ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Заморозки
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Глибінь
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом (квартон)
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Дякую Тобі
Мій Боже, дякую Тобі, що ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Паросток
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
Чиста конкретика (Procol Harum)
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Кинуті тюльпани (сонет)
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся (сонет)
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
***
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Звідки взялися черепахи
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
* * *
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Тюльпани
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
***
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Снігова королева
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
1978. Репортаж з хокейного матчу (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-01 21:19:10
Переглядів сторінки твору 14889
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.775 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-01 22:51:55 ]
Чим більше філологічних правил, тим менше свободи для того, щоб розкрити Душу... а вона для поета - головне... А вірш дуже сподобався!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 22:59:32 ]
дякую, Лілю!
я поважаю правила, я буду вчитися... я хочу, щоб наша мова звучала. Он глянь - російських віршів повно, різних, гарних. А нам треба підтримувати одне одного, бо з чого тоді візьметься Україна... щось патетично звучить, але хай...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:03:43 ]
Не слухайте тих філологів. Правильно віршІ. Подивіться той же словник. А ще кропивА, спИна, обрУч, Олень, чорнОзем і багато іншого....))))

А щодо всього решти, написаного вище: якщо автор бажає, аби до його поезії ставились як до любительських екзегерсисів, можна плювати на усі правила і писати так, "як лягає". Ваші вірші, Олю, заслуговують на краще. Тому "не бійтесь зазирати у словник". Я це не до того, що мова має бути максимально рафінованою. Просто те, як вам "лягає", "звучить" - це всього лише діалектна або суржикова вимова, комусь, хто розмовляє іншим діалектом або суржиком, ваш варіант здається смішним, і так можна сперечатись до безконечності. Саме тому й існують словники. Наголос у словнику - то не забаганка упорядника. У випадках сумнівного наголошення укладачі словника звертаються до класичної української літератури і перевіряють, з яким наголосом слово вживають частіше (у віршах і народних піснях це дуже добре помітно) . У випадках, коли різні наголоси однаково частотні, залишають подвійне наголошення: алфавІт і алфавІт.
Тому тут усе доволі строго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:13:12 ]
дякую, пані Світлано!
погоджуюся з вами, буду працювати, але, якщо не придумаю для цього вірша когось іншого, хто плаче, то залишу поки що цей наголос.
Я теж наголоси в основному запам'ятовую з поезій, правда, не народних, вже більш сучасних. ))) Я також за те, щоб мова розвивалася і ставала милозвучнішою і гнучкішою. Хоча, якщо глянути на англійців, - у них он які строгі правила, і це не заважає їм писати чудові поезії.
Дякую, буду рада вашим підказкам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 08:42:17 ]
придумала – я змінила, пані Світлано, душу на дівча. Здається, так теж непогано. Кому ще плакати, як не дівчаті...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:36:55 ]
Закінчення -особливе і влучне!!!!
Ось тут я би поміркував:
"співуча скриня ночі, зір підкови –
виймає місяць для землі прикраси," - коли це підкови то їх напевно не "виймають" (можливо здіймати/знімати).
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 08:45:23 ]
о, дякую, ЛЮ!
мені здавалося, що виймає - досить органічно, зорі ніби проявляються на небі, тобто він наче виймає їх зі скрині. Але насправді він їх гасить своїм сяйвом... Правда, тут у вірші все перевернуто... Я ще подумаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-01 23:51:23 ]
"Душевно" дуже вийшло, Оль! Особливо в коментах про душу. Я думаю (теж поважаю правила), що тут той випадок, що "пробачився " би називний відмінок, особливо якщо трішки переробити передостанній рядок (бо як на мене, там "душе" все таки ріже слух):
– душа моя,скажи, чого ти плачеш?
Хоча аргументи Світлани - абсолют.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 08:49:28 ]
ось прийшла мені зранку думка - я змінила душу на дівча, може так буде непогано? Насправді я цей вірш стільки переписувала і переробляла, що вже й не страшно вносити якісь зміни))) Спочатку друга строфа заримувалася АВва, я придумала варіантів п'ять, як би її переписати. Але все-таки не змогла так гарно, як було спочатку:
і віз, черпнувши золотого сяйва,
розвозить сни в нефритові палаци...
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 10:17:20 ]
Ярій, душе! Ярій, а не ридай,
У білій стужі сонце України.
А ти шукай червону тінь калини,
На чорних водах тінь її шукай,

Де жменька нас...

В.Стус

напишу листа Дмитру - хай переробляє...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 10:22:06 ]
ого... уклін, Ярославе! проти Стуса справді не попреш - в нього таке чуття мови, що я можу сховатися... УРА!!!!!!!!!

