ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 Стежка
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-13 18:25:57
Переглядів сторінки твору 12840
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.725 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.18 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 19:35:10 ]
Спасибі, Михайле!
А щодо "лінивий" - то це не правда!
Написати скільки творів(!), а ще ж Ваша робота...
Цю тезу раніше я читав у коментарі Жені (адресовану Вам).Думаю, що вона писала жартома з метою, щоб у Вас , щонайменше, розправилися плечі...
Завжди радий Вам. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 20:10:31 ]
Лінивий - правда, багато творів - талант.
А решта - по-дружньому :), щоб розкрилився.
От у мене зараз криза думки - і це факт.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 20:50:17 ]
О, Женю!
То і я переживав таке.
А ще ж, як рафінований Овен, схоплювався вночі з червоними, як у кроля, очима і в агонії щось там писав...
А ранком - викидав у смітник...
Тепер трохи заспокоївся (чи надовго?)
Женю!
Вірю, що у тебе "криза думки" мине.
І станеться так, як у тому аритмічному гейзеру, вибух якого - не прогнозований...
Його дивовижний, неочікуваний вибух своєю красою і висотою - приголомшить!
Все буде гаразд! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 20:28:43 ]
Не така вже я й кровожерлива... :)
Та й чого мені качалкою тут розмахувати - сама на чужих ідеях, як на зеленому лужку, пасусь ;)
Гарно, тільки з останнім рядочком щось не завадило б зробити, бо доводиться читати "мОю" :)
Варіанти пропонувати не беруся, бо суть цієї фрази не вловлюю: стежка у кожного своя, то чого її має шукати хтось, окрім вас? Чи це у тому смислі, що хтось із потомків має її розгледіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 20:29:52 ]
І ще: а чого "Василики", а не "Василіски" або "Васильки"? ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 20:57:33 ]
А у Брюсова (перепрошую, бо куди мені до нього) у вірші "Жизнь" є:
" мудрых библиОтек"!
Досвід - це не тільки вік, а ще й мислення, почування. Видається мені, що багатьом із нас інколи варто критично глянути на стежку і свої сліди...
Дякую, Нуілі, і за "Васильки" - теж! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:31:03 ]
Та нащо ж нам рівнятися на чужі помилки...
Тоді, може: "Хто ж пройде по моїх слідах?" (так і до "орди" рима точнішою буде).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 21:41:59 ]
Мене ці рядки так "викрутили"...
Залишилась від мене субстанція схожа на ту, яку Ви ногою штовхали під стіл у "Дієтичній страві"...
Надцять аркушів переписав...
Шалено дякую, Нуілі! Виправляю. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:49:12 ]
Ох, як я вас розумію... Від мене самої після оцього "Рибного дня" сама лише таранька лишилася - всі соки він з мене вичавив :(
А якби хто колись сказав, що вірші здатні так мучити - не повірила б! Подумала б: а-а-а, кокетує, туману напускає, ціну собі набиває... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:02:54 ]
Так, Нуілі!
Ну а з іншого боку, коли притискає до стінки (як писали Ви колись), у цих творчих муках трохи забуваєш свіжі рани буття...
Не знаю я іншої сублімації енергії.
Ну можна ще "уколотца и зхабытца", але то круто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:19:59 ]
Та ну... вірші все-таки безпечніші за ту "крутизну". Хоча "привыкание и пристрастие" теж викликають ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:30:36 ]
Друг Михайло тобі цілого вірша присвятив. Зайди, помилуйся на ніч грядущу , щоб не заснути так як він описав :))).
А " Василик " тепер супер!!!
От що значиться око професіонала!
Майстер-клас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:38:32 ]
О! А у мене було майже "привыкание", Нуілі.
Ремонтував авто. Невдало поставив на домкрат і машина почала падати мені на ноги... Згарячу спробував втримати таку(!) вагу руками у зігнутому стані. Порвав зв"язки низу спини на шматки...

А милосердна і ДУЖЕ співчутлива сестра-лікар прописала комплексні уколи (обезболюючі) щось там з кокаіном чи морфієм...
То я , як цуцик скімлив, випрошуючи черговий укол... А так було солодко... Добре, що на цьому все і скінчилось. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 20:31:54 ]
Мамцю рідна... Ребро тричі ламане, зв'язки на шматки подерті - прямо кадри з бойовика якогось! Ви б трохи більше про себе дбали, чи що...
А то у вас було не звикання, а якраз "пристрастие". Звикання - це коли організм (при регулярному вживанні) вже не задовольняється звичною дозою, а просить більше. А "пристрастие" - це коли ну дуже хочеться, бо ж - приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 20:49:00 ]
Дякую, що просвітили мене у цих "пристрастіях", а то я справді не того...:))
В дитинстві їхав на ровері (крізь раму крутив, бо ще не діставав до педалей) так мою литку праву вкрутило в цепок, а ще на руках вивихнуті пальці і шрами , шрами... Якщо кров не пустив собі - то день пропав.
Жартую, Нуілі. Але доля правди є... Рафінований знак вогню... Ну хтось же має дбати за чистоту Овенячої породи. Але до поради Вашої прислухаюся. Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:46:48 ]
Та це я така "грамотна", бо медицину два роки вивчала - тіпа_медсестра, десь і "корочки" валяються...
Ох, і бідна ж була ваша мама з такими діточками! :) Це ви обидва такі вдалися?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 22:00:24 ]
Та обидва ж... Бо однояйцеві ну в смислі генетичному а не анатомічному.
А мама (світла Пам"ять Її душі) натерпілася сповна.
Зізнаюся, що грали у хокей у різних командах і... побилися. Ганьба. Ну заюшені носи то квіточки, а я ще "додумався" ударити клюшкою і вивихнув брату руку.
А все село гуде... Мама плаче. Фу...Соромно згадувати. Жах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 23:39:51 ]
Ех, вояки малолітні ;) Але коли хлопці - бешкетники, це ж нормально :) А в мене парочка шрамів з дитинства теж лишилася: то по деревах лазила, то через паркани (регулярно - так же швидше, ніж обходити!), плаття вічно подерті були (у штанях тоді в селі дівчата не дуже-то ходили) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 00:10:03 ]
О, як цікаво, Нуілі!
Зате є що згадати. І те босоноге дитинство, і ті трагікомічні пригоди, і близькість до природи з радощами і драмами: народження і смерть братів наших менших бачили і переживали не тільки з прочитаних книжок... Це неможливо забути і туди повертаєшся...
Спасибі Вам, Нуілі, за колоритне спілкування. І не хочеться з Вами прощатися тільки ото мені о 5 годині сідлати коня, то треба б трохи подрімати, а то ще вивалюся з сідла і не дай Боже ще щось там собі зламаю... Що там у мене ще ціле?.. Доброї Вам ночі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 12:07:52 ]
До Харкова ведуть дороги...
Нехай колдобисті, убогі.
Чим завинила в тім земля?
Тої ж рядки мов злет орля!)))


1   2   3   Переглянути все