ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Білоус (1977) / Вірші

 СПЕКА
Ще не горять, а ледве тліють дні,
Либонь легке у травня короми́сло,
А червень відра втопить у вогні,
Розлиє скам’янілу спеку містом.

І головою сонце в небі стрепене,
І вранці все раніше сохнуть роси.
І кожна рисочка опали не мине,
Де сонце розпустило буйні коси.

05.06.2011р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-24 09:54:07
Переглядів сторінки твору 6896
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.754 / 5.5  (4.565 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.339 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.05.29 13:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 11:25:32 ]

Красиво, Зоряно.
А малюнок? І музика? )

Я хотів - на вашому прикладі - тут, дещо проаналізувати ідеологію малих віршованих форм, якщо ви не проти.

Тобто, можливі два підходи. Один "стандартний" - ритмізація має бути, в ідеалі, бездоганною.
Або ж - дещо динамічна ритмізація (в межах допустимого для віршованої форми) може ускладнювати простоту невеличкої твору.

І те, і те годиться.
Хоча, без сумніву - існують і мініатюрні "великі полотна", і просто зарисовки, ескізи.
Здається у вас - поетична замальовка, що теж нормально.
Трішки ще, можливо, дошліфувати місцями (я вам про це написав) і буде цілком...
Ну так, ще є нюанс - внутрішня мелодія, день-два може затуляти очі від реального звучання написаного. Тому найкраще робити зміни не відразу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 15:59:50 ]
Дякую, намагаюсь розібратись з інформацією. Працюю над вище сказаним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 13:32:14 ]
Гарний вірш (чесно)!
А із зауважень такі:
1) "корОмисло" - правильний наголос на 2-му складі
2) "опали не мине" - звучання "не мине" має два зміста, а тому воно, принаймні, спірну у вірші.
3) бідна рима "коси-роси", дієслівна "стрепене- мине", зі зміщеним (невірним) наголосом "коромисло-містом"
!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 16:04:51 ]
Дякую, беру до уваги. Щодо рими, не буду сперичатись. Колись мені звернули увагу, що я хочу все і одразу,маю на увазі - нетерпелива. Щось подібне я роблю з віршами. Та і мені здається, що збагатити рифму я зможу не так скоро. Потрібен час.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 13:42:37 ]
З цих "коси - роси" починає своє творче життя якщо не на парнасах, то на сайті чи не кожний новий автор. І не тільки "коси", а і усілякі "треба - небо", "вдома - втома". Тому чи варто на це звертати увагу? Ось днями (і вже не одна) творча особистість образилась, бо прийшла на сайт Поетом. Тобто, вже таким, що відбувся у цьому званні на всі 100%. Ото біда...

А ми привітаємо поетесу.
Хай щастить.
Ти, як я здогадуюсь, привітав високим балом.
Поезія повинна приносити Добро, Настрій, Щастя.
Хіба не так?

З промовою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 16:15:51 ]
Дякую. Промова Ваша вийшла доброю, а це я так люблю в людській натурі. Я до Вас прийшла з абсолютно оголеною душею, помилками і без досвіду у цій важкій справі. Часом зустрічаю такі чудові вірші і боюсь своїм коментарем торкнутися до них. Раптом зіпсую його досконалість, або не так зрозуміє автор. Та і, що я можу сказати автору, який вразив мене тим, що створив із звичайних слів. Лише тихенько і непомітно ставлю оцінку. Але коментарі потрібні і навіть дуже. Я зустрілась тут з різними. І всі принесли лише користь. Єдине, я намагаюсь у житті не робити боляче, тому важко переживаю завдану мені біль (особливо несправедливо і підло). А тому, ще раз, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 17:03:12 ]
Дорога Зоряно, ми, коментатори, теж розуміємо, що все це глибоко інтимна сфера - витончені вірші. Якщо і переходимо деякі межі, ставтеся до нас поблажливо, - нам, чоловікам, інколи так не вистачає енергії, і ми, як весною до берізки, підкрадаємося зі своїми коментарями...(

Мені, до речі, теж легше правити на другий-третій день після публікації...
А ще ми всі з країни Рад, суцільних "тьорок" і "порад". )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-25 07:42:00 ]
Дорога Зоряно, з Вашого (без Вашого) дозволу - одненька суто "щиро конструктивна" порада:
"сохнути" і "висихати" - схоже звучать, але різне означають. "Вранці" і "все раніше" - теж не дуже добре сусідство. Тому, нмсд, у Вашому вірші рядок краще звучатиме так:
"І все раніше висихають роси"

З добрими намірами і побажанням успіху


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-25 15:31:57 ]
А мені вірш дуже сподобався, Зоряно! Майже у кожному рядку - чудові поетичні порівняння! Вітаю!
P.S. Дуже хочеться поставити найвищу оцінку, попри справедливу, але неупереджену критику попередніх коментаторів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-25 15:34:34 ]
А якщо дуже хочеться - то можна!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 08:40:20 ]
Я знову можу лише подякувати всім, хто приєднався до мене на цій сторіночці. Справедлива критика і добрі поради ще нікому не завадили. Обов"язково скористаюсь.