ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Спогад з дитинства

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-12 22:37:24
Переглядів сторінки твору 6792
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 22:51:48 ]
Лаконічно і гарно! В дитинстві нам здається що щастя поруч, але коли воно проходить і зявляється розум... Мабуть, чим мудріша людина, тим менше вона може відчути себе щасливою...=(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:29:42 ]
Маєте слушну думку. Так,після гріхопадіння розум займає в нашому житті не властиву йому позицію. Старається заманити нас у світ своїх хитросплетень. В певному сенсі його і представлено в образі вітра-бешкетника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-12 22:59:07 ]
Цікаво, а що за малюнок був на стіні?
А вітер на нашого Вітра схожий. Хуліган!!!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:25:02 ]
Бешкетник з бешкетників. Гадку маю, що ще колись з ним поквитаюся. А чи наш це Вітер чи ні.... важко сказати. Це питання, яке потребує додаткового дослідження. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 23:08:17 ]
Вітаю! Файний спогад. Трохи ріже слух "прошепотів лайливе", от якби "ніжне", а лайливе свистіти (як мінімум) треба. То може так:"Ще (або та) просвистів лайливе..."(?) І ще не впевнений "коротити - коротАти"(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:21:58 ]
Іване, то зле коли у вухо свищуть,дратує. Краще вже хай лайливе шепочуть :).
А "спогад" дійсно свіжий і потребує допрацювання. Дякую за коментар і конструктивні пропозиції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 23:49:26 ]
То ще питання, що за стіна і де стоїть...
А вірш, видається мені, і сам - розмашистодмухаючий, як подих вітру в обличчя.

Щодо свисту, то, напевно, близько бурі вже, нє?
Може, "пролопотів", як полотнище прапора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 00:00:29 ]
Дві голови краще ніж одна. Я тут вже варіант "проторохтів" підібрав... але і "пролопотіти" (хай вже понад вухом) непогано. Як там у тебе, Михайле: ОК ! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталія Олійник (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 00:27:14 ]
Не хочу погоджуватися :) Ми щасливі в будь-якому віці, якщо вміємо помічати щастя. Василю, може Ви не тим пензлем чи поганою фарбою малювали Ваше щастя, що його так легко роздмухати? Спробуйте ще! Наснаги!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 00:38:31 ]
Не якісні придбав я фарби.
Не ті тони наніс і барви,
Стіна байдужою була
І вітер був цей здаля.
І в колориті цих обставин
Хтось із близьких мене підставив...
Звичайно спробую ще раз.
Уже не в профіль, а в анфас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 00:57:12 ]
дуже гарно і по-дитячому. хоча, мені прийдеться мабуть не погодитися з вашою думкою, що щастя з роками стає більш недосяжніжим. я - дитина, і вірю, що воно поряд, але я думаю, що ця віра не залишить мене ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:00:24 ]
"У каждого из нас на свете есть места,
Что нам за далью лет все ближе, все дороже,
Там дышится легко, там мира чистота,
Нас делает на миг счастливее и моложе..."
/Ігорь Тальков. Чистые Пруды/

Оксанко, радий тебе чути і подвійно з того, що не погоджуєшся з моєю думкою. Кожний бореться за своє щастя як вміє. Відмова від цієї боротьби прояв слабкодухості. Інше питання - пошук щастя. Тут все складніше. Воно має свої поверхи повноти осягнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 07:04:53 ]
Сподобався, Василю, твій вірш, приєднуюся до попередніх коментарів, погоджуюся з ними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:03:45 ]
Сьогодні,Вікторе, переконався в тому, що чим менший вірш за об'ємом, тим потребує клопіткішої праці. Але приємною стороною медалі є його сприйняття читачами.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 07:52:02 ]
Гарну тему піднято і описано Василю. По моєму Вийшло вдало.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:05:58 ]
Судячи з відгуків, Сашко, ніби так.
Та і приємним (хоча клопітким в шліфування) було його написання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 08:11:32 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:06:21 ]
Приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 08:23:13 ]
Гарний вірш... І мудрий завжди щасливий, бо він знає, де знаходиться щастя... В його душі...
Поете, пошліфувати б трохи ці рядки:
...пролопотів лайливо понад вухом
із гуркотом віддався далині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 22:10:11 ]
Повірте, пане Іване,що вже аж пальці поперетиралися від цього процесу - шліфування. Про цю фразу ми вже перемовлялися з Іваном, Михайлом. Ніби і підправили... Але бачу досконалості немає меж :)).
Дякую, щось спробую змінити.