ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Володимир Мацуцький
2025.11.22 19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці

«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Памяти

«И не предам Херсонеса ни эллину, ни варвару...»

Цитата из присяги граждан Херсонеса, ориентировочно III в. до н.э

Образ твору ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-05 13:00:25
Переглядів сторінки твору 9495
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.885 / 5.5  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.884 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 13:25:28 ]
Шо-то не в'жджаю Чорнявая. Жителі Херсонеса тоді були хто? Невже таврами чи скіфами? Чи то бунт колоній проти метрополії?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 13:37:17 ]
Коли - "тоді", Санчику? З таврами і скіфами вони билися, коли ті нападали на місто. Якщо ти про присягу, мене це теж трохи здивувало. Може, це тому, що греки, які заснували Херсонес, були дорійцями з Гераклеї?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 13:33:50 ]
Краса! І стін античних, у віках незламних, і слів глибоких, вибілених сонцем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 13:38:23 ]
Спасибі, Оленко. Це потроху враження від літніх мандрів розчищають собі шлях :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 13:39:01 ]
Наче занурилася в дивовижну античну атмосферу... "клянусь Зевесом!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 14:04:35 ]
Так, Любо, видовище насправді чарівне, хоч і сповнене суму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 13:45:34 ]
Зрозуміло, хоч і греки, але тепер ми самі собі хазяї. Атіка чи Спарта з Троєю разом можуть відпочивати. Ми Херсонес. Це так актуально у світі боротьби Вкраїни за свободу й незалежність від братнього російського народу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 14:08:00 ]
У них було дуже розвинено відчуття свободи. Доги на ваги не лягло інше. Але то вже подальша історія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 13:47:04 ]
...І я з тим Понтом гостинно-негостинним таки згодна. Без понтів :)
Як собі хочеш, а я на місці ілюстрації бачу зовсім інше фото - оте, із дзвоном... Ну просто проситься воно сюди!
Дуже теплий - літній! - вірш. Степом і морем тягне від нього, і камінням розігрітим, і полином... і - таким собі "часовим проваллям". Але теж - теплим :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 14:12:10 ]
Бач, Грені, той дзвон, звісно, красень. Але до грецького Херсонесу не має жодного відношення. Йому років 200 лише.
А полин - так, гріє око зараз мені, правда, засушена вже. Коли ми були в Балаклаві, нам розповідали, що воїни збирали цю таврійську полин і вкладали під седло коня. Щоб запах батьківщини був поруч завжди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 16:42:34 ]
У "часовому проваллі"
ще відлунюються жахи
і тисне гніт пітьми...
Затоплюють зливи
блиском мечів та крові...
Сили погублені, віра розхристана...
Годі пливти
віками безмірними
і заблукати
без власних вітрил...

Чорі!
Остання строфа - ніби зібрані Вами перли із безодні океану часу!..
Дивовижний політ думки! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 11:40:36 ]
Дякую, Василю, але в безодню заглядати ще не хочу, бо ж знаєте: "якщо довго дивитися в безодню..." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-07 18:43:02 ]
Та я ж не про історичну достовірність - я про море (саме те) і про красу (котра до дзвона тягнеться) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 15:25:12 ]
НМСД, "восходіло" було б якось краще. Я сказав би, поетичніше. "Всходіло" - воно, НМСД, якось по-астрономічному. Збіги приголосних, які я бачив у попередніх рядках, не відчуваються в наявних умовах членування мовного потоку. А от "всходіло" мені якось не по мені.
Бував я у Херсонесі, і він мене, мабуть, як і будь-кого іншого вразив. Але настільки, що захотілось мені узятись за поему. Та відчуваю, що передчасно, бо я, коли був у ньому, більше цікавився більше самими територіями і Карантинною бухтою - в приниципі, як і багато хто з гостей славного міста Севастополя. І не я один такий.
Враження від вірша - виключно позитивні. І вони настільки позитивні, що хотілось би продовження.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 11:44:38 ]
Привіт, Гаррі. Так, справді, "восходило" абстрактно краще звучить. Але заміна "когда всходило" на "где восходило" (для збереження ритму) змінює зміст, чого б не хотілося. Я ще подумаю над цим.
Дяка за позитивні враження. А продовження - в сенсі поеми? Нє, я не потягну, в мене напрямок до мінімізації йде :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 12:13:09 ]
Саме так, Чорі!
Я ото сум"ятливо, хаотично і поспіхом написав суміш своїх вражень від споглядання Херсонеса, розповіді тамтешнього історика і, звичайно, Вашого вірша...
А про флюїди ТЕПЛА Ваших рядочків, які я відчуваю(!) - не сказав. Неподобство. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 12:29:00 ]
спасибі, що відчуваєте. Ви взагалі це вмієте тонко :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 12:31:26 ]
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 13:17:44 ]
Чорі!
Біля підошви Священної Фудзіями
або на узбережжі Херсонесу
Ви накопаєте прадавньої глини...
Намалюєте ескіз файного горняти
і принесете майстру гончарних справ.
А згодом спечете
вже у своїй печі (у тому горнятку)
новий духмяний ЧОРІК.
І ми його побачимо!..
Чекатиму, Чорі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 13:48:04 ]
Я і сама чекаю :) Але ж воно має бути гідним прадавноьої глини.