ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Спогад з дитинства
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-12 22:37:24
Переглядів сторінки твору 6180
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 22:51:48 ]
Лаконічно і гарно! В дитинстві нам здається що щастя поруч, але коли воно проходить і зявляється розум... Мабуть, чим мудріша людина, тим менше вона може відчути себе щасливою...=(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:29:42 ]
Маєте слушну думку. Так,після гріхопадіння розум займає в нашому житті не властиву йому позицію. Старається заманити нас у світ своїх хитросплетень. В певному сенсі його і представлено в образі вітра-бешкетника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-12 22:59:07 ]
Цікаво, а що за малюнок був на стіні?
А вітер на нашого Вітра схожий. Хуліган!!!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:25:02 ]
Бешкетник з бешкетників. Гадку маю, що ще колись з ним поквитаюся. А чи наш це Вітер чи ні.... важко сказати. Це питання, яке потребує додаткового дослідження. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 23:08:17 ]
Вітаю! Файний спогад. Трохи ріже слух "прошепотів лайливе", от якби "ніжне", а лайливе свистіти (як мінімум) треба. То може так:"Ще (або та) просвистів лайливе..."(?) І ще не впевнений "коротити - коротАти"(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:21:58 ]
Іване, то зле коли у вухо свищуть,дратує. Краще вже хай лайливе шепочуть :).
А "спогад" дійсно свіжий і потребує допрацювання. Дякую за коментар і конструктивні пропозиції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:49:26 ]
То ще питання, що за стіна і де стоїть...
А вірш, видається мені, і сам - розмашистодмухаючий, як подих вітру в обличчя.

Щодо свисту, то, напевно, близько бурі вже, нє?
Може, "пролопотів", як полотнище прапора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 00:00:29 ]
Дві голови краще ніж одна. Я тут вже варіант "проторохтів" підібрав... але і "пролопотіти" (хай вже понад вухом) непогано. Як там у тебе, Михайле: ОК ! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталія Олійник (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 00:27:14 ]
Не хочу погоджуватися :) Ми щасливі в будь-якому віці, якщо вміємо помічати щастя. Василю, може Ви не тим пензлем чи поганою фарбою малювали Ваше щастя, що його так легко роздмухати? Спробуйте ще! Наснаги!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 00:38:31 ]
Не якісні придбав я фарби.
Не ті тони наніс і барви,
Стіна байдужою була
І вітер був цей здаля.
І в колориті цих обставин
Хтось із близьких мене підставив...
Звичайно спробую ще раз.
Уже не в профіль, а в анфас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 00:57:12 ]
дуже гарно і по-дитячому. хоча, мені прийдеться мабуть не погодитися з вашою думкою, що щастя з роками стає більш недосяжніжим. я - дитина, і вірю, що воно поряд, але я думаю, що ця віра не залишить мене ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:00:24 ]
"У каждого из нас на свете есть места,
Что нам за далью лет все ближе, все дороже,
Там дышится легко, там мира чистота,
Нас делает на миг счастливее и моложе..."
/Ігорь Тальков. Чистые Пруды/

Оксанко, радий тебе чути і подвійно з того, що не погоджуєшся з моєю думкою. Кожний бореться за своє щастя як вміє. Відмова від цієї боротьби прояв слабкодухості. Інше питання - пошук щастя. Тут все складніше. Воно має свої поверхи повноти осягнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 07:04:53 ]
Сподобався, Василю, твій вірш, приєднуюся до попередніх коментарів, погоджуюся з ними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:03:45 ]
Сьогодні,Вікторе, переконався в тому, що чим менший вірш за об'ємом, тим потребує клопіткішої праці. Але приємною стороною медалі є його сприйняття читачами.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 07:52:02 ]
Гарну тему піднято і описано Василю. По моєму Вийшло вдало.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:05:58 ]
Судячи з відгуків, Сашко, ніби так.
Та і приємним (хоча клопітким в шліфування) було його написання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 08:11:32 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:06:21 ]
Приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 08:23:13 ]
Гарний вірш... І мудрий завжди щасливий, бо він знає, де знаходиться щастя... В його душі...
Поете, пошліфувати б трохи ці рядки:
...пролопотів лайливо понад вухом
із гуркотом віддався далині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:10:11 ]
Повірте, пане Іване,що вже аж пальці поперетиралися від цього процесу - шліфування. Про цю фразу ми вже перемовлялися з Іваном, Михайлом. Ніби і підправили... Але бачу досконалості немає меж :)).
Дякую, щось спробую змінити.