ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Мелодія вишиваної віхоли

Присвячується майстрові української вишивки Василю Канделі


Хроніка, хрещена хрестиком, вийшла з-під пальців дідових –
Така ж правдива, як Нестора давнього письмена.
Світ ще не видів такого, світ ще такого не відав:
Гляньте, завмерла історія в позі моделі слухняної,
Випнула стегна і перса на рушникові вона.

Дідів рушник – особливий, дідів рушник – незвичайний.
Дід рахував терпеливо хрестики різних тонів…
І з полотна зиркнув сивий чи молодий-кучерявий,
Обрис Франка чи Шевченка... Дід вишивав, як умів.

Дітище дідових пучок має свої тулумбаси,
Б’є в барабани уяви, хмелить – ну чисто первак…
Голка в руках замість ручки; пісню підхоплює басом,
Пише історію вправно майстер на тих рушниках.

Виставка – просто надворі, на мотузках для білизни!
Вітер періщить прищепки, старанно рве полотно!..
Наче врожай у коморі, дід накопичив «за жизню»
Скарб – і тендітний, і крепкий, наче дозріле вино.

Виставка ця – як весілля, майстер нагадує свата:
Ловить хвостаті полотна, парує хрещатих півнів!
Щемна Шевченкова хата, пуп’янки, китиці й грона -
зблискують у заметілі вишИваних рушників...

2009р.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Наталка Ліщинська 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-28 00:23:52
Переглядів сторінки твору 6436
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.547 / 5.4  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.475 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 09:22:04 ]
Читала.... Враження, Що Тебе, Ларисочко, чула, а не читала! Сильна образність! Тільки питання, а чого Єсенін?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 13:46:16 ]
То ж таки чула, ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:18:06 ]
Софійко, я подумала і внесла зміни у той рядок, який викликав у тебе сумнів. Дякую за підказку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 12:21:18 ]
Вітаю, Лариско! Клас!Зміст супер і образність - згоден із Софійкою. Заувага - "Вітер періщить прищепки", може ліпше дощ періщить? Або вітер зриває? І третій рядок в другій строфі - "виринув"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:19:55 ]
Іване, дякую за зауваження, я подумала і внесла зміни, тепер немає слова "вирнув".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 13:49:47 ]
Вітер періщить - то здорово! Це було найсильніше враження, разом з виставкою надворі!!! (А ще "велібри" - навіть не було слів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 17:22:39 ]
"вирнув" - тут одруківка? не зрозуміла цього слова...

А з віршем все ясно - він просто чудовий!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:21:01 ]
Любо, дякую за зауваження, я вже відредагувала незрозуміле слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 00:08:36 ]
Ой, люди добрі, щиро дякую, що завітали, що прийняли мене на своєму, а тепер і моєму, сайті "Поетичні майстерні"!Відповім на запитання: Єсенін - бо "молодий-кучерявий", і він був справді у діда на рушниках. У нього там багато було вишитих портретів укр і рос класиків...І Сергій Пантюк теж вказав на це як на недолік. Але я просто написала, як воно було.Може, й варто переробити, але так уже склалося.Мабуть, треба присвятити просто майстрові вишивки, не вказуючи "української". Далі. Іване, вітер перщить - так же цікавіше! На то ж і поезія, щоб поєднувати непоєднуване, правда? люблю я метафори.Щодо "вирнув" - ви також маєте рацію, мені про теж люди казали. Значить, дійсно, треба слово замінювати або додати оте "и". Просто у нас так кажуть:"вирнув сухим з води". Це , мабуть, суржик, так? Прошу вибачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 00:11:48 ]
А, може, це не суржик, а діалектизм? Колись, на студентській діалектологічній практиці ми так старанно записували діалектизми... У мене , виходить, теж вони є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 19:38:05 ]
ну от:) Вітаю, Ларисо!:) пам’ятаю декламацію цього вірша на "Підкові" - я геть вийшла із сусідньої зали подивитись хто це читає. Повертаючись до нашої останньої розмови, сподіваюсь, що "Майстерні" подарують тобі достатньо приємних знайомств як і мені свого часу. А також знахідок і здивувань, тем для роздумів та дискусій, порад і джерел для натхнення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 01:36:08 ]
Юлю, це таке щастя - що я поїхала у Харків на АВАЛгард, там була запрошена У ВІННИЦЮ,на "Підкову", а там... зустріла тебе! Все - наче в казці!А тепер ти запросила на "Умань-фест", який так гармонійно привів мене на "ПМ"!!!Дай Боже тобі любові і нових гарних віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-17 11:16:07 ]
зблискують у заметілі вишитих ним рушників...
Мені так пасує, ритм не збивається. Бо вірш надто гарний, щоб мати ритмічні помарки. Дякую вам за насолоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-17 20:49:23 ]
Галино, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-19 10:06:56 ]
Чудові алітерації на початку, сильно наприкінці. Тепло від цього рушникового вірша про діда. Мене лише трохи ритм барабанний... ну як пояснити?.. Не завжди він доречний, хочеться іноді м"якшого. Вирнув - може, й добре підказували, що це слово незрозуміле... На твій розсуд, звісно.
Спасибі, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 14:44:40 ]
Наталю, я вже думала, глянь, як смішно: "ГЛИПНУВ сивий... Франко (?!!)", або: "ЗИРКНУВ..." - теж воно не теє...Ще більше нічого не надумала. А барабанність - точно, є, але вона в мене у більшості віршів є.Навіть коли пишу про любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:16:31 ]
Наталю, я дослухалася до твоєї поради, і внесла зміни у вірш. Дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 09:21:20 ]
Дякую, що дослухаєшся. :-)