ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже я, дякую, що Ти в нас є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 ***
У немочі старечості зодяг,
Слабкість доріг підперезав постами.
Від нерозважливості хід мій остеріг
І недугом тяжким помножив рани.
Лахміття діл моїх жбурнув у рів,
Безперестанно змусивши блукати.
І до стіни безвиході привів
На хрест вказав, звелів його підняти.
Бувши малим, не в змозі хрест нести,
Потяг його дорогою зневаги.
Під окрики осудливі юрби
Ішов на схід навчатися поваги.
Провалювавсь у відчаю ями,
В пітьмі вдарявся в кам’яні постави
То спотикався під батіг ганьби,
То упирався у зневіри брами.
Не перестав... Щоб бути назавжди.
Щодень вмирав, щоб смерті вже не знати,
Щоб скуштувавши муки на хресті,
Так як і Ти - міг вічність упізнати.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-03 21:30:20
Переглядів сторінки твору 4523
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 21:51:22 ]
мені щось не дуже смакує.
спробую пояснити чому:
1- нечіткий ритм;
2-часті збіги приголосних;
3-у деяких словах вимушено ставиться логічний наголос для того, щоб не збивався ритм.

п.с.:прошу на мене не ображатися за сторогу(може й не цілком об"єктивну)критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 21:58:57 ]
Які там образи...
Радий зустрічі з тобою, Оксанко.
А критика... подруга корисна, допомагає вдосконалюватися.
Інколи, правда, ці літературні умовності наскільки звужують простір для думок, що через цей вузький отвір нововведень взагалі нічого змістовного пролізти не може .
Ну то таке...
Вітаю з творчим успіхом Тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 22:01:28 ]
а який успіх? мені ще Нобелівську премію не виписали))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 22:09:01 ]
Нобелівська премія - це питання часу.
А ось те, що твої твори вже на головній сторінці ПМ, хіба це не успіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 22:01:33 ]
Мені тут все смакує.

Тут більше зіграла істина та сенс витвору ніж правила римування.
Навіть якщо були помилки, то вони ніяк не збивали сенсу (тут змінювати не треба нічого)
ці перековерки можна назвати авторськоими.

Браво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 22:12:07 ]
авторською можна назвати будь-яку дурницю, але ж не будь -яка дурниця стане шедевром.
я вказала на ці недоліки не для того, щоб розізлити п.Василя, або вказати на його недосконалість, а тому, що зміст у вірша хороший, а техніка виконання - діло поправиме(ще й у руках у хорошого майстра).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 22:13:05 ]
Дякую, Олеже. Цілком розділяю ту думку, що форма не завжди повинна домінувати над змістом. Звісно, що варто б враховувати такий фактор, як авторська майстерність. Але для цього, мабуть, і є такий термін, як "любитель поезії".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 22:14:47 ]
НЕ починай "льстити".)

В спір я входити не буду, техніки Василю вдосталь, але
невже "помилка" є помилкою?
Тим патче не нам з тобою судити Василя!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 22:15:18 ]
Це я до Оксанки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 22:25:04 ]
я не льстю: в мене це не виходить.
і не зрозуміла до якого місця ти придерся.
я теж не збираюся сперечатися, а, тим більше, когось судити, це просто моя думка, яка(на мою думку) є правильною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 22:32:58 ]
Друзі, давайте жити і творити дружньо .
Цей твір покликаний не розпалювати суперечки, а замислитися над сенсом життя.
А технічні прогріхи... звісно є. Визнаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 22:38:49 ]
Вітаю. Прочитане заставляє задуматися, а це головне, я думаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 22:55:15 ]
Поділяю цю слушну думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 22:52:10 ]
І я про це.
Доречі прочитайте мою нову прозу "Поиск".
Може ми з вами навіть однодумці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 22:56:30 ]
Згода, Олеже. Переходимо на прозу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 23:14:23 ]
Гарний, глибокодумний вірш.
А ритм вирівняти - не проблема. Наприклад:

У немочі старечості зодяг,
Слабкість доріг підперезав постами.
Від нерозважливості хід мій остеріг
І недугом тяжким помножив рани.
Лахміття діл моїх жбурнув у рів,
Безперестанно змусивши блукати.
І до стіни безвиході привів
На хрест вказав, звелів його підняти.
І був малим, не в змозі хрест нести,
Потяг його дорогою зневаги.
Під окрики осудливі юрби
Ішов на схід навчатися поваги.
Провалювавсь у відчаю ями,
В пітьмі вдарявся в кам’яні постави
То спотикався під батіг ганьби,
То упирався у зневіри брами.
Не перестав... Щоб бути назавжди.
Щодень вмирав, щоб смерті вже не знати,
Щоб скуштувавши муки на хресті,
Так як і Ти - міг вічність упізнати.

а можна ще інакше, так, як забажає автор:)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 00:14:18 ]
Дякую, Ель.
Ваша пропозиція заслуговує уваги. Хороший варіант.
Поміркувати хіба-що над третім рядком. Зайвий склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-04 19:24:36 ]
Привіт, Василю!
Давно не заходив до Вас.
"...упирався у зневіри брами" - як це правдиво, промовисто і печально...
Ваш вірш (як завжди) зворушливий. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-07 19:01:11 ]
Дякую, дякую, пане Василю.Радий Вашому візиту.
Я вже рідко і сам буваю на власній сторінці.
А тут ось щось таке опублікував.