ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Спалений рукопис




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 01:17:44
Переглядів сторінки твору 17985
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.818 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 10:21:26 ]
Ви неперевершена у своєму злорадстві! (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:25:44 ]
При чому тут злорадство? Це просто констатація сумних фактів про "чоловіків", які не здатні відстояти навіть свій блокнотик. Що вже казати про щось більше?

Ні, ну, можна ще поридати з цього приводу. Але це ви вже успішно робите і так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 10:31:17 ]
Мабуть, він копії в компі тримав :) (С) - от це було б дуже розумно :) А ще розумніше - на сайті в Інтернеті :) А ще краще - на кількох сайтах :) (от я, наприклад, так і роблю) :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 10:50:20 ]
)чоловік якийсь муму.виходить.ТІКАТИ Б ВІД ТАКИХ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:01:35 ]
Ірочко, рада Вас бачити і чути! У вірші той поет - і справді - муму, то ж я своїм віршем закликаю їх не бути такими. Хоч, буває ж , і вони справді"грішні":чи буде приємно, коли знайдеш у нього (випадково!) відвертий вірш-мрію чи вірш-констатацію факту, де тобі, дружино, місця нема!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 10:24:55 ]
А, тіпа, всі мрії чоловіків мають бути лише про коханих дружин)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:55:31 ]
Аплодую, Лариско! Супер написано, майстерно. Хоча розвиток подій міг би бути значно справедливішим (стосовно поета). Мабуть, це найболючіше, коли найрідніші люди (чи найближчі) "розчленяють 1 розпинають". Життя переплітає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:05:11 ]
Іване, рада тебе бачити! Ти вловив правильно мою думку - треба розуміти найближчих родичів. А в багатьох же сімях цього немає, і не всім же розлучатися! Значить, треба бути "обачнішим", сильнішим, догідливішим і т.д., і т.п.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 12:02:34 ]
в цього поета видно якась віктимна поведінка, ну і схильність до мазохізму, раз так (з)дався


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 15:56:41 ]
Тю... Трагедія на рівному місці. Мазохіст отой поет - однозначно! Інакше наштампував би тещі віршиків-присвят (шкода, чи шо?!), та ще й по стінках у рамочках порозвішував би... Тоді люба тещенька і каву б йому в постіль носила, і борщики варила, та ще й мух відганяла б - щоб не заважали творити! Дипломатом треба бути... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 16:51:00 ]
та нє, тоді він був би не тільки мазохіст, а й клоун якийсь. а от напружився б трошки, грошей заробив - от це так. або розійшовся із такими невдячними читачами)) і знайшов інших.
в цьому є щось таке маяковське "любовная лодка разбилась о быт". направду, трагедія в склянці води.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:07:48 ]
Як на тепер, то і я вважаю : буря в склянці води! Але коли я почула цю історію, то народився оцей вірш...На захист поетів "ніжної, вразливої душевної конструкції"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:09:36 ]
Точно, треба з тещами мирно жити... або свою хату збудувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 16:13:55 ]
Клас!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:10:34 ]
Софійко, я за тобою скучила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:16:43 ]
От умієте ж Ви,Ларисо,написати так,що просто Ваш голос чуєш!!! Бачите які дебати розгорнулися? Отже вірш вдався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:42:48 ]
Дарую Вам вірш зі свого блокнота,він дещо перегукується із Вашим,хоча в ньому й описується зовсім інша історія.

Ольга Артамонова

В моей кунсткамере живут
Стихи «неправильных» поэтов.
Я разрезаю их по шву
И обнажаю до скелета.
Какой, не знаю, в этом прок,
Но коль ко мне попался в лапы,
Я исковеркаю стишок,
И вот поэт уже заляпан!
Я без перчаток, без бахил,
Без состраданья в твёрдом сердце
Отпрепарирую стихи,
Их посолю, приправлю перцем,
Надену шутовской колпак
На занимательных уродцев…
А как поэт?.. Уже никак –
Лежит себе на дне колодца.
Он, обеcстишенный, погиб
От рук безжалостной «пираньи»:
Сломила дух, прогрызла нимб…
Краснея, съёжились герани…
А дальше, к полному стыду,
По мановению паяца
Ещё и зрители придут,
Войдут в кураж – и ну смеяться,
Визжа, хватаясь за живот,
Лежа пластами у порога,
Над «ненормальностью» его,
И окочурятся в итоге…
………………………………..
А поэтический маньяк
Мурлычет бодренькое скерцо…
В моей кунсткамере – лишь я
С прикольной фенькой вместо сердца…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:15:29 ]
Таєчко, дякую щиро за коментар і за вірш О.Артамонової, я його не знала.Скажи, як класно, що є всілякі фестивалі: там почуєш одне одного, а потім вірші тих людей при власному прочитанні вже стають опуклішими і об'ємнішими.Я зараз теж, коли читаю когось із Умань-фесту, то ніби бачу їх і їхню манеру читання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 18:42:07 ]
Сильно!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 00:19:05 ]
Вітаю, Ларисо!


1   2   3   Переглянути все