ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха

Віктор Кучерук
2026.08.29 07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 Стежка

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-13 18:25:57
Переглядів сторінки твору 14569
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.725 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.24 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 19:35:10 ]
Спасибі, Михайле!
А щодо "лінивий" - то це не правда!
Написати скільки творів(!), а ще ж Ваша робота...
Цю тезу раніше я читав у коментарі Жені (адресовану Вам).Думаю, що вона писала жартома з метою, щоб у Вас , щонайменше, розправилися плечі...
Завжди радий Вам. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 20:10:31 ]
Лінивий - правда, багато творів - талант.
А решта - по-дружньому :), щоб розкрилився.
От у мене зараз криза думки - і це факт.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 20:50:17 ]
О, Женю!
То і я переживав таке.
А ще ж, як рафінований Овен, схоплювався вночі з червоними, як у кроля, очима і в агонії щось там писав...
А ранком - викидав у смітник...
Тепер трохи заспокоївся (чи надовго?)
Женю!
Вірю, що у тебе "криза думки" мине.
І станеться так, як у тому аритмічному гейзеру, вибух якого - не прогнозований...
Його дивовижний, неочікуваний вибух своєю красою і висотою - приголомшить!
Все буде гаразд! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 20:28:43 ]
Не така вже я й кровожерлива... :)
Та й чого мені качалкою тут розмахувати - сама на чужих ідеях, як на зеленому лужку, пасусь ;)
Гарно, тільки з останнім рядочком щось не завадило б зробити, бо доводиться читати "мОю" :)
Варіанти пропонувати не беруся, бо суть цієї фрази не вловлюю: стежка у кожного своя, то чого її має шукати хтось, окрім вас? Чи це у тому смислі, що хтось із потомків має її розгледіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 20:29:52 ]
І ще: а чого "Василики", а не "Василіски" або "Васильки"? ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 20:57:33 ]
А у Брюсова (перепрошую, бо куди мені до нього) у вірші "Жизнь" є:
" мудрых библиОтек"!
Досвід - це не тільки вік, а ще й мислення, почування. Видається мені, що багатьом із нас інколи варто критично глянути на стежку і свої сліди...
Дякую, Нуілі, і за "Васильки" - теж! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:31:03 ]
Та нащо ж нам рівнятися на чужі помилки...
Тоді, може: "Хто ж пройде по моїх слідах?" (так і до "орди" рима точнішою буде).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 21:41:59 ]
Мене ці рядки так "викрутили"...
Залишилась від мене субстанція схожа на ту, яку Ви ногою штовхали під стіл у "Дієтичній страві"...
Надцять аркушів переписав...
Шалено дякую, Нуілі! Виправляю. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:49:12 ]
Ох, як я вас розумію... Від мене самої після оцього "Рибного дня" сама лише таранька лишилася - всі соки він з мене вичавив :(
А якби хто колись сказав, що вірші здатні так мучити - не повірила б! Подумала б: а-а-а, кокетує, туману напускає, ціну собі набиває... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:02:54 ]
Так, Нуілі!
Ну а з іншого боку, коли притискає до стінки (як писали Ви колись), у цих творчих муках трохи забуваєш свіжі рани буття...
Не знаю я іншої сублімації енергії.
Ну можна ще "уколотца и зхабытца", але то круто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:19:59 ]
Та ну... вірші все-таки безпечніші за ту "крутизну". Хоча "привыкание и пристрастие" теж викликають ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:30:36 ]
Друг Михайло тобі цілого вірша присвятив. Зайди, помилуйся на ніч грядущу , щоб не заснути так як він описав :))).
А " Василик " тепер супер!!!
От що значиться око професіонала!
Майстер-клас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:38:32 ]
О! А у мене було майже "привыкание", Нуілі.
Ремонтував авто. Невдало поставив на домкрат і машина почала падати мені на ноги... Згарячу спробував втримати таку(!) вагу руками у зігнутому стані. Порвав зв"язки низу спини на шматки...

А милосердна і ДУЖЕ співчутлива сестра-лікар прописала комплексні уколи (обезболюючі) щось там з кокаіном чи морфієм...
То я , як цуцик скімлив, випрошуючи черговий укол... А так було солодко... Добре, що на цьому все і скінчилось. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 20:31:54 ]
Мамцю рідна... Ребро тричі ламане, зв'язки на шматки подерті - прямо кадри з бойовика якогось! Ви б трохи більше про себе дбали, чи що...
А то у вас було не звикання, а якраз "пристрастие". Звикання - це коли організм (при регулярному вживанні) вже не задовольняється звичною дозою, а просить більше. А "пристрастие" - це коли ну дуже хочеться, бо ж - приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 20:49:00 ]
Дякую, що просвітили мене у цих "пристрастіях", а то я справді не того...:))
В дитинстві їхав на ровері (крізь раму крутив, бо ще не діставав до педалей) так мою литку праву вкрутило в цепок, а ще на руках вивихнуті пальці і шрами , шрами... Якщо кров не пустив собі - то день пропав.
Жартую, Нуілі. Але доля правди є... Рафінований знак вогню... Ну хтось же має дбати за чистоту Овенячої породи. Але до поради Вашої прислухаюся. Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:46:48 ]
Та це я така "грамотна", бо медицину два роки вивчала - тіпа_медсестра, десь і "корочки" валяються...
Ох, і бідна ж була ваша мама з такими діточками! :) Це ви обидва такі вдалися?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 22:00:24 ]
Та обидва ж... Бо однояйцеві ну в смислі генетичному а не анатомічному.
А мама (світла Пам"ять Її душі) натерпілася сповна.
Зізнаюся, що грали у хокей у різних командах і... побилися. Ганьба. Ну заюшені носи то квіточки, а я ще "додумався" ударити клюшкою і вивихнув брату руку.
А все село гуде... Мама плаче. Фу...Соромно згадувати. Жах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 23:39:51 ]
Ех, вояки малолітні ;) Але коли хлопці - бешкетники, це ж нормально :) А в мене парочка шрамів з дитинства теж лишилася: то по деревах лазила, то через паркани (регулярно - так же швидше, ніж обходити!), плаття вічно подерті були (у штанях тоді в селі дівчата не дуже-то ходили) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 00:10:03 ]
О, як цікаво, Нуілі!
Зате є що згадати. І те босоноге дитинство, і ті трагікомічні пригоди, і близькість до природи з радощами і драмами: народження і смерть братів наших менших бачили і переживали не тільки з прочитаних книжок... Це неможливо забути і туди повертаєшся...
Спасибі Вам, Нуілі, за колоритне спілкування. І не хочеться з Вами прощатися тільки ото мені о 5 годині сідлати коня, то треба б трохи подрімати, а то ще вивалюся з сідла і не дай Боже ще щось там собі зламаю... Що там у мене ще ціле?.. Доброї Вам ночі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 12:07:52 ]
До Харкова ведуть дороги...
Нехай колдобисті, убогі.
Чим завинила в тім земля?
Тої ж рядки мов злет орля!)))


1   2   3   Переглянути все