ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.10 08:53
Здоганяючи Посейдона (King Crimson)
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Серпень
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
"Чорний сніг Александрії" (продовження 4)
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень (триКоло ронделів)
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
* * *
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Осіння мозаїка
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
Вірші для діток
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Сандармох
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Mesto
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
На льоду
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
* 167 *
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
* * *
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Спалений рукопис
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 01:17:44
Переглядів сторінки твору 17765
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.818 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 10:21:26 ]
Ви неперевершена у своєму злорадстві! (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:25:44 ]
При чому тут злорадство? Це просто констатація сумних фактів про "чоловіків", які не здатні відстояти навіть свій блокнотик. Що вже казати про щось більше?

Ні, ну, можна ще поридати з цього приводу. Але це ви вже успішно робите і так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 10:31:17 ]
Мабуть, він копії в компі тримав :) (С) - от це було б дуже розумно :) А ще розумніше - на сайті в Інтернеті :) А ще краще - на кількох сайтах :) (от я, наприклад, так і роблю) :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 10:50:20 ]
)чоловік якийсь муму.виходить.ТІКАТИ Б ВІД ТАКИХ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:01:35 ]
Ірочко, рада Вас бачити і чути! У вірші той поет - і справді - муму, то ж я своїм віршем закликаю їх не бути такими. Хоч, буває ж , і вони справді"грішні":чи буде приємно, коли знайдеш у нього (випадково!) відвертий вірш-мрію чи вірш-констатацію факту, де тобі, дружино, місця нема!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 10:24:55 ]
А, тіпа, всі мрії чоловіків мають бути лише про коханих дружин)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:55:31 ]
Аплодую, Лариско! Супер написано, майстерно. Хоча розвиток подій міг би бути значно справедливішим (стосовно поета). Мабуть, це найболючіше, коли найрідніші люди (чи найближчі) "розчленяють 1 розпинають". Життя переплітає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:05:11 ]
Іване, рада тебе бачити! Ти вловив правильно мою думку - треба розуміти найближчих родичів. А в багатьох же сімях цього немає, і не всім же розлучатися! Значить, треба бути "обачнішим", сильнішим, догідливішим і т.д., і т.п.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 12:02:34 ]
в цього поета видно якась віктимна поведінка, ну і схильність до мазохізму, раз так (з)дався


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 15:56:41 ]
Тю... Трагедія на рівному місці. Мазохіст отой поет - однозначно! Інакше наштампував би тещі віршиків-присвят (шкода, чи шо?!), та ще й по стінках у рамочках порозвішував би... Тоді люба тещенька і каву б йому в постіль носила, і борщики варила, та ще й мух відганяла б - щоб не заважали творити! Дипломатом треба бути... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 16:51:00 ]
та нє, тоді він був би не тільки мазохіст, а й клоун якийсь. а от напружився б трошки, грошей заробив - от це так. або розійшовся із такими невдячними читачами)) і знайшов інших.
в цьому є щось таке маяковське "любовная лодка разбилась о быт". направду, трагедія в склянці води.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:07:48 ]
Як на тепер, то і я вважаю : буря в склянці води! Але коли я почула цю історію, то народився оцей вірш...На захист поетів "ніжної, вразливої душевної конструкції"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:09:36 ]
Точно, треба з тещами мирно жити... або свою хату збудувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 16:13:55 ]
Клас!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:10:34 ]
Софійко, я за тобою скучила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:16:43 ]
От умієте ж Ви,Ларисо,написати так,що просто Ваш голос чуєш!!! Бачите які дебати розгорнулися? Отже вірш вдався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:42:48 ]
Дарую Вам вірш зі свого блокнота,він дещо перегукується із Вашим,хоча в ньому й описується зовсім інша історія.

Ольга Артамонова

В моей кунсткамере живут
Стихи «неправильных» поэтов.
Я разрезаю их по шву
И обнажаю до скелета.
Какой, не знаю, в этом прок,
Но коль ко мне попался в лапы,
Я исковеркаю стишок,
И вот поэт уже заляпан!
Я без перчаток, без бахил,
Без состраданья в твёрдом сердце
Отпрепарирую стихи,
Их посолю, приправлю перцем,
Надену шутовской колпак
На занимательных уродцев…
А как поэт?.. Уже никак –
Лежит себе на дне колодца.
Он, обеcстишенный, погиб
От рук безжалостной «пираньи»:
Сломила дух, прогрызла нимб…
Краснея, съёжились герани…
А дальше, к полному стыду,
По мановению паяца
Ещё и зрители придут,
Войдут в кураж – и ну смеяться,
Визжа, хватаясь за живот,
Лежа пластами у порога,
Над «ненормальностью» его,
И окочурятся в итоге…
………………………………..
А поэтический маньяк
Мурлычет бодренькое скерцо…
В моей кунсткамере – лишь я
С прикольной фенькой вместо сердца…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 01:15:29 ]
Таєчко, дякую щиро за коментар і за вірш О.Артамонової, я його не знала.Скажи, як класно, що є всілякі фестивалі: там почуєш одне одного, а потім вірші тих людей при власному прочитанні вже стають опуклішими і об'ємнішими.Я зараз теж, коли читаю когось із Умань-фесту, то ніби бачу їх і їхню манеру читання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 18:42:07 ]
Сильно!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 00:19:05 ]
Вітаю, Ларисо!


1   2   3   Переглянути все