ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ДИПТИХ
Образ твору ...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 09:45:41
Переглядів сторінки твору 9882
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.10.12 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 10:18:26 ]
Пане Ігорю, добридень Вам! Можна мені зі своєї дзвіниці про те, що відчула, коли прочитала Вашу поезію?! про перші враження...

Зріло. Наболіло про епоху, переосмислення її і життя у ній. І чомусь така гірка печаль...У мене аж голочки ростуть на шкірі. Аж по нервах б’є!

"Вже я падаю, наче літаю." - це сильно. Хоча кожен рядочок Вашої поезії - перлинки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 10:51:36 ]
А як правильно казати - "лОгін" чи "логІн"? Завжди чула це слово з наголосом на другому складі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 10:58:13 ]
красиво,правдиво,образно.сильний початок,про феміністку трохи вульгарно і ці строфи псують попередньо написане.оте 'дрочить'-ріже слух


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 11:00:01 ]
а в цілому вірш чудовий,зріла чоловіча сповідь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:06:17 ]
Дякую, Ірино.
Згоден про феміністку... :) Але хай буде.
Я так дуже рідко собі дозволяю. Тому...
В моєму саду поетичному має бути і дичка... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:07:34 ]
Що ж, Маріанно.
Можу Вам тільки по-чоловічому усміхнутись із вдячністю за Розуміння.
Удачі.

ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:07:45 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:08:52 ]
?..
По-англійськи логІн, а в нашій вимові лОгін.
Маємо право.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 13:44:40 ]
А, може, просто переставити слова місцями:

Мій логін та пароль будуть вічно гулять Інтернетом

і тоді логін залишиться з наголосом логІн.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 11:25:55 ]
сильно!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 12:04:41 ]
Вітаю, Ігоре! Моцно написано! І файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
МаріАнна Квітка (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 12:48:29 ]
Мене оце зачепило:

І богема не кличе. Не манять іскристі Багами.
Зрозуміла весільна печаль скоморохів мені.
Із веселих чортів ми стаємо сумними богами...
Хтось воскресне.
Хтось ні................
Чудово, Ігорю! Хочеться читати і читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 13:10:25 ]
"Із веселих чортів ми стаємо сумними богами..." - оце ключ. І я ним скористаюсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Челецька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 13:15:26 ]
..Це не вірші, це СПРАВЖНІЙ КРИК ДУШІ, яку можна зрозуміти тільки тоді, коли збагнеш справдешній біль, що його пережив сам автор... Зрештою, такою і повинна бути справжня екзистенційна поезія... бо біль душі зімітувати не можливо... І одним співчуттям тут не зарадиш...Тому таку поезію не можна розбирати "на кісточки" - її насамперед треба відчути усім своїм єством, внутрішнім нервом.. відчути - і полегшено зітхнути, бо розумієш, що автор, написавши її, вилив свій біль на папір і т.ч. зміг хоча б частково звільнитися від нього... від того, чого не минути, але з чим потрібно лише змиритися... А, змирившись, свій біль увібгати у "світові шати", щоб дати світові зрозуміти свій мовчазний протест проти того, з чим годі миритись і що нам, смертним, не зрозуміти своїми земними п'ятьма відчуттями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 13:27:04 ]
А які причини, Маріанно, для "крику душі, болі душі" і чому Бог не кричить? )
Відчуттів, щонайменше, шість відомих офіційній науці, і трохи більше - відомих людині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Челецька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 20:28:18 ]
Причина, гадаю, особиста, і не нам, грішним читачам, про неї судити, а тим більше дошукуватися її... (зрештою, всі екзистенційні причини такими і є, і повинні бути особистими, що і закладено в семантиці слова "екзистенція")... А питання, чому Бог не кричить, на мою думку, некоректне з погляду нашої земної екзистенції, бо Бог - це сфера трансцендентного і позавідчуттєвого... З цієї причини я свідомо опустила шосте відчуття (відчуття часу), відоме офіційній науці. Бо саме цим шостим відчуттям людині дається більше, ніж вона розуміє, зрештою, саме тому і пишуться вірші, в яких людина як поет відповідає передусім сама собі на те, чого не зовсім розуміє, але що прОчуває... ... ... (Між іншим, слово "біль" чоловічого роду, тому у Вашому коментарі мало б бути у родовому відмінку "причини болю душі". Sic!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 21:10:51 ]
Ви значно частіше помиляєтесь, дорога Маріанно, аніж думаєте.
Почнемо з "болі..." - очевидно, що просто випала буква, коли трохи поспішаєш і не те буває. Тобто малося на увазі "болів душі". Мав би подякувати вам за підказку, але ви зробили її так некоректно, що натомість, і на превеликий жаль, змушений відразу вас запідозрити у поліфемії...(
Щодо відчуття часу, то ви знову сильно помилилися - офіційно йдеться про зовсім інше, бо час ви таки ловите тими 6-ма органами, про які йдеться...
Напевно вам, "грішній читачці", відомо багато про власні болі в душі, але дошукуватися причин вам і заважає власна екзистенція - правильною дорогою йдемо. ) Хоча я з вами згідний - "причина", як завжди, "особиста".
Щодо Бога, то ви, як бачу, лише на початку Богознавства... Утім, навіщо Те Все екзистенції?
Але все ще попереду (Sic!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 13:36:18 ]
І буття моє - імпульсна звичка...

Екзистенційний диптих. Сильні імпульси слова.

Лиш сумніваюсь, що глупе обличчя буває красивим... Тому насмілюсь запропонувати:
"Глупий липень з красивим обличчям..."

Ігоре, нмсд, "подушка жіночих грудей" і не перейме, хіба схилить на сон...

Логін і пароль будуть вічно гуляти Інтернетом...
Тільки хто їх "приборкає" без автора? Сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:49:13 ]
Нагадало "Не жалею, не зову, не плачу...", особливо друга частина. Справді екзистенційно.
А ці рядки пронизливо влучні і дуже вдалі:

Із веселих чортів ми стаємо сумними богами...
Хтось воскресне.
Хтось ні.

(хоч пані Люба мене і випередила, адже таку голку у копні сіна не сховаєш))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:51:07 ]
у копиці))))