ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.06 16:04
* * *
На отому далекому березі,
Де було веселіше стократ, -
Гожу днину догулює вересень, -
Мій зрадливий поплічник і брат.
Не подався за мною в бік сирості,.
Не проник до осінніх глибин, -
Не явив аніякої милості,
Щоб не був я один на один

Олег Герман
2025.10.06 15:49
Осінній етюд
Приходить осінь в дім
Неквапно, тихо. Втім,
Ніяк я не збагну, чому настільки сумно.
Застудженій душі не хочеться вже мрій,
Лише холодний дощ і роздуми абсурдні.

Нема вогню в зірках,
Змінили просто так

Світлана Пирогова
2025.10.06 13:45
Рапсодія жовтня журлива (акровірш)
Р-апсодія жовтня журлива,
А-фіші розвісила осінь.
П-рислухайся: ліра чутлива,
С-крипаль милозвучно доносить.
О-рнамент мальований листям,
Д-ерева у міді та охрі,
І килим на землю встелився,
Я-ворик старенький заохав.

Іван Потьомкін
2025.10.06 13:00
Рабі Нахман з Брацлава (уривки з книги «Перлини мудрості»)
Якщо віриш, що можна щось зіпсувати, повір, що можна також і полагодити. 2. Краще вірить у дурниці й ошуканство і вірить також у правду, аніж не вірить ні в що. 3. Той, хто завжди говорить правду, матиме успіх. 4. Усе, що ти бачиш на світі, – це для ви

Іван Потьомкін
2025.10.06 12:47
Рабі Нахман з Брацлава (уривки з книги «Перлини мудрості»)
Якщо віриш, що можна щось зіпсувати, повір, що можна також і полагодити.
2. Краще вірить у дурниці й ошуканство і вірить також у правду, аніж не вірить ні в що.
3. Той, хто завжди говорить правду, матиме успіх.
4. Усе, що ти бачиш на світі, – це для ви

Ольга Олеандра
2025.10.06 10:55
***
Страх з усіх радників, мабуть, найгірший.
Страшно російському вурдалаці, тож кількість обстрілів він вчергове збільшив.
Більше смертей. Більше руйнувань. Щось бажане він отримує з цього?
Титул недолюдка, кровопивці, нездари. Більше нічого.

Геовеличч

Артур Курдіновський
2025.10.06 05:53
Коротка зустріч
Зустрілись ми в короткому рядку
Написаного спільним болем вірша.
Моя душа злітала вище й вище
Та мріяла про долю не таку.

Жорстока правда: я тобі ніхто.
Для тебе я навряд чи кимось буду.
Навколо мене - чорний попіл всюди,

М Менянин
2025.10.05 23:31
Від Бога керманич
Коли промінь сонця
сягне твоїх вій –
гайда від віконця
і більше не стій.

Пора, мудрий брате,
настав вже той час
дорослішим стати –

Борис Костиря
2025.10.05 22:40
Молодість і небуття
Чому молода дівчина
так часто буває на кладовищі?
Чому вона ходить туди
щоразу? Молодість і небуття -
що може бути
більш протилежним?
Пам'ять, яка застрягла
у глибоких тріщинах граніту,

Тетяна Левицька
2025.10.05 22:29
Історія кохання
Мела вишнева заметіль
і падала додолу цвітом,
як потягло їх звідусіль
один до одного магнітом.

Він воював, як на війні,
за право бути тільки з нею.
У непроглядні дні сумні

Олександр Буй
2025.10.05 21:01
Save love
Мед із полиновим присмаком –
Твій поцілунок п’янкий...
Плутать кохання із пристрастю,
Богом благаю, – не смій!

Губи чуттєво калиняться,
Світять смарагди очей...
Жаль тільки час не зупиниться

Віктор Кучерук
2025.10.05 19:01
* * *
Налягає пітьма зусібіч
На незвично безлюдну дорогу, -
Переповнена тишею ніч
Присипляє всілякі тривоги.
Увесь світ у блаженстві заснув,
Бо в безсонні не має потреби, -
Лиш поети й військові без сну
Поглядають на зоряне небо...

Євген Федчук
2025.10.05 18:00
Про відьму та вовкулаків
Хто в дитинстві не наслухавсь страшилок усяких.
От увечері зберуться і більші, і менші,
Всядуться навкруг багаття, язиками чешуть.
Нарозказують, що менші аж дрижать від ляку.
Хоч не хочуть показати, що отак їм лячно,
Сидять, слухають, очима по темряв

Марія Дем'янюк
2025.10.05 12:43
Каштанчики
Всілися каштанчики
На листках-диванчиках.
Поглядають навкруги
Деревцяток дітлахи.
У коричневій кофтині
Ці каштанчики осінні.
Скучили під шкарлупою,
Гомонять поміж собою.

С М
2025.10.05 04:13
Дещо всякчас зі мною (Procol Harum)
Чекав на перехресті, там де 42-га Стріт
І копав камінчика, що валявся собі
Почув дивний шум, озирнувся всебіч
А причина метушні о просто віч-на-віч
Як тут не дивуватися, удома я лишав його
Але немає сумніву, це мій власний надгробок

До гендляра за

Борис Костиря
2025.10.04 22:30
Катарсис
Із кущів простягаються
сотні рук.
Це руки мовчання.
Катарсис дерев
дає необмежені можливості.
Синтаксис тополь
помножений
на пунктуацію кленів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Памяти

«И не предам Херсонеса ни эллину, ни варвару...»

Цитата из присяги граждан Херсонеса, ориентировочно III в. до н.э

Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-05 13:00:25
Переглядів сторінки твору 9413
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.885 / 5.5  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.884 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 13:25:28 ]
Шо-то не в'жджаю Чорнявая. Жителі Херсонеса тоді були хто? Невже таврами чи скіфами? Чи то бунт колоній проти метрополії?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 13:37:17 ]
Коли - "тоді", Санчику? З таврами і скіфами вони билися, коли ті нападали на місто. Якщо ти про присягу, мене це теж трохи здивувало. Може, це тому, що греки, які заснували Херсонес, були дорійцями з Гераклеї?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 13:33:50 ]
Краса! І стін античних, у віках незламних, і слів глибоких, вибілених сонцем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 13:38:23 ]
Спасибі, Оленко. Це потроху враження від літніх мандрів розчищають собі шлях :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 13:39:01 ]
Наче занурилася в дивовижну античну атмосферу... "клянусь Зевесом!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 14:04:35 ]
Так, Любо, видовище насправді чарівне, хоч і сповнене суму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 13:45:34 ]
Зрозуміло, хоч і греки, але тепер ми самі собі хазяї. Атіка чи Спарта з Троєю разом можуть відпочивати. Ми Херсонес. Це так актуально у світі боротьби Вкраїни за свободу й незалежність від братнього російського народу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 14:08:00 ]
У них було дуже розвинено відчуття свободи. Доги на ваги не лягло інше. Але то вже подальша історія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 13:47:04 ]
...І я з тим Понтом гостинно-негостинним таки згодна. Без понтів :)
Як собі хочеш, а я на місці ілюстрації бачу зовсім інше фото - оте, із дзвоном... Ну просто проситься воно сюди!
Дуже теплий - літній! - вірш. Степом і морем тягне від нього, і камінням розігрітим, і полином... і - таким собі "часовим проваллям". Але теж - теплим :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 14:12:10 ]
Бач, Грені, той дзвон, звісно, красень. Але до грецького Херсонесу не має жодного відношення. Йому років 200 лише.
А полин - так, гріє око зараз мені, правда, засушена вже. Коли ми були в Балаклаві, нам розповідали, що воїни збирали цю таврійську полин і вкладали під седло коня. Щоб запах батьківщини був поруч завжди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 16:42:34 ]
У "часовому проваллі"
ще відлунюються жахи
і тисне гніт пітьми...
Затоплюють зливи
блиском мечів та крові...
Сили погублені, віра розхристана...
Годі пливти
віками безмірними
і заблукати
без власних вітрил...

Чорі!
Остання строфа - ніби зібрані Вами перли із безодні океану часу!..
Дивовижний політ думки! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 11:40:36 ]
Дякую, Василю, але в безодню заглядати ще не хочу, бо ж знаєте: "якщо довго дивитися в безодню..." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-07 18:43:02 ]
Та я ж не про історичну достовірність - я про море (саме те) і про красу (котра до дзвона тягнеться) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 15:25:12 ]
НМСД, "восходіло" було б якось краще. Я сказав би, поетичніше. "Всходіло" - воно, НМСД, якось по-астрономічному. Збіги приголосних, які я бачив у попередніх рядках, не відчуваються в наявних умовах членування мовного потоку. А от "всходіло" мені якось не по мені.
Бував я у Херсонесі, і він мене, мабуть, як і будь-кого іншого вразив. Але настільки, що захотілось мені узятись за поему. Та відчуваю, що передчасно, бо я, коли був у ньому, більше цікавився більше самими територіями і Карантинною бухтою - в приниципі, як і багато хто з гостей славного міста Севастополя. І не я один такий.
Враження від вірша - виключно позитивні. І вони настільки позитивні, що хотілось би продовження.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 11:44:38 ]
Привіт, Гаррі. Так, справді, "восходило" абстрактно краще звучить. Але заміна "когда всходило" на "где восходило" (для збереження ритму) змінює зміст, чого б не хотілося. Я ще подумаю над цим.
Дяка за позитивні враження. А продовження - в сенсі поеми? Нє, я не потягну, в мене напрямок до мінімізації йде :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 12:13:09 ]
Саме так, Чорі!
Я ото сум"ятливо, хаотично і поспіхом написав суміш своїх вражень від споглядання Херсонеса, розповіді тамтешнього історика і, звичайно, Вашого вірша...
А про флюїди ТЕПЛА Ваших рядочків, які я відчуваю(!) - не сказав. Неподобство. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 12:29:00 ]
спасибі, що відчуваєте. Ви взагалі це вмієте тонко :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 12:31:26 ]
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 13:17:44 ]
Чорі!
Біля підошви Священної Фудзіями
або на узбережжі Херсонесу
Ви накопаєте прадавньої глини...
Намалюєте ескіз файного горняти
і принесете майстру гончарних справ.
А згодом спечете
вже у своїй печі (у тому горнятку)
новий духмяний ЧОРІК.
І ми його побачимо!..
Чекатиму, Чорі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 13:48:04 ]
Я і сама чекаю :) Але ж воно має бути гідним прадавноьої глини.