ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Мелодія вишиваної віхоли

Присвячується майстрові української вишивки Василю Канделі


Хроніка, хрещена хрестиком, вийшла з-під пальців дідових –
Така ж правдива, як Нестора давнього письмена.
Світ ще не видів такого, світ ще такого не відав:
Гляньте, завмерла історія в позі моделі слухняної,
Випнула стегна і перса на рушникові вона.

Дідів рушник – особливий, дідів рушник – незвичайний.
Дід рахував терпеливо хрестики різних тонів…
І з полотна зиркнув сивий чи молодий-кучерявий,
Обрис Франка чи Шевченка... Дід вишивав, як умів.

Дітище дідових пучок має свої тулумбаси,
Б’є в барабани уяви, хмелить – ну чисто первак…
Голка в руках замість ручки; пісню підхоплює басом,
Пише історію вправно майстер на тих рушниках.

Виставка – просто надворі, на мотузках для білизни!
Вітер періщить прищепки, старанно рве полотно!..
Наче врожай у коморі, дід накопичив «за жизню»
Скарб – і тендітний, і крепкий, наче дозріле вино.

Виставка ця – як весілля, майстер нагадує свата:
Ловить хвостаті полотна, парує хрещатих півнів!
Щемна Шевченкова хата, пуп’янки, китиці й грона -
зблискують у заметілі вишИваних рушників...

2009р.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Наталка Ліщинська 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-28 00:23:52
Переглядів сторінки твору 6638
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.547 / 5.4  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.475 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 09:22:04 ]
Читала.... Враження, Що Тебе, Ларисочко, чула, а не читала! Сильна образність! Тільки питання, а чого Єсенін?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 13:46:16 ]
То ж таки чула, ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:18:06 ]
Софійко, я подумала і внесла зміни у той рядок, який викликав у тебе сумнів. Дякую за підказку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 12:21:18 ]
Вітаю, Лариско! Клас!Зміст супер і образність - згоден із Софійкою. Заувага - "Вітер періщить прищепки", може ліпше дощ періщить? Або вітер зриває? І третій рядок в другій строфі - "виринув"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:19:55 ]
Іване, дякую за зауваження, я подумала і внесла зміни, тепер немає слова "вирнув".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 13:49:47 ]
Вітер періщить - то здорово! Це було найсильніше враження, разом з виставкою надворі!!! (А ще "велібри" - навіть не було слів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 17:22:39 ]
"вирнув" - тут одруківка? не зрозуміла цього слова...

А з віршем все ясно - він просто чудовий!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:21:01 ]
Любо, дякую за зауваження, я вже відредагувала незрозуміле слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 00:08:36 ]
Ой, люди добрі, щиро дякую, що завітали, що прийняли мене на своєму, а тепер і моєму, сайті "Поетичні майстерні"!Відповім на запитання: Єсенін - бо "молодий-кучерявий", і він був справді у діда на рушниках. У нього там багато було вишитих портретів укр і рос класиків...І Сергій Пантюк теж вказав на це як на недолік. Але я просто написала, як воно було.Може, й варто переробити, але так уже склалося.Мабуть, треба присвятити просто майстрові вишивки, не вказуючи "української". Далі. Іване, вітер перщить - так же цікавіше! На то ж і поезія, щоб поєднувати непоєднуване, правда? люблю я метафори.Щодо "вирнув" - ви також маєте рацію, мені про теж люди казали. Значить, дійсно, треба слово замінювати або додати оте "и". Просто у нас так кажуть:"вирнув сухим з води". Це , мабуть, суржик, так? Прошу вибачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 00:11:48 ]
А, може, це не суржик, а діалектизм? Колись, на студентській діалектологічній практиці ми так старанно записували діалектизми... У мене , виходить, теж вони є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 19:38:05 ]
ну от:) Вітаю, Ларисо!:) пам’ятаю декламацію цього вірша на "Підкові" - я геть вийшла із сусідньої зали подивитись хто це читає. Повертаючись до нашої останньої розмови, сподіваюсь, що "Майстерні" подарують тобі достатньо приємних знайомств як і мені свого часу. А також знахідок і здивувань, тем для роздумів та дискусій, порад і джерел для натхнення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 01:36:08 ]
Юлю, це таке щастя - що я поїхала у Харків на АВАЛгард, там була запрошена У ВІННИЦЮ,на "Підкову", а там... зустріла тебе! Все - наче в казці!А тепер ти запросила на "Умань-фест", який так гармонійно привів мене на "ПМ"!!!Дай Боже тобі любові і нових гарних віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-17 11:16:07 ]
зблискують у заметілі вишитих ним рушників...
Мені так пасує, ритм не збивається. Бо вірш надто гарний, щоб мати ритмічні помарки. Дякую вам за насолоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-17 20:49:23 ]
Галино, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-19 10:06:56 ]
Чудові алітерації на початку, сильно наприкінці. Тепло від цього рушникового вірша про діда. Мене лише трохи ритм барабанний... ну як пояснити?.. Не завжди він доречний, хочеться іноді м"якшого. Вирнув - може, й добре підказували, що це слово незрозуміле... На твій розсуд, звісно.
Спасибі, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 14:44:40 ]
Наталю, я вже думала, глянь, як смішно: "ГЛИПНУВ сивий... Франко (?!!)", або: "ЗИРКНУВ..." - теж воно не теє...Ще більше нічого не надумала. А барабанність - точно, є, але вона в мене у більшості віршів є.Навіть коли пишу про любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:16:31 ]
Наталю, я дослухалася до твоєї поради, і внесла зміни у вірш. Дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 09:21:20 ]
Дякую, що дослухаєшся. :-)