ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Прощання
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
* * *
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 6)
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
* 211 *
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Повноводність
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
5. Шум-Кушта
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
Згорілий рондель
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
* * *
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
У збуренні, в русі , як хвилі ментальні…
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 5)
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
* * *
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини? (Frank Zappa)
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Осіння соната доктора Шольца
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
* 210 *
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
В пітьмі осяяння
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Спалений рукопис
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 01:17:44
Переглядів сторінки твору 17986
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.818 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 07:33:27 ]
Ларисо вітаю , радий Вас читати- сподобалось. Я навіть уявив як ви його декламуєте Ж+))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:31:34 ]
Сашко, як я рада твоєму відгуку! Давай домовимось: хай буде на "ти", як було в Умані, добре? Ти точно казав мені "ти", я памятаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 08:08:41 ]
Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 08:11:43 ]
Навіть аж стало шкода, що не можу поставити найвищої оцінки, якої заслуговує вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:33:51 ]
Дякую, Валерію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:33:14 ]
Дякую щиро за відгук! Я тут новачок: піду знайду Ваші вірші, хочу знати Вашу творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 08:33:09 ]
Дуже сподобався ритм вірша, але зміст... що ж це ви такої тяжкої думки про сім'ю? Чи може в наш час хтось бути одруженим інакше, ніж добровільно? І якщо поет бачив, куди йде, то чому не захотів взяти ситуацію в свої руки? Він же мужчина... і "поет" - ніколи не було синонімом до "інвалід" - він сам в своєму житті все будує.
Ось такі тяжкі думки після прочитання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:09:23 ]
Ой, Оляшко!!!!!!!!!! (((
Не знаєш ти життєві історії закарпатських поетів!
Якби дізналася...
Мені дуже близька ця тема. Особливо так виписана. з цього внутрішнього боку.
Легко говорити, коли живеш окремо від тещі ...меркантильної, прагматичної, примітивної, приземленої і Боже спаси і сохрани поетів-зятів від таких тещ!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 09:41:33 ]
ну, цієї історії справді не знаю - про яку писався вірш. Але ж, Маріанно, хата, квартира - то ж усе наживне. І навіщо йти до тещі? "збудуй хату з лободи" - пам'ятаєш? всі тещі примітивні, меркантильні і... все таке, тому я не живу ні з батьками, ні зі свекрухою - ти мусиш собі організувати в житті трохи свободи, бо бути "підкаблучним" - це смерть. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:45:27 ]
легко сказати "збудуй хату з лободи" ((
це все гарні слова з народної пісні, а життя - не пісня. хоча ти маєш рацію у тому, що треба самому організовувати собі власний простір, свободу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 09:47:15 ]
Маріанно, якщо не співати - навіщо жити?
ех, сміюся і плачу одночасно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:52:02 ]
ми з тобою на одній хвилі, Оляшко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:48:11 ]
Олечко, я Вам поясню, чому народився цей вірш. У мене є знайомий, поет-аматор,який років у 50 почав віршувати. Людям це подобається, він скромний, себе дуже не афішує... Але ось я прошу виступити перед читачами моєї бібліотеки, де я працюю, а він :"У мене віршів ... нема, бо жінка спалила мій зошит". Мене це так вразило, що я написала вірш. Там, здається, були ревнощі, але ніякої тещі і тотального гніту не було, то мої вигадки. Але, на мою думку, поетів треба берегти і плекати, і коли ти, жінко, не заслужила віршів на свою честь - думай, чому.Але, як по життю, то ревнощі зроблять свою справу, і тут винен сам мій знайомий "герой".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 10:26:36 ]
Скоту Фітцджеральду теж дружина з усіх сил старалась завадити писати. Про це розповів Хемінгуей у "Св'яті, яке завжди з тобою".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:11:25 ]
Спалений рукопис....

я знаю історію одного поета, у якого ідентична ситуація була, про яку Ви написали у своїй поезії. Тільки він спалив свій щоденник. ((((
а потім я дуже плакала, коли мені розповіли цю історію. і взагалі про стосунки у чоловіка-поета з його нерозуміючою дружиною і виразкою-тещею. (((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:14:15 ]
дуже сумно...
дуже сумна історія життя...(((
плачу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:52:39 ]
Маріанно, дякую, що Ви зрозуміли мій задум: захистити деяких слабких чоловіків-поетів від їхніх сімейних "виразок", хоч вони самі повинні це вміти і могти, але не все так просто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:02:50 ]
жаринки, мов стиглі слова...

Обпікає...

Але, якщо поет вибрав - іти на поводу у тещі... Залишається сподіватися, що поклик Музи таки виявиться сильнішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:56:02 ]
Любо, дякую, що прочитали і сказали свою думку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:08:10 ]
Мда, невже таки перевелись чоловіки серед закарпатськиї поетів? Це ж треба - стояти і мовчки дивитись, як "розпинають" і спалюють "блокнотик"... Мабуть, він копії в компі тримав :)


1   2   3   Переглянути все