а глянь - у цьому вірші "душе" звучало краще, ніж "дівча"? - тобто я мала на увазі тільки людину, але "душе" - воно наче точніше... а тепер я тяжко думаю... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 11:23:10 ]
я тобі стільки написав на цю тему - і пропало.(( суть, що звертання душе - це дуже і дуже інтимне звертання. воно входить до нас з тих поезій, які нас зачіпають, проникають в нас, а не із словників. можливо ми й чули в якихось поезіях дУше, а залишили в собі душЕ. значить так подобається нашій душі.) то чому нам же ще її й ображати - звертатися до неї так, як їй не подобається. адже, коли хтось з людей нам каже, що краще його якось не називати - ми ж прислухаємося. чому ж тоді не в випадку нашої душі?
от ти зараз мучишся - і нічого не виходить. якраз тому, що ти вже стаєш не собою, якоюсь неорганічною.
так що залишай як було! і тішся, що твоя душа зазвучала синхронно з душею Стуса, а не з душею якогось може і колись дуже відомого партійного поета.))
хоч останнє - тільки так до слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:04:52 ]
Ого, яка суперечка навколо єдиного наголосу…
Прямо ціла біда з тим кличним відмінком. Хоч бери та й кожне слово звіряй зі словником. Але ж і він – не догма, бо мова змінюється, і часом швидше, ніж перевидаються словники. Та й укладають їх живі люди, які можуть і помилятися. У випадку з кличним відмінком у мене взагалі склалося враження, що наголоси в цьому словнику бралися «зі стелі»: з 23 вибраних навмання іменників жіночого роду, що мають два склади і закінчуються на «а» (з наголосом на другому складі в називному відмінку) у кличному відмінкові наголос падає на перший склад у 13 випадках, ну, і в решті (9) – на другий. Мабуть, справа у тому, що у повсякденні ми все-таки частіше застосовуємо називний відмінок замість кличного. Та й кличуть зазвичай живих істот – може, тому з усіма іншими такий різнобій…
Мені особисто «дУше» звучить дикувато. «ДушЕ» - нормально. Взагалі-то якби не пані Світлана, то я б і не запідозрила, що тут щось негаразд. Втім, і дипломовані лінгвісти часом вживають у власних віршах «нИтки» (множина) замість «ниткИ», а в коментах – чудернацьке слово «екзеГЕрсис»… Буває ;))
Всі так перейнялися наголосами, що головний суперечливий момент майже затерся: вічна - якраз душа! І вона не може про це не знати!! Так що моя душа категорично проти такого закінчення! (Ну, звісно, ваша має право на власне бачення) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 17:49:37 ]
Гренуіль, я так рада, що ви відгукнулися! Я справді надто часто заганяю себе в правило, як в догму. Я теж внутрішньо опиралася цьому дУше - ну не йде воно мені, не можу я так душу називати. Ось зОре - звучить, дуже красиво.
І це чудова думка – прислухатися до того, кого називаємо. Бо він (вона) краще знає, як його звати. ))) Це таке просте правило, я аж дивуюся, чому я так легко про нього забуваю - ніби нав'язую комусь (чомусь) своє враження – а мала б бути взаємодія: я пізнаю, пізнаване – дає себе відчути...
Ну клас! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 18:08:25 ]
Шановеа пані (панно?) де Маре! Ви написали те, що я Олі писав, але, мабуть не на ту кнопку клікнув. А дещо перегукується з моїми тезами в коменті, що перед вами. АБСОЛЮТНО з вами згоден!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 14:14:50 ]
Ужастик...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 17:43:15 ]
я сподіваюся, це не про вірш?... ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:20:35 ]
Аж я пошкодувала, що ту душу зачепила.)))))

Олю, не переймайтесь Ви так. У вас гарні вірші. По-справжньому гарні. І всі ми вчимось, усе життя вчимося. І я вчусь, і наголоси ставлю неправильно (і не тільки наголоси))))), і дивлюсь у словник, і правлю. Уже десять років працюю, і все одно дивуюсь, і все одно помиляюсь. Бог з тим словом. Напишіть "душа" у називному відмінку і все на тому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 17:42:14 ]
Пані Світлано, дякую! Не те щоб дуже переймаюся – але ця проблема справді є. Я он слухаю подкаст професора Олександра Пономаріва, і він теж каже: моя думка не завжди співпадає із загальноприйнятою.
Тобто за ті роки, коли вчені люди могли б думати над правилами, якось причісувати всі наші діалекти, у нас була радянська влада – і в результаті неоране поле: нема єдиного правопису, нема єдиного джерела, де можна було б вияснити все-все. Але хтось же мусить це зробити... ))) Тому я дуже поважаю думку всіх, хто працює над мовою. Дякую вам щиро за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:58:55 ]
вставлю і свої 5 коп. у "душевне питання":
"спитаю душу: ну, чого ти плачеш?"
:)


1   2   3   4   Переглянути все