ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - з бурштину модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 Стежка

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-13 18:25:57
Переглядів сторінки твору 13590
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.725 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 19:35:10 ]
Спасибі, Михайле!
А щодо "лінивий" - то це не правда!
Написати скільки творів(!), а ще ж Ваша робота...
Цю тезу раніше я читав у коментарі Жені (адресовану Вам).Думаю, що вона писала жартома з метою, щоб у Вас , щонайменше, розправилися плечі...
Завжди радий Вам. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 20:10:31 ]
Лінивий - правда, багато творів - талант.
А решта - по-дружньому :), щоб розкрилився.
От у мене зараз криза думки - і це факт.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 20:50:17 ]
О, Женю!
То і я переживав таке.
А ще ж, як рафінований Овен, схоплювався вночі з червоними, як у кроля, очима і в агонії щось там писав...
А ранком - викидав у смітник...
Тепер трохи заспокоївся (чи надовго?)
Женю!
Вірю, що у тебе "криза думки" мине.
І станеться так, як у тому аритмічному гейзеру, вибух якого - не прогнозований...
Його дивовижний, неочікуваний вибух своєю красою і висотою - приголомшить!
Все буде гаразд! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 20:28:43 ]
Не така вже я й кровожерлива... :)
Та й чого мені качалкою тут розмахувати - сама на чужих ідеях, як на зеленому лужку, пасусь ;)
Гарно, тільки з останнім рядочком щось не завадило б зробити, бо доводиться читати "мОю" :)
Варіанти пропонувати не беруся, бо суть цієї фрази не вловлюю: стежка у кожного своя, то чого її має шукати хтось, окрім вас? Чи це у тому смислі, що хтось із потомків має її розгледіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 20:29:52 ]
І ще: а чого "Василики", а не "Василіски" або "Васильки"? ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 20:57:33 ]
А у Брюсова (перепрошую, бо куди мені до нього) у вірші "Жизнь" є:
" мудрых библиОтек"!
Досвід - це не тільки вік, а ще й мислення, почування. Видається мені, що багатьом із нас інколи варто критично глянути на стежку і свої сліди...
Дякую, Нуілі, і за "Васильки" - теж! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:31:03 ]
Та нащо ж нам рівнятися на чужі помилки...
Тоді, може: "Хто ж пройде по моїх слідах?" (так і до "орди" рима точнішою буде).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 21:41:59 ]
Мене ці рядки так "викрутили"...
Залишилась від мене субстанція схожа на ту, яку Ви ногою штовхали під стіл у "Дієтичній страві"...
Надцять аркушів переписав...
Шалено дякую, Нуілі! Виправляю. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:49:12 ]
Ох, як я вас розумію... Від мене самої після оцього "Рибного дня" сама лише таранька лишилася - всі соки він з мене вичавив :(
А якби хто колись сказав, що вірші здатні так мучити - не повірила б! Подумала б: а-а-а, кокетує, туману напускає, ціну собі набиває... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:02:54 ]
Так, Нуілі!
Ну а з іншого боку, коли притискає до стінки (як писали Ви колись), у цих творчих муках трохи забуваєш свіжі рани буття...
Не знаю я іншої сублімації енергії.
Ну можна ще "уколотца и зхабытца", але то круто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:19:59 ]
Та ну... вірші все-таки безпечніші за ту "крутизну". Хоча "привыкание и пристрастие" теж викликають ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:30:36 ]
Друг Михайло тобі цілого вірша присвятив. Зайди, помилуйся на ніч грядущу , щоб не заснути так як він описав :))).
А " Василик " тепер супер!!!
От що значиться око професіонала!
Майстер-клас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:38:32 ]
О! А у мене було майже "привыкание", Нуілі.
Ремонтував авто. Невдало поставив на домкрат і машина почала падати мені на ноги... Згарячу спробував втримати таку(!) вагу руками у зігнутому стані. Порвав зв"язки низу спини на шматки...

А милосердна і ДУЖЕ співчутлива сестра-лікар прописала комплексні уколи (обезболюючі) щось там з кокаіном чи морфієм...
То я , як цуцик скімлив, випрошуючи черговий укол... А так було солодко... Добре, що на цьому все і скінчилось. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 20:31:54 ]
Мамцю рідна... Ребро тричі ламане, зв'язки на шматки подерті - прямо кадри з бойовика якогось! Ви б трохи більше про себе дбали, чи що...
А то у вас було не звикання, а якраз "пристрастие". Звикання - це коли організм (при регулярному вживанні) вже не задовольняється звичною дозою, а просить більше. А "пристрастие" - це коли ну дуже хочеться, бо ж - приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 20:49:00 ]
Дякую, що просвітили мене у цих "пристрастіях", а то я справді не того...:))
В дитинстві їхав на ровері (крізь раму крутив, бо ще не діставав до педалей) так мою литку праву вкрутило в цепок, а ще на руках вивихнуті пальці і шрами , шрами... Якщо кров не пустив собі - то день пропав.
Жартую, Нуілі. Але доля правди є... Рафінований знак вогню... Ну хтось же має дбати за чистоту Овенячої породи. Але до поради Вашої прислухаюся. Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:46:48 ]
Та це я така "грамотна", бо медицину два роки вивчала - тіпа_медсестра, десь і "корочки" валяються...
Ох, і бідна ж була ваша мама з такими діточками! :) Це ви обидва такі вдалися?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 22:00:24 ]
Та обидва ж... Бо однояйцеві ну в смислі генетичному а не анатомічному.
А мама (світла Пам"ять Її душі) натерпілася сповна.
Зізнаюся, що грали у хокей у різних командах і... побилися. Ганьба. Ну заюшені носи то квіточки, а я ще "додумався" ударити клюшкою і вивихнув брату руку.
А все село гуде... Мама плаче. Фу...Соромно згадувати. Жах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 23:39:51 ]
Ех, вояки малолітні ;) Але коли хлопці - бешкетники, це ж нормально :) А в мене парочка шрамів з дитинства теж лишилася: то по деревах лазила, то через паркани (регулярно - так же швидше, ніж обходити!), плаття вічно подерті були (у штанях тоді в селі дівчата не дуже-то ходили) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 00:10:03 ]
О, як цікаво, Нуілі!
Зате є що згадати. І те босоноге дитинство, і ті трагікомічні пригоди, і близькість до природи з радощами і драмами: народження і смерть братів наших менших бачили і переживали не тільки з прочитаних книжок... Це неможливо забути і туди повертаєшся...
Спасибі Вам, Нуілі, за колоритне спілкування. І не хочеться з Вами прощатися тільки ото мені о 5 годині сідлати коня, то треба б трохи подрімати, а то ще вивалюся з сідла і не дай Боже ще щось там собі зламаю... Що там у мене ще ціле?.. Доброї Вам ночі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 12:07:52 ]
До Харкова ведуть дороги...
Нехай колдобисті, убогі.
Чим завинила в тім земля?
Тої ж рядки мов злет орля!)))


1   2   3   Переглянути все