ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
Рясних очей глибокий зміст (Романс)
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
Спіралі
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Зустріч
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Хвазани
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
* 117 *
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
* * *
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
Пшеничне поле
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Спалений рукопис
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 01:17:44
Переглядів сторінки твору 17623
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.818 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 07:33:27 ]
Ларисо вітаю , радий Вас читати- сподобалось. Я навіть уявив як ви його декламуєте Ж+))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:31:34 ]
Сашко, як я рада твоєму відгуку! Давай домовимось: хай буде на "ти", як було в Умані, добре? Ти точно казав мені "ти", я памятаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 08:08:41 ]
Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 08:11:43 ]
Навіть аж стало шкода, що не можу поставити найвищої оцінки, якої заслуговує вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:33:51 ]
Дякую, Валерію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:33:14 ]
Дякую щиро за відгук! Я тут новачок: піду знайду Ваші вірші, хочу знати Вашу творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 08:33:09 ]
Дуже сподобався ритм вірша, але зміст... що ж це ви такої тяжкої думки про сім'ю? Чи може в наш час хтось бути одруженим інакше, ніж добровільно? І якщо поет бачив, куди йде, то чому не захотів взяти ситуацію в свої руки? Він же мужчина... і "поет" - ніколи не було синонімом до "інвалід" - він сам в своєму житті все будує.
Ось такі тяжкі думки після прочитання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:09:23 ]
Ой, Оляшко!!!!!!!!!! (((
Не знаєш ти життєві історії закарпатських поетів!
Якби дізналася...
Мені дуже близька ця тема. Особливо так виписана. з цього внутрішнього боку.
Легко говорити, коли живеш окремо від тещі ...меркантильної, прагматичної, примітивної, приземленої і Боже спаси і сохрани поетів-зятів від таких тещ!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 09:41:33 ]
ну, цієї історії справді не знаю - про яку писався вірш. Але ж, Маріанно, хата, квартира - то ж усе наживне. І навіщо йти до тещі? "збудуй хату з лободи" - пам'ятаєш? всі тещі примітивні, меркантильні і... все таке, тому я не живу ні з батьками, ні зі свекрухою - ти мусиш собі організувати в житті трохи свободи, бо бути "підкаблучним" - це смерть. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:45:27 ]
легко сказати "збудуй хату з лободи" ((
це все гарні слова з народної пісні, а життя - не пісня. хоча ти маєш рацію у тому, що треба самому організовувати собі власний простір, свободу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 09:47:15 ]
Маріанно, якщо не співати - навіщо жити?
ех, сміюся і плачу одночасно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:52:02 ]
ми з тобою на одній хвилі, Оляшко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:48:11 ]
Олечко, я Вам поясню, чому народився цей вірш. У мене є знайомий, поет-аматор,який років у 50 почав віршувати. Людям це подобається, він скромний, себе дуже не афішує... Але ось я прошу виступити перед читачами моєї бібліотеки, де я працюю, а він :"У мене віршів ... нема, бо жінка спалила мій зошит". Мене це так вразило, що я написала вірш. Там, здається, були ревнощі, але ніякої тещі і тотального гніту не було, то мої вигадки. Але, на мою думку, поетів треба берегти і плекати, і коли ти, жінко, не заслужила віршів на свою честь - думай, чому.Але, як по життю, то ревнощі зроблять свою справу, і тут винен сам мій знайомий "герой".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 10:26:36 ]
Скоту Фітцджеральду теж дружина з усіх сил старалась завадити писати. Про це розповів Хемінгуей у "Св'яті, яке завжди з тобою".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:11:25 ]
Спалений рукопис....

я знаю історію одного поета, у якого ідентична ситуація була, про яку Ви написали у своїй поезії. Тільки він спалив свій щоденник. ((((
а потім я дуже плакала, коли мені розповіли цю історію. і взагалі про стосунки у чоловіка-поета з його нерозуміючою дружиною і виразкою-тещею. (((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:14:15 ]
дуже сумно...
дуже сумна історія життя...(((
плачу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:52:39 ]
Маріанно, дякую, що Ви зрозуміли мій задум: захистити деяких слабких чоловіків-поетів від їхніх сімейних "виразок", хоч вони самі повинні це вміти і могти, але не все так просто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:02:50 ]
жаринки, мов стиглі слова...

Обпікає...

Але, якщо поет вибрав - іти на поводу у тещі... Залишається сподіватися, що поклик Музи таки виявиться сильнішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:56:02 ]
Любо, дякую, що прочитали і сказали свою думку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:08:10 ]
Мда, невже таки перевелись чоловіки серед закарпатськиї поетів? Це ж треба - стояти і мовчки дивитись, як "розпинають" і спалюють "блокнотик"... Мабуть, він копії в компі тримав :)


1   2   3   Переглянути все