ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Спалений рукопис
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 01:17:44
Переглядів сторінки твору 17029
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.818 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 10:21:26 ]
Ви неперевершена у своєму злорадстві! (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:25:44 ]
При чому тут злорадство? Це просто констатація сумних фактів про "чоловіків", які не здатні відстояти навіть свій блокнотик. Що вже казати про щось більше?

Ні, ну, можна ще поридати з цього приводу. Але це ви вже успішно робите і так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 10:31:17 ]
Мабуть, він копії в компі тримав :) (С) - от це було б дуже розумно :) А ще розумніше - на сайті в Інтернеті :) А ще краще - на кількох сайтах :) (от я, наприклад, так і роблю) :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 10:50:20 ]
)чоловік якийсь муму.виходить.ТІКАТИ Б ВІД ТАКИХ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:01:35 ]
Ірочко, рада Вас бачити і чути! У вірші той поет - і справді - муму, то ж я своїм віршем закликаю їх не бути такими. Хоч, буває ж , і вони справді"грішні":чи буде приємно, коли знайдеш у нього (випадково!) відвертий вірш-мрію чи вірш-констатацію факту, де тобі, дружино, місця нема!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 10:24:55 ]
А, тіпа, всі мрії чоловіків мають бути лише про коханих дружин)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:55:31 ]
Аплодую, Лариско! Супер написано, майстерно. Хоча розвиток подій міг би бути значно справедливішим (стосовно поета). Мабуть, це найболючіше, коли найрідніші люди (чи найближчі) "розчленяють 1 розпинають". Життя переплітає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:05:11 ]
Іване, рада тебе бачити! Ти вловив правильно мою думку - треба розуміти найближчих родичів. А в багатьох же сімях цього немає, і не всім же розлучатися! Значить, треба бути "обачнішим", сильнішим, догідливішим і т.д., і т.п.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 12:02:34 ]
в цього поета видно якась віктимна поведінка, ну і схильність до мазохізму, раз так (з)дався


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 15:56:41 ]
Тю... Трагедія на рівному місці. Мазохіст отой поет - однозначно! Інакше наштампував би тещі віршиків-присвят (шкода, чи шо?!), та ще й по стінках у рамочках порозвішував би... Тоді люба тещенька і каву б йому в постіль носила, і борщики варила, та ще й мух відганяла б - щоб не заважали творити! Дипломатом треба бути... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 16:51:00 ]
та нє, тоді він був би не тільки мазохіст, а й клоун якийсь. а от напружився б трошки, грошей заробив - от це так. або розійшовся із такими невдячними читачами)) і знайшов інших.
в цьому є щось таке маяковське "любовная лодка разбилась о быт". направду, трагедія в склянці води.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:07:48 ]
Як на тепер, то і я вважаю : буря в склянці води! Але коли я почула цю історію, то народився оцей вірш...На захист поетів "ніжної, вразливої душевної конструкції"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:09:36 ]
Точно, треба з тещами мирно жити... або свою хату збудувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 16:13:55 ]
Клас!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:10:34 ]
Софійко, я за тобою скучила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:16:43 ]
От умієте ж Ви,Ларисо,написати так,що просто Ваш голос чуєш!!! Бачите які дебати розгорнулися? Отже вірш вдався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:42:48 ]
Дарую Вам вірш зі свого блокнота,він дещо перегукується із Вашим,хоча в ньому й описується зовсім інша історія.

Ольга Артамонова

В моей кунсткамере живут
Стихи «неправильных» поэтов.
Я разрезаю их по шву
И обнажаю до скелета.
Какой, не знаю, в этом прок,
Но коль ко мне попался в лапы,
Я исковеркаю стишок,
И вот поэт уже заляпан!
Я без перчаток, без бахил,
Без состраданья в твёрдом сердце
Отпрепарирую стихи,
Их посолю, приправлю перцем,
Надену шутовской колпак
На занимательных уродцев…
А как поэт?.. Уже никак –
Лежит себе на дне колодца.
Он, обеcстишенный, погиб
От рук безжалостной «пираньи»:
Сломила дух, прогрызла нимб…
Краснея, съёжились герани…
А дальше, к полному стыду,
По мановению паяца
Ещё и зрители придут,
Войдут в кураж – и ну смеяться,
Визжа, хватаясь за живот,
Лежа пластами у порога,
Над «ненормальностью» его,
И окочурятся в итоге…
………………………………..
А поэтический маньяк
Мурлычет бодренькое скерцо…
В моей кунсткамере – лишь я
С прикольной фенькой вместо сердца…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:15:29 ]
Таєчко, дякую щиро за коментар і за вірш О.Артамонової, я його не знала.Скажи, як класно, що є всілякі фестивалі: там почуєш одне одного, а потім вірші тих людей при власному прочитанні вже стають опуклішими і об'ємнішими.Я зараз теж, коли читаю когось із Умань-фесту, то ніби бачу їх і їхню манеру читання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 18:42:07 ]
Сильно!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 00:19:05 ]
Вітаю, Ларисо!


1   2   3   Переглянути все