ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Спогад з дитинства

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-12 22:37:24
Переглядів сторінки твору 6881
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 22:51:48 ]
Лаконічно і гарно! В дитинстві нам здається що щастя поруч, але коли воно проходить і зявляється розум... Мабуть, чим мудріша людина, тим менше вона може відчути себе щасливою...=(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:29:42 ]
Маєте слушну думку. Так,після гріхопадіння розум займає в нашому житті не властиву йому позицію. Старається заманити нас у світ своїх хитросплетень. В певному сенсі його і представлено в образі вітра-бешкетника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-12 22:59:07 ]
Цікаво, а що за малюнок був на стіні?
А вітер на нашого Вітра схожий. Хуліган!!!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:25:02 ]
Бешкетник з бешкетників. Гадку маю, що ще колись з ним поквитаюся. А чи наш це Вітер чи ні.... важко сказати. Це питання, яке потребує додаткового дослідження. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 23:08:17 ]
Вітаю! Файний спогад. Трохи ріже слух "прошепотів лайливе", от якби "ніжне", а лайливе свистіти (як мінімум) треба. То може так:"Ще (або та) просвистів лайливе..."(?) І ще не впевнений "коротити - коротАти"(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:21:58 ]
Іване, то зле коли у вухо свищуть,дратує. Краще вже хай лайливе шепочуть :).
А "спогад" дійсно свіжий і потребує допрацювання. Дякую за коментар і конструктивні пропозиції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:49:26 ]
То ще питання, що за стіна і де стоїть...
А вірш, видається мені, і сам - розмашистодмухаючий, як подих вітру в обличчя.

Щодо свисту, то, напевно, близько бурі вже, нє?
Може, "пролопотів", як полотнище прапора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 00:00:29 ]
Дві голови краще ніж одна. Я тут вже варіант "проторохтів" підібрав... але і "пролопотіти" (хай вже понад вухом) непогано. Як там у тебе, Михайле: ОК ! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталія Олійник (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 00:27:14 ]
Не хочу погоджуватися :) Ми щасливі в будь-якому віці, якщо вміємо помічати щастя. Василю, може Ви не тим пензлем чи поганою фарбою малювали Ваше щастя, що його так легко роздмухати? Спробуйте ще! Наснаги!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 00:38:31 ]
Не якісні придбав я фарби.
Не ті тони наніс і барви,
Стіна байдужою була
І вітер був цей здаля.
І в колориті цих обставин
Хтось із близьких мене підставив...
Звичайно спробую ще раз.
Уже не в профіль, а в анфас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 00:57:12 ]
дуже гарно і по-дитячому. хоча, мені прийдеться мабуть не погодитися з вашою думкою, що щастя з роками стає більш недосяжніжим. я - дитина, і вірю, що воно поряд, але я думаю, що ця віра не залишить мене ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:00:24 ]
"У каждого из нас на свете есть места,
Что нам за далью лет все ближе, все дороже,
Там дышится легко, там мира чистота,
Нас делает на миг счастливее и моложе..."
/Ігорь Тальков. Чистые Пруды/

Оксанко, радий тебе чути і подвійно з того, що не погоджуєшся з моєю думкою. Кожний бореться за своє щастя як вміє. Відмова від цієї боротьби прояв слабкодухості. Інше питання - пошук щастя. Тут все складніше. Воно має свої поверхи повноти осягнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 07:04:53 ]
Сподобався, Василю, твій вірш, приєднуюся до попередніх коментарів, погоджуюся з ними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:03:45 ]
Сьогодні,Вікторе, переконався в тому, що чим менший вірш за об'ємом, тим потребує клопіткішої праці. Але приємною стороною медалі є його сприйняття читачами.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 07:52:02 ]
Гарну тему піднято і описано Василю. По моєму Вийшло вдало.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:05:58 ]
Судячи з відгуків, Сашко, ніби так.
Та і приємним (хоча клопітким в шліфування) було його написання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 08:11:32 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:06:21 ]
Приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 08:23:13 ]
Гарний вірш... І мудрий завжди щасливий, бо він знає, де знаходиться щастя... В його душі...
Поете, пошліфувати б трохи ці рядки:
...пролопотів лайливо понад вухом
із гуркотом віддався далині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:10:11 ]
Повірте, пане Іване,що вже аж пальці поперетиралися від цього процесу - шліфування. Про цю фразу ми вже перемовлялися з Іваном, Михайлом. Ніби і підправили... Але бачу досконалості немає меж :)).
Дякую, щось спробую змінити.