ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Спогад з дитинства
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-12 22:37:24
Переглядів сторінки твору 7398
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 22:51:48 ]
Лаконічно і гарно! В дитинстві нам здається що щастя поруч, але коли воно проходить і зявляється розум... Мабуть, чим мудріша людина, тим менше вона може відчути себе щасливою...=(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:29:42 ]
Маєте слушну думку. Так,після гріхопадіння розум займає в нашому житті не властиву йому позицію. Старається заманити нас у світ своїх хитросплетень. В певному сенсі його і представлено в образі вітра-бешкетника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-12 22:59:07 ]
Цікаво, а що за малюнок був на стіні?
А вітер на нашого Вітра схожий. Хуліган!!!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:25:02 ]
Бешкетник з бешкетників. Гадку маю, що ще колись з ним поквитаюся. А чи наш це Вітер чи ні.... важко сказати. Це питання, яке потребує додаткового дослідження. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 23:08:17 ]
Вітаю! Файний спогад. Трохи ріже слух "прошепотів лайливе", от якби "ніжне", а лайливе свистіти (як мінімум) треба. То може так:"Ще (або та) просвистів лайливе..."(?) І ще не впевнений "коротити - коротАти"(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:21:58 ]
Іване, то зле коли у вухо свищуть,дратує. Краще вже хай лайливе шепочуть :).
А "спогад" дійсно свіжий і потребує допрацювання. Дякую за коментар і конструктивні пропозиції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:49:26 ]
То ще питання, що за стіна і де стоїть...
А вірш, видається мені, і сам - розмашистодмухаючий, як подих вітру в обличчя.

Щодо свисту, то, напевно, близько бурі вже, нє?
Може, "пролопотів", як полотнище прапора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 00:00:29 ]
Дві голови краще ніж одна. Я тут вже варіант "проторохтів" підібрав... але і "пролопотіти" (хай вже понад вухом) непогано. Як там у тебе, Михайле: ОК ! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталія Олійник (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 00:27:14 ]
Не хочу погоджуватися :) Ми щасливі в будь-якому віці, якщо вміємо помічати щастя. Василю, може Ви не тим пензлем чи поганою фарбою малювали Ваше щастя, що його так легко роздмухати? Спробуйте ще! Наснаги!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 00:38:31 ]
Не якісні придбав я фарби.
Не ті тони наніс і барви,
Стіна байдужою була
І вітер був цей здаля.
І в колориті цих обставин
Хтось із близьких мене підставив...
Звичайно спробую ще раз.
Уже не в профіль, а в анфас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 00:57:12 ]
дуже гарно і по-дитячому. хоча, мені прийдеться мабуть не погодитися з вашою думкою, що щастя з роками стає більш недосяжніжим. я - дитина, і вірю, що воно поряд, але я думаю, що ця віра не залишить мене ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:00:24 ]
"У каждого из нас на свете есть места,
Что нам за далью лет все ближе, все дороже,
Там дышится легко, там мира чистота,
Нас делает на миг счастливее и моложе..."
/Ігорь Тальков. Чистые Пруды/

Оксанко, радий тебе чути і подвійно з того, що не погоджуєшся з моєю думкою. Кожний бореться за своє щастя як вміє. Відмова від цієї боротьби прояв слабкодухості. Інше питання - пошук щастя. Тут все складніше. Воно має свої поверхи повноти осягнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 07:04:53 ]
Сподобався, Василю, твій вірш, приєднуюся до попередніх коментарів, погоджуюся з ними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:03:45 ]
Сьогодні,Вікторе, переконався в тому, що чим менший вірш за об'ємом, тим потребує клопіткішої праці. Але приємною стороною медалі є його сприйняття читачами.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 07:52:02 ]
Гарну тему піднято і описано Василю. По моєму Вийшло вдало.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:05:58 ]
Судячи з відгуків, Сашко, ніби так.
Та і приємним (хоча клопітким в шліфування) було його написання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 08:11:32 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:06:21 ]
Приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 08:23:13 ]
Гарний вірш... І мудрий завжди щасливий, бо він знає, де знаходиться щастя... В його душі...
Поете, пошліфувати б трохи ці рядки:
...пролопотів лайливо понад вухом
із гуркотом віддався далині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:10:11 ]
Повірте, пане Іване,що вже аж пальці поперетиралися від цього процесу - шліфування. Про цю фразу ми вже перемовлялися з Іваном, Михайлом. Ніби і підправили... Але бачу досконалості немає меж :)).
Дякую, щось спробую змінити.