ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Спалений рукопис




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 01:17:44
Переглядів сторінки твору 16879
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.818 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 07:33:27 ]
Ларисо вітаю , радий Вас читати- сподобалось. Я навіть уявив як ви його декламуєте Ж+))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:31:34 ]
Сашко, як я рада твоєму відгуку! Давай домовимось: хай буде на "ти", як було в Умані, добре? Ти точно казав мені "ти", я памятаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 08:08:41 ]
Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 08:11:43 ]
Навіть аж стало шкода, що не можу поставити найвищої оцінки, якої заслуговує вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:33:51 ]
Дякую, Валерію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:33:14 ]
Дякую щиро за відгук! Я тут новачок: піду знайду Ваші вірші, хочу знати Вашу творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 08:33:09 ]
Дуже сподобався ритм вірша, але зміст... що ж це ви такої тяжкої думки про сім'ю? Чи може в наш час хтось бути одруженим інакше, ніж добровільно? І якщо поет бачив, куди йде, то чому не захотів взяти ситуацію в свої руки? Він же мужчина... і "поет" - ніколи не було синонімом до "інвалід" - він сам в своєму житті все будує.
Ось такі тяжкі думки після прочитання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:09:23 ]
Ой, Оляшко!!!!!!!!!! (((
Не знаєш ти життєві історії закарпатських поетів!
Якби дізналася...
Мені дуже близька ця тема. Особливо так виписана. з цього внутрішнього боку.
Легко говорити, коли живеш окремо від тещі ...меркантильної, прагматичної, примітивної, приземленої і Боже спаси і сохрани поетів-зятів від таких тещ!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 09:41:33 ]
ну, цієї історії справді не знаю - про яку писався вірш. Але ж, Маріанно, хата, квартира - то ж усе наживне. І навіщо йти до тещі? "збудуй хату з лободи" - пам'ятаєш? всі тещі примітивні, меркантильні і... все таке, тому я не живу ні з батьками, ні зі свекрухою - ти мусиш собі організувати в житті трохи свободи, бо бути "підкаблучним" - це смерть. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:45:27 ]
легко сказати "збудуй хату з лободи" ((
це все гарні слова з народної пісні, а життя - не пісня. хоча ти маєш рацію у тому, що треба самому організовувати собі власний простір, свободу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 09:47:15 ]
Маріанно, якщо не співати - навіщо жити?
ех, сміюся і плачу одночасно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:52:02 ]
ми з тобою на одній хвилі, Оляшко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:48:11 ]
Олечко, я Вам поясню, чому народився цей вірш. У мене є знайомий, поет-аматор,який років у 50 почав віршувати. Людям це подобається, він скромний, себе дуже не афішує... Але ось я прошу виступити перед читачами моєї бібліотеки, де я працюю, а він :"У мене віршів ... нема, бо жінка спалила мій зошит". Мене це так вразило, що я написала вірш. Там, здається, були ревнощі, але ніякої тещі і тотального гніту не було, то мої вигадки. Але, на мою думку, поетів треба берегти і плекати, і коли ти, жінко, не заслужила віршів на свою честь - думай, чому.Але, як по життю, то ревнощі зроблять свою справу, і тут винен сам мій знайомий "герой".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 10:26:36 ]
Скоту Фітцджеральду теж дружина з усіх сил старалась завадити писати. Про це розповів Хемінгуей у "Св'яті, яке завжди з тобою".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:11:25 ]
Спалений рукопис....

я знаю історію одного поета, у якого ідентична ситуація була, про яку Ви написали у своїй поезії. Тільки він спалив свій щоденник. ((((
а потім я дуже плакала, коли мені розповіли цю історію. і взагалі про стосунки у чоловіка-поета з його нерозуміючою дружиною і виразкою-тещею. (((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:14:15 ]
дуже сумно...
дуже сумна історія життя...(((
плачу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:52:39 ]
Маріанно, дякую, що Ви зрозуміли мій задум: захистити деяких слабких чоловіків-поетів від їхніх сімейних "виразок", хоч вони самі повинні це вміти і могти, але не все так просто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:02:50 ]
жаринки, мов стиглі слова...

Обпікає...

Але, якщо поет вибрав - іти на поводу у тещі... Залишається сподіватися, що поклик Музи таки виявиться сильнішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:56:02 ]
Любо, дякую, що прочитали і сказали свою думку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:08:10 ]
Мда, невже таки перевелись чоловіки серед закарпатськиї поетів? Це ж треба - стояти і мовчки дивитись, як "розпинають" і спалюють "блокнотик"... Мабуть, він копії в компі тримав :)


1   2   3   Переглянути все