ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 САСПЕНС

"Ведь Бог был автор этой пьесы,
А Люцифер был режиссер..."
"Мне кажется, что у меня осталось очень мало времени."

Анна Яблонская (20.07.1981 — 24.01. 2011)

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-12 21:08:33
Переглядів сторінки твору 7480
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 21:23:32 ]
Гарно. Сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 21:26:08 ]
Дякую, Наталко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 21:24:50 ]
І справді сумно, коли відходять такі талановиті і молоді(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 21:29:55 ]
"Ще Бог не дай" - важко читається цей "перекруч", щось би сюди природніше, еластичніше... Але це дрібниця. Вірш - мене вразив. Майстерно. І це - не дрібниця. І емоційно, і образно. Все на місці, все доречно. Не доречна лише смерть - у такому молодому, сповненому наснаги, житті. Еле тут від нас нічого не залежить...
Про "клепсидру" - чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 21:36:38 ]
Дякую, Любо! Це місце теж мені звучало якось незрозуміло. Попробую щось придумати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 22:01:08 ]
Цікава філософія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 22:06:44 ]
Дякую, Ліліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 09:19:58 ]
дуже майстерно! шкода, що ніхто не поставив більше, ніж 5,5...
я ще трохи почитаю твої вірші і почну розумітися на таких складних словах як саспенс, клепсида, ентелехія... )) дивовижні вони у тебе - і розумні, і за серце беруть. я не знала раніше про цю дівчину, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 09:37:40 ]
Дякую, Олю!) хто нас похвалить, як не ми один одного!) А що таке ентелехія - я не знаю(
І, до речі, Яблонська писала дуже гарні і сміливі вірші. Може за це й накликала на себе біду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 10:12:53 ]
ага, я вчора наґуґлила))) ну навряд через вірші, це не можна стверджувати однозначно. У нас просто вже таке кліше виробилося в народі - як талант, то мученик))) Може, це в неї доля така була - яскрава і коротка... Як у Ніки Турбіної. Хтозна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 10:19:15 ]
Распятие

Я больше был растерян, чем распят
неверием или, возможно, верой,
одетый в гвозди с головы до пят,
нанизанный на штык легионера.

Я больше был, чем не был. Наконец
табличка «Царь», к тому же «Иудеи»
больней давила в темя, чем венец,
и с двух сторон несчастные злодеи

мне говорили: «Ты не виноват!».
Я виноват! Мечты об общем рае
не отменяют персональный ад,
наоборот: подталкивают к краю.

...И Я не понимал, зачем звезда
тогда светила маме над яслями,
Я превращался в щепку от креста,
и горизонт свивался вензелями

на чёрном небе. Никаких следов
присутствия хотя бы тени Бога,
а только прах людей и городов,
что все двенадцать отряхнут с порога...

И крест скорее был упрёк, чем крик:
«Меня оставил Ты, Отец небесный!»
И меньше всех Я верил в этот миг,
что всё-таки когда-нибудь воскресну.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 10:57:21 ]
н-да, дивний такий вірш... він дуже красивий, не сперечаюся, але... тут так багато зачіпок, де я стаю "розгублений", як вона пише...
знаєш, чому такі вірші важко читати? бо я ще не можу адекватно відчути і пережити те, на що наштовхнувся автор. Це пекельна робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-13 10:06:23 ]
Просто ці слова зараз не часто вживають, а так в них нічого складного нема.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-13 10:05:12 ]
Дуже гарний вірш, Ярославе!
Нещодавно читав у журналі "Дніпро" надзвичайно цікаву п'єсу Анни Яблонської, надруковану вже після її трагічної загибелі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 10:14:00 ]
ви мене заінтригували. А як називається? Я трохи надибала в інтернеті її п'єс, підкажіть, з якої починати. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-13 10:32:14 ]
Не пам'ятаю точно, вдома гляну, як не забуду, завтра скажу. Читав поки що лише цю одну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 10:47:24 ]
мабуть, це "Утюги", в українському перекладі. Хоч мабуть її твори варто читати в оригіналі. Бо переклад - це буде вже не вона


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 10:58:27 ]
ось тут є: http://www.lapir.com/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 10:22:09 ]
Дякую, Валерію! Постараюся якось почитати. Поки що далі поезії в неї не зпаглибився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 10:16:51 ]
Душевно і щемливо...