Іринко, прийми перший удар мужньо і з гумором.

Руки по швам! )) х))))))))

Городище, Городище...
Руки тілом нижче, нижче.
піт холодний як зима,
сон пішов...Тебе нема!
Ярославе, привіт друже!Прийми і мій шматочок рими в тему.

Написав комент і задумався...Він не відповідає дійсності, який сон?Ми ж гомоніли і читали вірші до 04.30, а потім ти мені зателефонував на початку шостої години.Так швидко злетів час, ночі у серпні короткі і день також злетів швидко.Треба повторити бо так і не поспілкувалися...

Народ, нагадую Вам, як переможець конкурсу "ПМ", прирівняний за статусом до редактора, що ми тут твори друкуємо не для "прикольного тусування", а шліфуємо один одного, щоб рости літературно. Для цього цей сайт і створено. Тому пишіть коментарі з відгуками про літературні якості даного твору.
Поки що це є в коментарі тільки Ірини. Дякую, що не образилась.
Мене зачепило у твоєму вірші слово "оті" три слова. Ти ж мала на увазі "Я Вас кохаю!" певно чи щось подібне. Для мене це - святі слова, а не "оті". Оце і було поштовхом до написання пародії.
І тому така гостра реакція на ці три слова.

Королево, не ревнуй, у короля фантазія багата, він собі те науявляв більше, а в дійсності такого не було. Просто слово "гостинці" теж можна трактувати по-різному. І пародія пишеться і для того, щоб навчити молодого поета якомога точніше вживати кожне слово, щоб не було двочитань кумедних, розумієте, дівчата?

Так, Олексію, коли душа в поезії, а в моєму випадку, і в мистецтві музичному возноситься все вище, то руки іноді опускаються нижче... Так життя влаштоване.
Дякую за рими веселі. Так, поспілкуватися нам треба було не лише з читачами і видавцями і місцевими керівниками, а й у вужчому колі, цього у мене не було. Бо ви читали вірші до 4-30, а я в силу обставин ліг на початку третьої, щоб збудити тебе о 6-ій, бо потрібно було їхати.
Так, зустрінемось в Умані, з радістю приїду.

Вітаю, Ярославе! Ну, літературна якість твору тут "нівроку"!І тенденція , як ся належить, спостерігається стійка - маю на увазі поступальний рух донизу тої "цікавезної" руки... Шкода, що "коса на камінь" найшла - ми б могли бути свідками більш динамічного сюжету, нє? А от щодо закінчення - ну не підвела мене інтуіція,що до "геть" не буде заримовано "шкереберть"! Бо ж третій рядок (знизу) міг і так звучати:
"Виходить, що кохання – шкереберть?!" Але ж"родзинка" пропадає... Файно!

Якщо вона - то не монах, а монашка... Тому варто переінакшити, щось на кшталт:
"В коханні я - далеко не монах" або

"Ти думала в коханні я монах?"

Але, Ярославе, скажу чесно - від такого вульгарного закінчення (хоч і майстерно завуальованого, і виправданого задумкою) я особисто - "в щоці"...

=)))
В пародіях, як і в житті, буває всяко)) особливо коли хтось "гарний" =))) тому я особисто "в шок" не прийшла =)))

Ну бачиш, Іринко, з отаких суб"єктивних (може і консервативних) сприймань іноді і складається об"єктивна картина літературного твору.

Лілю, я розумію, треба жартувати, жартуй. Просто в тих трьох коментарях вже забагато було такого "тусовочного" і я тому став трохи у позу ментора.
Іноді і це треба, погодься.

Іване, друже, дякую за змістовний відгук. Ти ж розумієш, що "геть" слово підставне, і там мало бути те, котре нашу пані Любу шокувало.

Іване, ще віносно фабули. Ти ж бачиш - все підорядковано кінцівці - вся сіль у ній, тому так і сюжет розгортається.)))