ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Таїсія Цибульська (1975) /
Проза
/
Сатира та гумор
Майже казка
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Майже казка
- Панове, панове! Прошу тиші! – стукав по столу дерев’яним молотком Лісовий мер Зайченко, намагаючись утихомирити шановне товариство, - На порядку денному Лісовий бюджет!
- А що тут обговорювати?! – загарчав Вовкуленко, - У мене лапи чисті! Нічого не брав! Нічого не знаю! Мішок із бюджетною капустою на хвилинку біля дверей залишив, а коли повернувся, мішок зник! Он Ведмежатенка питайте! Він повинен був охороняти! Моя справа ,зібрати і доставити! – відчитався міністр податків, запихуючи подалі в кишеню капустяні листки.
- Що скажете, Ведмежатенко? – суворо звернувся мер до міністра охорони порядку.
- Тільки що, так відразу я! – буркнув Ведмежатенко, заштовхуючи барсетку із капустою під стіл.
- Я все чую! – дорікнув мер Зайченко, для вірності поворушивши довгими вухами, - А що це воно за звуки? – запитав мер, прислухаючись.
- Та то Кабаненко спить, - хихикнувши, сказала Лисавета Патрикіївна, - Його краще не будити, а то минулого разу розбудили, так він всі бюлетені зжував!
- Так я ж і кажу! – продовжив Ведмежатенко,не звертаючи уваги на хропіння за спиною, - Прийшов Вовкуленко, залишив мішок, а тут Лисавета Патрикіївна із відомістю! Каже, йди премію за охорону бюджетної капусти отримувати, бо у мене скоро обід, а потім всякі-різні справи, можеш не встигнути. Ну я і пішов, а біля мішка…
- Стоп! Яка така премія?! – здивовано запитав Зайченко, - Я ж іще нічого не підписував!
Лисавето Патрикіївно, що відбувається? Ви знову за своє? За моєю спиною подвійну бухгалтерію ведете?! На нову шубу де капусти взяли? Ось я до Вас доберуся!
- Ой, звіроньки! Та що ж це діється?! Останню шубку здирають! – залементувала, заламуючи лапи, рудохвоста бухгалтерка, - Та я ж для лісу стараюся! Все про лісових мешканців дбаю! Он Єнотенко відмиванням займається! Ціле озеро придбав! І йому нічого! А я, нещасна, в усьому винна!
- А до чого тут Єнотенко? – не зрозумів мер.
- Це ж хто тут на мене лапами вказує?! – закричав ображений Єнотенко, - Та кому Ви вірите?! На озеро я всі папери підписав! Усе законно! Он Бобровський знає!
- А до чого тут Бобровський? – вже почав заплутуватися Зайченко.
- Звичайно, Бобровський, знає! – піддакнула Лисавета Патрикіївна, показавши язика Єнотенку, - Нещодавно євро-ремонт на дачі зробив, а в бюджетному мішку дірка!
- Тааааак… - смикаючи себе за вухо, Зайченко звернувся до Бобровського, - За які-такі кошти зробили ремонт?!
- За чесні! За чесні! – заголосив Бобровський, від хвилювання догризаючи третій олівець, - Восени Вам ремонт робили, пам’ятаєте? І тітоньці Вашій, і бабусі, і…
- Ну добре, добре… - зупинив Бобровського Зайченко, - Зрозуміло. Це справи не стосується. Питання - де поділася бюджетна капуста?
- Так ото ж я й кажу, - обізвався Вовкуленко, - повернувся я, а мішка немає, а біля дверей Козлов стоїть, і папірець якийсь тримає. Знову,мабуть якісь пільги клянчити прийшов, біднота! Тьфу!
- Це він! Це він! Точно кажу! – закричала Лисавета Патрикіївна, перераховуючи капустяне листя у гаманці.
- Ну що ж, давайте голосувати! – сказав мер, - Хто за? Одноголосно. Ведмежатенко, Козлова затримати, капусту витрусити. Засідання закрито.
- А що тут обговорювати?! – загарчав Вовкуленко, - У мене лапи чисті! Нічого не брав! Нічого не знаю! Мішок із бюджетною капустою на хвилинку біля дверей залишив, а коли повернувся, мішок зник! Он Ведмежатенка питайте! Він повинен був охороняти! Моя справа ,зібрати і доставити! – відчитався міністр податків, запихуючи подалі в кишеню капустяні листки.
- Що скажете, Ведмежатенко? – суворо звернувся мер до міністра охорони порядку.
- Тільки що, так відразу я! – буркнув Ведмежатенко, заштовхуючи барсетку із капустою під стіл.
- Я все чую! – дорікнув мер Зайченко, для вірності поворушивши довгими вухами, - А що це воно за звуки? – запитав мер, прислухаючись.
- Та то Кабаненко спить, - хихикнувши, сказала Лисавета Патрикіївна, - Його краще не будити, а то минулого разу розбудили, так він всі бюлетені зжував!
- Так я ж і кажу! – продовжив Ведмежатенко,не звертаючи уваги на хропіння за спиною, - Прийшов Вовкуленко, залишив мішок, а тут Лисавета Патрикіївна із відомістю! Каже, йди премію за охорону бюджетної капусти отримувати, бо у мене скоро обід, а потім всякі-різні справи, можеш не встигнути. Ну я і пішов, а біля мішка…
- Стоп! Яка така премія?! – здивовано запитав Зайченко, - Я ж іще нічого не підписував!
Лисавето Патрикіївно, що відбувається? Ви знову за своє? За моєю спиною подвійну бухгалтерію ведете?! На нову шубу де капусти взяли? Ось я до Вас доберуся!
- Ой, звіроньки! Та що ж це діється?! Останню шубку здирають! – залементувала, заламуючи лапи, рудохвоста бухгалтерка, - Та я ж для лісу стараюся! Все про лісових мешканців дбаю! Он Єнотенко відмиванням займається! Ціле озеро придбав! І йому нічого! А я, нещасна, в усьому винна!
- А до чого тут Єнотенко? – не зрозумів мер.
- Це ж хто тут на мене лапами вказує?! – закричав ображений Єнотенко, - Та кому Ви вірите?! На озеро я всі папери підписав! Усе законно! Он Бобровський знає!
- А до чого тут Бобровський? – вже почав заплутуватися Зайченко.
- Звичайно, Бобровський, знає! – піддакнула Лисавета Патрикіївна, показавши язика Єнотенку, - Нещодавно євро-ремонт на дачі зробив, а в бюджетному мішку дірка!
- Тааааак… - смикаючи себе за вухо, Зайченко звернувся до Бобровського, - За які-такі кошти зробили ремонт?!
- За чесні! За чесні! – заголосив Бобровський, від хвилювання догризаючи третій олівець, - Восени Вам ремонт робили, пам’ятаєте? І тітоньці Вашій, і бабусі, і…
- Ну добре, добре… - зупинив Бобровського Зайченко, - Зрозуміло. Це справи не стосується. Питання - де поділася бюджетна капуста?
- Так ото ж я й кажу, - обізвався Вовкуленко, - повернувся я, а мішка немає, а біля дверей Козлов стоїть, і папірець якийсь тримає. Знову,мабуть якісь пільги клянчити прийшов, біднота! Тьфу!
- Це він! Це він! Точно кажу! – закричала Лисавета Патрикіївна, перераховуючи капустяне листя у гаманці.
- Ну що ж, давайте голосувати! – сказав мер, - Хто за? Одноголосно. Ведмежатенко, Козлова затримати, капусту витрусити. Засідання закрито.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію