Так, яскрава була особистість. І передчувала все :(
Точна назва вірша, Ярославе. І епіграф дуже в тему.

Дякую, Чорні!)

А тепер ще про дещо. Писав для Олі.
Але може, це буде цікаво й тобі.

Якось так вийшло, що доречно зараз згадати передісторію задуму моєї "Анти-матриці". Хай потрачу час, але зафіксую все те, що відоме мені на сьогодні, щоб з часом не забути. Щоб не померло, як все, що в мені народжується час від часу. (тільки зараз побачив, що воно перекликається з віршем Яблонської).
Перед А-М в мене виникла ідея зовсім іншого твору - фантастичного, побудованого на діалозі Ісуса Христа на горі Єрмон з Мойсеєм та Іллєю. Мене здивувало, що вийшов він після тієї розмови аж надто збентежений. А наче й не мав би він там почути чогось особливого. Наче й знав він усе наперед.
І тому я уявив собі, що тільки там вперше Творець розказує йому всю правду про світ, в якому він живе і про його (Ісусову) місію.
Коротко. Суть нашого Глобального світу (Система) - це піраміда, що складається з Матриць (світів, типу нашого). Кожна людина (хоч, може, й не зовсім кожна?), проживаючи своє земне (як правило часто не надто легке життя) живить своєю енергією Систему. Енергія з кожної Матриці через всі рівні, ділячись якоюсь часткою на кожному з них, іде наверх.
Проживаючи своє земне життя, людина начебто заробляє право після смерті стати деміургом свого власного світу (копією того, в якому вона жила, з незначними дрібними непринциповими відмінностями, в яких проявляється характер цього деміурга. Бо якраз Матриця - це й є жорстка структура кожного світу - зі своїм Раєм, своїм Адамом, себе самим (копією себе з попереднього життя в певному часовому і географічному місці цієї матриці) і всім іншим, подібним до нашого земного життя. Тобто Деміург, наче являється якимось сисадміном свого світу. З невеличкими втручаннями в нього в межах дозволених зверху девіацій.
Найбільша проблема Матриці (як частини Системи) - це її дірки, тобто, помилки,(а можливо не врахування якихось факторів) при написанні початкових програм, які впливають на стабільність її роботи.
І найбільша з цих проблем - це відсутність ідеї, навколо якої може об"єднатися світ (хоча б на певних його етапах), щоб стабілізувати цю систему, щоб вижити і дозволити всім його учасникам створити на наступному етапі свої світи. Ця ідея - це релігія, християнство, яке на початковому етапі створення цієї системи не було передбачено. Відомо,що всі початкові світи, базовані на цій Матриці, розсипалися через деякий час. Сам Творець знає лише, що десь наверху начебто пишуть вже нову версію Матриці, але поки її нема, Він, як і кожен Сисадмін повинен за допомогою так званих "патчів" (латок) виправити ситуацію. Бо інакше люди не вийдуть за межі свого земного життя.
Процедура така: Сисадмін посилає в цей світ свій клон (одночасно і сина, і себе самого) (недаремно поняття Трійці так важко усвідомити) в вигляді Месії, щоб змусити людей повірити в своє вище призначення. І все це він робить так, як ми і знаємо зі Святого письма. І останній етап - це поява Ісуса Христа через непорочне зачаття Марії. Тобто, все, що діється навколо цього - це робота Сисадміна - і книжки, і чудеса. Тобто, все це є не чим іншим, як втручання Сисадміна в Матрицю.
Найскладнішою проблемою зі всього цого є те, що його син, чи він сам в його оболонці - не буде існувати в наступному житті, бо створений тільки для вирішення конкретної задачі, тому не є органічною складово Матриці. Навіть Варавва буде, а от він - ні.(
І тому Сисадмін відчуває моральний обов"язок розказати про це своєму синові (чи собі самому в тілі свого сина).
В цьому тяжкому і довгому діалозі виясняється, що в попередньому житті Творець був поетом і драматургом і називався він Шекспіром (він навіть дав натяк про це, згадуючи про Слово в Святому писанні. І навіть сказав, що для підказок декому з цього світу назове свій театр "Глобусом" (Земля) і напише на його фасаді :"Весь світ театр, а люди в ньому - актори". Навряд чи хто здогадається. Адже система працює стабільно вже легіони років. А якщо хтось і здогадається, то одразу всі його затюкають, як це робиться зі всіма, хто посягає на якісь основоположні речі.)
І ще він скаже, що й дальше любить писати вірші, і навіть допомагає декому в цьому житті. І навіть оту Вавілонську вежу він придумав тільки задля того, щоб створити англійську мову. Бо не подобалося йому до того звучання його "To be or not to be...")
І після того коли Ісус узнав, що він насправді є актором, після всіх його душевних переживань він сказав : "А можна, там на хресті я скажу : "Боже, чому ти мене покинув?" Це додало б цій сцені більшого драматизму." (ця фраза також насторожувала мене як і багатьох теологів своєю деякою нелогічністю в контексті відомих подій).
Ще багато є ньюансів - що стосується інших цікавих постатей нашої історії - Джордано Бруно, Тесла, Ейнштейн, та й до Перельмана я б ретельніше приглянувся...=) (які також могли б бути "патчами" і виконували свої місії). Хто його знає, а раптом Шекспіру захотілося зіграти таки в свою гру, не обмежену рамками Матриці. Все таки - він був актором і драматургом, у всякому разі далеко не пересічним жителем Землі.
Ну і ще - були там роздуми про те - чому немає оновлення матриці, і хто стоїть там на вершині - якийсь небесний Білл Гейтс чи Мавроді?
Але ж не про все можна розказати... Та й над багато чим ще треба думати. А багато чого просто забув, бо думав над цим не вчора...
Так от, почав я писати цей діалог (хоч наче й розмова втрьох), та й зрозумів, що не так просто все реалізувати, а особливо в поетичній формі. Може ця ідея потребує Джона Брауна чи якогось доброго голівудського сценариста...
То й закінчилося все написанням з нуля цієї іронічної Анти-матриці.-)

Надіюся, що ти мене не звинуватиш в святотатстві за те, що в мене своє бачення подій, описаних в Святому письмі і Євангеліях. Зрештою, я їх не заперечую, лише спробую якось обгрунтувати. І уже сказав, що це ж фантастика.) І звичайно, що я з повагою ставлюся до інших, хто вірить в більш канонічну версію всього цього. Та й я сам не відкидаю ідеї Бога. Якогось вищого розуму, що все створив і можливо навіть час від часу заглядає до нас, як хтось з тих, хто обслуговує наші Поетичні майстерні.) Але версія всього цього, описана в кінці сорокових першого тисячоліття н.е., виглядає зараз не надто переконливо особисто для мене. Зрештою, вона писалася для людей, яким не те що не було відомо, що таке комп"ютер, а й навіть не було відомо те, що Земля не являється центром Всесвіту.
Ну і, зрештою, воздасться нам всім, я думаю, більше за наші конкретні справи, а не за спроби розібратися в тому, що насправді діється навколо нас.
І задумуюся над цим не я один - от хоча б той же Жозе Сарамаго. Та й в Бердника були цікаві думки. Його "Зоряний корсар" дуже сколихнув мою фантазію в дитинстві.

І таки цікаво - а хто ж там аж-аж на самій вершині? І чому так довго немає "MATRIX RELOADED"? І що він задумав насправді?
А якщо пов"язати між собою "Распятие" і долю Анни Мішутіної-Яблонської, то виникають не дуже добрі думки...

Саспенс...

(с) Ярослав Петришин

Дещо тут мене дуже зацікавило. Тепер не вважатиму "висмоктаними з пальця" такі свої давні рядки:
"У безмір часу падає ранет...
В траві лежать задимлені комети...
І Бог, найгеніальніший Поет,
у мить прозріння - спалює сонети."

Дякую за інформацію для роздумів.

" ледь встигає за тобою ангел,
щоб у клепсидру хлюпнути води." - знакомитий образ... браво..! and not only...

ПСи

***
ІМХОво пропоную "ще не дай Бог..." замінити на "хай Бог боронить, з голови впаде"...
воно якось тоді з "охороною" перекликається...
***
"ще амулет свій згубиш до біди!," - що є у даному випадку "амулет"???