ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.18 20:06
* 177 *
у сутінок
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб

Вячеслав Руденко
2026.08.18 17:45
Історія світу– в дрібницях!
Гребці налягають на весла -
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,

Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,

Ольга Садкова
2026.08.18 14:39
Дід іде
В нього чоботи вкрилися пилом,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,

Ванда Савранська
2026.08.18 14:30
Ніч у метро
— Так не буває, – подумала вона. — Так не буває, – прошепотів він. Але так було... КИЇВ, ОСІНЬ 2025 РОКУ Богдан підпирав спиною колону на станції метро й робив вигляд, що зосереджується на своєму телефоні. Насправді він уже з пів години, я

Борис Костиря
2026.08.18 13:54
Відлига
Ураз погода зіпсувалась.
Потоки бруду, як вулкан.
Чи зможе у багнюці Вагнер
Створити музику? Чи Кант
Спроможен думати, як варвар?
Абсурд виконує канкан.

Потоки бруду полилися

Віктор Кучерук
2026.08.18 07:30
Літній ранок
Теплом та світлом увіходить
У літню пору в хату він
І просить всіх, немов господар,
Іти у поле на поклін.
У цей період не минає
Його увага кожен дім, -
То защебече щиглів зграя,
То півень гучно піє всім.

Ірина Вовк
2026.08.18 06:11
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 1)
Александрійське полум'я …Холод. Мармур під моїми босими ногами завжди був холодним, але сьогодні він здається крижаним. Я чую цей звук. Його ні з чим не переплутаєш. Важкий, ритмічний брязкіт залізних римських каліг об священні сходи храму Артеміди.

С М
2026.08.17 20:56
Матуся Гуска (Jethro Tull)
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Пікаділльським?

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Диво з-за Дніпра
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
* 176 *
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Понеділок
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Між меланхолії невпізнаних
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Нетривіальні думки - 10
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Федір Паламар
2026.08.17 09:19
***
Моє м'язисте тіло
На пляжі загоріло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 Навіяне Я. Нечуйвітром

Забракло слів.
Щемить –
а я мовчу.
Запалюю свічу
і медитую.
Щоб імені
не згадувати всує –
сумую під Вівальді...

Ярослав Нечуйвітер

Образ твору Так часто душу садимо за грати,
Хоча вона і прагне у безмеж.
Душа моя у зареві пожеж,
В яких горять жалі всі і розплати.

Печать мовчання досі на вустах,
Неначе скеля, хилить дух додолу.
Щомиті біль душі зціляю болем
І прагну волі, наче неба птах.

Гірчать дощі і думи теж гірчать
Під голос грому, часом під Вівальді.
Фарбую душу барвами від райдуг,
Допоки світ готує до розп'ять.

Від самовтеч сховатися ніде,
Як не позбутись світові від тіней.
Тоді лиш миті щастя є безцінні,
Коли недоля в прірву нас веде!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-03 10:27:28
Переглядів сторінки твору 4306
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.968 / 5.5  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-03 10:36:01 ]
Моя хороша Наталю, якраз читала цей вірш у Ярослава. Твоя поезія дуже чарівна. так сильно сказано "в яких горять мовчання і розплати", а миті щастя швидко проплива. Тому й безцінні. І хто їх пережив, той знає наскільки вони безцінні і дорогі! Вітаю, дуже гарна і ніжна поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 10:40:51 ]
А ще - надто наболіла... Дякую, Маріанночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-03 10:50:22 ]
у мене ще й переболено...перерорано ті почуття у душі, пересіяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 10:53:45 ]
Біль зриває пелену, наче шкіру з тіла, душу зцілює людську, щоб не скам'яніла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:03:50 ]
блин: утром в газете, вечером в куплете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:24:24 ]
Це Ви так проявляєте своє задоволення чи НЕзадоволення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:21:27 ]
Це новий спосіб поетичного спілкування. Якщо у якійсь там "Собаці на сіні" якість там актори обмінюються "інфою" поетичною мовою автора, то у нас особисто автори обмінюються новими надходженнями до скарбниць світової художньо-поетичної літератури.
Я вже звик. І на мої вірші бували відгуки. Наприклад, якщо я про щось забувся, не зміг або не хочу писати, бо маю на це якусь причину або відсутність таланту, воно знайде своє місце. І всі його бачитимуть.
А якщо у тему, то я вдячний за згадку Вівальді.
"Под музику Вівальді, Віальді, Вівальді,
Под музику Вівальді, под в'юґу за окном"...
Мені подобаються Нікітіни.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:26:02 ]
Приємно, Гаррі, що завітав на мій трішки сумний вогник, на душі, буває, також ідуть холодні дощі... З теплом, Н.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:45:28 ]
Якщо відверто, то "Не"... мені не подобаються жодні варіації про душу!!! Хочете про душу - будь ласка, але не треба використовувати слово "душа" при цьому... тоді це буде ПОЕЗІЯ. А у Вас - вірші... гарні, дотепні, але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 21:00:48 ]
Я пишу виключно про відчуття власної душі, і якщо вчора я почувалася найщасливішою у світі - мої вірші відповідно іскрилися, якщо мені нині сумно і приречено - мої вірші стають лиш віддзеркаленням мого ВЛАСНОГО стану душі і дощі за вікном тут ні до чого, як і кількість написаного на ПМ на подібну тему. А щодо того, вважати це поезією, чи ні - це Ваше право, як і моє право писати те, що я НАСПРАВДІ відчуваю, а не римую в угоду комусь, навіть дуже шанованому.
З повагою, Н.Крісман


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 13:55:47 ]
Я напишу сам по собі, нікого не підтримуючи, ні до чого не закликаючи. І не критикуючи.
За минулу добу такий образ як душа піднімався на поверхню нашої поетичної гавані щонайменше зо два десятка разів. Цей факт не може не викликати якогось внутрішнього занепокоєння. Особисто я це розглядаю як профанацію і забалакування - природно, це явище розглядаючи комплексно, а не на прикладі окремо взятого вірша.
Але у такому випадку де про це явище писати?
Тому прийміть слова подяки за оренду місця :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-07-03 19:49:19 ]
Ого, яке жваве обговорення! Видно, що зачепила Вас тема у час дощів, еоли про такі речі думаємо частіше. От тільки останні два рядки у Вас прозвучали приречено, чи що. Ті миті щастя цінуються нами і коли доля у протилежному напрямку веде. Саме ради цього Мольфари на скелях холодних плекають лозу. І я точно знаю: пагонам БУТИ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 21:04:31 ]
Так, вони звучать справді приречено, бо саме зараз цієї приреченості у мені аж по вінця...
Дякую, Ярославе, навіть не думала, що викличу такі пристрасні обговорення. Життя прекрасне, хоч і з присмаком гірким...