ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.05.08 21:05
Марія Вега (1898-1980)

Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.

    Бо я – інститутка, дочка камергера,

Охмуд Песецький
2026.05.08 20:33
За обрієм, далеко як не першим,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.

Тремке повітря оптику збиває –
Ти для омани наче й на землі,
І виднієшся перед небокраєм,

Володимир Невесенко
2026.05.08 18:10
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.

Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний

Костянтин Ватульов
2026.05.08 17:03
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.

Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив

Артур Курдіновський
2026.05.08 13:30
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.

Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,

Борис Костиря
2026.05.08 13:02
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.

Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.

Ірина Вовк
2026.05.08 11:35
Сьогодні день пам’яті мами, омитий дощами.
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н

Юрій Гундарів
2026.05.08 11:29
Що таке війна?
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.

Що таке війна?
Це коли весна,

Вячеслав Руденко
2026.05.08 10:15
Знай!- за восьмим не завжди приходить сьоме,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.

Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,

хома дідим
2026.05.08 09:57
сьогодні був хороший день
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність

Тетяна Левицька
2026.05.08 08:37
Я б тебе в юрбі пізнала
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?

Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —

Євген Федчук
2026.05.07 19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да

Іван Потьомкін
2026.05.07 19:40
Сів Василь під образами,
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."

В Горова Леся
2026.05.07 18:11
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?

Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,

Мирон Шагало
2026.05.07 13:44
Летять роями —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.

Вже майже дикі —

Юлія Щербатюк
2026.05.07 13:41
По вулиці моїй який вже рік
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.

Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Спогад з дитинства

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-12 22:37:24
Переглядів сторінки твору 7139
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 22:51:48 ]
Лаконічно і гарно! В дитинстві нам здається що щастя поруч, але коли воно проходить і зявляється розум... Мабуть, чим мудріша людина, тим менше вона може відчути себе щасливою...=(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:29:42 ]
Маєте слушну думку. Так,після гріхопадіння розум займає в нашому житті не властиву йому позицію. Старається заманити нас у світ своїх хитросплетень. В певному сенсі його і представлено в образі вітра-бешкетника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-12 22:59:07 ]
Цікаво, а що за малюнок був на стіні?
А вітер на нашого Вітра схожий. Хуліган!!!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:25:02 ]
Бешкетник з бешкетників. Гадку маю, що ще колись з ним поквитаюся. А чи наш це Вітер чи ні.... важко сказати. Це питання, яке потребує додаткового дослідження. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 23:08:17 ]
Вітаю! Файний спогад. Трохи ріже слух "прошепотів лайливе", от якби "ніжне", а лайливе свистіти (як мінімум) треба. То може так:"Ще (або та) просвистів лайливе..."(?) І ще не впевнений "коротити - коротАти"(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:21:58 ]
Іване, то зле коли у вухо свищуть,дратує. Краще вже хай лайливе шепочуть :).
А "спогад" дійсно свіжий і потребує допрацювання. Дякую за коментар і конструктивні пропозиції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:49:26 ]
То ще питання, що за стіна і де стоїть...
А вірш, видається мені, і сам - розмашистодмухаючий, як подих вітру в обличчя.

Щодо свисту, то, напевно, близько бурі вже, нє?
Може, "пролопотів", як полотнище прапора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 00:00:29 ]
Дві голови краще ніж одна. Я тут вже варіант "проторохтів" підібрав... але і "пролопотіти" (хай вже понад вухом) непогано. Як там у тебе, Михайле: ОК ! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталія Олійник (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 00:27:14 ]
Не хочу погоджуватися :) Ми щасливі в будь-якому віці, якщо вміємо помічати щастя. Василю, може Ви не тим пензлем чи поганою фарбою малювали Ваше щастя, що його так легко роздмухати? Спробуйте ще! Наснаги!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 00:38:31 ]
Не якісні придбав я фарби.
Не ті тони наніс і барви,
Стіна байдужою була
І вітер був цей здаля.
І в колориті цих обставин
Хтось із близьких мене підставив...
Звичайно спробую ще раз.
Уже не в профіль, а в анфас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 00:57:12 ]
дуже гарно і по-дитячому. хоча, мені прийдеться мабуть не погодитися з вашою думкою, що щастя з роками стає більш недосяжніжим. я - дитина, і вірю, що воно поряд, але я думаю, що ця віра не залишить мене ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:00:24 ]
"У каждого из нас на свете есть места,
Что нам за далью лет все ближе, все дороже,
Там дышится легко, там мира чистота,
Нас делает на миг счастливее и моложе..."
/Ігорь Тальков. Чистые Пруды/

Оксанко, радий тебе чути і подвійно з того, що не погоджуєшся з моєю думкою. Кожний бореться за своє щастя як вміє. Відмова від цієї боротьби прояв слабкодухості. Інше питання - пошук щастя. Тут все складніше. Воно має свої поверхи повноти осягнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 07:04:53 ]
Сподобався, Василю, твій вірш, приєднуюся до попередніх коментарів, погоджуюся з ними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:03:45 ]
Сьогодні,Вікторе, переконався в тому, що чим менший вірш за об'ємом, тим потребує клопіткішої праці. Але приємною стороною медалі є його сприйняття читачами.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 07:52:02 ]
Гарну тему піднято і описано Василю. По моєму Вийшло вдало.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:05:58 ]
Судячи з відгуків, Сашко, ніби так.
Та і приємним (хоча клопітким в шліфування) було його написання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 08:11:32 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:06:21 ]
Приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 08:23:13 ]
Гарний вірш... І мудрий завжди щасливий, бо він знає, де знаходиться щастя... В його душі...
Поете, пошліфувати б трохи ці рядки:
...пролопотів лайливо понад вухом
із гуркотом віддався далині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:10:11 ]
Повірте, пане Іване,що вже аж пальці поперетиралися від цього процесу - шліфування. Про цю фразу ми вже перемовлялися з Іваном, Михайлом. Ніби і підправили... Але бачу досконалості немає меж :)).
Дякую, щось спробую змінити.