ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
* * *
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Перед падолистом
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Памяти

«И не предам Херсонеса ни эллину, ни варвару...»

Цитата из присяги граждан Херсонеса, ориентировочно III в. до н.э

Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-05 13:00:25
Переглядів сторінки твору 10486
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.329 / 6  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.328 / 6  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 13:25:28 ]
Шо-то не в'жджаю Чорнявая. Жителі Херсонеса тоді були хто? Невже таврами чи скіфами? Чи то бунт колоній проти метрополії?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 13:37:17 ]
Коли - "тоді", Санчику? З таврами і скіфами вони билися, коли ті нападали на місто. Якщо ти про присягу, мене це теж трохи здивувало. Може, це тому, що греки, які заснували Херсонес, були дорійцями з Гераклеї?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 13:33:50 ]
Краса! І стін античних, у віках незламних, і слів глибоких, вибілених сонцем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 13:38:23 ]
Спасибі, Оленко. Це потроху враження від літніх мандрів розчищають собі шлях :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 13:39:01 ]
Наче занурилася в дивовижну античну атмосферу... "клянусь Зевесом!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 14:04:35 ]
Так, Любо, видовище насправді чарівне, хоч і сповнене суму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 13:45:34 ]
Зрозуміло, хоч і греки, але тепер ми самі собі хазяї. Атіка чи Спарта з Троєю разом можуть відпочивати. Ми Херсонес. Це так актуально у світі боротьби Вкраїни за свободу й незалежність від братнього російського народу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 14:08:00 ]
У них було дуже розвинено відчуття свободи. Доги на ваги не лягло інше. Але то вже подальша історія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 13:47:04 ]
...І я з тим Понтом гостинно-негостинним таки згодна. Без понтів :)
Як собі хочеш, а я на місці ілюстрації бачу зовсім інше фото - оте, із дзвоном... Ну просто проситься воно сюди!
Дуже теплий - літній! - вірш. Степом і морем тягне від нього, і камінням розігрітим, і полином... і - таким собі "часовим проваллям". Але теж - теплим :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 14:12:10 ]
Бач, Грені, той дзвон, звісно, красень. Але до грецького Херсонесу не має жодного відношення. Йому років 200 лише.
А полин - так, гріє око зараз мені, правда, засушена вже. Коли ми були в Балаклаві, нам розповідали, що воїни збирали цю таврійську полин і вкладали під седло коня. Щоб запах батьківщини був поруч завжди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 16:42:34 ]
У "часовому проваллі"
ще відлунюються жахи
і тисне гніт пітьми...
Затоплюють зливи
блиском мечів та крові...
Сили погублені, віра розхристана...
Годі пливти
віками безмірними
і заблукати
без власних вітрил...

Чорі!
Остання строфа - ніби зібрані Вами перли із безодні океану часу!..
Дивовижний політ думки! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 11:40:36 ]
Дякую, Василю, але в безодню заглядати ще не хочу, бо ж знаєте: "якщо довго дивитися в безодню..." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-07 18:43:02 ]
Та я ж не про історичну достовірність - я про море (саме те) і про красу (котра до дзвона тягнеться) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 15:25:12 ]
НМСД, "восходіло" було б якось краще. Я сказав би, поетичніше. "Всходіло" - воно, НМСД, якось по-астрономічному. Збіги приголосних, які я бачив у попередніх рядках, не відчуваються в наявних умовах членування мовного потоку. А от "всходіло" мені якось не по мені.
Бував я у Херсонесі, і він мене, мабуть, як і будь-кого іншого вразив. Але настільки, що захотілось мені узятись за поему. Та відчуваю, що передчасно, бо я, коли був у ньому, більше цікавився більше самими територіями і Карантинною бухтою - в приниципі, як і багато хто з гостей славного міста Севастополя. І не я один такий.
Враження від вірша - виключно позитивні. І вони настільки позитивні, що хотілось би продовження.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 11:44:38 ]
Привіт, Гаррі. Так, справді, "восходило" абстрактно краще звучить. Але заміна "когда всходило" на "где восходило" (для збереження ритму) змінює зміст, чого б не хотілося. Я ще подумаю над цим.
Дяка за позитивні враження. А продовження - в сенсі поеми? Нє, я не потягну, в мене напрямок до мінімізації йде :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 12:13:09 ]
Саме так, Чорі!
Я ото сум"ятливо, хаотично і поспіхом написав суміш своїх вражень від споглядання Херсонеса, розповіді тамтешнього історика і, звичайно, Вашого вірша...
А про флюїди ТЕПЛА Ваших рядочків, які я відчуваю(!) - не сказав. Неподобство. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 12:29:00 ]
спасибі, що відчуваєте. Ви взагалі це вмієте тонко :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 12:31:26 ]
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 13:17:44 ]
Чорі!
Біля підошви Священної Фудзіями
або на узбережжі Херсонесу
Ви накопаєте прадавньої глини...
Намалюєте ескіз файного горняти
і принесете майстру гончарних справ.
А згодом спечете
вже у своїй печі (у тому горнятку)
новий духмяний ЧОРІК.
І ми його побачимо!..
Чекатиму, Чорі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 13:48:04 ]
Я і сама чекаю :) Але ж воно має бути гідним прадавноьої глини.