильно сказано "в яких горять мовчання і розплати", а миті щастя швидко проплива. Тому й безцінні. І хто їх пережив, той знає наскільки вони безцінні і дорогі! Вітаю, дуже гарна і ніжна поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 10:40:51 ]
А ще - надто наболіла... Дякую, Маріанночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-03 10:50:22 ]
у мене ще й переболено...перерорано ті почуття у душі, пересіяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 10:53:45 ]
Біль зриває пелену, наче шкіру з тіла, душу зцілює людську, щоб не скам'яніла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:03:50 ]
блин: утром в газете, вечером в куплете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:24:24 ]
Це Ви так проявляєте своє задоволення чи НЕзадоволення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:21:27 ]
Це новий спосіб поетичного спілкування. Якщо у якійсь там "Собаці на сіні" якість там актори обмінюються "інфою" поетичною мовою автора, то у нас особисто автори обмінюються новими надходженнями до скарбниць світової художньо-поетичної літератури.
Я вже звик. І на мої вірші бували відгуки. Наприклад, якщо я про щось забувся, не зміг або не хочу писати, бо маю на це якусь причину або відсутність таланту, воно знайде своє місце. І всі його бачитимуть.
А якщо у тему, то я вдячний за згадку Вівальді.
"Под музику Вівальді, Віальді, Вівальді,
Под музику Вівальді, под в'юґу за окном"...
Мені подобаються Нікітіни.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:26:02 ]
Приємно, Гаррі, що завітав на мій трішки сумний вогник, на душі, буває, також ідуть холодні дощі... З теплом, Н.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:45:28 ]
Якщо відверто, то "Не"... мені не подобаються жодні варіації про душу!!! Хочете про душу - будь ласка, але не треба використовувати слово "душа" при цьому... тоді це буде ПОЕЗІЯ. А у Вас - вірші... гарні, дотепні, але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 21:00:48 ]
Я пишу виключно про відчуття власної душі, і якщо вчора я почувалася найщасливішою у світі - мої вірші відповідно іскрилися, якщо мені нині сумно і приречено - мої вірші стають лиш віддзеркаленням мого ВЛАСНОГО стану душі і дощі за вікном тут ні до чого, як і кількість написаного на ПМ на подібну тему. А щодо того, вважати це поезією, чи ні - це Ваше право, як і моє право писати те, що я НАСПРАВДІ відчуваю, а не римую в угоду комусь, навіть дуже шанованому.
З повагою, Н.Крісман


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:55:47 ]
Я напишу сам по собі, нікого не підтримуючи, ні до чого не закликаючи. І не критикуючи.
За минулу добу такий образ як душа піднімався на поверхню нашої поетичної гавані щонайменше зо два десятка разів. Цей факт не може не викликати якогось внутрішнього занепокоєння. Особисто я це розглядаю як профанацію і забалакування - природно, це явище розглядаючи комплексно, а не на прикладі окремо взятого вірша.
Але у такому випадку де про це явище писати?
Тому прийміть слова подяки за оренду місця :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-07-03 19:49:19 ]
Ого, яке жваве обговорення! Видно, що зачепила Вас тема у час дощів, еоли про такі речі думаємо частіше. От тільки останні два рядки у Вас прозвучали приречено, чи що. Ті миті щастя цінуються нами і коли доля у протилежному напрямку веде. Саме ради цього Мольфари на скелях холодних плекають лозу. І я точно знаю: пагонам БУТИ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 21:04:31 ]
Так, вони звучать справді приречено, бо саме зараз цієї приреченості у мені аж по вінця...
Дякую, Ярославе, навіть не думала, що викличу такі пристрасні обговорення. Життя прекрасне, хоч і з присмаком гірким...